Йде мандрівник вечірнім шляхом, Бреде, з дороги не звертає Куди веде той шлях далекий, Дізнатися надію має. Хоч гострий зір і розум має, Та, все ж, не знає йде куди. Не зає, бідний, що дорога Імення має: "В Нікуди" І що в кінці дороги дальньої Ніяк могили не мине Бо він надіється, сердега,- Його ся чаша обмине. Та ще ніхто у цьому світі По два життя не проживав. Що б перше - то була чернетка, А друге начисто писав. 31 жовтня 2008 р. Михайло ДІД. Алчевськ.

Гей, карафо товстопуза гідна хоч тримати свічку і молозистою жовчю геть навкрУги поливати і у злиднях сих кобзАря надихнути до співання! Вік не бачив бОдай`м шага, вже аж місяць не до пИтва. . Королівство за цигарку! Видму хмариво біляве химеричне...Дзуськи! Вітер свище в вікна, нявкають коти на дасі. Гиндики, гребІнці сині зосереджено надворі медитуючи гуляють. . Уф! Ну й холод...пар із носа. Натягну чимдуж на вуха смУшковий ковпак. Як цИган із мешка з самой мережі пальцем мацає...

Читати далі...

12 Той Дванадцятий Ангел у білому впаде додолу (а довкіл тільки ніч, а довкіл порожнеча…), і сам Полама собі крила, аби вже ніяк і ніколи Не здійматися в вись, і Йому не співати осанн. Той Дванадцятий скрутить мотузку із променів повні, Зробить зашморг, зійде на потертий, кульгавий стілець. Той Дванадцятий вирветься з себе за межі, назовні Десь опівночі, в мить, коли Перший одягне вінець.

* Розприндилася дуже Єва Немов би справжня королева. Кричить:-Важке в раю життя. Не відпочинеш допуття. А благодать - лише омана, Немає, навіть, ресторана... Кричить, що дуже хоче їсти Що, навіть, ніде тут присісти. Кохана Єва схитрувала Адама в райський сад послала. По яблука Адам пішов, Під деревом їх не знайшов. Стоїть Адам і хоче їсти, Та лінь на дерево залізти. Геть облінився, божий сину! Тому придумав він драбину. Він мудре рішення знайшов І відтоді прогрес пішов....

Читати далі...

Коли ніч синім обрусом стіл твій застелить стиха, І нікого не буде поруч і взагалі, Не кричи, не зови, не шепчи, і, мабуть, не дихай, І ногами двома водночас не торкай землі. То є знак – синій обрус на темне посохле древо. Захитаються тіні на мертво-блідій стіні. В спорожнілому місті ожиють камінні леви, Щоб побачити бога в прочиненому вікні.

Маю таке невеличке хоббі. По інтернет-пейджеру відшукую по всьому світу наших українських жінок і розпитую, як їм живеться на чужині. Пишу і присвячую їм вірші. Одного разу познайомився з Марічкою з Естонії, і вона розповіла мені свою історію. Написав і їй кілька віршів, а потім об’єднав їх у невеличку поему. Що з цього вийшло - зараз перед вами. Марічка. Закинула злая доля далеко від дома. Навіть дітям рідна мова майже не знайома. Та коли хоч раз почуєш українську мову...

Читати далі...

Прочитав вірша у блозі ГлюкКозочки http://blog.i.ua/user/890347/168967/?p=0#comments та й заходився написати листа своїй Швейцарській знайомій. Звісно жартівливого. Пишу тобі, ГлюкКозочка, В далекії края. Далеко ж тебе чорт заніс, Коханая моя. Чи то сама заїхала, Чи вітром занесло, В далеке закордоннеє Швейцарськеє село. Там мати тебе виростила, Там навчала жити. І там же ти гарнесенько Навчилась жати жито. Скількох перекалічила Сусідів, парубків. Навряд чи...

Читати далі...

* Сонце за хмари надовго сховалося, Осінь на землю прийшла. Та почуття несподіване й радісне З ранку мені принесла. М’яко повітря ранкове насичує Смаком таким запашним. Лагідно душу стражденну порадує Видом своїм чарівним . Знову закоханий в чари осіннії, Листя останній політ. Зникла без сліду в казкових видовищах Втома від прожитих літ. 2008 р. Михайло ДІД. Алчевськ.

Уві сні прийшла вона, Погляд щирий, хоч сумна. Оченята - діаманти, У волоссі пишні банти. Носик, губки, щічки, брови Хочу бачити я знову. Але сонечко зійшло - Геть усе розтануло! [Приєднана картинка](вірш і малюнок: _A-S_) [Приєднана картинка] Хочу її! . [Приєднана картинка]

Представлені у хронологічному порядку знайомства. [Приєднана картинка] LANA http://photo.i.ua/user/968877/52233/1124756/ В блогах і в "асі" мене зустрічає І дуже привітно завжди привічає. У відповідь має від мене дарунок Червоную квітку, та ще й поцілунок. * [Приєднана картинка] puritanka http://photo.i.ua/user/937880/57647/1262735/ Хоча лиш портрета весільного маю Та, все ж, діфірабми і їй проспіваю. Хоч інколи фотки у друзів вкрадає, Їх потім з віршами...

Читати далі...