З САЙТУ ВО "Свобода"

У ніч із 16 на 17 січня 2012 року в Деснянському районі Києва невідомі патріоти знищили обидві меморіальні дошки Жукову на початку і в кінці вулиці, названої його іменем. Біля місця, де розташовувалась одна із таблиць, лежало лише кілька уламків, решту частин не виявлено. Друга дошка зникла безслідно.

Навіть на 20-й річниці Незалежности України величезна кількість міст, вулиць, площ та інших об'єктів у нашій державі носять імена катів української нації. Позитивно, що є такі люди, котрі не можуть терпіти спадку катів і самостійно беруться за справу встановлення національної та історичної справедливости. Жуков – один із тих, хто віддавав накази знищувати українців. Йому належить фраза: "Чєм больше хахлов утопім в Днєпрє, тєм мєньше прідьотся іх вивазіть в Сібірь". Під час Корсунь-Шевченківської операції з наказу Жукова було кинуто проти добре озброєного німецького війська ненавчених українців, котрих у спину кулями гнали загороджувальні загони. Впродовж 24 днів цієї операції було знищено 770 тисяч вояків, переважно українців. Голова "Студентської Свободи" Руслан Андрійко, коментуючи подію, зазначив: "Демонтаж меморіальної дошки Жукова – знакова подія для Києва. Приємно усвідомлювати, що кияни власноруч звільняються від окупаційних символів, яких у столиці ще дуже багато. Оскільки вулиця, на якій були таблиці, досі носить ім'я Жукова, нашою пропозицією є перейменування вулиці на честь Олекси Дмитровича Алмазіва, який приблизно на території Деснянського району вів бої проти банд Муравйова, що рвалися до Києва.

Генеральна прокуратура України розпочала розслідування за фактом вбивства в 1952 році художника ОУН і УПА Ніла Хасевича співробітником органів держбезпеки СРСР Борисом Стекляром.
Про це повідомляє “Історична правда” з посиланням на Національний центр правозахисту, який ініціював розслідування.

Як передає “Новинарня“, це підтверджує офіційна відповідь Генпрокуратури. Відомості про злочин внесено до ЄДРР 13 квітня 2017 року за пунктами 1, 8 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (“умисне вбивство”).
Зазначається, що провадження для здійснення досудового розслідування передано до прокуратури Рівненської області.

“Справа унікальна та не має аналогів в Україні. Вчинок Стекляра, офіцера КГБ, не має терміну давності. Злочин через десятки років залишається злочином. Вбивство Хасевича, борця за незалежність, має розслідуватися, і кожний причетний отримає вирок”, – сказав представник НЦП Денис Поліщук.

Як відомо, капітан (нині – полковник у відставці) Борис Стекляр керував операцією радянського МГБ з пошуку та знищення підпільного художника, члена рефрентури пропаганди Волинського крайового проводу ОУН Ніла Хасевича в 1952 році. Стекляр особисто кинув гранату в бункер, де переховувалися Хасевич та інші оунівці.

5 серпня 2016 року в Рівненському окружному адміністративному суді відбувся розгляд справи за позовом Бориса Стекляра до Управління СБУ в Рівненській області. Полковник КГБ Стекляр, всупереч Закону України “Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”, просив суд зобов’язати СБУ не надавати його особову справу №2095 для ознайомлення. На саме засідання позивач не з’явився, проте звернувся до суду із заявою залишити його справу без розгляду.

У НЦП нагадують, що в країнах Центрально-Східної Європи були подібні випадки, коли офіцерів комуністичних спецслужб притягали за злочини, скоєні ними в часи перебування на службі.

Так, ветерана МВС СРСР Василя Кононова (1923-2011) у 2000 році засудили в Латвії на 6 років в’язниці за вбивства мирних жителів під час Другої світової війни та участь у ліквідації антирадянського національно-визвольного руху “лісових братів”. Європейський суд із прав людини визнав вирок обґрунтованим.

Колишнього начальника румунського трудового табору в с. Переправа 87-річного Іона Фічора в березні 2016 року румунський суд засудив на 20 років тюрми за звинуваченням у скоєнні злочинів проти людяності. Фічор організував нелюдський режим для в’язнів у таборі й особисто знущався над ними.

У 2007 році Естонія обвинувачувала колишнього першого секретаря ЦК комсомолу Естонської РСР Героя Радянського Союзу Арнольда Мері (1919-2009) у співучасті в геноциді – депортаціях у Сибір жінок, дітей і осіб похилого віку. Справу закрили у зв’язку зі смертю обвинуваченого, якого президент Росії нагородив орденом Пошани.

http://novynarnia.com/2017/04/26/prokuratura-porushila-spravu-proti-shhe-zhivogo-veterana-kdb-yakiy-u-1952-rotsi-vbiv-hudozhnika-upa-hasevicha/?aid=13P92Y.wghot

Перенесенням обрання запобіжного заходу гонщику Сєрєбряной мєчти Хропачевському навіяло

20.04.2011 

Чому справа проти Дем’янюка – це змова проти України?

Те, що відбувається з Дем’янюком – це є фарс, який видно неозброєним оком. 12-го квітня в США було опубліковано розсекречені матеріали ФБР (25 років вони зберігалися) про те, що головний документ, на якому базується все обвинувачення, - це посвідчення Івана Дем’янюка з концтабору «Собібор» - є фальшивкою. Суд буде в травні. Докладніше: 

http://sd.org.ua/news.php?id=19744

 Українці,

допоможіть українцю перенести, вкотре, знущання фашистів! То катували його дитиною, зараз судять вже старого та немічного. Хоч настрій дідулі листами підніміть! Бо від тюрми і від суми не можна зарікатися. Адреса Івана Дем’янюка у

німецькій в’язниці:

 John Demjanjuk Justizvollzugsanstalt

Munich Stadelheimer Str. 12 81549 Munich GERMANY