Крик...
- 21.01.10, 11:00
Понукай, понукай моя мила,Наводи своїм словом хулу.Най у цьому ти будеш щаслива,Най у цьому я навіть помру.
Бий нещадно плітьми вибаганок,Нівич подумок своїх хлистом.Най мені не побачити ранок,Най друзяку не стріти мостком.
Хай скуєш мені руки в кайдани,Зв’яжеш тіло цупким мотузком.Та не злічіш ти цим мої рани,Не загоїш душі батогом.
Я повіса від першого крику.Від колиски жию я зухвало.З подиху першого... видиху...На землі мені місця замало.
Тихе слово мені забаганка,Поцілунок то мрія...
10