Самотня серед людей...

Чи ти відчувала себе такою?

Самотня серед людей

За що заслужила такого горя?

За те, що кохала не тих?

За те, що вірила марно?

На вулиці сонце пече,

а в серці навіки хмарно

Запитуєш ти себе :

Коли це безглуздя скінчиться?

Бо ж щастя десь поруч йде

Лишень треба з ним зустріться!

...На вулиці падає капає дощ,

А серце скувало снігами.

Кипить у каструлі борщ

І хтось тебе кличе ''Мамо!''

Ти дивишся в рідні очі

Та й думаєш "Жити- прекрасно!

Хоч плакала цілі ночі

Не треба вмирати завчасно!"

  В житті цінна кожна хвилина

  І варто лишень зрозуміти

  Що ти не самотня в світі

  Що є ще для кого жити!

                                   17.10.2006

Важка, велика, чорна булька надулася та луснула,

І над гнилим болотом рознісся звук.

І в звуці тому,

Почулося наймення місця, міста - ЛУЦЬК.

Брудозелена плівка повернулась в звичний стан,

Ворони й сірководень,

Як згадка про життя,

Переродились ритми в нафту небуття,

Хоч іх, можливо, зовсям не було, І мої рими, Дарма ярами морщили чоло.

Сумні думки лишаю на папері,

В них неможливо істину знайти.

Відкрив свої кватирки, вікна, двері,

Либонь ти захотіла увійти,

Прилинути до мене, прилетіти

На мить, на день, на тиждень, на життя.

Радіти поруч, разом сльози лити

За всім, чому немає вороття.

Залишити усе, що було цінним,

Насправді, просто заважало жить,

Любити світ і зватися щасливим,

Все між собою порівну ділить.

Тобі - вранішні сни, турбота й квіти,

А ніжність, вірність і любов - моє.

Потрібно тільки сильно захотіти

Здобути все й не втратити, що є.

Повірити й благати вищі сили,

Щоб поєднала нас гармонія.

Вклонись батькам за те, що народили

Й нагородили всім, що люблю я.

2.12.2007