З Старим Новим роком !
- 14.01.23, 01:11
- ЖИТТЯ ТРИВАЄ
Щиро всіх вітаю з Старим Новим роком! Вітаю також всіх Василів!
Бажаю ПЕРЕМОГИ, МИРУ, міцного здоров*я, радості, щастя на многії літа!
6
хочу сюди!
-
-
57 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 55-58 років
Замітки з міткою «старий новий рік»
Новорічні салати який салат приготувати на новий 2022 рік
- 15.12.21, 13:07
Чи можна уявити новорічний стіл без салатів? Легкі чи ситні, прості чи екстравагантні, класика чи «ремікси» із заміною звичних інгредієнтів: щоб з’ясувати, який із них найсмачніший, потрібно спробувати все!
Салат з індичкою, овочами та грибами
На 2 порції
- 150 г філе індички
- 1 маринований огірок
- по 1/2 стручка червоного та жовтого солодкого перцю
- 150 г консервованих печериць
- 1/2 червоної цибулини
- 1 пучок кінзи
- по 30 г оливок та маслин
- оливкова олія
- 1 ч. л. лимонного соку
- сіль перець
Приготування:
Філе індички відварити у підсоленій воді до готовності, остудити та нарізати кубиками.
Солодкий перець очистити і разом з огірком нарізати тонкою соломкою, маслини та оливки – кільцями, червону цибулину – півкільцями, печериці – пластинками. Кинзу вимити та порубати.
Зробити заправлення. Оливкова олія змішати з лимонним соком і підмішати рубану зелень кінзи.
Кубики філе індички з’єднати з рештою підготовлених інгредієнтів салату і добре перемішати. Салат заправити, прикрасити за бажанням.
На 2-4 порції
- 2 філе курячої грудки
- 1 яловича мова
- 1 цибулина
- 1 морква
- 1 стебло селери
- 1 лавровий лист
- 3 горошини чорного перцю
- 25 великих креветок
- 100 г асорті з маринованих овочів
- 2 свіжі огірки
- 100 г каперсів
- 7 яєць
- пучок листя салату
- 100 г червоної ікри
- 200 мл оливкової олії
- 1 ст. л. винного оцту
Приготування:
Язик відварити. За 30 хв до готовності язика додати підготовлені цибулю, моркву селеру, лавровий лист.
Язик дістати з бульйону, очистити та нарізати кубиками. Куряче філе посолити, поперчити, потім обсмажити в оливковій олії (по 4 хв з кожного боку) і нарізати кубиками.
Креветки нарізати, яйця відварити круто, 5 яєць дрібно порубати. Огірки та мариновані овочі нашаткувати кубиками. Листя салату вимити та обсушити.
Зробити соус. Олію збити з оцтом. Усі інгредієнти змішати та заправити соусом. Прикрасити страву половинками варених яєць та червоною ікрою.
На 4-6 порцій
- 2 курячі грудки
- 3 яйця
- листя салату
- 3 шматочки білого хліба
Для заправки:
- 100 г сметани
- 3 ст. л. оливкової олії
- 1 зубчик часнику
- 3 краплі соусу табаско
- 50 г оливок
- 70 г твердого сиру
- сіль, мелений чорний
- перець за смаком
Приготування:
Яйця зварити круто, охолодити, очистити та розрізати на 4 частини. Твердий сир натерти на тертці.
Зробити заправлення. Часник очистити, нарізати, 2/3 оливок дрібно нарізати. Сметану, сир, часник, нарізані оливки з’єднати та збити міксером. Додати сіль, мелений чорний перець, соус табаско та перемішати.
Курку нарізати шматочками, посолити і обсмажити на оливковій олії до готовності. Хліб нарізати кубиками і обсмажити окремо на маслі, що залишилася. Листя салату вимити. Обсушити та порвати руками на невеликі шматочки.
Курку, листя салату, грінки, цілі оливки, яйця з’єднати, полити заправкою, обережно перемішати і одразу подати на стіл.
2
Українські посівалки на Старий Новий рік
- 14.01.20, 08:01
Українські посівалки на Старий Новий рік
У ніч перед Старим Новим роком українці ходять в гості і співають щедрівки, а вранці 14 січня - посівають (засівають).
Це старовинний обряд, метою якого є привітання господарів будинку і побажання їм багатого врожаю. За традицією засівати мають чоловіки - як діти, так і дорослі. Під час виконання посівалок (засевалок) господарів будинку треба обсипати зерном - це символізує хороший урожай. Таким чином посівальники бажають, щоб добре жито родилося.
Сійся, родися, жито, пшениця,
Всяка пашниця:
Зісподу корениста,зверху колосиста.
Будьте зі святом здорові,
З Новим роком та Різдвом Христовим!
Сію, сію, засіваю,
Вашу хату не минаю,
З Новим роком йду до хати,
Щось вам маю віншувати:
Щоби діти всі здорові,
Їсти кашу всі готові,
Щоб вам була з них потіха,
А нам грошей хоч з півміха!
Житом, житом із долоні,
По долівці, по ослоні,
Засіваю в вашій хаті -
Будьте дужі та багаті!
Щоб збулося все нівроку -
З новим щастям, з Новим роком!
Сію, сію, посіваю
З Новим роком всіх вітаю!
Щоб Вам весело жилося,
Щоб задумане збулося,
Щоб ніколи не хворіли,
Щоб нічого не боліло,
Щоб у праці все горіло
Та й в кишені шелестіло!
Щоб, як квіти, Ви цвіли
Та сто років прожили!
Сію-вію-посіваю
З Новим Роком Вас вітаю!
Сію щедро із долоні
По долівці по ослоні.
Засіваю Вашу хату,
Будьте радісні й багаті.
Сію густо перехресно
На добробут Людям Чесним.
Промовляю з кожним кроком
З Новим Щастям з Новим Роком!
Хлопчики ліплять сніговичка
Аби сіялось-народилося,
На гаразд усе робилось,
У садочку, в полі, в хаті
Щоб добра було багато,
Щоб росли здорові діти
Аби мир був в цілім світі.
Сію, сію, посіваю
Щастя, радості бажаю.
Аби вам весь Новий рік
Було краще ніж тієї рік.
Сієм вам від вашого порога,
Щоб завжди була вам щаслива дорога!
Сієм вам від вашого віконця,
Щоб завжди сіяло білі сонце!
Сієм вам по всій оселі,
Щоб завжди ви були в ній веселі!
Сієм, сієм, посіваєм,
З Новим Роком вас вітаєм!
Сієм, сієм, посіваєм,
Щастя-долі вам бажаєм!
У щасливій вашій хаті,
Щоб ви всі були багаті,
Щоб лежали на столі
Паляниці немалі,
Щоб були у вас ковбаси,
Молоко і сало, й м'ясо,
і млинці, і пиріжки,
і пухнасті пампушки.
Щоб були ви в цій оселі
і щасливі, і веселі!
Сію, вію, посіваю,
З Новим Роком Вас вітаю!
Щоб усі були здорові,
Щоб доїлися корови,
Щоб у хліву були телята,
Свині, гуси, сало, м'ясо,
І копченії ковбаси!
Щоб господар був дбайливий,
Не пиячив здуру,
Щоби діти не хворіли,
Добре неслися кури!
Щоб онуки щебетали милі та хороші,
А у жінки в гаманці завжди були гроші.
Щоб ніколи і ні в кого не боліла спина...
А мені за цю сівалку дайте щось в кошик!
Будьте завжди при здоров'я ї, веселі, завзяті!
Щоб вареники в сметані завжди були в хаті.
6
Зі старим - Новим роком! Хтось святкує? )))
- 13.01.17, 21:41
- НЕЙМОВІРНЕ ПОРУЧ
-
-
-
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
8
Вітаю зі Старим Новим роком!!!
- 13.01.14, 22:54
Сію, вію, посіваю
- з Новим роком поздоровляю!
Сійся, родися жито, пшениця, усяка пашниця.
З Новим роком будьте здорові!!!
На гаразд усе робилось,
У садочку, в полі, в хаті
Щоб добра було багато,
Щоб росли здорові діти
Аби мир був в цілім світі.
Сію, сію, посіваю
Щастя, радості бажаю.
Аби вам весь Новий рік
Було краще ніж той рік!!!
6
Маланка співає,Василь засіває
- 13.01.10, 21:19
- етномузика
“Гой Іване, Іваночку, Пусти до хати Маланочку…”
Ой паночку, Рахманочку,
Пусти з нами Маланочку
Із квітами, із дутками,
З хорошими парубками..
“Пустіть до хати погріти п’яти,
Пустіть до груби погріти зуби,
Пустіть до печі зігріти плечі…”
Весна-красна Маланочка, А ще кращий Василюню. Ой черчику Васильчику,Посію я ті в городчику, Буду я ті шанувати, Три рази на день підливати, І вершечки зщипувати, Маланочку затикати.
12
Сьогодні — Щедрий вечір, завтра — Старий Новий рік
- 12.01.08, 23:51
Через тиждень після коляди, напередодні Старого Нового Року – Щедрий вечір. Це – відгомони, мабуть, дохристиянського звичаю. За християнським календарем – це день преподобної Меланки.
У народній традиції обидва свята об'єдналися, і тепер маємо Щедрий вечір або свято Меланки. Якщо на Святвечір готували Багату кутю, то на Меланки (13 січня), день, який передує Василю, або ж Новому року – Щедру, яку заправляли смальцем. Саме тому цей вечір і називається Щедрим..
Вечеряти, як і на Святвечір, сідає вся сім'я. Дуже важливо, щоб одяг цього дня ретельно випраний і чистий. Після вечері треба було обов'язково зайти до сусідів і попросити один в одного прощення за можливу провину, щоб Новий рік зустріти в мирі і злагоді. Наддніпрянська Україна і Гуцульщина святкують Щедрий Вечір як важливе свято різдвяного циклу з добре розвиненою обрядовістю. Галицьке Поділля не святкує, оскільки Щедрий Вечір у галичан – напередодні Хрещення, тоді як на Наддніпрянщині це – «Голодна кутя», Богоявлення передвечір’я.
СТАРИЙ НОВИЙ РІК — дивна словесна конструкція, яка багатьох українців причаровує навіть більше, ніж «просто Новий рік». Бо чудес в оту староноворічну ніч буває більше, ніж з 31-го на 1-ше. Українці стали двічі святкувати Новий рік після реформи календаря у 1918 році. 14 січня — це свято за старим стилем.
Утім тисячоліття тому новоріччя зазнало ще більшого перетворення, ніж пересування на два тижні. Новий рік давні слов'яни святкували навесні (звідси, як пояснюють учені, у щедрівках згадки про ластівок і засівання хлібним зерном). З прийняттям християнства Новий рік стали відзначати у вересні. Обряди, вірування, дати пересувалися, накладалися одні на інші і вийшло чудове, калейдоскопічно дивовижне свято — старий Новий рік.
Сьогодні, 13 січня, зазвичай готують смачну скоромну вечерю. На відміну від Святвечора, це свято не суто родинне, отож люди ходять один до одного в гості. Як смеркне, можна йти щедрувати — вітати людей з Новим роком, закликати до хати злагоду, добробут і багатий урожай, а хлопцям та дівчатам пророкувати щасливий шлюб (для обдарування щедрувальників годиться напекти млинців, бубликів, пиріжків).
Щедрівники водять із собою по хатах Маланку і Козу. За церковним календарем 13 січня — день святої Меланії. Отож перевдягненого в дівчину хлопця називають Маланкою, а веселе ходіння з ним по хатах — маланкуванням. 14 січня — день святого Василя. Отож Маланка не сама ходить, її Василько (перевдягнена в хлопця дівчина) водить. Хлопця-Маланку вдягають у жіночий традиційний одяг (керсетка, спідниця, фартух), тільки сорочка мусить бути чоловіча. Голову в'яжуть хусткою. В руках у Маланки — мітла або великий віник. Коли починають співати «Маланки», «дівчина» нишпорить по хаті, намагаючись поперекидати те, що лежить не в порядку, вимахує мітлою і «лякає» дітей. Про Маланку співають, що вона «добра господиня»: «на ополонці ложки мила, ложку й тарілку упустила». А як діставала — замочила шовковий фартух і просить: «Ой повій, вітре буйнесенький, висуши фартух тонесенький!». Фартух у стародавніх обрядових текстах, як пояснюють фольклористи, — це жіночий символ-оберіг. У піснях зустрічається мотив, коли дівчина несе в фартушку груші і сливи і віддає їх «з фартушком» тільки тому, кого любить «сердушком».
Козою перевдягається хлопець. Вважається, що господарям, до оселі яких завітають в новоріччя щедрівники з Козою, буде в усьому щастити. Волохата Коза пов'язується з буйною родючістю ниви. Козу вбирають у вивернутий хутром назовні кожух, щоб прикликати в дім господарів такі ж рясні блага, як густа вовна білого руна.
Окрім Кози, у цьому новорічному дійстві завжди є Дід і Лікар. Серед гурту ще можуть бути Баба, Циган, музики (з сопілками, скрипкою, бубном). Сюжет вистави такий: Коза скаче і веселить господарів, раптом лунає постріл — вона падає і «нежива стає». Дід і Баба голосять, запрошують лікаря, той каже, що «справа безнадійна», вимагає хабара, врешті «надуває козі жилу» — вона оживає і знову веселить господарів. Щедрівники співають:
Де Коза ходить,
Там жито родить!
Де Коза рогом,
Там жито стогом!
Де коза ногою,
Там жито копою!
У новорічну ніч по хатах ходять також посівальники. З вечора 13 січня до світанку 14-го вони засівають нашу квартирну «ниву» на нове життя, на Новий рік та на довгий вік, на добро, здоров'я й достаток. Засівають хлопчики 7 — 14 років (дівчатам і жінкам цього робити не можна). Підлітки носять у рукавиці зерно жита, пшениці, ячменю, проса, гречки. Зерно символізує життя. Дуже добрий знак, коли зернята впадуть не тільки на паркет чи килим, а й на господарів (як свята вода) — тоді треба чемно вклонитися. Посівальники промовляють:
Уроди, Боже, жито, пшеницю
І всяку пашницю.
У полі зерно,
А в домі добро!
У цю багату на небанальні події ніч колись спалювали Дідуха — сніп жита, який стояв на покуті на Святвечір. Перед цим сніп обмолочували і навесні зерном з нього засівали першу борозну ниви. Восени останній сніп з тієї ниви ставав Дідухом. Ось такий колообіг у природі.
14 січня — день Найменування Господнього і святого Василя. Вважається, що саме цього дня, на 8-й день після народження, немовлятко, яке з'явилося на світ у Вiфлеємі, назвали Ісусом.
НОВОРІЧНІ ВОРОЖІННЯ
Перед сном розчешіться, покладіть гребінець під подушку і загадайте ім'я. Уві сні дізнаєтесь, чи кохає вас той, чиє ім'я загадали.
Лягаючи спати, вмийтеся, але не втирайтеся, а покладіть рушника в головах. Хто прийде уві сні та зачне вас утирати, той і буде нареченим.
Налийте в посудину води і пустіть дві шкаралупки з горіха. Якщо зійдуться — незабаром прийдуть свати
У народній традиції обидва свята об'єдналися, і тепер маємо Щедрий вечір або свято Меланки. Якщо на Святвечір готували Багату кутю, то на Меланки (13 січня), день, який передує Василю, або ж Новому року – Щедру, яку заправляли смальцем. Саме тому цей вечір і називається Щедрим..
Вечеряти, як і на Святвечір, сідає вся сім'я. Дуже важливо, щоб одяг цього дня ретельно випраний і чистий. Після вечері треба було обов'язково зайти до сусідів і попросити один в одного прощення за можливу провину, щоб Новий рік зустріти в мирі і злагоді. Наддніпрянська Україна і Гуцульщина святкують Щедрий Вечір як важливе свято різдвяного циклу з добре розвиненою обрядовістю. Галицьке Поділля не святкує, оскільки Щедрий Вечір у галичан – напередодні Хрещення, тоді як на Наддніпрянщині це – «Голодна кутя», Богоявлення передвечір’я.
СТАРИЙ НОВИЙ РІК — дивна словесна конструкція, яка багатьох українців причаровує навіть більше, ніж «просто Новий рік». Бо чудес в оту староноворічну ніч буває більше, ніж з 31-го на 1-ше. Українці стали двічі святкувати Новий рік після реформи календаря у 1918 році. 14 січня — це свято за старим стилем.
Утім тисячоліття тому новоріччя зазнало ще більшого перетворення, ніж пересування на два тижні. Новий рік давні слов'яни святкували навесні (звідси, як пояснюють учені, у щедрівках згадки про ластівок і засівання хлібним зерном). З прийняттям християнства Новий рік стали відзначати у вересні. Обряди, вірування, дати пересувалися, накладалися одні на інші і вийшло чудове, калейдоскопічно дивовижне свято — старий Новий рік.
Сьогодні, 13 січня, зазвичай готують смачну скоромну вечерю. На відміну від Святвечора, це свято не суто родинне, отож люди ходять один до одного в гості. Як смеркне, можна йти щедрувати — вітати людей з Новим роком, закликати до хати злагоду, добробут і багатий урожай, а хлопцям та дівчатам пророкувати щасливий шлюб (для обдарування щедрувальників годиться напекти млинців, бубликів, пиріжків).
Щедрівники водять із собою по хатах Маланку і Козу. За церковним календарем 13 січня — день святої Меланії. Отож перевдягненого в дівчину хлопця називають Маланкою, а веселе ходіння з ним по хатах — маланкуванням. 14 січня — день святого Василя. Отож Маланка не сама ходить, її Василько (перевдягнена в хлопця дівчина) водить. Хлопця-Маланку вдягають у жіночий традиційний одяг (керсетка, спідниця, фартух), тільки сорочка мусить бути чоловіча. Голову в'яжуть хусткою. В руках у Маланки — мітла або великий віник. Коли починають співати «Маланки», «дівчина» нишпорить по хаті, намагаючись поперекидати те, що лежить не в порядку, вимахує мітлою і «лякає» дітей. Про Маланку співають, що вона «добра господиня»: «на ополонці ложки мила, ложку й тарілку упустила». А як діставала — замочила шовковий фартух і просить: «Ой повій, вітре буйнесенький, висуши фартух тонесенький!». Фартух у стародавніх обрядових текстах, як пояснюють фольклористи, — це жіночий символ-оберіг. У піснях зустрічається мотив, коли дівчина несе в фартушку груші і сливи і віддає їх «з фартушком» тільки тому, кого любить «сердушком».
Козою перевдягається хлопець. Вважається, що господарям, до оселі яких завітають в новоріччя щедрівники з Козою, буде в усьому щастити. Волохата Коза пов'язується з буйною родючістю ниви. Козу вбирають у вивернутий хутром назовні кожух, щоб прикликати в дім господарів такі ж рясні блага, як густа вовна білого руна.
Окрім Кози, у цьому новорічному дійстві завжди є Дід і Лікар. Серед гурту ще можуть бути Баба, Циган, музики (з сопілками, скрипкою, бубном). Сюжет вистави такий: Коза скаче і веселить господарів, раптом лунає постріл — вона падає і «нежива стає». Дід і Баба голосять, запрошують лікаря, той каже, що «справа безнадійна», вимагає хабара, врешті «надуває козі жилу» — вона оживає і знову веселить господарів. Щедрівники співають:
Де Коза ходить,
Там жито родить!
Де Коза рогом,
Там жито стогом!
Де коза ногою,
Там жито копою!
У новорічну ніч по хатах ходять також посівальники. З вечора 13 січня до світанку 14-го вони засівають нашу квартирну «ниву» на нове життя, на Новий рік та на довгий вік, на добро, здоров'я й достаток. Засівають хлопчики 7 — 14 років (дівчатам і жінкам цього робити не можна). Підлітки носять у рукавиці зерно жита, пшениці, ячменю, проса, гречки. Зерно символізує життя. Дуже добрий знак, коли зернята впадуть не тільки на паркет чи килим, а й на господарів (як свята вода) — тоді треба чемно вклонитися. Посівальники промовляють:
Уроди, Боже, жито, пшеницю
І всяку пашницю.
У полі зерно,
А в домі добро!
У цю багату на небанальні події ніч колись спалювали Дідуха — сніп жита, який стояв на покуті на Святвечір. Перед цим сніп обмолочували і навесні зерном з нього засівали першу борозну ниви. Восени останній сніп з тієї ниви ставав Дідухом. Ось такий колообіг у природі.
14 січня — день Найменування Господнього і святого Василя. Вважається, що саме цього дня, на 8-й день після народження, немовлятко, яке з'явилося на світ у Вiфлеємі, назвали Ісусом.
НОВОРІЧНІ ВОРОЖІННЯ
Перед сном розчешіться, покладіть гребінець під подушку і загадайте ім'я. Уві сні дізнаєтесь, чи кохає вас той, чиє ім'я загадали.
Лягаючи спати, вмийтеся, але не втирайтеся, а покладіть рушника в головах. Хто прийде уві сні та зачне вас утирати, той і буде нареченим.
Налийте в посудину води і пустіть дві шкаралупки з горіха. Якщо зійдуться — незабаром прийдуть свати
3
