Нарешті руки дійшли зробити анонсік мандрівки яку я здійснив 23-24 квітня по Подністров'ю, печерним монастирям та каньону Дністра.Ось таки вийшов маршрут Браїлів - Немія - Могилів-Подільський - Лядів - Муровані-Курилівці - Струга - Отроків - Маньківці - К-П - Китайгород - Субіч - Бакота - Голозубинці - Маліївці.Дуже красиві місця, але є одна велика проблема, це відсутність доріг. Після того як я там побував, подумав що більше мабуть не приїду сюди. Хоча в таку красу хочеться і хочеться повертатись.

БраїлівВідомий жіночим Свято-Троїцьким монастирем

Неміяцерква в ім*я святої Параскеви Сербської

Могилів-Подільськийпроїздом, тому тільки побачив Георгієвську церкву

ЛядівЛядівський монастир - один із найстаріших печерних монастирів Подністров’я, який розташований на мальовничих схилах Дністра. За легендою монастир заснований у 1013 р. преподобним Антонієм Печерським. Головними святинями монастиря є келії, печери та кіметерії. Комплекс монастиря має також три печерні церкви: Усікновення глави святого Іоана Предтечі, преподобного Антонія Печерського та Параскеви П’ятниці. Монастир знаходиться майже на 100-метровій висоті Дністровських схилів.

Муровані-Курилівціна руїнах замку у 1805 р. була побудована садиба Комарів-Чихачевих. Ансамбль садиби, що порівняно непогано зберігся до теперішнього часу, складається з палацу, стайні, флігелів, фортечних стін, казематів, ескарпу та парку з мостом-шлюзом.

Струга

Отроківсадиба Ігнація-Сцибора Мархоцького початку 19 ст.( зберіглися вежа-донжон, брама, грот в парку, триумфальна арка

Маньківціце колишнє містечко, де збереглося багато будівель ХІХ ст. Але особливу увагу привертає храм ХVІІІ ст., який був прибудований до оборонної башти місцевого замку. Селище знаходиться в долині на берегах річки Ушиці, що створює неповторні краєвиди.

Каменець - Подільський Цього разу тільки як пунк ночівлі. Ну і по темі покажу світлину каньону.

Китайгородстаровинне місто, яке відоме з ХІV ст. Його в перекладі з тюрської означає «фортеця, укріплення». До нашого часу тут зберергиля костел Діви Марії 1772-1775 рр. та залишки садиби. Крім того звідси відкривається мальовничі краєвиди річки Студениці.

Субічзнаходиться на крутих берегах Дністра, де ще в давні часи виникають перші печерні монастирі. В цьому селі є три печерні комплекси монастиря відомого з ХVІ ст.

Бакотаце колишня столиця Пониззя, відома ще з ХІІ ст. Саме село із залишками кам'яного палацового комплекса XIV-XV ст. похованe під водами Дністровського водосховища. В підніжжі великої гори зберігся лише печерний монастир ХІV – ХV ст. в честь святого Михайла. Багато різних печер, написів і розписів давніх часів принесли славу монастирю і цій місцевості. Надзвичайно красиві краєвиди відкриваються з 120-метрової висоти гори Бакоти.

Голозубинціцікаве своїм палацом ХІХ ст. та величезним парком з віковічними 200-літніми деревами. Садиба збереглася завдяки лікарні, яка до нинішнього часу розташована в цій та інших будівлях.

Маліївціславиться своїм палацово-парковим комплексом графів Орловських , які побудували ці споруди 1788 р. Крім величного палацу тут знаходиться величезний парк, площою в 17 га зі скелями та водоспадами. Тут збереглися печери ХV – ХVІ ст., господарські будівлі, водонапірна башта, яка нагадує замкову башту.

В майбутньому будут докладніші описи.

Яремче* наверное знают все. Это самый раскрученый еще с советских времен курорт Карпат. Яремче (раньше Яремча) находиться в 30 км. от "моей западноукраинской штаб-квартиры")) - Надворной, поэтому там я бываю частенько, уже она мне и надоесть успела)) И все же для полноты цикла "Западная Украина" оставлю и о Яремче несколько фраз, тем более что большинство ее видели зимой, ведь недалеко от Яремче (30 км) находится сердце украинского горнолыжного туризма  комплекс "Буковель".

Начну как всегда с железнодорожного вокзала города. Зимой здесь находится главная елка Яремче, а сама улица (а она главная) освещается гирляндами "аки Крещатик")))

Дом культуры и парк аттракционов в центре Яремче недалеко от вокзала.

Главпочтамт и администрация города.

Новая и наибольшая католическая церковь Яремче.

Центральная улица курорта Яремче.

Памятник ВОВ.

Конечно основной доход города это туризм. Практически каждая семья в городе что-то сдает....это частные пансионаты. А вообще Яремче активно строится...

...и вполне возможно скоро уже не будет таких ужасов как местный автовокзал))
 
Впрочем автовокзалы обычно во многих западноукраинских городках печальное зрелище...несмотря на то что автотранспорт основной вид в Карпатах. Но реконструкция уже грядет...

Вернемся же к туристическим объектам Яремче...

...проехав по местному "автобану" (такая разделенная дорога действительно редкость для Карпат) мы попадаем к главному туристическому объекту Яремче...

...водопаду на реке Прут в Яремче.

Внизу на фото найди человеков))

А вот и сама река Прут...

...а это пороги на ней...

А это сувенирный рынок возле водопада...

...цены на нем, на вещи сделанные в Китае-Польше (а таких очень много) практически такие же как и в Киеве. В конце Яремче находится еще одно живописное место с еще одним рынком сувениров...

...железнодорожный...

...и автомобильный мосты. Ну и напоследок поста еще одно кафе...

...только уже в Яремче)))

Франик-Сити* особый город. Город моей мечты. Я бы хотел в нем жить. Вырваться из этого сраного Киева, в котором жизни не видишь в такой вот городок. Хотя конечно напрягает слегка он зимой, масса туристов двигающихся в Карпаты (Ивано-Франковская самая выскогорная область украины) проходит через Франковск. Франик (местные так его называют частенько) не слишком мал что бы было нудно и не слишком велик что бы проблемой становился "поход домой после работы", как в Киеве. Отдаленные спальные районы Франика такой как Пасичная или БАМ (народные названия) находятся от центра в 20 минутах езды. По местным меркам это "у черта на куличках"))))  Года три назад Ивано-Франковск занял первое место в рейтинге "Лучший город для проживания в Украине". Предлагаю пройти со мной по его улицам...

Традиционно начнем с вокзала. Это ЖД вокзал Франика, и не смотрите что там написано Киевстар))) Это не город Киевстар это Франик.))) ЖД дорога впервые в Австро-Венгерской империи появилась именно в Станиславове (досоветское название Франика), может потому вокзал такой помпезный. Вообще на нем 5 путей и даже нет электрификации (электровозом к Франику не доехать).

Пройдя мимо суда...

...католического костела...

...областной администрации...

...красивого скверика...

...со статуей Христа...

...мы попадем в центр города.

Центральным объектом которого является городская Ратуша. На переднем плане фонтан-памятник "Яйцо" символизирующее возрождение жизни. После случая с яйцепадом януковичей у местных студентов вошло в привычку ставить цветы у памятника))) Ну а сделано оно было до оранжевых развлечений народа.  Визитной карточкой города является...

...улица Независимости. (тип как Андреевский в Киеве). Ее старая пешеходная часть зовется в народе "стометровкой"  сюда местные обязательно приводят "интуристов".  Хотя для меня улочка  ничем не примечательна. Единственное что удивляет на ней...

...так это всякие "извращения"))) кузнецов созданные вручную...

... на ежегодном фестивале кузнецов проходящем во Франике.

Лично я самым красивым в Франике считаю дворик...

...где находится Костел девы Марии...

...с красивым фонтанчиком и самой девой Марией (под этот фонтанчик кстати принято класть цветы молодоженами (тип как у памятника "Кий, Щек, Хорив и Лыбидь" в Киеве)...

... вездесущие работы кузнецов))...

...и Кафедральный собор Святого Воскресения.

Вот вам еще раз собор в "фас".

А еще побродив по центру можно обнаружить Медицинскую академию (университет)...

...Армянскую церковь...

...очень очень старое здание отеля "Днистер"...

...весьма занятные заведения)))...

...все те же вездесущие работы кузнецов...

...и просто красивые улочки...

...площади...

...улицы...

...почти как у "Эвропе" (только "москвич" уберите москальский))).

Магазины во Франике бывают такие...ну и как везде Сильпо, Кишени, Метро всякие и т.д.

Красивые и необычные парки во Франике...

...в парках бывают  кладбища (польские солдаты) ...

...и красивые здания...

...впрочем красивые здания не только в парках))

Бывают здания и не очень красивые... как этот бизнес центр (америкосы-пендосы свой стеклобетон уже везде протащили)...

...или остатки советской эпохи (отель, впереди памятник Вани Франко)...

...которые может и не уроды (областной театр) ... но строить их надо было в спальниках, а не в старом центре.

Но вернемся к паркам...эта аллея к центральному парку...

...центральный парк Франика мне очень нравится.. он несет какую то позитивную энергетику, может быть потому что он не такой как в Киеве, с толпами бухающих пиво, музыкой, ларьками, шашлыками и прочим... 

...в центральном городском парке имеется озеро с Островом Любви посредине...

..а также почему то велостоянки))) Хотя может это в Киеве в парк приезжают летать на великах... а тут может приезжают в парк ставят велик и идут гулять аллеями. Лично мне эта стоянка напомнила надворнянскую возле загса. К чему она непонятно)) Может я таки не эвропеец))

Возле парка находится главный стадион города, впрочем ему бы не мешала реконструкция.

Из древности давней во Франике сохранились останки Станиславовской крепости, наибольшей в регионе в свое время.

Также для меня занятными кажутся старые польские древности))) дома...

...с интересными подъездами.

...а также бойкая торговля у киоска с прессой. Касса за день наверное огромная, реально такая лужа что я и в сапогах бы резиновых боялся подойти))

Ну и напоследок поста расскажу про мою любимую жральню во Франике - Паб "Десятку". Их фирменное блюдо "деруны с куриными желудочками" вызывают утребный рев моего желудка в любое время суток в любом месте, только вспомни))). А после того как я попробовал здесь чешское бочковое (!) пиво за 15 грн. у меня мозг до сих пор сообразить не может почему в Киеве, я плачу за бутылочную "стелу-артуа" в пабе 30 грн которая в "Сильпо" стоит 7 грн. (сей факт меня поразил в 2007 году, оттуда и цены).

Ну и в самом конце поста... для всех тех, кто уже примчался с вокзала (с билетами до Франика) собрать вещи публикую карту центра Франика с достопримечательностями. впрочем ее вы можете найти возле Ратуши на стенде. Бесплатно сфоткать и пользоваться. Весьма цивилизованно. 

Западная Украина. Надворная - ворота Карпат.

*Ивано-Франковск (укр. Івано-Франківськ) — административный центр Ивано-Франковской области, значительный экономический и культурный центр на юго-западе Украины. Город был основан в 1662 году. Попеременно находился в составе Польши и Австро-Венгрии. К УССР присоеденен в 1939 году. До 1962 назывался Станиславов (польск. Stanisaw; нем. Stanislau). Население свыше 240 тыс.чел. В черте города протекает река Быстрица.

                                                            
          Занесло в Чернигов, давеча... Сдуло ветром с киевских гор...

   Ехали вместе с группой студентов академии живописи и архитектуры и профессорским составом... Дорога на деле не занимает много времени, с парой-тройкой перекуров можно уложится в 2 часа на автобусе, маршруткой, - с переездами по Киеву - будет так же.


Герб города - двухглавый ворон увенчаный короной.
    С давних времен птица присутствует на тератологических  изображениях в виде химерного симаргла, отметилась в легендах черниговской земли (см. конец заметки) и была запечатлена на гербе. Выступает одновременно символом и оберегом города.
 



   Чернигов имеет свою - совершенно неповторимую ауру и историю. Можно начать с того, что он древнее Киева и местная династия князей - потомков тех же киевских Рюриковичей всегда имела притязания на киевский престол. Об этом гоорит и архитектура Кирриловской церкви - построенной черниговской династией прямо при тогдашнем вьезде в столицу. Но факт остается фактом - Киев за собой верховенство власти сохранил, правда к концу 19 столетия - пальму первенства в культурном плане таки уступил, тому же Чернигову...

     Наверное памятую об амбициях, а может просто несколько ревностнее оберегая традиции и культуру город изобилует достопримечательностями и курьезами. К последним относится остов возводимого на Детинце здание Дворянского собрания (!). Примкнувший к екскурсии черниговчанин - преподаватель местного вуза утверждает, что дело того стоит, ибо в первоначальном здании де танцевал на балу Шевченко. 
Но дело в другом... можете одновременно представить что на Малой Житомирской киевские власти одновременно пытаются снести дом, в котором жил Мурашко. Творчеству этого художника посящен целый зал в Национальном музее.



[ Левая башня собора - его ровесница.... ]

Село Щербовець Воловецького району, Закарпатськії області засноване в 1612 р. селянами-галичанами. У середині 17 ст. в селі було 19 хат та дерев'яна церква, яку розграбували татари в 1691 р. Відомо, що в Щербовці, за всю його історію, було кілька дерев'яних церков і знаходились вони на різних кутках села, але всіх іх спіткало одне лихо - були знищені вогнем.

Сьогодні в селі зберігся мурований храм св. Духа збудований в 1882 р., на місці дерев'яної церкви. Храм зведено на ділянці землі, подарованій сім'єю Тидірів, за що їх було поховано поруч.

Ще про Щербовець дивитись тут

Село Подобовець (угор. Padoc) Міжгірського району, Закарпатськії області, розташоване на висоті 672 м н.р.м. за 12 км від залізничної станції Воловець . Колишня назва - Подобовець-Середина.

Окрасою села є старий дерев'яний храм св. Миколая Чудотворця, 1785 р., який відноситься до барокового типу дерев`яних церков Закарпаття. Дах храму вкрито бляхою. Місцеві старожили розповідають, що церква була побудована у 17 ст. на протилежному краю долини, а в 1785 р. перенесена на теперішнє місце.

Подобовець знаходиться біля підніжжя гір Великий Верх (1599 м), Стой (1678 м), Гимба (1497 м), Жид Магура (1517 м) та хребта Боржави, тому в першу чергу відомий своїми гірськолижними трасами. Траса довжиною 1300 м із перепадами висот 320 м має головний спуск і два рукави - правий і лівий, які сходяться внизу в останній третині схилу.

Ще про Подобовець дивитись тут

Село Пашковець (Пашківці, Пашкоч) Воловецького району, Закарпатської області розташоване на висоті 465 м.н.р.м. на березі річечки Жденевка.

Єдиною пам'яткою села є невелика дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, 1932 р.

Будували церкву протягом двох років три майстри під керівництвом Василя Улинця з Нижніх Воріт, а місцеві жителі доставляли на підводах з лісу матеріали. 12 вересня 1932 р. відбулося урочисте освячення храму.

Ще про Пашковець дивитись тут

Село Ізки (угор. Iszka) Міжгірського району, Закарпатської області розташоване в долині річки Репинки, між горами Руський Верх, Боржавською полониною та полонинськими верхами Мідяницькою Ялиною, Голицею та Жидом Магурою.

В середині 18 ст. в Ізках діяли три дерев'яні церкви Благовіщенню Пресвятої Діви Марії, св. Параскевії та св. Миколи Чудотворця, але до наших днів збереглася лише остання.Дослідники припускають, що Миколаївська церква була збудована на початку 18 ст., в 1751 р. відремонтована, а в 1798 р. перебудована.

З 2006 р. в Ізках будуються нові підйомники на гору Магура : двокрісельний довжиною 1200 м та бугельний - 950 м. Тут також працює турбаза "Ізки" .

Ще про Ізки дивитись тут

фото здесь http://photo.i.ua/user/3366688/256391/7155681/