Бабушки...
- 18.09.08, 22:05
Бабушки, бабушки, бабушки-старушки
Бабушки, бабушки - ушки на макушке
Бабушки, бабушки мы вас уважаем
Только как вас понять мы увы не знаем
- Ты сегодня с утра свободна?
- Не совсем, мне в 13 надо на пару выезжать
- Тогда я приеду - я оладей напекла
- Ба, лучше не надо, уже 11, ты не успеешь, а мне ровно в час выходить
- Я уже одета и выезжаю, до встречи
Пів на першу, перша - звісно нікого нема, я починаю потроху нервуватись - я і так постійно спізнююсь через пробки, а мені вже по статусу спізнюватись не личить...В 13.20, коли мені вже на першу півпару сенсу нема їхати по суті - дзвінок в двері
- Почему у тебя такое лицо недовольное, ты не рада меня видеть?
- Рада, но я просила тебя не приезжать сегодня, я уже опоздала и у меня нету времени даже поговорить
- Как всегда! Я стараюсь для тебя, а ты меня упрекаешь! Все, ноги моей больше у тебя не будет!
.....
І от така ситуація з різними варіаціями повторюється кожні 2-3 місяці...Я страшенно люблю бабусю, тим більше що вона в мене лишилась одна, і я з задоволенням випила би чаю і посиділа з нею в будь-який інший день, тіки їй тре було приїхати саме сьогодні, не зважаючі на моє прохання. У результаті - спорчений настрій у обох....ми за тиждень десь помиримся звісно, от тіки нашо було сваритися? Я би чудово обійшлася без оладків отриманих такою ціною і у бабусі нерви були б ціліші...