01.02.7517 (2010) літа о 19:30 в прямому ефірі радіо "Культура" (72.8
FM, 3-тя кнопочка кухонного радіо) відбудеться цікаве спілкування з доктором філософських наук, народознавцем, засновником і редактором часопису "Сварог", головою Об`єднання Рідновірів України (ОРУ), автором відомих книг Галиною Лозко.
Будь ласка телефонуйте в студію зі своїми запитаннями за тел. 239-62-95.

У самому серці української держави, ті, хто не хоче мати нічого спільного із автохтонами (читай чужаки) і презирливо ставиться до нашої духовної спадщини, а саме прихожани московського пархату обмалювали жертовник, де представники корінного етносу проводять славлення своїх давніх Богів, церковними хрестами та написали "За вєру, царя та отєчєство". Провокації тривають постійно при мовчазній згоді української-неукраїнської влади. Ті, що осквернили святилище, ще, видно, не знають, що було із тими, хто перед ними пробував це робити.

УХВАЛА ШОСТОГО РОДОВОГО СЛОВ'ЯНСЬКОГО ВІЧА

Віче відбулося в Замку Струга (Словенія, область Доленьська) 9 серпня 2009 року. У ньому взяли участь 11 учасників від 6 слов'янських народів, що представляли такі організації як: 

·      Громада „Світовид” (Словенія);

·      Релігійний центр Об'єднання Рідновірів України, Громада „Православ'я”, Журнал „Сварог (Україна);

·       Конфесія „Родзіма Вяра”, Інститут Прави, Видавництво „Топожел” (Польща);

·        Союз Венедів, Газета “Ярь”, Журнал “Волх”, Російський міжнародний журнал „Атеней” (Росія);

·        Інформаційний центр „Свевлад” (Сербія);

·       „Товариство Дуло” (Болгарія).

        Віче координував Матяш Анжур (Словенія).

[ Далі........... ] . Джерело: "Міжнародний Слов'янський Портал Родовід"

                                                         СЛАВА ПЕРУНУ ЗЛАТОКУДРОМУ !!!

Повернули образ Перуна на Старокиївську гору!

                      Тисячу років тому назад чужинські правителі на очах нашого народу зрадницьки звергли Перуна зі Старокиївської гори (нині Андріївської). І прорекли Волхви, що лише через тисячу років прокинуться Рідні Боги. І ось настав той час. В різних куточках нашої Неньки-України відтворюються рідні свята та обряди, Славлення Рідних Богів. Постають з небуття лики Богів.  Відбулося це Свято у символічний день 24 серпня 2009 року  – День Незалежності України!

Усі ми були свідками відродження справедливості – Перун пройшов шлях повернення від Дніпра до гори, та був там встановлений. Слава ж Йому, Великому і Непереможному Богу! [ Далі..................... ]

Вот что мне бы хотелось услышать от "осуждающих язычество": ЧТО(?) они имеют предъявить язычеству, кроме набивших оскомину лживых и лицемерных понятий как: они молятся столбам... они приносят человеческие жертвы... Специально не будем приводить опровержений этому маразму. Вменяемые граждане их и так знают. Оказывается, нечто "такое" у "осуждающих язычество" все-же имеется: это общепринятый среди исторически неграмотных граждан взгляд, который гласит примерно следующее: славяне-язычники, якобы, "были диким и бескультурным народом, и лишь только христианство принесло им высокую культуру и иные достижения цивилизации". Итак, для всех, интересующихся древнеславянской историей (а так же для некоторых исторически-неграмотных граждан, кто, не желая изучать историю, утверждает нелепости о "бескультурности славян") - приводим краткий список достижений славянской языческой цивилизации... История подтверждает наличие у славян (язычников) : - Письменной культуры - Астрономических комплексов - Развитого домостроения, искусство обработки дерева и камня - Развитой гончарной культуры - Развитой металлургии - Развитого искусства выделки кож; обработки почвы - Развитого кораблестроения Дохристианская письменная культура: У славян была руническая и полуруническая письменность. Надписи подразделяют так: 1. Северо-венедская группа памятников письменности славян по меньшей мере 8 в. сюда относят: - Более восьмидесяти бронзовых скульптур (с руками и ногами, с головами и предметами обихода - это к вопросу о металлургии) и других предметов из Ретринского Храма Радегаста с руническими надписями на них. Найдены в начале 18 века. - Микоржинские камни с надписями на них. Найдены так же на земле Лютичей в тридцатых годах 19 века (три здоровых глыбы). И там и там - рунический строй идентичен и футарком не является. Среди надписей однозначно прочитываются имена Ретра и Радегаст. - Краковский медальон - серебряная монета с руническими надписями типа ретринских, найдена на территори Польши. - Чешская надпись Крольмуса. - Малый брактеат Воланского середины прошлого тысячелетия. - Надписи Лецеевского на камнях в Польше. 2. Среднеевропейская группа - Велестурская руническая наскальная надпись в несколько предложений найденная в Южной Словакии. - Восемь наскальных рунических надписей Жунковича в Чехии и Словакии. 3. Южная группа (Болгария) обе 5-6 в н.э. - Шутгардская (около пяти десятков знаков). - Малая шутгардская надписи (около двух десятков рун), датирована 542 г н.э 4.Черняховские находки Рыбакова и Тихановой: - Надписи на керамике у с. Лепесовка. - Рипневский фрагмент. - Огурцовский фрагмент. - Чаша из с. Войсковое. 5.Беломорская группа - Петрозаводский рунический календарь. 6. Ладожский рунический документ из архива Державина (60 строк) - 860 г.(что-то среднее между велесовицей и рунами) 7. Отдельные источники : - Рунические надписи Терского берега. - Недимовская надпись. - Алекановская надпись. - Надпись на коровьем ребре из Новгорода 9 в.н.э. - Надписи на предметах из Белоруссии - 6-8 вв. 8. Дополнительные источники, некоторые ЧАСТИ из которых на сегодняшний день являются спорными: - Боянов гимн Словену 4 в. н.э. - "Велесова Книга" - 8-9 вв. н.э. см.: А.Платов, Памятники рунического искусства славян / Мифы и магия индоевропейцев, вып 6, - М., Менеджер. 1998, стр. 90-130. Там же помещен САМЫЙ ПОЛНЫЙ СПИСОК источников о славянских рунических надписях 18-20 вв. 36 номеров. В конце-концов, "глыба, которую никто не заметил": САМА СЛАВЯНСКАЯ АЗБУКА свидетельствует о древнейшей письменности! "аз", "буки", "веди", "глаголь", "добро"... Христианских параллелей этому тексту НЕТ, потому что ЭТО идет из глубины не веков, а Тысячелетий! Действительно, даже слепому ясно, что буквы расположены в такой последовательности, чтобы образовать сакральный текст, своего рода божественный завет: Буки ведайте, глагольте добро... и т.д. Никакие христианские параллели ЭТОМУ история нигде не упоминает. Астрономические комплексы: Известны обсерватории язычников-вятичей на знаменитом Куликовом поле. Огромные священные камни Куликова поля пробиты насквозь, причем повернуты так, что сквозь отверстие можно увидеть точку восхода Солнца. Датируются они никак не позже пятого столетия н.э. Я сам видел фотографии и говорил с людьми, геодезистами по профессии среди которых С.Ермаков. (см. например. А.Платов. Священные камни земли Вантит / Мифы и магия индоевропейцев, вып 2, -М., Менеджер. 1996.) Известны сооружения масштабами подобные Стоунхенджу - лабиринты солярного назначения на Кольском полуострове в районе современного Мурманска. В районе Кандалакши, в районе Белого моря, на Соловецких островах древнейшие из них относятся по меньшей мере к первому тысячелетию до н.э. Что-то похожее есть и в Швеции. Естественно, культура их использования принадлежит ВСЕМ народам Восточной и Северной Европы, В ТОМ ЧИСЛЕ и славянам. (cм.например: А.Перепелицын. Тайны Чертова Городища. Монументальный мегалитический комплекс в центре России, Мифы и магия индоевропейцев, вып 3, -М., Менеджер. 1997.) Ниже статьи из Мифы и магия индоевропейцев, вып 6, -М., Менеджер. 1998.) А.Никитин. Каменные лабиринты севера. Е.Лазарев. Святилище Солнечной Девы. К вопросу о символике лабиринтов европейского севера. Е.Лазарев, Забытая культура рассийского Севера. А.Платов. Cеверная Атлантида. см. Работы В.Демина

Развитое домостроение, искусство обработки дерева и камня:

Во первых, строить дома из камня придумали отнюдь не христиане. Их пророка тогда еще и в проекте не было. Во-вторых, из камня славяне строили там, где был недостаток леса. т.е. на островах (например, Аркона на острове Руян(Рюген)). Дитмар, Саксон и Гельмольд описывают храмы Арконы, Ретры и Ругевитского храма Карензе(Корницы). Аркона и Винетта(тоже взятая данами в 1173-1177 гг) были построены из камня (руины до сих пор стоят!). Поскольку, как уже давно известно, (согласно Герарду Меркатору) в Арконе говорили по-словенски (т.е. как и в Хольмгарде - Новгороде) - это одна культура. Не секрет, что скандинавские саги называют Русь "Гардарикой" - страной городов. Для сравнения: в то время, когда в самом крупном датском городе Хедебю жило 5 тысяч человек - в Новгороде было уже несколько десятков тясяч жителей. Развитая гончарная культура: О культурном уровне гончарной культуры (даже очень древних времен) говорит наличие отожженной расписной керамики и область ее распространения. Академик Рыбаков в книге «Язычество древних славян» приводит описание и репродукции отожженной росписной керамики Триполья - а это около 1400-1200 г до н.э. по меньшей мере! То есть, не только в "позние языческие времена", а даже в столь далекие времена 2-го тысячелетия до н.э. гончарное искусство было на совершенной высоте. Далее это (не столь уж сложное) исскуство только совершенствовалось. Посмотрите в любой из трех томов Археологии СССР. Развитая металлургия: Многочисленные металлические (бронзовые и железные) предметы быта и культа, оружие. Посмотрите в любой из трех томов Археологии СССР (под редакцией Рыбакова - 1987-1988) - Искусство обработки почвы и выделки кож: Развитые во всех отношениях древние Афины сдохли бы без сколотского хлеба, сами его не могли производить и закупали через Оливию у скифов. А скифы-сарматы вообще всю Европу и ее Римскую Империю обеспечивали сыромятными ремнями.

Развитое кораблестроение:

На каких кораблях словене прибыли к Рюрику? На каких кораблях ругии привезли Рюрика и его роды в район Старой Ладоги? А на каких 200 кораблях Олег подступил к Царьграду? (9 век) А как новгородцы освоили уже тогда Соловки и Кольский полуостров? А зачем тогда славянам вообще города на реках и на море: Рерик - порт вагров-славян, Уничтоженный данами в 830 году; известная Аркона; Карензе (Рюген); Винетта (совр. Волин); Выжба (Висбю на Готланде); Новгород (Волхов и Ильмень), который по летописным источникам вел уже в 800-е годы торговлю с Любеком и Ганзой. Посмотрите любую энциклопедию по морскому делу: норманны ходили на шнекарах и дракарах, а вот славяне ходили на ладьях.

Что еще может входить в понятие НЕпримитивной материальной культуры? Кто-то, возможно, заметит, что это - монеты собственной чеканки как средство платежа?

Однако, это совершенно не показатель. Языческое общество (славяское в частности) построено на таких принципах, что чеканка монет не нужна! Чеканка монет разобщает племена, разрушает сам древний ДУХ родовой(вечевой) демократии. Поэтому использовались обычные весовые отношения металлов, изделия из них, а так же скот. По этому признаку (чеканка собственных монет) можно огульно и культуру майя, и культуру ацтеков, и многие древние культуры Востока зачислить в разряд примитивных. У разных культур бывают разные пути и разные ценности, отличные от принятых ныне, или принятых в других соседних культурах, где материальный аспект имеет более важную роль.

Джерело

Слов’яни — автохтонне населення Європи, велика супер-етнічна спільнота. Наш суперетнос сягає своїм корінням багатотисячолітніх глибин, він має свою самобутню духовну культуру та народні звичаї, узгоджені з власним слов’янським менталітетом. Близькість наших мов, спільні риси етнічного світогляду, релігійних культів, звичаїв, свідчать про єдине родове коріння.

Під слов’янською етнокультурною мається на увазі природну автохтонну культуру слов’янських етносів, створену ними на власній землі, засобами рідних мов, рідного світогляду та господарської діяльності, розвиненої на рідній землі. Над усіма цими видами культури, як правило, пріоритетне значення має духовна культура, яка була водночас і морально-звичаєвим регулятором життя наших народів. Йдеться про автохтонну етнорелігію. Зрозуміло, шо без Духа тіло не живе: так само не живе народ без власної одухотвореної духом предків системи світогляду і знань. Втрата слов’янами Рідної релігії через насильницьку християнізацію (а особливо поділ на слов’ян-католиків і слов’ян-православних) посилила процеси дезинтеграції слов’янського суперетносу, спричинила безліч братовбивчих війн і, загалом, ослабила етнічний імунітет. Втрата рідної природної релігії — стала причиною втрати родової пам’яті. Не будемо доводити юдейське коріння християнської віри — це відомо кожній освіченій людині. Згадаємо тільки, що в XI—XII ст. наші Предки самовіддано боронили рідні храми від навали германських феодалів-христоносців, що за вказівками і під керівництвом єпископів почали вирубувати священні гаї слов’ян, руйнувати і спалювати храми, катувати служителів слов’янських Богів — волхвів і жерців. Руський князь Святослав ясно усвідомлював загрозу християнського нашестя. Він розумів його як засіб поневолення духу слов’ян. Оскільки загроза насувалася з Візантії, Святослав Хоробрий намагався побудувати заслін від християнства в Болгарії на Дунаї, об’єднавши слов’янські племена в єдину імперію. Після загибелі Святослава 972 р. роз’єднані слов’яни не змогли протистояти германським племенам, які під виглядом пропаганди "християнської благодаті" і користуючись фінансовою й військовою підтримкою Ватикану, завойовували все більше слов’янських земель. Важливі висновки зробив ще в XIX ст. А. Чертков: "Війна Святослава... стала найважливішою подією X століття. Успіх цієї війни міг істотно змінити на багато століть політичний склад європейських держав, дати рішучі переваги слов’янського елемента над німецьким, а численне слов’янське плем’я поставити пануючим над рештою Європи". По всій Слов’янщині прокотилася хвиля протестів, повстань проти християнізаторів. Однак, сили були нерівні. В 1004 - єпископ Вігберг вирубав Священний гай, у 1068 -єпископ Бурхард знищив святиню лютичів Ретру, 1128 князь Лотар спалив храм Триглава. Цей перелік можна продовжувати. Найдовше трималася святиня Аркона на о. Руян (нині перейменований в Рюген): її пробували підкорити чотири рази 1136, 1159, 1166, 1168. Лише остання спроба під керівництвом архієпископа Абсальона вдалася. Завойовники (в тому числі війська князя Вольдемара І, Казимира і Богуслава) сподівалися захопити найкращі землі слов’ян. Оборонці святині самовіддано захищали храм і статуї Рідних Богів, вони винесли на мур своєї твердині священне знамено "Станіцу", яка виносилась лише в час вирішальних битв. Коли противник підпалив стіни храму, слов’яни кидалися у вогонь, віддаючи перевагу смерті перед духовним рабством. Священна Станіца згоріла разом з оборонцями Аркони. Історичні наслідки християнізації слов’ян ще й донині не осмислені з точки зору язичницької ідеології. Християнство здійснювало зовнішній тиск і зовнішнє втручання у внутрішні справи язичницьких держав, підкоряючи їх духовно і політично, воно було засобом політичної експансії. Існує прямий зв’язок між прийняттям християнства і втратою самостійності держав, їхнім політичним ослабленням (пор.: у свідомості народу татаро-монгольське нашестя в Русі розглядалося як покарання за зраду Рідних Богів). Християнство, всупереч існуючому в науці стереотипу, не сприяло і розвитку писемності, а навпаки — загальмувало розвиток етнічних мов та роз’єднало єдину колись слов’янську писемність не тільки за конфесіями, а ще й за типом азбуки, насильно впровадивши латинку. Етнорелігія несе в собі культурний досвід багатьох поколінь своїх етнічних Предків і становить собою основу історичної й генетичної пам’яті етносу. Християнство перервало цей живий ланцюг міжпоколінної передачі етнічних знань і родового досвіду. Надмір фактів, у тому числі й наведених тут, свідчить про християнський етноцид слов’янських народів. Повернення етнічної пам’яті — складний і тривалий процес, бо історія близьких нам етнічних спільнот досі не вивчається ні в школі, ні у вузі, а якщо й вивчається, то все під тим же християнським кутом зору. Слов’янські мислителі здавна забили тривогу, побачивши загрозу знищення слов’ян. Чому досі не перевидані праці Шафарика, Коллара? Бо глобальні маніпулятори людською свідомістю диктують нам свої правила гри: все, що пов’язане з національною культурою, вони піддають остракізму, висміюванню, звинувачують у відсталості. Натомість пропонуються інтернаціональні космополітичні лжецінності, світові глобальні релігії рабства, збочення і наркоманія, які призводять до виродження народів, втрати людської гідності. Для порятунку слов"янських цінностей Зоріян Доленга-Ходаківський закликав етнографів поспішити зібрати той безцінний скарб — народні знання, традиції та ремесла, які ще можна встигнути врятувати. По всій Європі на початку XX століття поширилась ідея Консервативної революції і Традиціоналізму. Нові мислителі розвинули ідеї Ф. Ніцше. Як альтернативу космополітичному богу християнства Ніцше пропонував кожному народові мати "власного Бога": "Народ, який ще вірить в самого себе, має також і свого власного Бога. В ньому він шанує умови, завдяки яким він піднявся, — свою шляхетність. Хто багатий, той хоче давати; гордий народ потребує Бога, щоб жертвувати". Польський мислитель Ян Стахнюк викрив систему християнської "вспакультури" (антикультури), у своїй праці "Християнство і людство", один з розділів якої він назвав "Християнство як прихована вспакультура". Вихід з цього тупика він вбачав у необхідності "здемаскувати хворобу вспакультури". Про відродження Віри Предків на новому історичному етапі відверто заговорили діячі польської "Задруги" і український професор Володимир Шаян. Саме він у 1934 році у Львові створив язичницьку організацію Орден лицарів Бога Сонця. Його перу належить збірник праць "Віра Предків наших" (виданий уже після смерті автора). Володимир Шаян став основоположником відродження Рідної Віри в Україні. Нині у нас зареєстрована конфесія Рідної Віри, що має свій релігійний центр Об’єднання Рідновірів України, свій духовний навчальний заклад, релігієзнавчий часопис "Сварог". В Україні діє 15 регіональних громад Рідної Віри. Такі ж громади є в інших слов’янських країнах: Польщі, Росії, Білорусі, Болгарії, Словаччині, Чехії. Це свідчить про те, що відродження Рідної Віри — не випадковість, а закономірність і безперечний факт. У 2003 році ми зробили першу спробу міжнародного з’їзду язичників-слов’ян у Києві (Україна), назвавши її Родовим Слов’янським Вічем. Тепер такі зустрічі ми проводимо щороку в різних країнах. З нашою діяльністю можна познайомитися з наших книг, часописів та міжнародного порталу РОД, адреса якого: rodoved.info , а також з газети "Слава!" Наведених фактів цілком достатньо, щоб констатувати початок Слов’янського етнорелігійного відродження. Це нова ознака нашої етнічної культури. Відродження етнічних релігій сьогодні — одна з найбільш радикальних новаторських спроб узгодити життя етнічних спільнот з їхніми природженими (автохтонними) духовними системами. Етнорелігійний ренесанс — один з небагатьох духовно-культурних рухів нашого сьогодення, який може стати альтернативою глобальному релігійному засиллю іноземних місій і церков, які зомбують, нівелюють національну різноманітність людства. Вивчення сучасних етнорелігійних рухів дає змогу встановити спільні тенденції відродження природних релігій та визначити місце слов’ян у контексті європейського етнорелігійного ренесансу. 

Доповідь Галини Лозко на ІХ Всеслов’янському з’їзді у Мінську 2 липня 2005 р. 

Релігія, віра - чи не одне з найголовніших питань людства, від якого залежить шлях розвитку кожної держави і нації зокрема. Хоча декому здається, що сьогодні, у годину домінування жадоби збагачення і матеріалістичних уявлень про світ , релігія вже не має ніякого значення та це далеко не так, тому що не раз саме віра, є головною причиною індивідуальних, суспільно-економічних чи політичних дій та вчинків. І як це не парадоксально, сьогодні на захист віри виступає сама... наука. Торсіонні поля, фізичний вакуум, море Дірака та інші наукові теорії і терміни вже підвели людство до потаємної межі розуміння світу за якою - усвідомлення Всесвіту як цілісної живої, самоорганізованої системи, гігантського антропоса - Роду те про що говорили наші предки. З досвіду ми знаємо що кожна система має свій оптимальний шлях і швидкість розвитку (яблука достигають літом, а не весною), те саме стосується і системи нація. Кожному народу притаманний свій шлях розвитку і своя віра, бо саме Віра виступає тією глобальною основою життєдіяльності нації в цілому і кожної людини зокрема. Від віри залежить спрямованість на успіх чи поразку, чи буде людина захищаючи свій Рід стояти на смерть чи здасться без бою. Отже настав час подивитися правді у вічі і поговорити про Рідну Віру українців-русичів. У часи імператора Костянтина його мудрі міністри порадили йому взяти ідеологію християнства як універсальний засіб приборкання візантійських рабів, нескорених держав та народів через проповідь не "насильства" і "любові". Політика подвійної моралі, ницість і підлості цієї ідеології замінила етнічні розуміння сили, звитяги і добра а отже і Бога в різних народів. Заради "світла і любові" вирізалися цілі етноси, в ім'я мудрості і справедливості палилися священні книги з споконвічними знаннями про природу і всесвіт. Щоб захопити у свої лави більше "рабів Божих", свята "усікновенія, смерті чи виходу з Єгипта" підтасовувалися під споконвічні життєдайні обряди предків. Так замість живої духовності яка будувалася на особистому переживанні і відчутті Бога прийшло моралізаторство, ритуалізм і догматизм який до сьогодні не має нічого спільного з істиною вірою. Спочатку куплені греки а сьогодні їх вірні послідовники втовкмачують у голови українців як їм потрібно жити і пересічний парафіянин навіть не замислюється, що в його народу є своя священна історія, свої спасителі і пророки, знання які набагато древніші, а головне пристосовані саме для нього і його потреб (що рибі добрі те котові смерть).

Український народ втративши Рідну Віру втратив духовний стержень і потребу свого існування. Кожна нація як елемент планетарного суспільства виконує притаманну лише її роль і функцію, підміна якого приводити до непотрібності цього елемента. Втративши більшу частину волхвів - рідних священиків, які як ніхто знали душу свого народу, ми втратили знання про подальший шлях розвитку свого етносу і почали загнивати, як дуб без коріння і гниємо вже тисячу років і тисячі сект шматують душу українського народу заради грошей заводячи його в духовні манівці. І ніякі політичні та економічні реформи не допоможуть нам прорости і стати з колін це може зробити лише справжня Рідна Віра. Що ж таке істинна Рідна Віра? Рідна Віра українців-русичів це система знань про взаємодію космічних, планетарних і земних сил та їх вплив на розвиток людства. Різного роду енергії, поля, ефекти чи явища усвідомлювалися нашими предками як множинні прояви (Боги) єдиного (Роду). Спостерігаючи за земною природою, сузір'ями і планетами, волхви склали цілісну систему знань - Веди яка відображала усі нюанси "космічної біоритмології", саме тому більшість обрядів була підпорядкована певним астрономічним датам. Головною з принципових відмінностей древньої Рідної Віри від сучасного християнства та реформованих неорідновірських течії полягає у тому що не існувало чіткої грані між релігією і магією як частинами вчення. Кожен язичницький релігійний обряд містив у собі набір магічних дій, спрямованих для досягнення певної мети і навпаки, кожна магічна дія виступала звертанням до сили одного з Богів підчас якої психічна енергія народу, підсилена відповідним впливом космічних сил направлялася на його духовний розвиток, що виливалось у дивовижні прозріння і живе відчутя Бога. Таким чином, кожен жрець повинен бути магом, а кожна людина, що практикує магічні мистецтва, - служителем того чи іншого бога. В той час як сучасні священики не усвідомлюючи істинної суті свого вчення, підмінюють глибинне розуміння істини і законів Права "святим читанням" різних талмудів і писань.

Політеїзм Рідної Віри - явище набагато складніше, ніж ми звикли вважати. Насамперед слід усвідомити суто термінологічну проблему, що означає саме слово "бог"? Чому у іменах одних богів ця приставка є а у інших немає? Для прикладу Сва-рог, Ра-рог і Даж-бог, Стри-бог . Так А. Платов у книзі "Магічні мистецтва древньої Європи" подає прадавнє північне слово reginn, чи rogn, (порівняй - рог, ріг), що вживалося для позначення суто язичницьких божеств. На сучасні європейські мови reginn перекладається як "божество" чи "бог" в той час як древнє reginn/rogn етимологічно означає скоріше "Сила", ніж "Бог". З іншого боку, майже напевно слово "ріг" пов'язане із древнім загальноєвропейськом ri/rig /rex - "священний володар, король, володар". Про це говорить і М. Ткач у книзі "Володимирові боги": "Персонаж який стояв на вершині божественної піраміди поставав в іпостасі одноликого (цільного пр. авт.) або Однорога". Видається доречним згадати і про священний ріжок, необхідний атрибут язичницького обряду і те що відомі Ріг-Веди це знання про Богів, Сили, Володарів. Усе це дозволяє провести тотожність між rogn-рог і древньоіндіїським bhagan та авестійським baga що на українські мові звучить як "бог" "пан", "наділяючий", "володар"(М.Ткач). Древнє визначення богів як "сил" (значення терміна reginn), черговий раз підтверджує що так зване "багатобожжя" насправді - знання про багато сил або знання про різноманітність Сили. Таким чином політеїзм Рідної Віри, усупереч профанічні думці (яку пропагують ті ж самі попи), аж ніяк не є безглуздою спадщиною диких часів а навпаки виступає як досконала система розуміння себе і світу. В той час як будь-який монотеїзм є спрощенням і деградацією древнього системного бачення світу із штучним виділенням лише однієї "сили" із властивого світобудові розмаїття. (С)