В
родині козака, який був славним запорозьким гармашем, Дмитра Засядька в
1778 році народився син Олександр. Не було вже тоді Січі Запорозької, і
він був забраний до москвинської армії, де став офіцером.

 Не
злюбивши бездушної муштри, Олександр Засядько вернувся на свій хутір на
рідну Полтавщину. Появилася в нього думка створити таку ракету
(італійське слово «ракета» означає «трубка»), яка б летіла в повітрі,
штовхана газами, які з неї вилітають. І хоч ближні звали його «неуком,
залюбленим у мрію», він мріяв, креслив і планував. І, сперечаючись з
родиною, продав хутір і збудував кузню, накупив пороху, різних залізних
матеріялів. За два роки, переборюючи глузування «всезнаючих», він
створив дивовижні апарати, які літали над полтавськими луками, описуючи
вогняні дуги і спалюючи купи бур'яну. Попи і жандарми, переслідуючи
Олександра, рекли: «Засядько замислив спалити губернію».

 На
хутір на Полтавщину в пишних берлинах приїхали генерали з Петербурга до
Засядька. Оглянувши його «чудо-труби», вони дали наказ, щоб винахід
Засядька Олександра «прийняти на озброєння армії». І так уперше в
історії полетіли Засядькові бойові ракети на турецьку фортецю Варна 16
вересня 1828 року. Турецькі історики твердять, що був жах: вогненні
струмені повисли над неприступними вежами Варни, осліпили турків,
заіскрилися вогняними стовпами. Оборонці Варни затуляли вуха, не
витримуючи жахаючого свисту нової зброї і страшних вибухів. І тоді
турецька армія підняла білі полотнища.

Несподівано для політиків
Західного Світу, Московитія здобула перемогу. Московитія увінчала груди
Засядькові хрестами, діямантними зірками, синіми стрічками, орденами,
вона дала йому генеральські еполети, він став головнокомандуючим
ракетними частинами армії Московитії, яка жорстоко поневолювала Україну,
він — батько-першотворець ракетної зброї.

 Микола Кибальчич,
українець, в 1853 році народжений у родині Івана Кибальчича в місті
Короп. Він захоплений винаходами Олександра Засядька. Він зазначує, що
людина може на ракетах літати в далекі світи. Він ненавидить
московського царя (Олександра Другого), особисто готує бомбу, щоб
організувати замах на деспота, який поневолює його народ. Замах
здійснений. Микола Кибальчич у Петербурзі в камері смертника пише
геніяльну працю «Проект повітроплавного приладу», (проект космічного
корабля). Москвинські жандарми в 1881 році відібрали в нього життя.

.
Юрій В. Кондратюк (українець, 1900—1942) створює, маючи вісті про
діяльність Олександра Засядька і Миколи Кибальчича, першотеорію
реактивного руху. Він, як зазначує вірна Москві «Українська радянська
енциклопедія», «один з перших творців і дослідників ракетної техніки»,
він «творець схем ракетних міжплянетних подорожей», він був
«запропонував створити станцію супутник місяця», він автор книги
«Завоювання міжплянетних просторів».

  Геніяльні сини Оріяни
(України), рясно вспадкувавши велич родичів (предків — зачинателів
історії культури і цивілізації Індо-Европейської раси)
сумеріян-гіттітів-скитів-русів, перші повели сміло розум людства в
космічні мандри. Жандарми царя москвинського арештували їхній труд, їхні
мрії, їхні хвилювання. Їхні творіння в 1917 році були передані
москвинові Константинові Ціолковському (1857—1935) і москвин став
проголошений «основоположником теорій міжплянетних сполучень». В
західному світі по-вченому занотовано, що геніяльний Микола Кибальчич
«рашен» («Енциклопедія Британіка», 1973, том 19, стор. 406), щоб в
молодому українському поколінні по-вченому творився комплекс
приголомшуючої меншевартости, мовляв, між мудрими українців немає. І так
довго розум і душа українські будуть працювати в користь
вторжників-москвинів, як довго не буде Української Держави, наші
протести на Заході, що він не «рашен», а «юкреініен», це безпорадний
голос загубленого в пустині...

 30 грудня в 1906 році в родині
козака Павла Короліва народився син Сергій. Марія Миколаївна (мати
Сергія) після поховання свого сина сказала: «Наші предки — українські
козаки, і син мій успадкував від них, як видно, вміння, завзятість,
волю, ту волю, яка допомогла йому сягнути омріяної мети. Мій син завжди
зберігав любов до України» («Україна», 18 квітня, 1971 рік, Київ).
Відзначаючи день «совєтської космонавтики», «Україна» пише, що «Сергій
Королів — творець космічних кораблів». На будинку (в Житомирі), в якому
він народився, прибита металева таблиця, на ній написано, що «Сергій
Королів — конструктор в галузі ракетної техніки і космічних досліджень»,
він конструктор першого космічного корабля.

 Жахлива правда — не
великий, але жорстокий розум, бачимо, володіє великим, але мирним
розумом українця. Заводи «СССР» (імперії Москвинської) виготовляли
деталі для ракет такі, які були накреслені Сергієм Королівим. У Києві
(між науковцями) відкрито мовилося, що Микита Хрущов, перед тим, як
плянувати свою подорож до Америки, дав наказ Сергію Короліву: «Політ
ракети на місяць, або — смерть». Сергій Королів, працюючи у лябораторіях
від шести годин ранку до першої ночі, наказ деспота виконав і помер на
атак серця. Так, це він «Микола Кибальчич накреслив праобраз космічного
корабля, що його вперше послав у космос земляк Кибальчича Сергій
Королів» («Україна», 18 квітня, 1971 рік).

Как раз ко дню космонавтики:

Украинские ракетчики предполагали привлечь к запуску "Циклона-4" с бразильского космодрома «Алкантара» российское Конструкторское бюро транспортного машиностроения.  «Россия нам отказала» - сообщил председатель ГКАУ Юрий Алексеев.

Впрочем, это не станет препятствием для реализации совместного с Бразилией ракетного проекта. Большую часть наземного пускового комплекса создадут на днепропетровском «Южмаше», а часть заказа уйдет в Мариуполь на «Азовмаш». Тем более, что ранее Украина уже практически полностью отказалась использовать в «Циклон-4» комплектующие российского производства.

Полностью здесь:

http://sd.net.ua/2011/04/12/rossiya-otkazalas-sozdat-puskovoj-kompleks.html

Бразилия почти 40 лет пыталась создать собственную ракету, однако все попытки завершились неудачей. Последняя попытка запустить бразильскую ракету среднего класса вообще завершилась трагедией – при аварии погибли 21 человек, после чего правительство Бразилии обратилось за помощью к Киеву.

В начале 80-х годов на вооружение эсминцев типа «Современный» пр. 956 был принят противокорабельный комплекс 3М-80 «Москит». На эсминце пр. 956 было установлено по две счетверённые пусковые установки КТ-190.
Комплекс «Москит» был разработан в МКБ «Радуга» под руководством генерального конструктора И.С.Селезнёва.
Противокорабельная крылатая сверхзвуковая самонаводящаяся ракета 3М-80 «Москит» построена по нормальной аэродинамической схеме. Двигательная установка комбинированная, состоит из маршевого прямоточного воздушно-реактивного двигателя и стартового порохового ускорителя. Причём стартовик вставляется в сопло маршевого двигателя. Через 3-4 секунды после старта пороховой двигатель сгорает и выталкивается из сопла набегающим потоком воздуха. Прямоточный двигатель был разработан в ОКБ-670 главного конструктора М.М.Бондарюка, а затем дорабатывался в МКБ «Союз» в Тураево.
Крылатая ракета 3М-80 входит в состав ракетных комплексов, которые предназначены для поражения надводных кораблей и транспортов из состава корабельных ударных группировок, десантных соединений, конвоев и одиночных кораблей, как водоизмещенных, так и на подводных крыльях и воздушной подушке в условиях современных и перспективных средств огневого и радиоэлектронного противодействия противника.
Комбинированная система управления в составе инерциальной навигационной системы и активно-пассивной радиолокационной головки самонаведения обеспечивает высокую вероятность попадания в цель даже в условиях радиопротиводействия противника. Для целей типа группа катеров или корабельная ударная группа эта вероятность равна 0.99; для конвоев и десантных соединений - 0.94.
После старта ракета делает «горку», а затем снижается до маршевой высоты полёта около 20 метров, при подходе к цели происходит снижение до 7 метров (над гребнем волн). Ракета может совершать интенсивные противозенитные маневры с перегрузками, превышающими 10 ед.
Кроме ЭМ пр. 956 и БПК пр. 11556 «Адмирал Лобов», ракеты «Москит» получили катера пр. 1241.9. На катера этого проекта установлено побортно в средней части катера по две спаренные ПУ типа КТ-152М. На опытном малом ракетном корабле пр. 1239 (на воздушной подушке снегового типа) установили две счетверённые неповоротные установки. На опытном малом ракетном корабле МРК-5 пр. 1240 (на подводных крыльях) установлены две спаренные ПУ. Кроме того, «Москит» был установлен на экраноплане и сейчас разрешён на экспорт.
Кроме морского базирования 3М-80 может применяться и в качестве ракеты «воздух-корабль», например, с палубного истребителя Су-33 (Су-27К).

Компания AcabionTM представила свою новую разработку Acabion GTBO Generation IV, которая с января 2008 года будет иметь объем двигателя 1340 куб/см и мощность 750 л.с.

Это не машина, а просто пуля. Особенно, если полазить по их сайту http://acabion.com/ и посмотреть сделанные снимки.  Объявленная скорость - более 300 миль в час, но не менее 80. А на специально предусмотренных трассах, то и все 400. Напомню, что 1 миля равняется примерно 1.61 км (1.609344 км).

Вот, что пишут разработчики о своем детище: "Имеются 5 факторов, определяющих динамику любого транспортного средства: 1) Его расчетная площадь. 2) Его аэродинамическое сопротивление. 3) Его груз. 4) Его сопротивление качению. 5) Его мощность двигателя. Acabion обладает всеми четырьмя и вдобавок имеет высокотехнологичный двигатель с турбонаддувом 750 л.с".

Стоимость такой "ракеты" от 1.83 миллиона Евро (€) .

AcabionTM является зарегистрированной торговой маркой. Данный материал подготовлен исключительно на основании открытых официальных данных сайта компании. Все права сохранены.

Хочу такой же!

.