Вікно у ніч вдивляється самотнє, Підсвічуючи трохи сяйвом кволим, А там – весна, але чомусь холодна, На осінь схожа тугою та болем. І щось шукають ледь солоні очі, Яким сумними бути не пасує, Але знаходять те, чого не хочуть, Та інше календар не пропонує. Сховав пелюстки сплять чарівні квіти І вулицю не топчуть перехожі, І що з того, що скоро буде літо, Воно, як та весна, на осінь схоже.16.05.2016

[Приєднана картинка]

Втома – і день має зміст, Вартість помітна на ціннику, Й новий написаний лист У нескінченнім щоденнику. Втома – і терпне душа, Хочеться снів, та з картинками, І заростає межа Поміж думками та вчинками. Все, що відбулось колись, Стало тепер аксіомою, Сили тихенько вляглись І називаються втомою.12.05.2016

Над землею. Над хмарами. Високо. Там, де можна Торкнутися Янголів, Чистий всесвіт народжував Музику, Джерело Втаємничених Символів. І вона розмовляла Із зорями, Дарувала свою Нерозгаданість, Із людьми розмовляла, Із хворими, І хвороба звалась та – Закоханість.09.05.2016

Володарі, не смійте йти у тінь І назавжди у забутті згубитись, Відчуйте гнів майбутніх поколінь, Яким вже не судилось народитись. Почуйте тих, хто не побачить світ, Нові стежки не прокладе полями, Хто по собі не лишить заповіт, Яскравими не вибухне ролями. Вони могли зробити те, що ми Боялись уявити навіть в мріях, Вони могли здолати тлін пітьми У відчуттях, реальності, подіях. Ви вбили їх жагою перемог Потрібних тільки вашому багатству...

Читати далі...

Десь за обрій пішло сонцеНастав час МарениЗаглянула ніч в віконцеТа й питає мене:– Чом у смутку твої очі І в скорботі край? Скажи – хто чинить не хоче В Україні рай?Чом в агонії надії, В закордонах люд?– Бо всевладнії злодіїКров народну п’ють…Один був – носив коронуПогнали в РосіюПрийшов інший – вліз на трона І таке ж зло, сіє. Й біля трону, то не люди А бандитська мастьЗвірозмії*, слизькі й лютіГризуться за власть.Гребуть транші й дерибанять Ці гроші...

Читати далі...

Коли я буду зовсім старий І розпрощаюся з волоссям, То трохи навіженим стану, А може й божевільним зовсім. Буду змагатись з диваками Та плутати важливі дати, А ще за старими бабками Почну, нарешті, упадати. Скакати буду по маршрутках Та з диким криком переможним Із місць зганяти молодь хутко, Бо я вже дід, мені все можна. До лікарів почну відважно Ломитись, в мене – нетерплячка, А ще почну щодня уважно Шукать улюблені болячки. Оце...

Читати далі...

Будь вільним! Такі не бояться мозолів, Такі за день прийдешній – В рукопашну, Лише раби Чужі ламають Долі, Бо за свої їм битися Так страшно.05.05.2016

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] Володимир Лендич

[Приєднана картинка]