Прямокутний попереджувальний знак небезпеки з написом “Обережно! Українофобія", що попереджає про небезпеку, пов'язану з проявами українофобії в соцмережах. Може застосовуватися для маркування текстових та зображувальніх матеріалів, які містять прояви українофобії.

«Барви Марківщини-2017, виставка Дня незалежності»: що змінилось?

Вчора, 23.08.2017 р., у дощовиту погоду під відкритим небом відбулася традиційна виставка Марківщини Донбасу як невід’ємний елемент ідеї св’яткування Дня Незалежності України в поєднанні із св’ятковими заходами Дня Прапора. В минулі часи було критично осмислено роль і наслідки проведення такого масового заходу. Що змінилося в 2017 році?

 

Принципово важливим є усвідомлення «критиканом» особливості конструкції Вищих Світів, яка іменована «людина Рівня 30». А саме, що людство нашої планети розвитком від часів Ісуса Христа із Рівнем 11 піднялося до Рівня 30, для переважної більшості населення,  по сто Рівневій шкалі розвитку душі  на Планеті Землі. Такий рух змінив мислення «людини Рівня 30» таким чином, що вона отримала здатність помічати більш складні властивості подій як незалежно від неї існуючі. Це означає, що те що по потужності інформації належить тридцятому Рівню і нижчим - нею помічається і осмилюється «адекватом із не паралогічним мисленням», тобто без спотворень в свідомості суті явища, якому дається оцінка.  Для тваринного Рівня розвитку сприймання баченого відбувається із спотворенням інформації в процесах мислення за законами паралогічного мислення: він бачить слона, але усвідомлює його мухою. Це явище не як не пояснюваний феномен роз’яснила Лариса Олександрівна Секлітова, контактер із Вищими Світами Рівня архівисокого, в своїй статті «Особенности существования посланников в миру», яка опублікована на їх сайті www.gold-race.ru  на сторінці http://www.gold-race.ru/content/osobennosti-sushchestvovanija-poslsnnikov -v-miru .

 

Виставка «Барви Марківщини-2017» на сторінці  Марківської РДА  сайта Луганської ОДА www.loda.gov.ua позиціонована як виставка-продаж декоративно-прикладного мистецтва. Але в їхній телефонограмі, від 22.08.2017 року, Кризькій сільській раді Марківського району про участь в виставці відбулося спотворення ідеї задуму «називанням фінішної лінії пунктиром»: цю виставку назвали «виставкою народної творчості». Таке спотворення ідеї визвало лавину непорозумінь.

(Загальний підход:) Будь-що здатне до розвитку нині іменоване як «мікропотенціальний процесор порядкового складу прогресій (дивись статтю «О функционировании законов» в книзі «Законы Мироздания или основы существования божественной иерархии» авторів Л.О.Секлітової та Л.Л.Стрельнікової, М., Амріта Русь, 2003 із перевиданнями)». Тобто те «будь-що» виробляє продукт.  
     (Конкретний підход:) Тому у виставці взяли участь районна бібліотека для дорослих із кількома своїми експонатами, які були єдиними розумними із тих, що представлені організаціями, які фінансуються із нашого із вами кармана: із державного бюджета України. Одним їхнім експонатом був виріб декоративно-прикладного мистецтва у виді конфетки смачної виробника «Elvan», до паперової обгортки якої степлером було прикріплено невелике паперове сердечко жовтого кольору із нанесеним принтером кольорової печаті на нього надписом «З Днем Незалежності Вас вітає Марківська центральна бібліотека» та нетаким символом на зворотній стороні «сердечка» (Директор Раїса Митрофанівна Пономарьова). Представники бібліотеки безкоштовно роздавали відвідувачам виставки ці вироби.  Добавка у виді паперового сердечка була дуже складною по своєму ідейному складу і красивою. Ці автори експоната доказали, що вони зрозуміли головну задачу виставки-продажу бути виставкою нових ідей для творчості населення Марківщини Донбасу та укладати угоди із потенційними покупцями на поставку виробів, які бажані таким покупцям.

 

У противагу вище вказаному експонату організація, яка утримується за кошти держбюджета – Кризька сільська рада, у 2017 році привезла на виставку експонати «які з’їла моль»: вишиті портрет Шевченка та інше, подібне. Ці експонати творчості із року-в рік виставляться від імені Кризької сільської ради без етикетки, якою вказано автора. І не несуть в собі нової ідеї, не мають призначення вплинути, дати імпульс, поштовх до творчості глядачу, запалити його бажанням повторити досягнення автора експоната, наслідуючи зразок для творчості. Переорієнтуватися не спонукають - на творчість із бездумного проводження часу на картопляній грядці свого города, в кращому випадку і в алкогольному запої до Рівня, коли вже трусяться руки – в гіршому випадку. Не мають призначення створити умови для отримання корисної вигоди творцю експоната, продати його і отримати нові замовлення від цінувачів виробів ручної роботи, людей, які тягнуться до красивого. Ідеологи Кризької сільської ради великі молодці. Вони чесно служать зразком «ЯК НЕ ТРЕБА ЖИТИ», мінусовим критерієм. Зразком чого нетреба наслідувати. І належить поставити на розгляд Відділу культури Марківської РДА питання про винесення публічної подяки в.о. сільської голови Сущенко Тетяні Іванівні та директору Кризької загально-освітньої щколи І-ІІІ ступеня Сич Тетяні Іванівні за творче осмислення задач виставки декоративно-прикладного мистецтва в Марківському районі Луганської області як виставки із призначенням бути зразком застою в Марківському районі, перетворенням творця в істоту із роботизованим управлінням, життям робота; як виставки, що призначена для ганьби ідеї народної творчості. І виконує задачу зруйнувати традиції, які заважають прогресу. Та належить ще і вирішити питання про нагороду і Сущенко Т.І. і Сич Т.І. цінним подарунком за виконану ними роботу по підготовці кадрів-руйнівників вичерпавших себе тенденцій в Марківщині Донбасу. Такого погляду я не зустрічав в 2016 році на прекрасній багатовекторній виставці в Біловодському районі Луганської області (голова Біловодської РДА  Грачов Андрій), присв’яченій Дню Незалежності України. Без цілі – життя не життя, і смерть не смерть, як крилато висловилися Лариса Секлітова і Людмила Стрельнікова.

Не переходячим позитивом виставки «Барви Марківщини-2017» був доказ відходу учасника виставки Марківського районного територіального об’єднання  (РТМО) від ідеологій виставочних експонатів, які прославляють алкоголізм як джерело розвитку людини і суспільства. В минулі часи їх експонатами виставки були бутилі із самогонкою-алкогольним напоєм найнижчої якості. (І поблажливість ставлення завершалася нагородженням Грамотою влади.) Яку (самогонку) випивали в компанії головного лікаря  Марківського РТМО Сальнікова Г.В. його співробітники і співробітниці -учасники виставки, із закусюванням калорійними  народної творчості «експонатами» в кінці. Експонати РТМО несли вже не таку смислову нагрузку. Ймовірно поштовх до відходу від минулих виставочних ідеологій був даний судовими тяганинами за своє попереднє робоче місце головного лікаря Житіна О.В., колишнього голови Марківської райради, із Сальніковим Г.В., головним лікарем-2016 Марківського РТМО  і органом влади. Отже підтверджено вислів «Що бог дає – всё к лучшему».

Про нерелевантність. (Нерелевантність, тлумачення слова – відомості з конкретного питання не мають будь-якого відношення до нього: - Іване, вип’ємо? – Дійсно небо затягнуте хмарами, Семен).

На виставці «Барви Марківщини-2017» був набор, неіменованих без авторства, експонатів від Імені місцевого газо-розподільного підприємства, рай газу. «Експонати» лежали на столі, стіл оточували група людей в національних одежах народів, що жили в складі Радянського Союзу минулих часів. Ці  люди по черзі красиво проголошували промови, ідентифікуючи себе то як представник Грузії, то як представник  іншої республіки Радянського Союзу. Нині в рай газі призначено нового начальника. І ідеологія бачення  ними у експонатах виставки задач районної виставки помінялася, порівнюючи із минулими часами.  В рамках Ідеології матеріалізму те, що вони зробили є не пояснюваний феномен нерелевантів, подібний  грудкам граду, що як лід випадає  із  неба. І на кожній із яких нанесено рельєфний образ Божої матері, богородиці. (вказаний феномен описаний в літературі, що належить до сфери  інтересів християнства, це є нове явище сучасності, яке існує незалежно від свідомості, об’єктивно).
    В рамках Ідеології Новітнього духовного учення сучасності (творці ідеології Л.О.Секлітова і Л.Л.Стрельнікова, 2003) , експонування виробів декоративно-прикладного мистецтва райгазівцями  пояснюється існуванням бачення райгазівцями виробу декоративно-прикладного мистецтва як такого, що має в своєму композиті і 1) матеріальну складову із побутовим призначенням, подібну газу  у вашій газовій плитці чи в газовому балоні переоснащеного автомобіля. 2) Має юридичну складову, подібну «шлейфу  свадебного платья невесты на обряде бракосочетания» в виді обов’язкого документа-попередньої умови: Договору про надання послуги побутовому споживачеві на поставку газу на газову плитку, водогрійну колонку, на опалювальний котел. 3) І має духовну складову, яка знаходиться в сфері почуттів, в сфері розуму, в «каузальній» сфері –сфері долі, «Дух експонату», подібно до воні, смороду, який заповнив Україну в зв’язку із газовими контрактами, в зв’язку із цінами, які на газ затверджено, лобіруванням інтересів олігархів, що видобувається на території України олігархами.

Представники рай газу вчинили нову поведінку, яка не сумісна із  ідеологією минулих часів, що осново покладала ідеологію декоративно-прикладного мистецтва, на якій базуються масові заходи виставки-продажу декоративно-прикладного мистецтва. Існує норма права, за якою будь-яка нова поведінка належна до оцінювання та підлягає  або ж  визнанню, або ж обмеженню можливостей її прояву.  Ця норма є і в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Ст.8 ч.2, Ст. 9 ч.2, Ст.10 ч.2, Ст.17.
     Тому  відповідальна за виставку Особа: Марківська РДА  зобов’язана дати оцінку такому новому явищу, подякувати і нагородити  нинішнього керівника рай газу за виховання своїх підлеглих, нагородити учасників виставки. Та ускладнити порядок проведення виставки введенням елемента класифікації для експонатів, які авторами вважаються значимим, за яким (класифікаційним елементом) така поведінка пересічним глядачем не може бути сприйнята як  масове божевілля молодих працівниць рай газу. А думаючим глядачем не може бути розцінена як акція позитивного відчаю в «прокрустових рамках виставки народної творчості»  соціально активних людей із совістю, які живуть в умовах цензури місцевою газетою «Вісті Марківщини» і  умовах унеможливлення донести своє бачення подій  в державі та Марківському районі. При відсутності на сторінці Марківської РДА обласного сайта Луганської військово-цивільної адміністрації «кнопки» для коментування ново-розміщеного повідомлення про новини в Марківській РДА і новини в Марківській районній раді. 

Таке ж явище спостерігалося у властивостях столика із експонатами, пов’язаними  із людьми поважного віку. Але Рівень їхнього соціального протесту починався із часів цариці Катерини Великої Російської імперії і вливався в «струю»  державної ідеології на само ідентифікацію українців та незалежності в  Ім’я тільки самої незалежності ( фізичне явище резонансного самозбудження системи «позитивним» зворотнім зв’язком, явище «двигатель пошел в рознос и сломался» - яке проявило себе  в гуманітарній  сфері ) . Жінки поважного віку в національних костюмах старовинного зразка хором співали, оточивши столик із експонатами їхнього об'єднання по інтересам.

 Автор статті був вражений  експонуванням, яке організовано було Марківською районною радою. Там дійсно є наші громадяни, які у час свого відпочинку себе розвивають у творчості, розвивають (в зворотньому напрямку) себе не п’яними застіллями чи тупим переглядом вредоносної програми «Комеді-вумен» , яка  призвана до смакування принижень та смакування знущання один над одним людей.
      Але при спробі протестувати їхню виставку питанням: «А скільки мені буде коштувати купити ось цей експонат?», «А скільки мені буде коштувати заказати виготовити для мене отакий експонат?» виявилося, що ці наші співвітчизники не усвідомлюють, що вони знаходяться на ярмарці ідей для творчості, які можна купити як бісер-овану ікону Миколи-чудотворця, чи купити як  уточнений замовником варіант ідеї. Наприклад, Марківська центральна бібліотека впіймала цю ідею, оволоділа технологією варіювання змісту, нанесеного надпису на «сердечко,  міцно прикріплене до конфетки, наприклад, виробника  смачних, особливих конфет-цукерок «Elvan», і спроможна організувати виготовлення вчасних подарункових символів приязні та спонукання до добрих вчинків. І буде рада своє ноу-хау передати і  організаціям громадянського суспільства,  і тим, які живуть за рахунок державного бюджету України. І отримати корисну вигоду.

Не ставилося актуальним бажання вияснити причину чому ні Марківська РДА, ні Марківський районний суд Луганської області, ні Марківський відділ поліції НП України, ні Марківське відділення прокуратури  ухилилися від участі у виставці.

У виставці було представлено виробами  ОГС (організацію громадянського суспільства) ЛОО НДЛ (Народний рух Луганщини, інакше Народное движение Луганщины за перестройку. Керівник – Кравцов Валерій Олександрович). Були експонати, які супроводжувалися пірамідкою паперової етикетки із надписами «Назва роботи: “Я шукаю можливості для мого розвитку в створеному  організаціями громадянського суспільства (ОГС). А ти?.”»,  «Назва роботи: ‘Історія. Стрічка новин території Кризької   ради. Конкурс ідей для творчості. Ідея № 0628. “Музей  під відкритим небом божевільного бога Марківщини” ’», «Назва роботи: ‘- Що робить при цензурі у “Вістях Марківщини”?  - Пиши в шухляду стола.’», «Назва роботи: «Живіть наші: електронний сейф інваліда ІІ групи,  взломаний поліцейськими 02.09.2016 року»». ОГС ЛОО НДЛ осмислила завдання цієї районної виставки, та донесла до загалу етикеткою експоната це розуміння і як маючою Цілі: 1. Сприяння демократичним перетворенням в Україні,  2.Умовчано; Статус: захист  відключено,  і як маючою Цілі:  Сприяння демократичним перетворенням в Україні. Розвиток виборчої системи. Маючою Цілі: 1. Сприяння демократичним перетворенням в Україні,  2. Зміцнення довіри та миру у суспільстві.
   Рисою, яка відрізняла експонати ЛОО НДЛ, була чіткість в розмежуванні, що є умовчані тематика та напрямок при прямо виділеному яке виконується  експонатом завдання: розвиток ідей декоративно-прикладного мистецтва.  Було відверте позиціонування , що  це Тематика:   Інтерпретація прав людини,   в т.ч. студентів, людей  поважного віку, інвалідів. Що це Тематика: Захист прав балансом на межі дифамації. (Словник. Дифамація – поширення дійсних (чи вигаданих) відомостей, що ганьблять честь і гідність Індивіда. Нижня межа поняття в Кодексі України про адміністративні правопорушення, КУпАП Ст. 173-1. Поширення чуток, які можуть виклобикати порушення громадського порядку. Верхня межа поняття – в іншому місці).

В Марківському районі більше одного громадського ’єднання, більше однієї політичної партії, кожна із яких має офіційне визнання в районі. Вони себе не ідентифікували як такі, що приймають участь у виставці, що сприяють інтересам своєї організації в рамках виставки-продажу декоративно-прикладного мистецтва. Їхній досвід потрібен нам і є цінним надбанням людства. І не безпідставна надія на їхню участь у виставках майбутнього. На виставці не було експонатів ідентифікуючих себе як «внутрішньо перемішених осіб».

23 серпня День народження студентки університета-першокурсниці Зелик Ангеліни. Їй було доставлено і вручено символ приязні із привітанням,  з Днем Незалежності, Марківської центральної бібліотеки. Передача символу на експедицію в с.Кризьке проводилася під час сильного дощу і надпис  на сердечку втратив чіткість, (жаль), що не зменшило його цінність і вдячність Ангеліни Раїсі Митрофанівні Пономарьовій та її підлеглій команді співробітників-біліотекарів. Бо Ангеліна вже отримала початкове уявлення із не державних джерел, що символ – це паразитне причастя закону. І який розвивається із розвитком Закону в своєму змісті.

Стаття написана на основі ідей, що висловлені Л.О.Секлітовою та Л.Л.Стрельніковою.

Поддерживают положительные отношения в семье или в рабочем коллективе. Помогают решить споры и разногласия. Оберегают семейную удачу и огонь домашнего очага...Читайте статью «Время символов и талисманов на январь 2016» на www.фэн-шуй.in.ua/cgi-bin/main.cgi?esse=800

Поддерживают положительные отношения в семье или в рабочем коллективе. Помогают решить споры и разногласия. Оберегают семейную удачу и огонь домашнего очага…Читайте статью «Время символов и талисманов на июль 2015» на www.фэн-шуй.in.ua/cgi-bin/main.cgi?esse=1064

     У Святому Письмі згадані дві різні жінки – Марія, богобоязлива дівчина, яка удостоїлася великої честі стати матір'ю Ісуса Христа і цариця небесна, вигаданий язичницький божок, культ поклоніння якому зустрічається в Біблії ще з часів пророка Ієремії. Як з'ясувалося, культ цариці небесної нікуди не зник – її свого часу перейменували на діву Марію, придумавши міф про непорочне зачаття і заступництво за людей, що повністю протирічить біблійній оповіді про Марію, мати Ісуса.      Марія, мати нашого Господа Ісуса Христа, є найбільш шанованою жінкою в християнському світі. Ангел Гавриїл, посланий від Бога звістити їй про народження Ісуса, промовив: ”Радій, благодатна, Господь з тобою! Ти благословенна між жінками!” (Луки 1:28). Дійсно, бути жінкою, через яку явився у світ наш Господь – це є велика честь. Про красу характеру Марії яскраво свідчить її відповідь Анголу Гавриїлу: “Я ж Господня слугиня: нехай буде мені згідно з словом твоїм!” (Луки 1:38). Як бачимо, Святе Письмо свідчить про те, що Марія була обрана Богом для виконання важливої місії – явлення в наш світ Спасителя нашого Ісуса Христа, але в той же час вона була такою ж звичайною людиною, як і ми з вами. Трохи нижче ми розглянемо, що ж трапилося в історії християнської Церкви і як повага до матері Ісуса згодом перетворилася в культ.      Цариця небесна – вигаданий поганський божок. Як повідомляє Біблія, язичницький культ поклоніння цариці небесної має давнє коріння. За кілька століть до подій, описаних в Євангеліях, іудеї замінили поклоніння Богові поклонінням цариці небесній: "Діти дрова збирають, а батьки розкладають огонь, жінки ж місять тісто, щоб спекти калачів тих жертовних небесній цариці, і ллють литі жертви для інших богів, на досаду Мені" (Єр. 7:18). Дана традиція настільки міцно вкоренилася в той час серед тогочасного народу Божого, що у відповідь на пропозицію повернутися до поклоніння правдивому Богові пророк Єремія почув таке: "Слова, які ти говорив до нас Ім'ям Господа, ми не слухаємо від тебе, бо неодмінно будемо робити все те, що виходить із наших уст, щоб кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, як робили ми та батьки наші, царі наші та зверхники наші "(Єр. 44:16,17). У світлі цього язичницького звичаю проаналізуємо відому всім нам молитву до пресвятої Богородиці: "До кого став кричати, Владичице, до кого вдамся у смутку, аще не до Тебе, Царице Небесна? Хто паче Тебе в нещастя захистить? Почуй благання моє і нахили Своє ухо до зойку моєму! До кого вдамся винний аз, аще не до Тебе, надії та притулку грішних, в надії на милість і щедроти невимовною Твоя? Про Владічіце, Цариці Небесна, Ти мені Мати і надія, Ти мені надія і притулок, покрив, заступлення і допомогу! Цариці моя преблагий і швидка заступниці! " Висновок єдиний – промовляючі подібні молитви є послідовниками стародавніх іудеїв, які обрали молиться до цариці небесної всупереч ясному Божому застереженню проти подібної практики!

     Виникає логічне запитання – яким чином ця поганська зараза проникла в християнство? Історія свідчить, що для того, щоб християнізувати культ поклоніння цариці небесної, її перейменували на діву Марію, і відповідно закріпили за нею повноваження, які згідно Біблії належать виключно Богу. Розвиток вчення про мати Ісуса, як Богородицю, отримав поштовх після Ефеського (431р.) і Халкидонського (451р.) Соборів, де мати Ісуса була вшанована титулом “теотокос” (Матір Божа). На Ефеському Соборі, коли виник спір між Несторієм та Кирилом, останній почав називати її саме цим титулом.

     Отже, в результаті злиття діви Марії з царицею небесною, християнська традиція отримала псевдо-християнський суррогат – культ поклоніння цариці небесній пресвятій Богородиці. Це, звичайно ж, вплинуло і на богослов'я. Пропоную розглянути висловлювання відомих церковних діячів, синхронно проаналізувавши їх зі Святим Письмом. За словами Іоана Златоуста, “грішники отримують прощення виключно завдяки заступництву Марії”. І це тоді, як в Святому Письмі чітко і недвозначно написано про Ісуса Христа: „І немає ні в кім іншім спасіння, бо під небом немає іншого Імені, даного людям, що ним би спастися ми мали” (Дії 4:12). Ансельм: ”всі спасенні повинні спасатись з допомогою Марії”. На противагу цьому про Ісуса сказано: ”Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись” (Євр. 7:25). Згідно слів Лігурія ”люди отримують спасіння лише в тому випадку, якщо вірять в Марію”. Знову ж таки, Ісус Христос в Іоанна 3:16 сказав: ”Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне”. Ще одним твердженням Лігурія є те, що „Марія є заступницею”. Про те, що Ісус – наш єдиний Заступник, написано в 1 Тим. 2:5,6: „Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, – людина Христос Ісус, що дав Самого Себе на викуп за всіх”. Антоній підкріпляв віруючих словами: „якщо Марія за нас, то хто може бути проти нас?” В Біблії дане висловлювання стосується Бога: „Коли за нас Бог, то хто проти нас?” (Рим. 8:31).

     Традиція сприймати Марію, як божество, донині збереглася в свідомості багатьох християн. Хоча просто неможливо не помічати явні протиріччя, що виникають в результаті порівняльного аналізу церковних традицій зі Святим Письмом. Важливо зазначити, що так звані явища діви Марії насправді до діви Марії ніякого відношення не мають - справжня діва Марія разом з багатьма померлими праведниками очікує славного воскресіння, яке відбудеться під час пришестя Христа на нашу землю (див. 1 Сол. 4:16-18). Тож у світлі Святого Письма спіритичні явища в Фатімі та інших місцях ідентичні зустрічі царя Саула з нечистим духом, який явився йому під виглядом Самуїла. Отже, в Біблії написано про Божество Отця, Сина і Святого Духа, але не існує ні єдиного тексту про Божество ангелів чи людей! З огляду на бажання повернутися до джерел християнської віри, доречно згадати символ віри "Вірую": шануємо святих, які залишили нам гарний приклад вірності та послуху, тоді як поклоняємося виключно Богу - Отцю Сину і Святому Духу.

     В Священном Писании упомянуты две женщины, одна из них Мария, богобоязненная девушка, которая удостоилась великой чести стать матерью Иисуса Христа и царица небесная, вымышленное языческое божество, культ поклонения которой встречается в Библии еще со времен пророка Иеремии. Как выяснилось, культ царицы небесной никуда не исчез - ее в свое время переименовали в деву Марию, придумав миф о непорочном зачатии и заступничестве за людей, что полностью противоречит библейскому повествованию о Марии, матери Иисуса.

     Мария, мать нашего Господа Иисуса Христа является наиболее почитаемой женщиной в христианском мире. Ангел Гавриил, посланный от Бога возвестить ей о рождении Иисуса, сказал: "Радуйся, благодатная! Господь с Тобою; благословенна ты между женами" (Луки 1:28). Действительно, быть женщиной, через которую явился в мир наш Господь - это большая честь. О красоте характера Марии ярко свидетельствует ее ответ Ангелу Гавриилу: "се, раба Господня; да будет мне по слову твоему" (Луки 1:38). Как видим, Священное Писание свидетельствует о том, что Мария была избрана Богом для исполнения важной миссии, но в то же время она является таким же смертным человеком, как и мы с вами. Немного ниже мы рассмотрим, что же случилось в истории христианской Церкви и как уважение к матери Иисуса впоследствии переросло в культ.

    

     Царица небесная – вымышленное языческое божество. Как повествует Библия, языческий культ поклонения царице небесной (богине неба) имеет древние корни. За несколько столетий до событий, описанных в Евангелиях, иудеи заменили поклонение Богу поклонением царице небесной: "Дети собирают дрова, а отцы разводят огонь, и женщины месят тесто, чтобы делать пирожки для богини неба и совершать возлияния иным богам, чтобы огорчать Меня" (Иер. 7:18). Данная традиция настолько прочно укоренилась в то время среди народа Божия, что в ответ на предложение вернуться к поклонению истинному Богу пророк Иеремия услышал следующее: "Слова, которые ты говорил нам именем Господа, мы не слушаем от тебя; но непременно будем делать все то, что вышло из уст наших, чтобы кадить богине неба и возливать ей возлияния, как мы делали, мы и отцы наши, цари наши и князья наши" (Иер. 44:16,17). В свете этого языческого обычая проанализируем известную всем нам молитву к пресвятой Богородице: "К кому возопию, Владычице, к кому прибегну в горести моей, аще не к Тебе, Царице Небесная? Кто паче Тебе в несчастиях защитит? Услыши стенание мое и приклони ухо Твое к молению моему! К кому прибегну повинный аз, аще не к Тебе, упованию и прибежищу грешных, в надежде на неизреченную милость и щедроты Твоя? О Владичице, Царице Небесная! Ты мне Мати и надежда, Ты мне упование и прибежище, покров, заступление и помощь! Царице моя преблагая и скорая заступнице!" Вывод один – произносящие подобные молитвы являются последователями древних иудеев, которые избрали молится к царице небесной вопреки ясному Божьему предостережению против подобной практики!

     Напрашивается логический вопрос – каким же образом эта языческая зараза проникла и в христианство? История свидетельствует, что для того, чтобы христианизировать культ поклонения царице небесной, именовали ее девой Марией, и соответственно, закрепили за ней полномочия, которые, согласно Библии, принадлежат исключительно Богу. Развитие учения о матери Христа, как Богородице, получило импульс после Ефесского (431 г.) и Халкидонского (451 г.) Соборов, где Мария была отмечена титулом "теотокос" (Матерь Божья). На Ефесском Соборе, когда возник спор между Несторием и Кириллом, последний начал называть ее именно этим титулом.

     Итак, в результате слияния девы Марии с царицей небесной, христианская традиция получила псевдо-христианский суррогат - культ поклонения царице небесной пресвятой Богородице. Это, конечно же, повлияло и на богословие. Предлагаю рассмотреть высказывания известных церковных деятелей, синхронно проанализировав их со Священным Писанием. По словам Иоанна Златоуста, "Грешники получают прощение только благодаря заступничеству Марии". И это тогда, как в Писании четко и недвусмысленно написано об Иисусе Христе: "Ибо нет другого имени под небом, данного человекам, которым надлежало бы нам спастись" (Деян. 4:12). Ансельм сказал: "Все спасенные должны спасаться с помощью Марии". В противоположность этому об Иисусе говорится: "Посему и может всегда спасать приходящих чрез Него к Богу, будучи всегда жив, чтобы ходатайствовать за них" (Евр. 7:25).Согласно словам Лигурия "Люди получают спасение лишь в том случае, если верят в Марию". Опять же, Иисус Христос в Евангелии от Иоанна 3:16 сказал: "Ибо так возлюбил Бог мир, что отдал Сына Своего Единородного, дабы всякий верующий в Него, не погиб, но имел жизнь вечную". Еще одним утверждением Лигурия является то, что "Мария является заступницей". Апостол Павел же сказал, что Иисус – наш единственный посредник: "Ибо един Бог, един и посредник между Богом и человеками, человек Христос Иисус, предавший Себя для искупления всех" (1 Тим. 2:5,6). И апостол Иоанн говорит в своем первом послании: "Дети мои! сие пишу вам, чтобы вы не согрешали; а если бы кто согрешил, то мы имеем ходатая пред Отцом, Иисуса Христа, праведника; Он есть умилостивление за грехи наши, и не только за наши, но и за грехи всего мира" (1 Ин. 2:1,2). Антоний подкреплял верующих словами: "Если Мария за нас, то кто может быть против нас?" В Библии данное высказывание относится к Богу: "Если Бог за нас, кто против нас?" (Рим. 8:31). 

     Традиция воспринимать Марию, как божество, доныне сохранилась в сознании многих христиан. Хотя просто невозможно не замечать явные противоречия, возникающие в результате сравнительного анализа церковных традиций со Священным Писанием. Важно отметить, что так называемые явления девы Марии на самом деле к деве Марии никакого отношения не имеют – настоящая дева Мария вместе с многими умершими ожидает славного воскресения, которое произойдет во время пришествия Христа на нашу землю (см. 1 Фес. 4:16-18). Поэтому в свете Священного Писания спиритические явления в Фатиме и других местах идентичны встрече царя Саула с нечистым духом, который явился ему под видом Самуила.

     Примечательно, что в Библии написано о Божественности Отца, Сына и Святого Духа, но не существует ни единого текста о Божественности ангелов или людей! Учитывая желание вернуться к истокам христианской веры, уместно вспомнить символ веры "Верую": чтим святых, которые оставили нам хороший пример верности и послушания, тогда как поклоняемся исключительно Богу – Отцу Сыну и Святому Духу.