4-й день Ле Бурже-2017: достижения аэрокосмической Украины
- 23.06.17, 15:20
22:20 01 червень Київ, Україна
Протягом останніх семи років триває епопея навколо вітчизняного підприємства - АТ Мотор Січ, підприємства, завдяки якому Україна залишається серед світових лідерів виробництва авіаційних двигунів. Але що відбувається насправді і яка подальша доля підприємства?
Почнемо з того, що після окупації Російською Федерацією українського Криму і початку збройного конфлікту на сході України, абсолютна більшість виробничих галузей України відмовилася від російського ринку і почала шукати альтернативні шляхи реалізації продукції.
На жаль, не всім вдалося зробити це безболісно. Компанія Мотор Січ, доля реалізації продукції якої на російський ринок становила понад 50%, не стала винятком.Швидкої переорієнтації на інші ринки не відбулося, а спроби керівництва обійти наявні обмеження зустрічали активний опір як з боку держави, так і суспільства, що призвело до значного зменшення обсягів виробництва і фінансових проблем підприємства. У свою чергу, незадовільний фінансовий стан товариства негативно відбивався на матеріальному добробуті почесного президента Мотор Січ - В'ячеслава Богуслаєва, який фактично контролював підприємство (за різними даними, станом на 2014 рік Богуслаєв контролював особисто і через афілійовані структури від 48% до 56% акцій підприємства).
Слід зауважити, що ми не відносимо Богуслаєва до того типу власників, які як п'явки висмоктували ресурси підприємства, що дісталося в спадок від радянського минулого, без його модернізації і розвитку.Товариство при ньому розвивалося, приносило прибуток, здійснювалися нові розробки, були амбітні заяви про плани на майбутнє, і невідомо, якою була б доля Мотор Січ, якби не події 2014 року, які кардинально змінили вектор розвитку нашої держави.
З втратою традиційного ринку збуту продукції підприємство повільно згасало. Існує думка, що це стало рушійною силою, яка остаточно вплинула на рішення Богуслаєва про продаж підконтрольних йому акцій товариства, оскільки стало зрозуміло, що без залучення іноземних інвестицій Мотор Січ не виживе.
Росія, незважаючи на свою агресивну зовнішню політику щодо України, зі свого боку була зацікавлена в продукції і фахівцях Мотор Січ, тому продовжувала шукати шляхи співпраці з підприємством. Так, з 2008 року Росія і Китай намагалися реалізувати проєкт зі створення важкого транспортного вертольота. За задумом розробників оснащуватися вертоліт повинен був двигуном виробництва Мотор Січ.
Крім того, в 2013 році Ван Цзин заявляв про наміри побудувати в Україні порт в акваторії м. Євпаторія. Реалізація зазначеного проєкту була зупинена після окупації Криму Росією.
Проаналізувавши досягнення Ван Цзина за останні десять років, можна зробити висновок, що під його керівництвом Xinwei не реалізував до кінця жодного з початих проєктів. Бізнес-авантюри за участю Xinwei помпезно починалися, залучали багато уваги (а відповідно і грошей) і поступово згасали.Така ж доля спіткала і російський проєкт Ван Цзина в сфері телекомунікацій з розвитку 4G транкінгового радіозв'язку. Протягом 10 років в зазначеному проєкті здійснюється тільки анонсування меморандумів і участь у виставках.
Всупереч заявам самого Ван Цзина можна з упевненістю стверджувати, що він є людиною, не чужою правлячій партії КНР. Загальновідомий факт, що китайський режим суворо карає тих, хто здійснює будь-які незаконні маніпуляції з державними коштами, а перехресне субсидування кредитних коштів групи пов'язаних суб'єктів господарювання саме такими і є.
Крім того, ринок телекомунікацій в КНР тотально контролюється державою, в сукупності з непрозорим придбанням Ван Цзином компанії Xinwei наводить на роздуми про його зв'язки з владою цієї країни.
Тому, можливо, покупка Ван Цзином акцій Мотор Січ здійснювалася в інтересах
офіційного Пекіна в надії на те, що зазначена транзакція пройде повз увагу свого основного конкурента в сфері авіабудування - США?
Можливо, що не менший інтерес до Мотор Січ проявили в Росії.
Зокрема, до 2014 року Посольства України і Росії в КНР постійно співпрацювали через посла України Олега Дьоміна. Саме росіяни представили Ван Цзина Дьоміну для подальшого представлення керівництву нашої держави.
З представниками російської влади Ван Цзин знайомий як мінімум з 2012 року.Так, 23 березня 2012 тодішній віцепрем'єр РФ Владислав Сурков проводив переговори з Ван Цзином щодо реалізації в Росії спільного проєкту. Також, за альтернативною версією, Ван Цзин мав намір реалізувати Нікарагуанський проєкт, фінансування якого передбачалося здійснити коштами російського мільярдера Геннадія Тимченка і інших близьких друзів Кремля.
На жаль Україна має сумний досвід залучення російських інвестицій в окремі галузі промисловості. Так, показові історії з Харківським тракторним заводом (ХТЗ) і Запорізьким виробничим алюмінієвим комбінатом (ЗАлК) після їхнього придбання російським олігархом Олегом Дерипаскою.
Зокрема, в результаті управлінських дій менеджменту Дерипаски в інтересах російських конкурентів ЗАлК, в Україні було повністю знищено виробництво первинного алюмінію.
У свою чергу з ХТЗ намагалися вивезти в Росію виробничі потужності і технічну документацію підприємства. Тоді в історію втрутилася СБУ, в результаті чого Дерипаска був змушений переписати активи ХТЗ на свого друга Олександра Ярославського, який з 2020 року також намагається придбати активи Мотор Січ. Однак «хеппі енду» не сталося, під формальним головуванням Ярославського, діяльність цього харківського підприємства була майже повністю зупинена, одночасно в Росії розпочато виробництво "клонів" продукції ХТЗ на потужностях Брянського тракторного заводу.
Тому участь пана Ярославського в проєкті "Мотор Січ", як бачимо на прикладі ХТЗ, не передбачає нічого позитивного для українських авіапідприємств.
Можна підсумувати, що на цей момент в історії навколо Мотор Січ залишається більше запитань, ніж відповідей. Однак вже зараз стає зрозумілим, що незалежно від того, хто стоїть за Ван Цзином - Пекін або Москва, доля вітчизняного виробника їх мало цікавить, і в разі бездіяльності нашої влади імовірним розвитком подій, ймовірно, було б повторення долі ХТЗ і ЗАлК.
14:10 09 липень Київ, Україна
14:51 23 березень Київ, Україна
Служба безпеки України проводить санкціоновані судом слідчо-оперативні дії у Запоріжжі за адресою оголошення ТОВ «МС-4» загальних зборів акціонерів.
Правоохоронці фіксують можливі протиправні дії представників компаній «DCH» та «Skyrizon Aircraft Holdings Limited», які пов’язані із встановленням контролю над акціонерним товариством «Мотор Січ».
У межах розпочатого кримінального провадження, Служба документує факти підготовки до знищення виробничих потужностей акціонерного товариства, яке має важливе оборонне та народногосподарське значення.
Тривають слідчі дії.
Україна відтепер виробляє власні лопаті для гвинтокрилів, які вже були успішно випробувані на підприємстві «Мотор Січ».
Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський під час робочої поїздки до Запорізької області.
«Це дуже символічно для незалежності нашої країни, й це дуже патріотично, що ми виробляємо наші сучасні українські лопаті, які раніше купували лише в Росії. Сьогодні були випробування гвинтокрилів, вони вперше полетіли на українських лопатях», – наголосив Глава держави.
https://president.gov.ua/news/volodimir-zelenskij-ukrayinski-gvintokrili-vpershe-poletili-65805?fbclid=IwAR3RR_gOh27KZNUBbL1wUwxtmshGWg-xtplBxEewsnAKpGt83siMGm_ylao
Завод «Мотор Сич» нардепа Вячеслава Богуслаева поставляет детали для двигателей военным РФ, работает в Крыму и в оккупированном Донбассе, говорится в расследовании Bihus.info.
Представители «Мотор Сич» и лично Богуслаев раньше заявляли, что детали украинского производства действительно экспортируются в Россию, однако устанавливаются исключительно на двигатели гражданской авиации.
Однако по данным журналистов, российская компания Богуслаева «ВКМС» с 2015 по 2016 годы поставляла детали двигателя ТВ3-117 производства «Мотор Сич» на российский 218-й авиаремонтный завод. В одном из контрактов на поставку деталей, который был опубликован на сайте российских госзакупок в 2016 году, указано, что украинские детали на 218-й авиаремонтный завод принимало военное представительство Министерства обороны РФ. Указанные в контракте ГОСТы определяют порядок приема исключительно военной техники. То есть российская сторона принимала украинский детали не как товары для гражданской авиации, а как детали для эксплуатации на военных вертолетах.
В 2018 году прямые поставки деталей двигателей в РФ с «Мотор Сичи» резко остановились, компания начала отправлять напрямую в Россию только двигатели для газонокосилок, сепараторы для молока и оборудование для электростанций.
Одновременно в 2018 году «Мотор Сич» начала массово поставлять детали для двигателей в Боснию и Герцеговину, на свежесозданную компанию D.O.O Inzeniring BN. За 2018 год «Мотор Сич» отправила на Балканы более 600 грузов с деталями для двигателей модели ТВ3-117, которые раньше шли на 218-й авиаремонтный завод.
По данным международной таможенной базы Importgenius, в дальнейшем эта боснийская компания отправляла детали для вертолетов в Россию на две российские фирмы Богуслаева — «ВКМС» и «ВК-МС».
Российский авиационный завод в тендерной документации засекретил победителей конкурса на поставку деталей для двигателей ТВ3-117. Однако в контрактах на поставку встречаются детали, которые ранее украинское предприятие поставляло в Россию и после 2018 года начало поставлять в Боснию.
Кроме этого, журналисты утверждают, что предприятие Богуслаева продолжает работать на неподконтрольной территории Донбасса. До 2014 года одним из структурных подразделений «Мотор Сичи» был Снежнянский машиностроительный завод. После 2014 года Снежное было оккупировано боевиками и на заводе была создана база для ремонта военной техники боевиков.
В 2017 году «Мотор Сич» объявил об «утрате контроля над управлением активами обособленного подразделения «Снежнянский машиностроительный завод». Богуслаев объяснял, что «Снежнянский завод остался в собственности «Мотор Сичи». При этом завод передан в управление другой компании, так как «Мотор Сич» не может работать в ОРДО в соответствии с законами Украины.
Тогда же на проходной предприятия изменилась вывеска. Судя по надписи, новый управленец завода — компания «Авиатех». В документах на сайтах «ДНР» фирма фигурирует как «ДФ ООО Авиатех».
В то же время внутри предприятия все завешено стендами «Мотор Сичи», а в водном из телевизионных сюжетов засветился календарь за 2019 года с логотипом российской компании Богуслаева АО «Борисфен».
ДФ «ООО Авиатех» — дочерняя компания российской фирмы «Авиатех», она зарегистрирована в Ростове, а ее владельцы — партнеры по российскому бизнесу Богуслаева.
Ранее SKELET-info сообщал, что Богуслаев своевременно не сообщил в декларации о покупке движимого и недвижимого имущества на сумму почти 25 млн гривен.
В тему: Крылатые качели: зачем «Мотор Сич» покупала в России краденные ракетные двигатели
Эхо ракетных афер: как «Мотор Сич» оказалась втянутой в международный скандалПрощай, «Мотор-Січ»? «Герой Украины» оказался ее предателем
Нацбезопасность на продажу. Кто на самом деле вывозил «Мотор-Сич» в Китай
ДОСЬЕ: Вячеслав Богуслаев. Путь от инженера к мультимиллионеру
ИСТОЧНИК