хочу сюди!
 

Наталия

50 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 35-55 років

Замітки з міткою «фантастика»

ШІ літературний критик

Колись у далекому 1991 році потрапила мені до рук книжка
"Щур з неіржавіючої сталі" й тоді мені то чтиво так сподобалося,
що я перечитала дуже багато творів Гаррі Гаррісона,
пізніше перейшла на інших авторів, але з того часу наукова
й космічна фантастика стала моїм постійним захопленням.
Давно вже не читала Гаррі Гаррісона. 
Майже тринадцять років тому, коли у мене з'явилося руде хутряне
непорозуміння з дуже войовничим характером https://blog.i.ua/user/886749/2298563/ 
мені згадалося одне фантастичне оповідання, де головний герой зустрічається
з войовничим спритним гнучким інопланетянином, вкритим рудим хутром,
який вважає війну мистецтвом й вважає що це красиво.
Намагалася згадати як звали того персонажа, щоб так назвати того,
хто мені про це нагадав, але так й не змогла.
Зараз, коли познайомилася з ChatGPT знову це згадалося
та ChatGPT не зміг мені допомогти й я вирішила перечитати
Гаррі Гаррісона (була версія, що можливо це один з його персонажів)
Щоправда, зараз Гаррі Гаррісон сприймається вже з меншим
захопленням, місцями взагалі здається нудним, але деякі місця вражають
своєю актуальністю, як, наприклад, цей роман.
Я визнаю, що літературні здібності ШІ таки переважають мої,
тому запропонувала йому зробити аналіз щойно прочитаного роману.

зроби анотацію з аналізом твору "Сталевий Щур йде до армії"

Програма ChatGPT сказала:

Ось коротка анотація з аналізом роману Гаррі Гаррісона "Сталевий Щур йде до армії" (The Stainless Steel Rat Goes to War, 1991):


Анотація:

У романі "Сталевий Щур йде до армії" легендарний шахрай і герой міжгалактичного масштабу Джим Ді Гріз (Сталевий Щур) опиняється у вирі міжзоряного конфлікту. Його завдання — виявити джерело постійної агресії загадкової планети, яка розпалює війни в галактиці. Щоб проникнути у ворожу систему, Джим іде на крайній крок — вступає до армії тієї самої планети. Там він стикається з жорстокістю, тотальним контролем, шаленим диктатором і... правдою про справжні причини війни.


Аналіз: 1. Тематика війни та диктатури:

Цей роман — один із найтемніших у серії про Сталевого Щура. Гаррісон зображує гіпертрофовану мілітаризовану державу, очолювану психічно нестабільним диктатором, що керується параноїдальними страхами та фанатичною ідеєю війни. Це очевидна сатира на авторитарні режими ХХ століття — але при читанні сьогодні виникають дуже виразні паралелі із сучасними диктатурами.

2. Людина проти системи:

Як і в попередніх частинах, Джим Ді Гріз виступає проти системи — але цього разу йому доводиться не просто боротися з бюрократією чи злочинцями, а виживати всередині бойової машини, яка знищує власних солдатів. Його шлях — це спроба зламати систему зсередини, не втративши людяності.

3. Образ ШІ та утопічної альтернативи:

У фінальних главах вводиться контраст — цивілізація, де керує штучний інтелект, який виявляється гуманнішим і розсудливішим, ніж живі правителі. Це додає філософського підтексту: хто має право приймати рішення про війну — емоційна людина чи раціональний розум?

4. Актуальність:

Написаний у 1991 році, роман ніби передчуває розпад імперій та моральний крах диктатур. Історія військового божевілля, де врешті армія відмовляється воювати, а диктатор залишається сам, звучить дуже співзвучно із сучасними подіями.


Висновок:

Цей роман — не типовий «гумористичний Щур», а майже антиутопічна притча у фантастичному обрамленні. Він більше про структури влади, втрату людяності у війні та надію на інші форми розуму, які можуть врятувати майбутнє. Читати його сьогодні — це бачити, наскільки фантастика може бути пророчою і гострою, навіть коли вона замаскована під пригодницький роман.

Аніка

"Аніка" — перша книга трилогії "Людина з нізвідки". Замовлення авторської книги з автографом - на пошту [email protected]
На українській мові - у поперовому форматі. <br Аніка.

Глава 1. Рідна хронологія.

944 621 рік з літочислення хронології, в якій я народилася. Зі зникнення моїх батьків минуло 24 роки.
Як завжди, я прийшла на свою роботу, де працювала асистенткою за проектом пошуку кротовин. Настрій був сумно-спокійний, тому що ми вже розробили 23 пристрої, але поки що жодних результатів, так що ми звикли до розчарувань.
Завдання, яке поставило нам міністерство науки, було таким: у будь-який спосіб проникнути в минуле, щоб вивчити історію від першої особи і зафіксувати її на відео-голограммер.
– ніка, ми завжди пробували варіанти, які вміщалися в нашу логіку. Сьогодні вчинимо від звотного, – звернувся до мене професор Патсторс.
– А конкретніше? – Запитала я.
– Налаштовуй наш випромінювач не на магнітне поле, а на пошук електрики.
Спочатку я хотіла заперечити, але згадавши, що професор сказав про нелогічність спроби, мовчки почала вписувати програму пошуку електрики навколо випромінювача. Коли програму було зафіксовано, я її запустила. Прилад не реагував. Професор видав свій черговий сарказм із посмішкою:
– Можливо, прилад не реагує, тому що ми його досі не назвали... –
Я звикла до його жартів, тож ніяк не відреагувала, як і наш випромінювач.
– Професоре, мені треба летіти на свято до своєї доньки. Їй дванадцять років, час Великого Вибору, – сказала я Патсторсу. Професор ніби застиг – по ньому було видно, що з'являються нові ідеї, але він сам цього ще не усвідомлює. Цікаво, чи він мене чув? – Будемо ще щось пробувати і мені не потрібно відлітати до доньки? – Запитала я злегка засмученим голосом. – Ні, навпаки. Звісно, лети. Я ось що подумав. Чому ми постійно тут пробуємо роботу приладу? Можливо, просторові координати пов'язані якимось прихованим механізмом з кротовинами. Давай зробимо так: залишаємо пристрій увімкненим, забирай його з собою і нехай він літає. Може, по дорозі десь відреагує. Якщо по твоєму маршруту буде глухо, то після покатай його просто без маршруту. З'їзди до моря, наприклад.
Ми пішли з випромінювачем до моєї шестимісної Сардії.
– Буде зроблено, – посміхнулася я.
– А твоя донька знає, що таке кротовини?
– Звичайно, знає і навіть пояснює одноліткам, які асоціативно одразу думають, що це тунелі, що накопали кроти. Але вона пояснює не за підручником, спрощено. Просто каже, що часові дірки, спотворення простору-часу.
Ми завантажили прилад у мою льотку, і я полетіла до доньки на свято.

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Пересмешник

 Что нас ждет в будущем? 
 Многие фантасты, Рэй Бредбери в частности, видят его печальным.   
 Роман Уолтера Тревиса, написанный в 2017 году, тоже полон пессимизма. 
 Хотя и содержит, внушающую надежду, историю любви двух людей.          
 И, не смотря на некоторую гротескность, читается с интересом.       




  Такие вот настроения у писателей...
  А как вы считаете, за последние 10 лет как изменилась  жизнь 
      

42%, 5 голосів

58%, 7 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

«Фиаско» — фантастическая сказка С.Лема или Миссия Купидон


Цитаты

Накамура:
cat – СМИРЕНИЕ Я РЕКОМЕНДУЮ КАК ГОТОВНОСТЬ ПРИЗНАТЬ, ЧТО ВСЕ, ТО ЕСТЬ ВСЕ, ЧТО ПИЛОТ УВИДИТ, НА САМОМ ДЕЛЕ СОВЕРШЕННО ИНОЕ, ЧЕМ КАЖЕТСЯ...

GOD – General Operational Device [ядро бортовых компьютеров].

Даже женщина не переспорит компьютер.

Иллюзия, в которую невозможно верить, воспринимается как издевательство.

То, что для одного человека – иллюзия или пустая суета, для другого может оказаться смыслом жизни.

Труднее всего выйти за пределы однажды осознанного тождества с самим собой, как бы вылезти из собственной кожи.

Ошибка необязательно тождественна преступлению. Но может им оказаться.

Они могут выйти в Космос – чтобы воочию убедиться, как он чужд им и как беспощадно печать животного происхождения оттиснута на их телах.

Наши ПОТОМКИ будут относиться к нам, может быть, и с уважением – как мы относимся к аргонавтам, поплывшим за ЗОЛОТЫМ РУНОМ.

Лоджер (учёный-физик; об отце Араго):
– Вы ЗАРАЗИЛИСЬ МИФОЛОГИЧЕСКИМ ДУХОМ проекта. – Лоджер рассмеялся. – «Эвридика», «Юпитер», «Гадес», «Цербер»... Это мы понатащили у греков. Корабль, впрочем, должен был бы называться «Арго», а мы – ПСИХОНАВТАМИ.
... Я его уважаю за то, что он выводит меня из равновесия. Ко всему приделывает крылья. Либо рога.

... Его разум не мог принять эту информацию; он видел в ней ПРОТИВОРЕЧИЯ.
[ Читать дальше... ]

Любителям Котиків



















Наслідки Березневої Активності...?

Загадочная находка

Как бы вы использовали такие возможности?

Ракка

20-хвилинна  фантастична короткометражка «РАККА».  Сіґурні  Уівер, це та жінка, яка  боролася з  іншопланетними «Чужими».  У фільмі їй вже 68 років, проте вона успішно бореться з загарбниками-рептолоїдами.  Атмосферна фільму видовищна постапокаліптика в образах та в музичному супроводі.  Філософськи –  боротьба з інопланетною експансією, насправді, це майбутнє людства, де гра життя відбувається на наступному рівні, де війни вже не між земними державами, а з інопланетянами. Цікаво що майже вся фантастика, це перенесення  людського менталітету, світосприйняття, традицій на інші неземні світи. Звісно, що людина не може уявити те, чого ніколи не бачила, тож екстраполює. Хоча іноді люди описують світи, які відмінні від всюго нашого досвіду і уявлень. Останній справжній науково-фантастичний фільм  «ПРИБУТТЯ» 2016 року. У ньому вдало показано приклад можливого контакту з неземним розумом.  Всі тварини, які живуть на Землі ближчі  і зрозуміліші нам, чим справжній інопланетний розум. 


Скоротечность и неизбежность мира.

  Осень таки вспомнила, что пришло её время. И холодный квас предсказуемо уступил место на столе горячему чаю. И вот мы уже с соседом в прикусочку с конфетками наслаждаемся ароматным чаем и ведем неспешную беседу.

– Ученые говорят, что наша Вселенная расширяется. Это правда, Николай?

– Ты вот с годами расширяешься, почему бы и Вселенной этого не делать. Важно ведь не то, что она расширяется, а то, что расширяется с ускорением. Астрономы давно наблюдают за космосом, но это ускорение только недавно увидели. А потому, что его и не было.

– И что они по этому поводу говорят?

– Говорят, что в этом виновата таинственная темная энергия, которую никто не видел и не слышал. Словно её раньше и не было.

– А в чем тогда причина ускоренного расширения, как думаешь?

– Причина в наших любопытных носах. Вернее, носах ученых.

– ???

– Ученые начали вмешиваться в сокровенные тайны природы. В её квантовый стеснительный мир. Именно стеснительный. Как только человек начинает следить за элементами этого мира, под его взором он немедленно изменяется. Но стоит отвести взгляд, и этот мир снова живёт своей жизнью.

  Так вот, каждый раз при таком изменении вся Вселенная ветвится на не измененную и измененную части, образуя новый параллельный мир. И пространство уже не вмещает множество этих миров, и ему приходится ускоренно расширяться.

– И что, наш мир лопнет, как воздушный шарик?

– Не сейчас, а через триллионы лет. Хотя…

  Вот считалось, что соседняя галактика Андромеда столкнется с нашей галактикой Млечный Путь через миллиарды лет, а оказалось, что это вот уже сейчас происходит. Но ты не волнуйся, мы успеем допить чай. 

  И мы с соседом улыбнулись друг другу, и взяли с тарелочки ещё по одной  конфетке.

Нереальный мир реальности.

  Если бы не календарь, то начало осени никто бы и не заметил. Жара за 30, делающая жизнь в многоэтажках испытанием судьбы, имела ввиду эту календарную осень.

  На днях сосед, полтора месяца живший в сельском доме, удивился, как это я живу на солнечной стороне и без кондиционера. Так и живу – ответил я, и пригласил его на оригинальный холодный квас.

– Тебе же здесь негде спрятаться от жары в этой твоей двушке.

– Вообще-то у меня стодвушка, не считая других девять уровней.

  И я открыл для него дверь, за которой тянулся нескончаемый коридор с многочисленными дверьми по сторонам.

  За первой дверью была просторная кухня площадью с трешку с дизайнерским оформлением интерьера. За другими дверьми были многочисленные кабинеты, спальни, ванные комнаты спортзалы, детские, библиотеки, миникинотеатры, и прочие комнаты различного назначения. И все они были оформлены в эксклюзивном оригинальном стиле.

– Ты что, весь дом выкупил? Миллиард выиграл?

– Понимаешь, существует научная гипотеза, что наш мир двухмерный. Как тончайший бесконечный лист бумаги. Остальное, это всё голограмма,  в которой мы и проживаем. Другими словами это картинка. Так вот, для неё мне удалось создать что-то вроде фотошопа. Я могу эту голограмму изменять, дорисовывать – на сколько мне фантазии хватит. И эта картинка будет так же реальна, как и окружающий нас мир.

  Сосед меня слушал как-то оригинально. Его левый глаз всё время дёргался, рот был раскрыт, а полное непонимание отчетливой печатью было означено на лице.

– Ну, у тебя и квас! На каких травах ты его готовишь?

  Я не стал переубеждать соседа. Квас на травах, это куда более правдоподобная реальность, чем голограмма, в которой мы живём.

  Сосед ушел, а я отправился в одну из многочисленных комнат, сел в удобное кресло возле камина, и смотрел, как за окном во всю стену тихо падает снег.

Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
17
попередня
наступна