А за лісу чорною бровою, Де трясуть повітря поїзди, Ходить жовта осінь за тобою, Їй чомусь не хочеться сюди. Зіркою пресвітлою не блисне, Не сипне росою крадькома, Може, їй зі мною надто зимно, Може й сенсу йти сюди нема.[Приєднана картинка]

Лячно з собою один на один. Метеорити поганих новин. Знову здоров'я звалило в Мадрид. Знову без мене. І я інвалід Як же до купи зібрати себе? Як поламати хворобі хребет? Стріли фантазій та мрій тетива. Рими рятують, лікують слова. Я все здолаю і переживу. Come on, негаразди. Я вас розірву!

Такий тепер стоїть над світом морок, Такий кривий в думках панує лад, Іди дізнайся, хто кому є ворог, Чекати звідки підступу та зрад. Коли усі до ближніх охололи Та владарює впертість баранів, То свій не той, з ким пуд спожито солі, А хто за шкіру сала не залив.[Приєднана картинка]

Невагомість. Романтика. Час дрімоти і чар. Осінь вішає бантики Нецілованих хмар. Десять кроків до ирію. Радість враження тчуть. Павутинка за мрією Вирушає у путь.[Приєднана картинка]

Не дає кричати крига заборон Я блокую чати і беру в полон Внутрішню дитину - часточку душі Відбираю фарби - більше не пиши. Кидаю за ґрати цього малюка Він не може грати - зламана рука. Я себе ховаю далі від людей Хоч в мені до краю квітів та ідей Просто звірі-кати захопили трон Не дає кричати крига заборон.

Осінній день зачитано до дір, За ясним сонцем скінчена гонитва, Приносить вечір місячний Псалтир, І починає бубонить молитву. Іде печаль на сторону чужу, Плетуть зірки тихцем магічні сіті, І все, що я тепер тобі скажу, Інакше трохи треба розуміти.[Приєднана картинка]

А дерева такі стрункі! А яке в них яскраве листя! Утікають в ніщо віки, Тільки тут все давно на місці. Ясна осене, нумо, тлій! Днів привітних примножуй сяйво! Може, я тут хоч трохи свій? Може, я тут для часу зайвий?[Приєднана картинка]

І знову поле – щедрості правиця, Замріяне в квітучій тишині Скажи-но, що тобі ночами сниться? Кого пускаєш в думи потайні? Яке тобі майбутнє до вподоби? Що в серці торжествує чи болить? Чи мариш гострим плугом хлібороба, Чи від мани тремтиш кровопролить? [Приєднана картинка]

Ну як оці розлоги не любити, Де навесні і палиця цвіте? Пройди-но скільки хочеш цього світу – Подібне не зустрінеться ніде. Тут у дощах громи сміються лунко, Ясніють дні у поглядах калюж, І ми, чиїсь негадані дарунки, Мов зернята розкидані довкруж.[Приєднана картинка]

У небесах віджуравлило, Відлопотіло, відійшло, А де мої поділись крила? Де втіх бездонне джерело? Де ті мої із лишком двадцять? Слова, скажіть хоч щось мені! Слова мовчать, слова бояться Навік пропасти у стерні.[Приєднана картинка]