хочу сюди!
 

Лариса

52 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 38-57 років

Замітки з міткою «президент україни»

Брехня брехнею брехню перекриє!

Неділя, 21 квітня 2019, 20:21 • Тарас Джміль • 59040

Зеленський перемагає з найбільшим результатом за всю історію України
Зеленський перемагає з найбільшим результатом за всю історію України

Петро Порошенко і Володимир Зеленський

КИЇВ. 21 квітня. УНН. Попередні результати Національного екзит-полу свідчать про перемогу на виборіх президента України Володимира Зеленського з найбільшим, за всю історію незалежно України, результатом, повідомляє УНН.

Так, за попередніми результатами Володимир Зеленський набирає 78,8% голосів, виборців, що проголосували у ІІ турі, тоді як його опонент, діючий Президент України Петро Порошенко — 21,2%.

Попередній найвищий результат відданих за одного з кандидатів голосів був зафіксований у 1991 році, тоді Леонід Кравчук набрав 61,59% голосів тих, хто проголосував проти 23,27% у В'ячеслава Чорновола.

У 1994 році Леонід Кучма переміг Леоніда Кравчука з результатом 52% проти 45,06%.

У 1999 році Кучма став єдиним поки що главою держави, який зміг переобратися на другий термін. На виборах його головним опонентом був Петро Симоненко. За Кучму тоді віддали голосів 56,25% виборців, що проголосували, а за Симоненка - 37,8%.

У 2004 році остаточні результати голосування визначилися у ІІІ турі: переміг Віктор Ющенко (51,99 %). Другим став Віктор Янукович (44,20 %).

У 2010 році у другому турі переміг вже Віктор Янукович (48,95%), який обійшов Юлію Тимошенко (45,47%).

У 2014 році вже у першому турі переміг Петро Порошенко, який набрав 54,7 % голосів виборців. Юлія Тимошенко отримала тоді 12,81%.

Національний екзит-пол: перемагає Зеленський
Національний екзит-пол: перемагає Зеленський

КИЇВ. 21 квітня. УНН. Оголошено попередні результати Національного екзит-полу після завершення повторного голосування на виборах президента України, передає УНН.

Дані оприлюднені після закриття о 20.00 дільниць для голосування, але станом на 18 годину.

Володимир Зеленський — 73,2%
Петро Порошенко — 25,3%

Зіпсували бюлетень 1,5%

Довідково. Польовий етап дослідження “Національний екзит-пол 2019” здійснювали дві провідні українські соціологічні компанії — Київський міжнародний інститут соціології та Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова.

Генеральна сукупність екзит-полу — виборці, які проголосували на виборчих дільницях на території України (крім спеціальних дільниць — лікарні, тюрми, військові частини, закордонні дільниці, та за винятком окупованих територій). Вибірка буде репрезентативною для України в цілому й для її 4 регіонів (Захід, Центр, Схід, Південь).

Кількість виборчих дільниць — 300 (по 150 для кожної соціологічної компанії).

Обсяг вибірки — близько 13 687 респондентів.

Кількість інтерв’юерів — на кожній виборчій дільниці працюватиме 2–3 особи, усього задіяно близько 750 інтерв’юерів. 
Статистична похибка вибірки з врахуванням дизайн-ефекту не перевищуватиме 2,5%.

Застосовувалася методика “таємного голосування”.

Джерело: УНН
ЦВК оголосила остаточні результати виборів президента України
ЦВК оголосила остаточні результати виборів президента України

КИЇВ. 30 квітня. УНН. Центральна виборча комісія оголосила остаточні результати повторного голосування 21 квітня 2019 року з чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року, передає УНН.

За офіційними даними ЦВК, перемогу здобув Володимир Зеленський, за якого проголосували 73,22% виборців. Петра Порошенка підтримали 24,45% виборців.

Нагадаємо, перший тур на виборах президента України відбувся 31 березня. Явка виборців становила 63,52%. Під ранок 4 квітня ЦВК опрацювала 100% протоколів з результатами голосування 18 893 879 виборців. Володимир Зеленський отримав 30,24%, Петро Порошенко - 15,95% голосів виборців.

У ЦВК офіційно оголосили про проведення другого туру виборів 21 квітня.

Участь у голосуванні в другому турі взяли 18 491 837 виборців. Явка під час повторного голосування становила 62,07%. У п’ятницю, 26 квітня, ЦВК прийняла на опрацювання протоколи з "мокрими" печатками від усіх 199 окружних виборчих комісій.
Окрім того, за інформацією ЦВК, 2,31% виборчих бюлетенів були визнані недійсними по Україні.

Раніше повідомлялось, що Центральна виборча комісія у вівторок, 30 квітня, оголосить результати повторного голосування на виборах президента України.

Джерело: УНН

Хотілося, а нема! Сто віків самотності преЗЕдента

Через коронавірус до України скасовано візити чотирьох президентів
Через коронавірус до України скасовано візити чотирьох президентів

КИЇВ. 20 березня. УНН. У зв’язку зі стрімким поширенням пандемії коронавірусу у світі, візит до України скасували президент МКЧХ, а також глави Литви, Грузії та Швеції. Про це у відповідь на запит УНН повідомили в Офісі Президента України.

“За інформацією, наданою Директоратом з питань зовнішньої політики Офісу Президента України, у зв’язку зі стрімким поширенням пандемії коронавірусу COVID-19 у світі, було скасовано(станом на 18 березня 2020 року) такі візити іноземних високопосадовців в Україну:

— Високого представника ЄС із закордонних справ та безпекової політики Ж.Борреля (15-17 березня);

— Президента Міжнародного комітету Червоного Хреста П.Маурера(16-20 березня 2020 року);

— Президента Литовської Републіки Г.Науседи (19-20 березня 2020 року);

— Президента Грузії С.Зурабішвілі (20-21 березня 2020 року);

— Президента Швейцарської Конфедерації С.Зоммаруги (24-26 березня 2020 року)”, — повідомили в ОПУ.

При цьому в Офісі підкреслили, що з іноземними партнерами підтримується постійний контакт з метою опрацювання поточних завдань, а також у контексті узгодження можливих нових дат проведення згаданих візитів, після нормалізації ситуації навколо коронавірусу.

Крім того, в ОПУ зазначили, що “Україна продовжує активну роботу у Нормандському форматі, зокрема, 11 березня 2020 року в Мінську відбулось чергове засідання Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі”, участь у якій взяв Керівник Офісу Андрій Єрмак.

Нагадаємо, за підсумками засідання ТКГ 11 березня, Офіс Президента повідомив про досягнення домовленностей про створення Консультативної ради.

Джерело: УНН

Ретро-спогади на тему Петра Порошенка

Президент на фоні референдумів
05.12.17, 14:22 Слава Україні! україна,референдум,вибори президента

Ще від часів президентства Леоніда Кучми доводилось чимало раз чути щодо проведення референдуму стосовно вступу України до НАТО і це завжди викликало в мене іронічну усмішку, бо я вважав то марною справою і дурно витраченими грошима з держбюджету, де їх і без того не вистачає. Ну проголосуємо ми дружно «так» в Україні, але ж до НАТО ми зможемо увійти тільки у тому випадку, коли дружно «так» проголосують всі члени блоку НАТО, а не ми! Наше щире бажання занадто далеке від реальних обставин, тому для чого здався зайвий гармидер і витрати?
Та коли я почув 2 грудня ц.р. в промові Президента України Петра Порошенка пропозицію щодо необхідності провести подвійний референдум стосовно вступу України до Європейського Союзу та блоку НАТО, то вигукнув: - Це просто геніально! Хотів би я знати безпосереднього автора цієї ініціативи: поєднати вибори Президента України в 2019 році з ось цими двома референдумами в ЄС і НАТО!
Своє обгрунтування я почну здалека: яка найкраща ознака демократичного суспільства? Не знаю наукових визначень, але для себе я зробив одне просте визначення і воно таке: «Демократія є там, де результати будь-яких виборів та голосувань не є відомі наперед» Он і в США, і цілому Світі були переконані, що виграє вибори в президенти Хілларі Клінтон, а насправді їх виграв Дональд Трамп. Стосовно різних там фальсифікацій я відповім словами людини, яку дуже недолюблюю, але якщо вона сказала істинну правду, то процитую. Мова йде про Віктора Медведчука і вибори, де його партія СДПУ(о) програла з досить незначними відсотком для того, щоб пройти до ВРУ. Коли журналісти на прес-конференції стали доводити Віктору Медведчуку, що були свідками фальсифікацій, як бюлетені за його партію перекладали до інших партійних стосів, на що Медведчук справедливо відреагував наступним чином: - Якщо відбулися фальсифікації під час виборів, то це є суто наша провина – партії, тому що ми допустили до цього! Ми мали належно проконтролювали вибори і  не дозволити будь-яких фальсифікацій!
Одразу зрозуміло, що людина є фаховим політиком і свідома того, що вся політична боротьба побудована на взаємоконтролі партій одне-одного в процесі їх діяльності, їх змагального суперництва та особливо під час виборів. Кожна політсила контролює дії інших політсила, а вони – так само пильнують за іншими, що і призводить до порядку, коли визначальним стає воля виборців, а не різноманітні підступні і втаємничені кулуарні «договорняки». Працюйте і пильнуйте, панове політики, а не починайте наперед заявляти, що майбутні вибори «будуть сфальсифіковані», якщо самі берете в них участь. Такі заяви означають суто одне: що ви і будете організаторами чи співучасниками всіх отих фальсифікацій!
Зараз я вважаю Україну демократичною країною, тому що практично не знаю про вибори з наперед відомим результатом, а особливо це видно по голосуванні у Верховній Раді України, де ще не так давно результати на табло залежали виключно від того, як одна-єдина людина в сесійній залі помахає рукою. Зараз я з приємністю дивився на прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана, який разом з міністрами тривожно задивлявся на табло під час голосування за Держбюджет 2018 року у першому читанні і як всі вони дружно раділи позитивному результату голосування, бо могло бути щось інакше і неприємне...  Може бути різне і непередбачуване! І саме це визначає весь демократичний устрій в державі! Демократія є там, де всі голосування в державі будь-якого рівня є чесними.
Оскільки я відпочатку і дотепер є послідовним прихильником Президента України Петра Порошенка, то сповна скептично ставлюся до різних соціологічних опитувань та їх результатів, де діючий владі виводять дуже нікчемні рейтинги. Я в таких випадках кажу одне: справжню соціологію показують тільки вибори. Все інше є просто науковоподібна фікція. Не брехня, а саме – фікція, як суто термін давньоримського юридичного права. Опитування і реальні вибори марно порівнювати і співвідносити. Я можу погодитися, що чимало людей зараз мають проблеми в бізнесі і негаразди в житті, причину чого переважно ототожнюють з владою – а хто ще може бути винуватий? Тільки влада! Водночас, як це не парадоксально, – дуже багатьом людям в Україні зміна лідера в державі з невідомими наслідками буде менш цікавою справою за переобрання вже знаного і цілком прогнозованого Петра Порошенка. Кількість таких людей в Україні набагато переважає кількість жорстких антагоністів, про що яскраво доводить протестна кампанія на чолі з не громадянином нашої держави за кошти ще не позбавлених її громадянства. 
Люди навряд чи будуть міняти так би мовити «шило на мило», отож у Петра Порошенка доволі значні шанси бути переобраним завдяки такому стану речей в нашому соціумі. Але сподіватися на цей суто психічний компонент, як основу виборчої кампанії стосовно перевиборів Петра Порошенка на другий термін в Президенти України було б безглуздим рішенням. Можна багато підводити риску під зробленим за період перебування Петра Порошенка на посаді Президента України, хоча насправді досягнень є чимало і досить вагомих, зокрема безвізовий режим і повноцінна асоціація України з ЄС. Стабілізація на фронті,  переозброєнна і потужна новітня армія в Україні. Значні успіхи в міжнародній політиці. Чисельні внутрішні реформи, подолання глобальної кризи, стабілізація і поступовий перехід до економічного зростання тощо. Звітувати є про що і чим. І наперед зрозумілим є те, що тему досягнень і зробленого опозиційні конкуренти будуть спростовувати переліком упущень і не зробленого, що для електорату завжди більш вагоме: досягнення вже пройдений етап і вони наявні, а чого бажано і його немає – це кожного турбує більше. Опозиція відважно приобіцяє те все обов’язково зробити, чим, переважно, і виграє вибори. Подібна виборча кампанія відбувається у більшості держав з усталеним демократичним устроєм, до яких Україна ще, маємо визнати,  не належить. Ми тільки-но пару років як позбулися імперіалістичного колоніального рабства, отож наш соціум далекий від демократичних цінностей, як світоглядного принципу життя. Тому проблемна у нас в Україні тема підкупу виборців у прямому розумінні цього слова безпосередньо грошима, або іншими вартісними речами, є в цивілізованому демократичному суспільстві неможливою справою, бо там то є ганьба для людини продати свій голос виборця, що, по-суті, є великою честю, але, на превеликий жаль, отой потяг до безчестя і продажності досить поширений серед нашого українського електорату, особливо його частині з тих, кому за 50-т і більше. Молодше покоління українських громадян значно активніше переймається гідністю своїх дій та  вчинків під час виборів або інших політичних процесів в країні.
Зважаючи на все сказане і ще дуже і дуже багато не сказаного, зробимо кілька проміжних висновків: 
1. Виборча кампанія щодо президентських перевиборів Петра Порошенка має бути не звична, а певним чином специфічна, за умов електорального пост-«Совка» і одночасного обов’язкового повного дотримання демократичної процедури виборів, бо ж най знають і звикають!
2. Можливий як виграш, так і програш у виборах, а останнє потребує детального опрацювання, щоб зміна влади не перейшла у зміну курсу всіх реформ і головного напрямку скерування держави вцілому. Найбільша проблема щодо тривалої стагнації в економіці України полягає в тому, що кожна нова влада тотально зневажає і знищує здобутки попередньої влади і починає все робити заново по-своєму. Вистачає подібного безладу нам. Народ має визначити стратегічний курс для держави, а різна влада і уряди країни зобов’язані будуть його дотримуватися. Тому і є цілком своєчасним проведення всеукраїнських референдумів щодо волевиявлення українського народу у своєму ставленні до вступу України до Європейського Союзу та військового блоку НАТО. Наголошую, що це нам потрібно – Україні! Українському народу! Ми визначаємось з тим, чого хочемо на меті, а не затверджуємо щось, як вже зреалізовану дійсність. Одночасно ми інформуємо світову спільноту про свої наміри, що дуже важливо також. Тому обом референдумам - бути!
Далі починається технічна сторона питання щодо стратегії поєднання програми агітації по кожному референдуму з передвиборчою кампанією Петра Порошенка. Одразу вкажу, що таке поєднання не є якоюсь новацією, а має свій історичний та юридичний прецедент в Україні, бо загальновідомий Всеукраїнський референдум на підтвердження Акту проголошення незалежності України, що відбувся 1 грудня 1991 року, – був поєднаний з обранням першого Президента України, яким тоді став Леонід Кравчук. Варто зазначити, що такий варіант дуже економний, оскільки не потрібно витрачатися на організаційну складову, а тільки додрукувати бюлетені для обох референдумів. Також варто визнати, що бажання прийняти участь у референдумі значно збільшує активність виборців і їх чисельність, що позитивно відіб’ється і на легітимності обрання Президента України значною кількістю електорату, а це досить важливо.
Заключний висновок такий, що подібний варіант виборів Президента України у 2019 р. буде корисним для України і її народу за будь-яких результатів, тому що якщо переоберемо Петра Порошенка на другий термін Президента України, то він відповідно буде реалізовувати особисто результати обох референдумів, які є його головною ідеєю і напрямком дії до цього часу всю першу каденцію на посаді президента. А навіть якщо Порошенко програє, то інший Президент України все одно буде мати в обов’язок кермувати країною за волевиявленням народу, що стане зовсім не програшем для Порошенка і його команди по-суті справи. Тому і саме тому я вважаю цей варіант проведення такого об’єднаного плебісциту в Україні дуже і дуже корисним, а як буде насправді – то не від мене залежить. Я оприлюднив цей задум, а там як хто схоче. Можливо, що деякі прихильники Петра Порошенка звинуватять мене в зраді через те, що я виказав ворогам і конкурентам план його майбутньої передвиборчої кампанії. Перепрошую, але роблю це сповна свідомо, щоб і його майбутні конкуренти добряче подумали й видумали ще кращу програму – я з того тільки радітиму, як це не дивно прозвучить для когось. Просто дотепер в Україні під час виборів вся політична агітація йде в основному як боротьба компроматів і негативу, або в перекладі на нормальну мову то звучить ось так: - Обирайте мене, тому що мої конкуренти ще більші падлюки, аніж є я. 
Хочу, щоб агітація і конкуренція в українському політикумі будувались не на негативі, а на позитиві: на змаганні того, хто що зробив корисного для суспільства і що доброго збирається ще зробити. На тому і амінь!

Богдан Гордасевич
5 грудня 2017 р.
м. Львів

Сповідь «порохобота»
03.10.17, 17:42 Ми любимо тебе, Україно! україна,петро порошенко,порохобот
В черговий раз з приємністю почув у свою адресу обвинувачення, що я «порохобот». Ще приємніше, що мене визнали за: «порохоботи бувають двох типів – комерційні і природні. З комерційними все зрозуміло – контора платить, пишуть за темником. З природніми обожнювачами олігархічної влади набагато складніше...» ( http://blog.i.ua/community/662/2039457/?p=1#p1)
Буду величати себе від тепер «природній «порохобот»
Я справді агітував та обирав свідомо в Президенти України олігарха Петра Порошенка у березні 2014-го і сповна задоволений його діяльністю на цій посаді. Міг би сказати: – Кращого за Порошенка я не уявляю!– але не скажу, бо якраз бажаю, щоб таки знайшовся і кращий з часом. На щастя для України на противагу сусіднім країнам з колишнього концтабору СРСР, де проходять «вибори без вибору», у нас є чимало різного і доброго, і не доброго, і грізного (в розумінні: загрозливого), і завізного тощо щодо вибору на всі посади і до влади, і до Ради. І на моє тверде й тверезе переконання: українцям нарешті вдалося обрати владу (але не Раду!), що є гідною їх прекрасної країни України.
За тим я є свідомий «природній «порохобот», про що написав ще в новорічній замітці «А хто, хто владу не любить...» (http://blog.i.ua/community/662/1988261/)  і дуже розшукую інших «порохоботів» особливо комерційних, бо щось ну ніяк у мене з тим. Сам не потребую, бо вже є проплаченим позитивними змінами життя в Україні, як і бачу багато собі подібних добровольців в захисті своєї влади від закидів різних паскуд, яких наша влада круто чихвостить, а вони її за те люто ненавидять. 
Головна ж моя проблема «порохобота» у іншому – у тому, що я не є потрібний в якості саме «порохобота», тому що це виглядає доволі смішно, як захищати айсберг від зіткнення з «Титаніком», на якому пливуть ВО «Батьківщина» і «Опозиційний блок», «Об’єднання «Самопоміч» з нелюбою їй ВО «Свободою» і купкою іншого українського політичного мотлоху типу «Громадянська позиція» тощо. Зрозуміло, що на кінчику носа цього «Титаніка» виструнчився розкинувши руки сам най-ради-кальний Олег Ляшко, якого ніжно підтримує в обіймах вірний Мойсійчук... «Картина маслом» 
Отож поясність мені, як і – головне: навіщо мені захищати айсберг Порошенко від зіткнення з отим чахлим корабликом: українським політичним «Титаніком», якого ось-ось розчавить айсберг Гройсман?..
Хтось зауважить, що «айсберг» за національністю де-кому рідня і тому допомагає, проте всім відомо, що і на нашому політичному «Титаніку» чимало  зібралося народу типу «рабіновичів», отож не все так просто. Колись і Тимошенко була як айсберг, але у прем’єрський Гольфстрим попала і у вазі спала, свій момент прос(п)ала і Януковича нам надіслала... Прошу цього не забувати! Коли Україна вибирала «яке з двох зол найменше?» – вона вибрала собі Януковича!
Таким чином я знаходжуся у глибокій консервації й бездіяльності і як «порохобот», і як «гройсманобот», і як «парубійбот», і як «турчинобот», і як «ревабот», і як «синюткобот», і як ще безліч «-бот» щодо персоналій хороших українських діячів, яких, дякувати Богу, вже чимало серед нашого державного та політичного істеблішменту. За тим всім я вимушено працюю суто як Україна-бот!  
Так! Я є Україно-бот!
А все інше – то інше. Додаткове і похідне з цього першого – «українобот»!
За тим я, як «українобот», з прикрістю спостерігав «свободу слова» в українських ЗМІ, де тупо замовчали про день народження Петра Порошенка 26 вересня. Мова йде не про хвалебні чи не дуже спітчи, а мова йде просто як про новинну інформацію. Чому в ЗМІ так фільтрують поточну інформацію? Що це за цензура чи скорше: само-цензура? Хоча, а й справді: нащо знати українцям, що в їхнього Президента України день народження і що йому виповнилось 52-а роки? Хто він їм? Чужак. Не рідня. Хіба що життя кожного з нас тим чи іншим чином залежить від нього – від Президента України. По-суті, він нам рідніший за рідного, отож знати про нього варто усе, що тільки можна. Але дехто вважає навпаки: гарне знати про Порошенка комусь не з руки, от і замовчує про таке все-все. Нащо  переповідати в ЗМІ про чудовий сімейний відеоролик, який в якості подарунку анонсувала на сторінці соцмережі дружина Президента України перша леді  Марина Порошенко – нащо це українцям? А раптом їх всіх жаба задусить? Молодці, значить, українські ЗМІ-їсти!? Скільки народу врятували від такої страшної небезпеки: «жабозадушення». Най слухаю зі спокійними нервами, що все погано в країні Україні, що скрізь пожежі та похорони й тішаться від заспокійливих прогнозів аналітиків та політологів, що буде так само погано і далі, як вже було чи є, а через урядові реформи буде набагато гірше — як з такого не радіти!? Коли комусь гірше аніж тобі – це тішить кожного з українців і на це наші ЗМІ щедрі сповна: хочете гнилі? – на!
Багато різного перебалакано по всіх українських ЗМІ щодо вибуху складу боєприпасів коло Калинівки на Вінниччині, але ніде ніхто не сказав, що подія відбулася саме 26 вересня – у день народження Порошенка, який походить саме з Вінниччини, тобто вороги не просто підірвали склад боєприпасів і послабити ЗСУ, але насправді цілились в керівництво країни, щоб деморалізувати Президента України Петра Порошенка подібним терактом. Та ж думайте, людоньки! Головою думайте! Не чимсь іншим. Це я не до ЗМІ-їстів-журналістів звертаюсь – тим все «по-барабану», на жаль. То окрема тема. Мене значно більше турбує порожнеча змісту в обговоренні проблеми, оскільки її забалакують, а не вирішують. 
При всій моїй повазі до Олександра Турчинова я абсолютно не погоджуюсь з його звинуваченнями на адресу начальника генштабу ЗСУ Муженка, бо насправді це якраз упущення з боку РНБО, що  склади озброєння «успішно злітають в повітря» один за одним і вже не перший рік від початку АТО. Стратегічні заходи в обороноздатності країни є головним завданням РНБО! Це його обов'язок шукати рішення у системних заходах, а не тупо технічному зосередженні на персоналіях. Відкрите зберігання боєприпасів – це нонсенс під час війни та загрози її поширення. Такі склади приречені у перший же день масштабної агресії без усіляких диверсійних груп, роль яких найчастіше переходить на власну «вохру» – воєнізовану охорону з мізерними зарплатами, що призводить до крадіжок озброєння, а потім логічного «замітання слідів». Моя особиста думка, що якщо склад підірвали, то всю охорону повинні передати під суд – всю! Бо не виконали своїх обов'язків і функцій охорони! І саме про це має йти обговорення: причини проблеми і як її вирішувати глобально, а не займатись різними взаємозвинуваченнями хто більше винен в керівництві чи порівняльною хронологією вибухів на складах боєприпасів. 
Ось що мене, як «українобота», зараз хвилює найбільше, тому і написав усе це невідомо для кого... Ні! Відомо для кого! Для щирих патріотів України я писав, пишу і буду писати свої статті про думи й роздуми щодо України – тільки так!

Богдан Гордасевич
2 жовтня 2017 р.

Зе як ПУ висказав своє фу

Новини

Президент України Володимир Зеленський закликає міжнародних партнерів передати всі наявні дані, що стосуються катастрофи українського літака в Тегерані, у розпорядження комісії з розслідування причин трагедії.

https://www.president.gov.ua/news/prezident-ukrayini-mi-zaklikayemo-vsih-mizhnarodnih-partneri-59217

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Державним секретарем США Майком Помпео.

https://www.president.gov.ua/news/volodimir-zelenskij-proviv-telefonnu-rozmovu-z-derzhavnim-se-59221

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Прем’єр-міністром Грузії Георгієм Гахарією.

https://www.president.gov.ua/news/prezident-ukrayini-proviv-telefonnu-rozmovu-z-premyer-minist-59225

Президент України Володимир Зеленський і Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо вже вдруге обговорили телефоном ситуацію щодо розслідування причин катастрофи літака українських авіаліній в Ірані.

https://www.president.gov.ua/news/volodimir-zelenskij-i-dzhastin-tryudo-pogodilisya-shodo-neob-59229

Українські фахівці, які прибули в Іран для участі в розслідуванні обставин трагедії з літаком рейсу PS752 авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», отримали доступ до «чорних скриньок», залишків борту та записів перемовин диспетчерів аеропорту з українськими пілотами, повідомив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко.

https://www.president.gov.ua/news/ukrayina-otrimala-dostup-do-chornih-skrinok-litaka-mau-yakij-59233

Україна наполягає на офіційних вибаченнях з боку Ірану за збиття літака рейсу PS752 компанії МАУ, проведенні відкритого розслідування та очікує на повернення тіл загиблих і виплату компенсацій, заявив Президент Володимир Зеленський.

https://www.president.gov.ua/news/prezident-ukrayini-napolyagayemo-na-oficijnih-vibachennyah-i-59237

Президент України Володимир Зеленський та перша леді в Японії

Президент взяв участь у церемонії інтронізації Імператора Японії Нарухіто

22 жовтня 2019 року - 08:24

Президент взяв участь у церемонії інтронізації Імператора Японії Нарухіто

Під час перебування у Японії з робочим візитом Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська взяли участь в інтронізації Імператора Нарухіто. Україна є однією з майже 200 країн, представники яких прибули у Токіо для участі в церемонії. Останнє сходження на трон японського імператора відбулося 30 років тому, а Володимир Зеленський став першим українським Президентом, запрошеним на інтронізацію. Церемонія інтронізації тривала понад півгодини.

«Для мене велика честь взяти участь в інтронізації Імператора Нарухіто. Проведення стародавнього обряду в сучасній Японії є прикладом того, як в одній державі можуть співіснувати і глибока повага до традицій, і впровадження новітніх високих технологій для поліпшення життя кожної людини», – сказав Володимир Зеленський після закінчення інтронізації.

Нагадаємо, програмою робочого візиту Президента України до Японії передбачені його зустрічі з керівництвом палат японського парламенту, представниками бізнесу, а також низка двосторонніх переговорів з лідерами іноземних країн.


Обідили бідного нашого хлопчика, захистіть хто не-будь

Президент спрямував Прем'єр-міністрові листа щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності міністра закордонних справ Павла Клімкіна – Андрій Богдан

1 липня 2019 року - 13:44

Президент спрямував Прем

Президент України Володимир Зеленський спрямував Прем'єр-міністрові Володимиру Гройсману листа щодо розгляду питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності міністра закордонних справ Павла Клімкіна.

Як повідомив керівник Офісу Президента Андрій Богдан, таке рішення Володимир Зеленський ухвалив у зв’язку з тим, що МЗС не поінформувало Главу держави про ноту Міністерства закордонних справ Російської Федерації від 25 червня, яка стосувалася звільнення полонених українських моряків, та ноту-відповідь з українського боку.

«Ураховуючи, що міністр закордонних справ України особисто несе відповідальність за стан справ у дорученій йому сфері, вважаю за необхідне порушити питання про здійснення дисциплінарного провадження стосовно міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, про результати якого поінформувати», – йдеться у листі Глави держави.

Андрій Богдан нагадав, що, відповідно до 102-ї і 106-ї статей Конституції України, Президент відповідає за міжнародний напрям та визначає зовнішню політику України, а згідно з Положенням про Міністерство закордонних справ, міністр закордонних справ зобов’язаний доповідати Главі держави про події на зразок ноти Міністерства зовнішніх справ Російської Федерації щодо 24 моряків.

Він також підкреслив, що процедура повернення моряків, яку пропонувала РФ, не є прийнятною для України, однак у процесі переговорів сторони можуть знайти компроміс – без шкоди для інтересів нашої держави.

«Крим – це Україна, ми боремося за повернення Криму під нашу юрисдикцію. Крім процедури, яку пропонує Російська Федерація, яка не є прийнятною для України, існують інші процедури. У переговорному процесі можна досягнути компромісу й повернути наших громадян в Україну», – підкреслив керівник Офісу Президента України.

Він також повідомив, що, зважаючи на ситуацію, яка склалася, Президент повторно спрямує до парламенту подання про звільнення міністра закордонних справ та інші кадрові питання.

«Наразі деякі міністри, Верховна Рада ведуть політичну діяльність, а не захищають інтереси України й наших громадян. Тому ми сьогодні звертатимемося до парламенту щодо зміни кадрів і призначення тих, яким довіряє Президент, а також щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності міністра закордонних справ за ті дії, які прямо суперечать чинному законодавству», – підсумував Андрій Богдан.

https://www.president.gov.ua/news/prezident-spryamuvav-premyer-ministrovi-lista-shodo-prityagn-56121

Богднан Гордасевич: Президента України обідили неуважністю і тепер дядя-Вова Прем'єр має насварити свого поганого підлеглого дядю Клімкіна, щоб він більше не засмучував і без того нещасного хлопчика-Вольдемара



Петро і Марина Порошенки вшанували жертви політичних репресій

Президент України разом з дружиною вшанували пам’ять жертв політичних репресій у історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили»

19 травня 2019 року - 11:51

Президент України разом з дружиною вшанували пам’ять жертв політичних репресій у історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили»

У День пам’яті жертв політичних репресій Президент України Петро Порошенко разом з дружиною Мариною  Порошенко вшанували пам'ять тисяч загиблих у часи репресій. Глава держави з дружиною взяли участь у заходах на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».

Президентське подружжя поклало квіти до Братської могили та вшанувало пам’ять загиблих. Також до Братської могили було встановлено вінок квітів зі стрічкою національних кольорів України.

Петро та Марина Порошенки також  встановили лампади та вшанували пам'ять жертв тоталітаризму біля Центрального монументу меморіалу «Биківнянські могили».

Президент з дружиною також взяли участь у церемонії покладання вінка квітів до Пам’ятного знаку польських поховань.

 

Промова Петра Порошенка в Биківні 19-го травня 2019 р.

Виступ Президента України на церемонії вшанування пам’яті жертв політичних репресій у Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили»

19 травня 2019 року - 11:38

Виступ Президента України на церемонії вшанування пам’яті жертв політичних репресій у Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили»

Дорогі співвітчизники!

Перебуваючи тут, у Биківні, у скорботному і святому місці, мимоволі прислухаєшся до тиші. Тут покояться тисячі й тисячі закатованих, вбитих невинних жертв. Яких розстрілювали і потай ховали. Намагаючись зробити так, щоб навіть місцеві мешканці нічого не знали про ці страшні злочини. Комуністична влада на десятиліття прикрила ті події щільною ковдрою неправди і таємничості. Лише завдяки активності громадськості, активності дисидентів свого часу почала збиратися і оприлюднюватись перша інформація. Аж поки, вже у незалежній Україні, не стали зрозумілими масштаби цього жахіття, яке творилося у цьому лісі, який заслуговує на те, щоб бути названим українським некрополем.

Точних даних щодо кількості жертв немає і досі. За даними науковців, може йтися про 30-35 тисяч загиблих, за деякими оцінками – до 100 тисяч. «Спеціальні потреби» - саме так закамуфлювали більшовики мету виділення цієї земельної ділянки. Це рішення збереглося в архівах. Спеціальна потреба вбивати. Українська інтелігенція, державні і релігійні діячі, жертви так званих чисток, колишні військовополонені, представники польського, німецького, болгарського, литовського та багатьох інших народів – перелік категорій людей, які знайшли тут свій останній спочинок, дуже довгий.

У Биківнянському лісі покояться художник Михайло Бойчук, письменники Майк Йогансен і Михайль Семенко, митрополит Василь Липківський та багато, багато інших відомих, і на жаль досі не відомих, не встановлених особистостей.

Всіх їх пам’ять я прошу вшанувати хвилиною мовчання.

(хвилина мовчання)

Дорогі українці!

Цей рік – рік нагадування не лише нам, але й усьому світу про важливі історичні уроки. Буквально вчора ми вшанували сімдесят п’яті роковини депортації кримськотатарського народу. А 1 вересня світ відзначатиме вісімдесятиріччя Другої світової війни. Тоді через сумновідому політику замирення з агресором було допущено  розгортання наймасштабнішого конфлікту в історії людства.

Нагадаю також, що жахливі злочини комуністичного режиму проти людяності стали можливими у тому числі через втрату української державності, яку ми не змогли відстояти в часи Української революції 1917–1921 років. Наш народ заплатив надто високу ціну за прорахунки. Прорахунки, які були зроблені сто років тому. Ми не маємо допускати навіть думки про те, щоб повторити той гіркий досвід знову.

Тому щоразу неодмінно підтверджуємо тезу про незворотність нашого європейського курсу, європейського курсу України. Про неприпустимість повернення України в лоно Російської Федерації. На землі, де дерева ростуть з людської крові, не може бути й мови про політичні загравання з агресором і спадкоємцем режиму, який цю кров проливав.

Ми з вами, дорогі друзі, це дуже добре усвідомили і ні разу не відступили з обраного шляху. Фактично завершено за останні п’ять років процес декомунізації в нашій державі, заборонено комуністичну ідеологію. Православна Церква в Україні отримала від Вселенського Патріарха Томос про автокефалію. Створено боєздатну українську армію, яка надійно захищає нас від загарбників у розв’язаній московським режимом війні. Досягнуто значних успіхів у співпраці з країнами – світовими лідерами та міжнародними інституціями, проведено низку реформ в напрямі адаптації українського законодавства до європейських стандартів.

Трагедія комуністичного терору має стати повчальним уроком на майбутнє, надійним запобіжником від спроб реанімувати «русский мир» на нашій українській землі.

Сьогодні Україна на східному кордоні Європи стримує нову навалу, тепер уже з боку правонаступника більшовицької імперії – Російської Федерації. Протистояти набагато сильнішому, чисельнішому і до зубів озброєному агресорові стало можливим завдяки дуже ефективним і злагодженим діям України та лідерів вільного світу – США, ЄС, країн Великої сімки, всіх, хто складає потужну світову коаліцію на підтримку України. І я дуже сподіваюсь й на подальшу підтримку українського народу світовим співтовариством. Твердо переконаний, що лише за такої підтримки та завдяки дипломатичному тиску на агресора нам вдасться відновити свій суверенітет, свою територіальну цілісність. Повернути український суверенітет і український прапор на кожен клаптик окупованої агресором землі, повернути в Україну Крим, повернути Донбас.

У даний момент необхідно гідно, без внутрішньополітичних потрясінь пройти період зміни влади. Йдеться не тільки про набуття повноважень новообраним Президентом України, але й про обрання складу Верховної Ради.

Адже ворог, не криючись, намагається використати цей період політичної турбулентності для того, щоб зруйнувати наші досягнення на шляху реформ та європейської інтеграції. Посіяти у нашому суспільстві розбрат, ворожнечу та хаос, протиставити народ і владу, протиставити руками українців. Знищити українську державність.

Головне завдання, що стоїть сьогодні перед відповідальними українськими політиками – забезпечення наступності політики реформ, зміцнення інститутів української державності та продовження європейської та євроатлантичної інтеграції.

Лише така політика дає можливість гарантувати підтримку наших союзників з Європи, США та інших держав, яку за будь-яку ціну зараз намагається зруйнувати Росія. І нам потрібно це абсолютно чітко розуміти.

Багатонаціональні поховання «Биківнянських могил» красномовно нагадують нам, що руйнівна хвиля антигуманістичної політики ще у минулому столітті вийшла далеко за межі національних чи інших суспільних груп, знищуючи на своєму шляху життя і долі ні в чому не повинних людей.

Спільними зусиллями міжнародного співтовариства має бути забезпечено гарантії недопущення реваншу тоталітарних режимів тепер і в майбутньому.

Це – наша консолідована відповідальність перед нащадками. Це буде найбільш гідною шаною пам’яті тим, чиїми життями сплачено за наше мирне сьогодення. За цивілізаційний поступ, за можливості будувати світовий простір з відкритими кордонами, за право сучасної людини вільно і успішно розвиватися.

Українська незалежність і наша свобода оплачені занадто дорогою ціною. Ми повинні про це пам'ятати, вдивляючись і у минуле, і у день завтрашній.

Вічна пам'ять усім жертвам репресій, похованим у Биківнянському лісі. Вічна пам’ять тим, хто похований у інших місцях розстрілів в Україні і за її межами. Вічна пам’ять.

 Слава Україні!

Феномен зеленского - цели и средства


Автор: M. Bruk
  

Феномен Зеленского заслуживает серьезной диссертации.
Вместе с Трампом - это два лидера нового типа, с парадоксальным сценарием прихода к власти, который по дороге расколол «болельщиков» на два лагеря.

Постараемся подсветить ещё одну грань понимания феномена.

Мои интеллектуальные друзья все ещё не могут освободиться от острокритического взгляда по отношению к Зеленскому в котором почти отсутствует позитив но цветёт пышным светом негатив.

 

 

И сейчас я хочу раскрыть один из секретов парадокса.

Критики Зеленского ПУТАЮТ цели и средства.

Зеленский абсолютно гениально движется к цели. И в этом процессе он настоящий гроссмейстер.

Но средства, которые он использует - мягко говоря не всем нравятся.
И основная часть критики ругает Зеленского именно за средства - забывая ту цель, которую преследуют эти средства.

А теперь дорогие друзья - и особенно дорогие критики - давайте все-таки предположим, что Зеленский и его команда - желают добра Украине и хотят прийдя к власти продвинуть Украину на пути прогресса, добра и процветания.

Или кто-то из живущих в Украине хочет противоположного?

Чтобы получить в руки возможности, которые даёт максимальная власть - надо эту власть получить в свои руки.

И для этого надо сделать несколько очевидных шагов.

А. Победить в выборах Президента - против Порошенко.
Б. Создать в Верховной Раде мощную фракцию.
В. Двигаться дальше.

Как бы ни ворчали критики Зеленского - выиграв первые выборы он уже одержал самую блестящую победу за всю историю этого электорального жанра.

Это был полный нокаут оппонента.

То что по дороге к победе Зеленского многие «болельщики» перессорились, а некоторые на Зеленского обиделись - это вынужденные издержки.

Победить он мог только в очень жёстком противостоянии. Его противник использовал очень жесткую демагогию и риторику.

Дерзость и талант Зеленского - позволили ему добиться успеха на первом этапе - стать Президентом.

 

 

——

Но сейчас самым логичным шагом будет процесс выборов В Раду с созданием фракции под Зеленского.

И для этого нужно в первую очередь выдержать жёсткий график с роспуском Верховной Рады. При этом приходится жертвовать неспешностью подготовки к инагурации так как создание фракции в новой Раде важнее престижности списка гостей на инагурации.

Более того, далеко не все зарубежные политики уже сейчас готовы поддержать Зеленского. Особенно с учётом того шумного хора внутренних критиков, которые дружно «запели» что Украине «ничего не светит» - заполонив социальные сети своими недовольствами.

Далее, чтобы смена Верховной Рады была более динамичной - небольшой «наезд» на нынешнюю Раду полезен для сценария.

И это также укрепит имидж Зеленского в глазах его электората.

 

 

====

Далее, имеем в виду, что также как и в личной победе Зеленского - работа на имидж его фракции будет рассчитана на 75% электорат с менее интеллектуальной но более ЭМОЦИОНАЛЬНОЙ системой принятия решений.

======

То есть Украине придётся пережить ещё 3 месяца жестких баталий с взаимными наездами агитаторов партий.

Но по крайней мере Зеленский уже сможет использовать свой президентский статус в помощь фракции.

 

 

======

Теперь о резонансе на Западе.

Торжественная церемония инагурации Порошенко была столь резонансной и популярной на Западе благодаря славе Майдана, который так впечатлил многих.

Сам Порошенко являлся проходной фигурой удобной на тот момент.

Он не выглядел столь жестким как Путин и этого многим хватило.

За пять лет правления Порошенко Запад столкнулся с феноменом разочарования от завышенных ожиданий от Украины.

И поэтому в глазах Запада Украина почти «потухла».

Сама по себе победа Зеленского заинтриговала Запад, но не настолько, чтобы поддерживать Зеленского авансом.

Пока Зеленский оживил внутренний интерес и с помощью этого драйва он должен добиться второй победы - на выборах в Раду.

И далее он уже сможет пробовать «осушать» украинское коррумпированное «болото», с помощью законов принятых новой Радой и т. д.

 

 

=====

Весь сценарий выглядит очень динамичным и перспективным.

(Ещё много аспектов стоит осветить, но в следующих материалах).

Мы можем с чистой совестью порадоваться за светлое будущее Украины.

С чем всех и поздравляю.

З виборів Президента України 17 січня 2010 року

П О В І Д О М Л Е Н Н Я
Про результати голосування
у день виборів Президента України 17 січня 2010 року
та про прийняте Центральною виборчою комісією
рішення за цими результатами

Центральна виборча комісія на своєму засіданні 25 січня
2010 року на підставі протоколів окружних виборчих комісій про
підсумки голосування в межах відповідних територіальних виборчих
округів та протоколу Центральної виборчої комісії про підсумки
голосування в межах закордонного виборчого округу, відповідно до
частин першої-третьої, п'ятої статті 84 Закону України "Про вибори
Президента України" ( 474-14 ) встановила результати голосування у
день виборів Президента України 17 січня 2010 року.
До списків виборців на виборчих дільницях було включено
36 968 041 виборець, з яких у голосуванні взяли участь 24 588 268
виборців.
За кандидатів на пост Президента України, включених до
виборчого бюлетеня для голосування у день виборів Президента
України 17 січня 2010 року, подано таку кількість голосів
виборців:
------------------------------------------------------------------ | N |Прізвище, ім'я, по батькові кандидата|Кількість | Відсоток | |з/п| на пост Президента України | голосів | голосів | | | |виборців, | виборців, | | | |поданих за| поданих за| | | | кожного | кожного | | | |кандидата | кандидата | | | | на пост | на пост | | | |Президента| Президента| | | | України | України, у| | | | | відношенні| | | | | до | | | | | кількості | | | | | виборців, | | | | | які взяли | | | | | участь у | | | | |голосуванні| |---+-------------------------------------+----------+-----------| |
 1 |БОГОСЛОВСЬКА Інна Германівна | 102 435| 0.41 | |---+-------------------------------------+----------+-----------|
 | 2 |БРОДСЬКИЙ Михайло Юрійович | 14 991| 0.06 | |---+-------------------------------------+----------+-----------|
 | 3 |ГРИЦЕНКО Анатолій Степанович | 296 412| 1.20 | |---+-------------------------------------+----------+-----------|
 | 4 |КОСТЕНКО Юрій Іванович | 54 376| 0.22 | |---+-------------------------------------+----------+-----------|
 | 5 |ЛИТВИН Володимир Михайлович | 578 883| 2.35 | |---+-------------------------------------+----------+-----------| 
| 6 |МОРОЗ Олександр Олександрович | 95 169| 0.38 | |---+-------------------------------------+----------+-----------| 
| 7 |ПАБАТ Олександр Вікторович | 35 474| 0.14 | |---+-------------------------------------+----------+-----------| 
| 8 |ПРОТИТИВСІХ Василь Васильович | 40 352| 0.16 | |---+-------------------------------------+----------+-----------| 
| 9 |РАТУШНЯК Сергій Миколайович | 29 795| 0.12 | |---+-------------------------------------+----------+-----------|
|10 |РЯБОКОНЬ Олег Васильович | 8 334| 0.03 | |---+-------------------------------------+----------+-----------| 
|11 |СИМОНЕНКО Петро Миколайович | 872 877| 3.54 | |---+-------------------------------------+----------+-----------| 
|12 |СУПРУН Людмила Павлівна | 47 349| 0.19 | |---+-------------------------------------+----------+-----------| 
|13 |ТИМОШЕНКО Юлія Володимирівна | 6 159 810| 25.05 | |---+-------------------------------------+----------+-----------| 
|14 |ТІГІПКО Сергій Леонідович | 3 211 198| 13.05 | |---+-------------------------------------+----------+-----------| 
|15 |ТЯГНИБОК Олег Ярославович | 352 282| 1.43 | |---+-------------------------------------+----------+-----------|
 |16 |ЮЩЕНКО Віктор Андрійович | 1 341 534| 5.45 | |---+-------------------------------------+----------+-----------| 
|17 |ЯНУКОВИЧ Віктор Федорович | 8 686 642| 35.32 | |---+-------------------------------------+----------+-----------|
 |18 |ЯЦЕНЮК Арсеній Петрович | 1 711 737| 6.96 | ------------------------------------------------------------------
Не підтримали жодного кандидата на пост Президента України
542 819 виборців, що у відношенні до кількості виборців, які взяли
участь у голосуванні, становить 2.20 відсотка голосів виборців.
З огляду на те, що до виборчого бюлетеня для голосування у
день виборів Президента України 17 січня 2010 року було включено
більше двох кандидатів на пост Президента України і за
результатами голосування у день виборів Президента України жоден
кандидат на пост Президента України не одержав більше половини
голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, а отже, жоден
кандидат на пост Президента України не обраний Президентом
України, Центральна виборча комісія прийняла рішення про
проведення повторного голосування з виборів Президента України
7 лютого 2010 року.