Якщо можеш – пиши, хоч трішки. Двійко слів: як живеш і дата, І листи відправляй хоч пішки, хоч на хвилі морській горбатій, черепахою, вітром, возом, хоч би натяком, хоч луною, Бо інакше я втрачу розум, стану деревом чи стіною, самоти переп’юся лишку, до мовчання піду на страту… Якщо можеш – пиши, хоч трішки.Двійко слів: як живеш і дата.[Приєднана картинка]

Я читаю чужі Світи, Біль чужу і чужі Мрії, Скільки чистої там Простоти, Що словами серця Гріє. Скільки світиться там Тривог, Сподівань і надій Також, І живе там, без сумніву, Бог, І злітає душа Птахом. Там ховаються Від біди Й перемогу добра Смакують. Я читаю чужі Світи І тихесенько свій Будую.03.06.2016

Гарного тобі ранку! Доброго тобі ранку! Погляду любого й милого На золотім світанку. Гарної тобі долі! Доброї тобі долі! Всього, що я бажав собі, Й не зустрічав ніколи. Гарного тобі… Доброго тобі…

* ВисОко вгору знов мене закинула Щаслива сінусоїда життя. Та на вершині довго не пробуду Зкочуся швидко вниз, у забуття. Здавлося б, внизу хочь відпочину, Та доля пхає по осі абцис. Вже треба знов на гору підніматись, Хоч тільки що котився швидко вниз. А доля все кидає і кидає, І не дає спокійного життя. То ж спокою не матиму віднині, Аж доки не піду у небуття. Михайло ДІД. Алчевськ.

[Приєднана картинка]*** [Приєднана картинка] Хуліганка, ХуліганкаМоє серце ти забрала.На булавку накололаІ в колекцію поклала. Буде кращім експонатомСеред інших,це я знаю.А для тебе згадкой буде Те, що я тебе кохаю. То ж колись ти зрозумієшВсю любов мою гарячуІ повернеш мені серцеРазом із своїм в придачу. [Приєднана...

Читати далі...

[Приєднана картинка]

В Карпатах сніг, в Карпатах зимно, в Карпатах небо, небо не кресне золотом, не гримне, з лісів виходить потайне, що так давно уже не сниться, та загубило в душу брід, і чорний ворон на ялиці дрилює чорним оком світ.[Приєднана картинка]

Осіннє небо в сірім оксамиті, Вологою тече вечірня мить, Цей дощ такий, що хочеться любити Усе, що він у вікна шепотить, Усе, що світом сховано у ньому, Заплетено в прозорі ручаї, А може, він розкаже невідоме Про ту, що сни відвідує мої?[Приєднана картинка]

Скінчиться все, що зараз ще трива, Виблискує снігами на морозі, Залляє світ смарагдова трава Й потонуть дерева в метаморфозі. І стане біло. Вже від пелюсток. Озерний погляд вкриється блакиттю, Прийдуть нові отари помилок, А давні – переведуться в лахміття. Я перетворюсь в натяки у снах, На спомини численні та строкаті, Та буду під рукою. У книжках. А ти мене хоч іноді гортати.[Приєднана картинка]

Чому ця музика невтішна? Хто смів образити її? І чим був зайнятий Всевишній? Які відвідував краї? Як Він забувся про чудове? Чи, може, це – невдалий жарт? Вона ж дитина від любові, А не затурканий бастард! Вона – своя, вона – не лишня, Вона здолати здатна щем! Чому ця музика невтішна,І тихо сіється дощем?[Приєднана картинка]