Прокуратура порушила справу проти ще живого ветерана КДБ, який у 1952 році вбив художника УПА Хасевича
26/04/2017
Ніл Хасевич
Генеральна прокуратура України розпочала розслідування за фактом вбивства в 1952 році художника ОУН і УПА Ніла Хасевича співробітником органів держбезпеки СРСР Борисом Стекляром.
Про це повідомляє “Історична правда” з посиланням на Національний центр правозахисту, який ініціював розслідування.
Як передає “Новинарня“,
це підтверджує офіційна відповідь Генпрокуратури. Відомості про злочин
внесено до ЄДРР 13 квітня 2017 року за пунктами 1, 8 ч. 2 ст. 115
Кримінального кодексу України (“умисне вбивство”).
Зазначається, що провадження для здійснення досудового розслідування передано до прокуратури Рівненської області.

“Справа унікальна та не має аналогів в Україні. Вчинок Стекляра,
офіцера КГБ, не має терміну давності. Злочин через десятки років
залишається злочином. Вбивство Хасевича, борця за незалежність, має
розслідуватися, і кожний причетний отримає вирок”, – сказав представник
НЦП Денис Поліщук.
Як відомо, капітан (нині – полковник у відставці) Борис Стекляр керував операцією радянського МГБ
з пошуку та знищення підпільного художника, члена рефрентури пропаганди
Волинського крайового проводу ОУН Ніла Хасевича в 1952 році. Стекляр особисто кинув гранату в бункер, де переховувалися Хасевич та інші оунівці.

Борис Стекляр
5 серпня 2016 року в Рівненському окружному адміністративному суді
відбувся розгляд справи за позовом Бориса Стекляра до Управління СБУ в
Рівненській області. Полковник КГБ Стекляр, всупереч Закону України “Про
доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного
режиму 1917-1991 років”, просив суд зобов’язати СБУ не надавати його
особову справу №2095 для ознайомлення. На саме засідання позивач не
з’явився, проте звернувся до суду із заявою залишити його справу без
розгляду.
У НЦП нагадують, що в країнах Центрально-Східної Європи були подібні
випадки, коли офіцерів комуністичних спецслужб притягали за злочини,
скоєні ними в часи перебування на службі.
Так, ветерана МВС СРСР Василя Кононова (1923-2011) у 2000 році
засудили в Латвії на 6 років в’язниці за вбивства мирних жителів під час
Другої світової війни та участь у ліквідації антирадянського
національно-визвольного руху “лісових братів”. Європейський суд із прав
людини визнав вирок обґрунтованим.
Колишнього начальника румунського трудового табору в с. Переправа
87-річного Іона Фічора в березні 2016 року румунський суд засудив на 20
років тюрми за звинуваченням у скоєнні злочинів проти людяності. Фічор
організував нелюдський режим для в’язнів у таборі й особисто знущався
над ними.
У 2007 році Естонія обвинувачувала колишнього першого секретаря ЦК
комсомолу Естонської РСР Героя Радянського Союзу Арнольда Мері
(1919-2009) у співучасті в геноциді – депортаціях у Сибір жінок, дітей і
осіб похилого віку. Справу закрили у зв’язку зі смертю обвинуваченого,
якого президент Росії нагородив орденом Пошани.
http://novynarnia.com/2017/04/26/prokuratura-porushila-spravu-proti-shhe-zhivogo-veterana-kdb-yakiy-u-1952-rotsi-vbiv-hudozhnika-upa-hasevicha/?aid=13P92Y.wghot