Захисники підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета озвучили перелік неточностей і маніпуляцій у наданих стороною звинувачення доказах причетності до цього злочину Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь. Про це вони розповіли на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Леонід Маслов, речник від захисників Андрія Антоненка, розвідник 92 ОМБР у 2014-2015 роках, нагадав, що підозрюваними у справі є троє осіб: Андрій Антоненко, Юлія Кузьменко та Яна Дугарь – подружжю Грищенків підозру не оголошували. Ніхто з трьох них не був особисто знайомий з Грищенками. Вибухові пристрої, використані убивцями Павла Шеремета та для злочину у Косові, не мають нічого спільного, окрім типу кріплення магнітів.

Слідство стверджує, що підозрювані спільно організовували убивство Павла Шеремета, але на той час вони не були особисто знайомі. «Нам демонстрували телефонні розмови, у яких вони брали участь, але розмовляють вони не між собою. Кожного разу співрозмовник – це стороння особа», – каже Леонід Маслов.

На прес-конференції МВС демонстрували фото з підірваними електроопорами на Херсонщині у Чаплинці разом з фото Антоненка та Сергія Тищенка. Стверджується, що вони причетні до підриву електроопор. «Правда полягає в тому, що ані Антоненко – він взагалі ніколи не був на Херсонщині, ані Сергій Тищенко жодним чином не були причетні до підриву електроопор у 2015 році. Між собою вони познайомилися у 2016 році», – зазначає Леонід Маслов.

Андрій Антоненко раніше справді жив на вулиці Олеся Гончара 28Б, поруч з місцем злочину, але на момент трагедії і до арешту проживав на вулиці Старовокзальній. Там він знаходився і в ніч, коли вбивці закладали вибухівку. Це підтверджують дані трекінгу телефону та Google. Крім того, вихід з будинку 28Б на вул. Гончара веде в арку будинку №30, а не №26, звідки вийшли злочинці.

Зображення на спині вбивці Шеремета, зафіксованого камерами, не збігається з принтами на одязі Антоненка. Також дані трекінгу підтверджують що Антоненко на цей момент розмовляв по телефону, і поліція це алібі не оспорює.

Зріст Антоненка, виміряний вже під час ув’язнення  – 180 см. За висновками експертизи, зріст імовірного вбивці на відео – 170 см, з можливою похибкою 5 см. Деталі цієї експертизи стороні захисту і суду не надають.

Одним з доказів проти Андрія Антоненка вважають знайдений у нього корпус від міни МОН-50, проте авто Павла Шеремета було підірване не за допомогою гексогену, який використовується у МОН-50.

За словами сторони захисту, є запитання до експертиз, висновки яких використовують для підтвердження звинувачення. «Єдина експертиза, яка дала категоричні висновки – так звана психологічна, хоча досліджувалася лише хода. Психологи досліджували ходу, назвавши її невербальною поведінкою…Головна маніпуляція, яка зроблена в висновках психологічної експертизи – те, що експерти-психологи перебрали на себе повноваження робити висновки з біомеханіки. Експерти-психологи назвали невербальною поведінкою ходу і так встановили, Антоненко і Кузьменко співпадають з особами на відео. Я не хочу сказати, що експерт-психолог не може дійти до правильного висновку, але це пересічна думка, не думка сертифікованого експерта. Їхні сертифікати психолога були використані щоб легалізувати пересічну думку, звичайну думку неспеціалістів… Усі психологи кажуть, що не компетентні в цих питаннях», – зазначив Андрій Маслов.

За його словами, голова експертної комісії Юрій Ірхін раніше був помічений у фальсифікаціях, зокрема в експертизі на поліграфі у справі «Ендрю». Також Юрій Ірхін проводив психологічне дослідження у рамках позову Андрія Портнова щодо завдання останньому моральної шкоди, за яким Андрій Портнов відсудив у України компенсацію обсягом 1 мільйон 800 тисяч гривень.

Портретний аналіз ідентифікував лише Яну Дугарь. Андрія Антоненка і Юлію Кузьменко портретна експертиза не впізнала.

Оксана Корчинська , депутат VIII скликання Верховної Ради, розповіла, що особисто бачила Яну Дугарь у 66-му медичному шпиталі у зоні АТО у період 15-20 липня 2016 року.

В експертизі ходи від британського експерта Айвена Бірча досі не надається  англомовний текст висновків та замовчано серйозні застереження, на які він вказує посиланням на британський підручник для суддів. Переклад тексту, на який посилається експерт, не надається. «У підручнику йдеться, що хода особи не є унікальною і не існує наукових теорій за якими можна відрізнити одну особу від іншої на підставі ходи. Це не було прямо зазначено у висновках експертизи…  Таким чином у суді ці застереження не фігурують», – зазначає Андрій Маслов.

У своїй монографії Айвен Бірч зазначає що потенційна унікальність ходи ще не доведена, тому вважається, що хода може бути фактором, що сприяє ідентифікації, а не методом ідентифікації, каже Андрій Кузьменко, представник Всеукраїнської асоціації психологів. Відтак хода може враховуватися для ідентифікації особи лише у сукупності з іншими факторами. Експерименти, проведені самим Бірчем, продемонстрували, що експерти та звичайні люди без експертної підготовки приблизно в однаковій кількості вгадували і помилялися, аналізуючи ходу людей на відео.

Андрій Маслов каже, що британський експерт отримував усі матеріали безпосередньо від поліції та передавав свої напрацювання поліції, а не через Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, як мало відбуватися відповідно до закону. Передавав матеріали полковник Рибачук Максим Васильович, начальник відділу міжнародного розшуку осіб департаменту міжнародного поліцейського співробітництва, він же інструктував Бірча. На українському тексті висновку експертизи стоїть підпис Бірча, хоча він не володіє українською.

Ганна Гопко, депутат VIII скликання Верховної Ради, закликала міжнародні правозахисні організації та дипломатів стежити за справою та дотриманням у ній стандартів правосуддя. «Ця справа є маркером, чи рухається Україна до міжнародних стандартів… Ми не хотіли би, щоб ця справа призвела до дискредитації волонтерського і ветеранського руху, завдала шкоди іміджу державі через недотримання стандартів розслідування. Важливо, щоб були дотримані права громадян і не було політизації, яку ми бачимо. Дуже прикро, що Президента України свідомо чи несвідомо втягнуто – через певні політичні амбіції конкретної особи, яка ще досі не відповіла за справу Гандзюк – у прес-конференцію, на якій замість того, щоб представити залізобетонні докази, ми побачили і порушення Конституції, і міжнародних зобов’язань. Мій заклик до представників дипломатичних установ – знаходити час зустрічатися з адвокатами усіх трьох підозрюваних, щоб почути їхню думку», – зазначила Ганна Гопко.

«Ми є друзями обвинувачуваних, але це не заважає нам об’єктивно дивитися на речі і визнати, що вони винні – якщо будуть надані переконливі докази. Втім, ми бачимо тільки те, що відбувається наклеп. Чомусь для цього обрали саме ветеранську і волонтерську спільноту. Важливо, щоб суспільство тримало цю справу у фокусі уваги. Бездіяльність може призвести до того, що одного дня можуть прийти за нами», – підсумував Олександр Гагаєв, віце-президент «MedStar Медевак».

Усе сталося так, як мало статися.