хочу сюда!
 

Катюша

31 год, дева, познакомится с парнем в возрасте 35-85 лет

Заметки с меткой «щедрий вечір»

Пустіть щедрувать!


Щиро з святом Вас Вітаю
І сердечно Вам бажаю
Щоб була завжди надія 
Від Андрія до Андрія. 
Щоб не кашляли ніколи,
Від Миколи до Миколи. 
Щоб стрічали світлі ранки
Від Маланки до Маланки.
І завжди були ви в силі, 
Від Василя до Василя. 
Щоб завжди була вам шана 
Від Йордана до Йордана.
І любов міцна, жадана 
Від Івана до Івана.
Від куті і від Різдва
Бог дарує нам дива.
Щоб жили щасливо в мирі,
В хаті чи міській квартирі.
На покуті за столом
Були б сало з часником,
Ковбаса своя, гірчиця,
Карасі в сметані, птиця,
Ще й картопля не пісна,
Добрий келишок вина...
Щоб колядки скрізь лунали,
Щиро Бога прославляли.
А якщо чогось ще треба, 
Хай Господь пошле Вам з неба!.


Українські колядки і щедрівки

Які колядки та щедрівки були у наших предків? Текст давніх щедрівок містили елементи давньоукраїнського світогляду та мали магічний зміст. Щедрували і засівали хлопчики, так як символізували чоловічу засівальну силу. Зерно являло собою символ світотворення, урожайність на весь новий рік. Прочитати більше ви можете за посиланням:

http://spadok.org.ua/zymovi-zvychayi-ta-obryady/schedruy-i-velychaysya-ukrayino-oberegy-ukrayinskoyi-tradytsiyi-kolyadky-i-schedrivky

Коли колядувати, а коли щедрувати

   
      18 січня в Україні відзначають свято, яке називають Щедрим вечором. Це, по суті, другий Святий вечір. А називають це свято так, бо цього вечора співають щедрівки , в яких бажають здоров'я, благополуччя. Щедрівки трохи відрізняються від колядок на Святий вечір. Якщо колядувати можна і на Щедрий вечір, то щедрівки співають лише на Щедрий вечір
(а не на Старий Новий Рік. На Старий Новий Рік - засівають. Вітаючи Василя - колядують)

    З ранку і до вечора триває строгий піст. Він не відноситься лише до маленьких дітей і людей літнього віку, особливо до хворих. Вранці люди йдуть в церкву, щоб посвятити воду. Глеки або маленькі бідончики прикрашають колосками пшениці, або сушеними квіточками, говорять що таким чином Бог оберігає сім'ї від злих духів. Удома в глеки набирають трохи води, кидають часточки часнику (на Щедрий вечір в Україні цим часником над вхідними дверима і в кутах кімнат ставлять хрестики). У народі вважають, що часник проганяє зло і захищає сім'ю, як оберіг. Біля церкви йде служба, після якої святять воду, а потім цю воду люди доливають в свій посуд і приносять додому. Кожен з сім'ї, перехрестившись, випиває трохи свяченої води.

        Святкову вечерю готують таку ж, як на Святий вечір. Всі страви мають бути пісними. Це і кутя, і борщ з вушками, і вареники з начинкою, і грибна підлива, і узвар (компот з сухофруктів). Одним словом, страв повинно бути дванадцять. На стіл кладуть трішки сіна, зверху - білу скатертину. Як тільки на небі з'явиться перша зірочка, сім'я збирається за святковим столом. На Щедрий вечір в Україні є такий звичай: господиня зранку замішує дріжджове тісто і пече солодкий чотирикутний пиріг з начинкою. Господар будинку перед святковою вечерею набирає трохи свяченої води в миску, а господиня бере пиріг і разом з іншими членами сім'ї виходить на вулицю. Господар кропилом окроплює кути будинку, на кожному куті відкушуючи шматочок пирога. За господарем, по черзі, так роблять всі члени сім'ї. Потім всі заходять в будинок а господар обходить і господарські приміщення, якщо такі є, і окроплює свяченою водою тварин, що знаходяться там. Цей красивий звичай зберігся лише в тих сім'ях, які живуть в приватних будинках.

      Перед тим, як сідати за стіл, сім'я молиться і дякує Господу за здоров'я і благополуччя. Потім всі, спробувавши куті, починають вечерю. Після святкової вечері сім'я співає колядки, щедрівки, господар виносить дідуха (традиційний сніп пшениці, який вносять на Святий вечір). Також господар будинку виносить трохи куті і пригощає всіх тварин, якщо вони є в господарстві. Існує повір'я, що на Щедрий вечір тварини розмовляють, але підслухувати їх не можна, бо той, хто підслухає їх розмову, помре.

      На Щедрий вечір в Західній Україні є ще такий звичай: після вечері дівчата беруть ложки, якими вечеряли і виходять під вікно будинку. Там вони починають стукати ними, і де загавкає собака, то там і знаходиться суджений.

         Під вікнами будинків чутно щедрівки. Це збираються діти, щоб пощедрувати господарям побажати добра і щастя в році, що настав. По вулицях також ходять дівчата і щедрують (на перший Святий вечір колядують хлопці) . Всі разом, дорослі і діти, співають колядки і щедрівки, славлячи народження нашого Спасителя. І століттями передаються традиції дідів і прадідів щоб не зникала культура України.

Щедрівки 18-31 

Про колядування і щедрування в 30х роках ХХст. в селі Пекарі Канівського р-ну Черкаської обл. 

У неділю дуже рано на Йордан

Як щедрують та посівають....

Як і коли щедрують і посівають.Щедрівки та посівалки.
Як щедрують на слобожанщині,які щедрівки бувають,коли щедрують та посівають.
Традиції щедрівки тягнеться із давніх давен,щедрівка припадає за християнским календарем свято преподобної миланії по народному Миланки або щедрий вечір.Старі люди кажують, миланка приведе щедрувальників.
Щедрують на... Читати далі »

Новый год «старым» не бывает !

Хай із кожного дому рік старий забере

Всі турботи й незгоди торішні

І у кожній оселі засяють святкові

Вогники новорічні!

«Тік»

 

Когда, вокруг радуют только праздники, чтобы выжить в стране, поделенной на регионы, нужно даже в праздники добавлять побольше креатива.

  В этом посте не будет ни политики,ни экономики. Ибо, писать о политике в нашей стране сейчас, это накликать «Луценко»

себе на одно место, а о экономике все написано в новом налоговом кодексе. Поэтому накануне «Щедрого вечора» вот такое вот пожелание-предложение. Мы даем имена, клички, погоняла и отзывы всему, что нас окружает: кораблям, домам, некоторые - своим машинам, дети - куклам, мужчины - любовницам, но, никто не дает имена ГОДАМ! Год Кролика или Кота не считается, ибо циклы повторяются, и мы никогда не вспоминаем, что два года назад был год Тигра. А 2011 или, как сейчас модно говорить, двадцать одиннадцать, это вообще не имя…

Поэтому, предлагаю назвать следующий год УCПЕШНЫМ, ибо, как назовешь «корабль», так он и поплывет. Пусть он, несмотря на ни на что, будет УСПЕШНЫМ для каждого, кто прочитает этот пост, и поддержит эту идею. И не зря во многих толковых словарях синоним слова УСПЕХ – это счастье!?! Так будем же успешны и счастливы в Новом «старом» году!

Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я!        

P.S.

Помните УСПЕХ

- это не только приятный результат приобретения денег и богатства, славы и высокого положения. УСПЕХ – это даже больше чем состояние, когда Вы, совершенно, довольны своей жизнью. УСПЕХ гораздо шире и глубже - успехом можно обозначить не только, окончание учебного заведения, сдачу экзамена, победу любимой футбольной команды, свидание с любимым человеком. Но, как отмечал Р. Калугин: «Существуют и более утонченные способы достижения успеха, которые могут быть для вас не менее значимыми. Вы можете считать, что добились успеха, когда помогли другу, сдержали слово, не разболтали чужого секрета, не бросили диету, или не поддались пагубному влиянию окружающих.

Так, что желаю еще раз всем УСПЕШНОГО Нового года!

щедрий вечір,добрий вечір добрим людям,на здоров'я!

«Щедрик» — одна з найпопулярніших обробок Миколи Леонтовича «колядка дзвонів» (Carols of the Bells)

Сію, вію, посіваю, з Новим роком поздоровляю!

На щастя, на здоров'я та на Новий рік,

Щоб уродило краще, ніж торік,

Жито, пшениця і всяка пашниця,

Коноплі під стелю на велику куделю.

Будьте здорові з Новим роком та з Василем!

Дай, Боже!

Сьогодні — Щедрий вечір, завтра — Старий Новий рік

Через тиждень після коляди, напередодні Старого Нового Року – Щедрий вечір. Це – відгомони, мабуть, дохристиянського звичаю. За християнським календарем – це день преподобної Меланки.

У народній традиції обидва свята об'єдналися, і тепер маємо Щедрий вечір або свято Меланки. Якщо на Святвечір готували Багату кутю, то на Меланки (13 січня), день, який передує Василю, або ж Новому року – Щедру, яку заправляли смальцем. Саме тому цей вечір і називається Щедрим..

Вечеряти, як і на Святвечір, сідає вся сім'я. Дуже важливо, щоб одяг цього дня ретельно випраний і чистий. Після вечері треба було обов'язково зайти до сусідів і попросити один в одного прощення за можливу провину, щоб Новий рік зустріти в мирі і злагоді. Наддніпрянська Україна і Гуцульщина святкують Щедрий Вечір як важливе свято різдвяного циклу з добре розвиненою обрядовістю. Галицьке Поділля не святкує, оскільки Щедрий Вечір у галичан – напередодні Хрещення, тоді як на Наддніпрянщині це – «Голодна кутя», Богоявлення передвечір’я.

СТАРИЙ НОВИЙ РІК — дивна словесна конструкція, яка багатьох українців причаровує навіть більше, ніж «просто Новий рік». Бо чудес в оту староноворічну ніч буває більше, ніж з 31-го на 1-ше. Українці стали двічі святкувати Новий рік після реформи календаря у 1918 році. 14 січня — це свято за старим стилем.

Утім тисячоліття тому новоріччя зазнало ще більшого перетворення, ніж пересування на два тижні. Новий рік давні слов'яни святкували навесні (звідси, як пояснюють учені, у щедрівках згадки про ластівок і засівання хлібним зерном). З прийняттям християнства Новий рік стали відзначати у вересні. Обряди, вірування, дати пересувалися, накладалися одні на інші і вийшло чудове, калейдоскопічно дивовижне свято — старий Новий рік.

Сьогодні, 13 січня, зазвичай готують смачну скоромну вечерю. На відміну від Святвечора, це свято не суто родинне, отож люди ходять один до одного в гості. Як смеркне, можна йти щедрувати — вітати людей з Новим роком, закликати до хати злагоду, добробут і багатий урожай, а хлопцям та дівчатам пророкувати щасливий шлюб (для обдарування щедрувальників годиться напекти млинців, бубликів, пиріжків).

Щедрівники водять із собою по хатах Маланку і Козу. За церковним календарем 13 січня — день святої Меланії. Отож перевдягненого в дівчину хлопця називають Маланкою, а веселе ходіння з ним по хатах — маланкуванням. 14 січня — день святого Василя. Отож Маланка не сама ходить, її Василько (перевдягнена в хлопця дівчина) водить. Хлопця-Маланку вдягають у жіночий традиційний одяг (керсетка, спідниця, фартух), тільки сорочка мусить бути чоловіча. Голову в'яжуть хусткою. В руках у Маланки — мітла або великий віник. Коли починають співати «Маланки», «дівчина» нишпорить по хаті, намагаючись поперекидати те, що лежить не в порядку, вимахує мітлою і «лякає» дітей. Про Маланку співають, що вона «добра господиня»: «на ополонці ложки мила, ложку й тарілку упустила». А як діставала — замочила шовковий фартух і просить: «Ой повій, вітре буйнесенький, висуши фартух тонесенький!». Фартух у стародавніх обрядових текстах, як пояснюють фольклористи, — це жіночий символ-оберіг. У піснях зустрічається мотив, коли дівчина несе в фартушку груші і сливи і віддає їх «з фартушком» тільки тому, кого любить «сердушком».

Козою перевдягається хлопець. Вважається, що господарям, до оселі яких завітають в новоріччя щедрівники з Козою, буде в усьому щастити. Волохата Коза пов'язується з буйною родючістю ниви. Козу вбирають у вивернутий хутром назовні кожух, щоб прикликати в дім господарів такі ж рясні блага, як густа вовна білого руна.

Окрім Кози, у цьому новорічному дійстві завжди є Дід і Лікар. Серед гурту ще можуть бути Баба, Циган, музики (з сопілками, скрипкою, бубном). Сюжет вистави такий: Коза скаче і веселить господарів, раптом лунає постріл — вона падає і «нежива стає». Дід і Баба голосять, запрошують лікаря, той каже, що «справа безнадійна», вимагає хабара, врешті «надуває козі жилу» — вона оживає і знову веселить господарів. Щедрівники співають:

Де Коза ходить,
Там жито родить!
Де Коза рогом,
Там жито стогом!
Де коза ногою,
Там жито копою!


У новорічну ніч по хатах ходять також посівальники. З вечора 13 січня до світанку 14-го вони засівають нашу квартирну «ниву» на нове життя, на Новий рік та на довгий вік, на добро, здоров'я й достаток. Засівають хлопчики 7 — 14 років (дівчатам і жінкам цього робити не можна). Підлітки носять у рукавиці зерно жита, пшениці, ячменю, проса, гречки. Зерно символізує життя. Дуже добрий знак, коли зернята впадуть не тільки на паркет чи килим, а й на господарів (як свята вода) — тоді треба чемно вклонитися. Посівальники промовляють:

Уроди, Боже, жито, пшеницю
І всяку пашницю.
У полі зерно,
А в домі добро!


У цю багату на небанальні події ніч колись спалювали Дідуха — сніп жита, який стояв на покуті на Святвечір. Перед цим сніп обмолочували і навесні зерном з нього засівали першу борозну ниви. Восени останній сніп з тієї ниви ставав Дідухом. Ось такий колообіг у природі.

14 січня — день Найменування Господнього і святого Василя. Вважається, що саме цього дня, на 8-й день після народження, немовлятко, яке з'явилося на світ у Вiфлеємі, назвали Ісусом.

НОВОРІЧНІ ВОРОЖІННЯ

Перед сном розчешіться, покладіть гребінець під подушку і загадайте ім'я. Уві сні дізнаєтесь, чи кохає вас той, чиє ім'я загадали.

Лягаючи спати, вмийтеся, але не втирайтеся, а покладіть рушника в головах. Хто прийде уві сні та зачне вас утирати, той і буде нареченим.

Налийте в посудину води і пустіть дві шкаралупки з горіха. Якщо зійдуться — незабаром прийдуть свати