Я на теплые слова

Дружище!  Я  пишу  тебе  не  вдруг,
Решилась  наконец  тебе  признаться.
Уже  давно  ты  мне  не  просто  друг,
Живу  желанием  - приехать  и  остаться.
Будь  снисходителен  -  всю  жизнь  молчала,
А  вот  на  склоне  лет  -  не  устояла.

 

© Copyright: Любовь Медведева, 2011
Свидетельство о публикации №11111079572

Вот на что я обратил внимание, когда приглашал на свои выставки знакомых художников: ходят с «каменными» лицами, с огорченным видом, ни слова, ни полслова о выставке. Другие люди подходят, что-то спрашивают, высказывают свое мнение…, художники молчат, как в рот воды набрали. Я не мог понять в чем дело. Я на выставках моих приятелей художников всегда старался сказать автору что-то приятное. Всегда есть какая-то работа, которая нравится и можно о ней сказать что-то хорошее автору, порадовать его. Тем более что он ждет таких отзывав. Выставка – это его праздник.

Странное поведение коллег-художников стало мне понятно, когда я прочел у философа Артура Шопенгауэра: «… сотоварищи по профессии…погружаются в глубокое молчание, и так единодушно, как будто по уговору, у всех у них отнимаются языки: это и есть silentium livoris (злобное молчание) Сенеки. Это коварное и упорное молчание, известное под техническим термином игнорирование, может иметь долговременный успех». Речь идет у Шопенгауэра о зависти. Он продолжает: «Всякий может хвалить только за счет собственного значения, всякий, утверждая славу за другим деятелем., в сущности отнимает ее у себя. Вследствие этого люди уже сами по себе и для себя расположены и склонны вовсе не к похвале и прославлению, а к порицанию и порочению, так как через это они косвенным образом сами себя хвалят».

Я понял: молчание, игнорирование – это проявление зависти или чаще, думаю, соперничества профессионалов.

Вспомнил я о своем друге-художнике, который был мне другом до тех пор пока я сам не сделался художником. Если раньше я от него узнавал всегда о предстоящих коллективных выставках, выставкомах, отбирающих работы художников на эти выставки, то теперь он как воды в рот набрал. Сразу перестал мне о них говорить. Я узнавал об этих мероприятиях от других художников. И тоже до тех пор пока они не узнали , как и мой друг,. о том., что я теперь тоже художник. Поток такой информации ко мне полностью прекратился.

Возможна ли вообще дружба между художниками?  Психолог В.Е Семенов пишет, что возможна: а) как дружба-соперничество (сплетение симпатий, антипатий, вражды, конкуренции); б) как  дружба по принципу: лидер и ведомый или  наставник и ученик.

Похоже на правду. Раздружившийся со мной друг-художник похоже воспринимал меня как соперника. Это ему явно не нравилось. Теперь он дружит с другим художником. И в этой дружбе, как я ясно вижу, он «ведомый». Но его это устраивает.

Может быть и я вел бы себя так как другие художники, но я в художническую среду пришел уже сформировавшимся человеком из среды инженерно-технической. Там не было такого.

                                                                                            Друзья бывают только раз...                                                                                             и  дружба  их не на показ...                                                                                             Друг  поможет и не отвернется,                                                                                             со  мною вместе улыбнется                                                                                             и  поможет ... Он же друг...                                                                                             Излечит от любых недуг ...

Багато говорять про дружбу.
Намагаються товаришувати, дружити навіть в Інтернеті, спілкуючись інколи та лише віртуально… або лише за допомогою мобільного
  Але періодично виникають непорозуміння, взаємні образи…

  Хтось не встиг (чи не захотів) десь щось дописати,
Хтось не встиг когось вчасно поздоровити,
а хтось і не збирався це робити,
хтось додає у друзі лише з якихось фінансових чи бізнесових
причин
для когось друзі – це для відпочинку
 хтось сприймає не схожі на власні уподобання друзів,
а хтось вимагає від друзів, щоб виявляли лише схожі смаки,
хтось намагається підтримати друзів завжди, як тільки помічає таку необхідність,
а хтось вимагає підтримки лише для себе…
хтось когось додає у друзі, а когось прибирає…

А тому пропоную всім відвідувачам і зареєстрованим висловитися щодо

Для мене друг (подруга) – це… <?>

                          
Давай сегодня просто помолчим.
Понятней будет так наш разговор.
От сокровенного ты мне вручи ключи,
Вдаль устремив туманный серый взор.

Там белый парус ждет умелых рук,
И горы вдаль зовут лихое сердце.
Пойму я все, что заблестело вдруг
В твоих глазах: ты снова вспомнил детство.

Тогда мечты манили за собой
То к звездам, то к далеким океанам.
И тихо говорил тебе прибой,
Что ты когда-то будешь капитаном

Иль звездолета, или корабля -
Ведь все казалось просто и возможно!
И уходила из-под ног земля,
И ты ступал по звездам осторожно.

И было так легко-легко дышать!
И крылья трепетали за спиною!
Любовь манила счастьем, непокоем,
И подвиги хотелось совершать...

И в жизни очень многое сбылось!
А что-то не сложилось. Так бывает.
Глаза блестят. От радости? От слез?
И лунный диск тихонько в небе тает.

А в тихом разговоре наших глаз,
И в наших душ объятиях беззвучных -
Мечты пускай сбываются СЕЙЧАС!
И жизнь пусть будет светлой и нескучной!

Дружба, основанная на бизнесе, лучше бизнеса, основанного на дружбе.
(Джон Рокфеллер-младший)

Дехто впевнений, що має безліч друзів, і перераховує Вам кілька сотень, а може й тисячі!

Дехто каже, що має одного (чи то двох) друзів, дружба з якими витримала перевірку часом.

А дехто скаже, що має безліч знайомих (серед них є гарні знайомі), але друзів не має.

 

Кожен з нас може з ними погоджуватися чи не погоджуватися і навіть засуджувати якийсь з висловів, бо той вислів чомусь комусь з нас не подобається…

 Але ж то так у людини є, це так люди висловлюються, а люди різні!

 Однак, висловлюватися все ж треба. Хоча б для того, щоб звикли, що є і така точка зору, що не єдиний погляд є вірним.

 Ось так вийшло у інтернет-бабусі:

Один з онуків все ж найулюбленіший і потребує її уваги (бабуся це відчуває) більше за інших!

Бабусі не всі, хто називають себе його друзями, подобаються! Деяким вона не довіряє зовсім!

А тому бабуся спробує додати наступне:

1) ось це повідомлення (прошу, прочитайте вище і нижче :)

2) попередження щодо сайту, звідки старенькій робили спроби понакидати вірусів, коли вона там реєструвалася, щоб голосувати за улюбленого онука

3) таку собі спробу перевірити, скільки у неї друзів тут

4) ну, ще одне опитування

--------------------------------------

2) раніше інтернет-бабуся просила проголосувати за улюбленого онука на сайті:http://bestactor.ru/Moiseev-Boris

 

…бо ніби цей сайт почав поводитися більш політ-коректно, ніж раніше, тобто

раніше, після того, як вона реєструвалася й «заходила», щоб проголосувати за онука,  з сайтика (мала можливість перевіряти, з нього!) до старенької у компа сунули віруси :(

 Інтернет-бабуся перестала заходити на цей сайт, але цей сайт почав надавати можливість голосувати без реєстрації! «Виправився!» - подумала бабуся і знову почала голосувати, переводячи інколи на це навіть свої смішні гроші…

Але ж тепер знову сайти вимагає заходити, щоб голосувати, лише після реєстрації! Чого б це? Тому інтернет-бабуся вважає за необхідне розповісти про свій неприємний досвід і більше не закликає голосувати з цього сайту :(

3) Однак, дуже хочеться хоч якось підтримати улюбленого коханого онука! Він такий добрий, такий талановитий! Він дарує таке чудове неповторне виконання пісень для інтернет-бабусі (і для всіх, хто вміє його слухати …і вміє милуватися на справжній талант!)

http://www.youtube.com/watch?v=NLXxaU30Ezk&feature=related

Прошу завітати на youtube.com! 

Інтернет-бабуся  дуже просить заходити ось на ці посилання й понатискати на піднятого пальчика («лайкнути»)

 Він зробив ще новий варіант виконання цієї пісні (!):

http://www.youtube.com/watch?v=QGk0JPIz25Y

 Тут він такий жартівник (!), такий пустунчик (!):

http://www.youtube.com/watch?v=Ty0J993cpfo

 А це був один з моїх улюблених записів:

http://www.youtube.com/watch?v=dEynhWNfGiw

І цей також:

http://www.youtube.com/watch?v=QnO7eXwr58E

Старенька подивилася, скільки тут проголосували на цей момент, старенька знає, скільки тут (на цьому сайті) зараховано як її друзі (і намагається, як може, коли до неї звертаються, їх підтримувати :)

Тому ніби через кілька днів кількість «лайків» біля згаданих посилань має зменшитися на ту ж кількість, що є у неї тут друзів? Ну, навіть, якщо не враховувати, що хтось ще «не з друзів» голосував там також.

Чомусь не всі полюбляють «лайкати» під піснями, які послухали та відчули після них певні емоції… (не обов’язково веселі, але людські, людяні)

Я це перевіряла, так є.

Мені це не подобається.

Тому що треба не лише брати, а й хоч інколи хоч трохи віддавати тим, хто несе для нас добро, хто намагається зробити цей світ хоч трохи більш людяним!

4) тепер до опитування