В селі за 20 км. на північ від Золочева і за 24 км на південний схід від Бродів розташований Підгорецький замок, який є одним з найкращих в Європі зразком поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями. Побудований за проектом відомого архітектора Андре дель Аква за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Замок в Підгірцях, разом з замками Золочева та Олеська, творить так звану Золоту Підкову Львівщини ( автор ідеї Герой України, Борис Григорович Возницький). 

Сижу сейчас на Аляске непонятно где Chignik Bay (гугл мап)
Хотя мне кажется проще скинуть координаты со спутника))
11 часов разницы с Украиной))))
Даже не знаю с чего начать :)

Живем на корабле на котором и работаем) внизу под нами находится цех по переработке лосося и прочей буржуйской живности))) десятки тонн лосося в день продят через наши руки, что удивительно глубина жопы в которой мы находимя не особо смущает) помогает не унывать мысль о деньгах которые мы зарабатываем 80 грн/час, смена 12 часов каждый день без выходных... Надоедает просыпаться с мыслью что через 15 минут опять спускаться в холодный сырой трюм на 12 часов(

Личное поостранство колосальное 2 квадратных метра - моя кровать, но мне кажеться в наших тюрьмах и то шконки больше))) в крохотной комнатушечке мы живем с моим другом и 9 мексиканцами и 1 китайским студентом))) терять бдительность не желательно, практически все американцы это уголовный элемент на исправительных работах))) большая часть за наркоту но есть пару убийц)))) от осознавания данной сраки даже не грустно а уже просто смешно))))))

Природа конечно божественна, но кроме нее у нас нет никаких развлечений, разве что сон и еда))) американская еда уже просто не лезет в горло, вроде бы та же пюрешка с окорочком но блятство что то не так.... Алкоголь категорически запрещен, малейшее подозрение и ты уже на пути домой с анулированной визой :(

В очередной раз убеждаюсь о прелести нашего с вами великого и могучего, английский язык поосто напросто обмен информацией и юмором полного критинизма и дибилизма))) смена погоды это дело 5 минут когда я начинал писать этот пост светило солнышко и было чистое небо, сейчас смутно видно нос корабля из капитанского мостика, откуда то появился туман))) напоминает фильм ужасов где мы сейчас все кудато пропадем вместе с туманом))))

Действительно нехватает наших людей, менталитета, любимого дома и родной кроватки... Мобильная связь здесь не работает только спутник, интернет оставляет желать лучшего, я бы украсил свой пост картинками но загрузить я их не могу))

А на континенте жизнь просто сказка, США это страна для жизни, страна для настоящей жизни в удовольствие и радость себе!!! Отличный сервис со всех сторон пооблемы не возникают потомучто все работает как часы, будучи в массачуссетсе работая Painter (маляр) восстанавливая фасады домов я заметил что эта страна работает как муравейник, большой муравейник, каждый выполняет четко свою функцию и ни капли больше, тем самым создавая миллионы рабочих мест и комфортные условия!!! И в то же время все это происходит с невероятной бездушностью и ценнизмом... Все четко на своих полочках и ничего больше, вот например если я маляр я только крашу и это даже. Обсуждается, если я монтажник я только строю дома, хотя казалось бы зачем это делать, нельзя дать монтажнику кисточку и краску что бы он объект делал сам и как бы меньше поток людей и долнительные часы работы... Но нет!!!! Не то что у нас Вася на стройке ебашит, дали молоток вася забивает, дали лопату вася копает, дали кисточку - красит.

Возможно странно звучит фраза "дополнительные часы работы" на кой хер они сдались, но в США абсолютно все оплачиваетс почасово, Часы работы это всегда хорошо и приятно, нет часов = нет бабла, а как тут говорят "no money no honey" (нет денег нет любимой) Даже казалось бы работы которые не измеримы по времени, все равно оплачиваются по времени и никого не волнует что если поработать на 5 минут больше можно доделать, нет, завтра прийду и 5 минут доделаю, иначе идут сверхурочны часы = полуторный тариф от обычной ставки это после 40 часов в неделю, которые не особо любят работодатели)))

Тут очень хорошо, спокойно и стабильно, тут можно будучи самым низшим работником через 2 года ездить на машине мечты каждого второго украинца НЕ НАПРЯГАЯСЬ... А не то что у нас с дипломом работать типа "белым человеком" и думать де бы взять денег на заграницу, машину, дачу и прочее....

Но не смотря на все эти прелести пока тянет домой, может в следующий раз останусь в США нелегально, или получу грин карту)

Спасибо за внимание, так хотелось поделиться своими мыслями, а то погибаю от скуки :)

Продовжую опис Луцька ;) наразі вул. Данила Галицького.
Прогулянку вулицею Данила Галицького варто розпочати з тієї частини, яка свого часу носила назву Жидівщина. Перші згадки про євреїв Луцька сягають 1388 р. Найголовніша єврейська будівля, що збереглась до наших днів Головна синагога або Малий замок (вул. Данила Галицького, №33) Будівля синагоги входить до історико-культурного заповідника «Старий Луцьк».





Про існування синагоги в місті свідчить повідомлення про присутність єврейського рабина на зїзді європейських монархів у 1429 р. У 16 ст. в місті було кілька малих синагог. 5 травня 1626 р. луцькі євреї отримали від польського короля Сигізмунда ІІІ привілей на будівництво нової синагоги за умови, що вона буде носити оборонний характер, а єврейська громада Луцька буде брати активну участь в обороні міста. Наприкінці 20-х рр. 17 ст. будівництво божниці було завершене, незважаючи на значну протидію монахів домініканського ордену. Справа навіть дійшла до королівського суду і закінчилася перемогою єврейської громади.
Будівля синагоги складалася з великої молитовної зали, квадратної пятиярусної вежі, школи та молитовної зали для жінок.




Храм діяв до Другої світової війни. У 1942 р. Луцьк було окуповано німецькими військами. На території міста було створено три єврейські гетто. Одне із гетто включало район Жидівщину. У серпні та вересні 1942 р. близько 17 тис. вязнів гетто були розстріляні, а в головну синагогу була закладена вибухівка, яка повністю зруйнувала прибудови і дах молитовної зали.



Завершити мандрівку Жидівщиною варто вулицею Караїмською, де з 15 ст. проживали караїми нащадки древніх хозар, які до Другої світової війни змогли зберегти свою етнічну самобутність. В радянські часи караїми асимілювали з місцевим населенням. Останній луцький караїм С. Ішвович помер на початку 1990-х рр.

Караїмська кенаса, яка знаходилась поряд з будинком №24 була знищена пожежею в 1972 р.


Рухаючись далі вулицею Караїмською не можна оминути величну будівлю лютеранської кірхи (вул. Лютеранська, №1).

Нині кірха входить до історико-культурного заповідника «Старий Луцьк».
Німецька євангелійно-лютеранська церква «Храм Христа Спасителя» лютеранської громади Луцька розміщується нині в колишньому будинку пастора, який знаходиться поруч із кірхою.
Від кірхи прямуємо до наступного обєкту церкви Покрови Пресвятої Богородиці (вул. Караїмська, №11/вул. Гальшки Гулевичівни, №1). Покровська церква це один з найстаріших православних храмів Луцька, який зберігся до наших часів.

Храм був збудований за сприяння великого литовського князя Вітовта в першій половині 15 ст. і мав скоріш за все оборонне значення, оскільки знаходився в межах другої оборонної лінії міських укріплень. На початку 17 ст. церква згоріла, а 1625 р. її руїни остаточно було розібрано.
На цьому ж місці у 1637 р. було споруджено новий православний храм та освячено на честь Покрови Пресвятої Богородиці. У 18 ст. храм переходить до греко-католиків, проте після Третього поділу Речі Посполитої будівлю було вилучено в уніатів і тривалий час вона знаходиться у занепаді.

Наступним обєктом огляду буде Хрестовоздвиженська церква та комплекс Луцького братства (вул. Данила Галицького, №2)


Повний опис вул. Данила Галицького та фото тут