Україна буде наша!

Пішла на х… , дурна раша!

Путін, чмо, не доривайся,

Краще йди посповідайся!

 

Геть копита з України,

Довбанута ти скотина!

Чи не вчили мама з татом

На чуже не зазіхати?

 

Чого претесь в чужу хату,

Московіти-жабенята?

Йдіть назад в своє болото,

Квакать в нім-ваша робота.

 

Путін в мріях заблудився…

Час імперій вже скінчився!

Йди, довбай своїх рашистів,

І не лізь до українців!

 

Бо як ти до нас торкнешся,

В своїй крові захлеснешся!

І пси люті твої згинуть,

Переможе Україна!

Коли спалахне ранкова зоря,

Зависла в повітрі холодна війна,

Накрила Вкраїну російська чума.

Мов кодло гадюче, підступне й слизьке,

Повзе Україною лихо людське.

 

Зомбоване військо, брехливі вожді,

Це нелюди дикі, жорстокі й дурні.

Це натовп безликий тварюк і убивць,

Немає в них мізків, нема у них лиць.

 

Це армія пекла, служителі зла.

Та в них на майбутнє дорога одна.

Чуму триколірну у край наш несуть,

Від вірусу свого самі ж і впадуть.

 

 Загинеш навіки, російська чумо!

Зітрешся з землі, як собаче лайно.

З мечем і з війною до нас ти прийдеш -

То ж знай, від меча ти,тварюко,й помреш!

«Ты приготовил предо мною трапезу в виду врагов моих…»

Сгущается тьма? –Знакомо.  И что же?

Снова зима? – Ты, сохранить нас сможешь.

Будут стрелять? – Возможно. Похоже.

Будем стоять.  Не оставляй нас Боже.

 

Нас запугать? – Уже проходили…

Не будем спать? – Чтоб и вы так жили…

Не привыкать… служим, служили…

Бог как река, прольётся  в силе!

 

Как облака... дышат прохладой…

Победа близка. А что ещё надо?…

Идиллия… пир… будет награда…

Будущность, мир и время отрады…

06.03.14 

Морок упав навколо,

Тиша лунає гучно,

Тане мов крига молодь,

Жах вже стріляє влучно.

 

Болю та жаху боятись?!.

Ні. Та тремтить стежина –

В болоті не можна сміятись,

Чи випрати одежину…

 

Одна розумна є думка,

Готова живих захистити –

Не марна лиш дія така,

Яка дасть гарантію жити.

Не варто, в ім*я життя

Танок смерті братам танцювати,

З фарб ненависті, небуття,

Любов нам всім малювати…

 

Народить земля лише те,

Яке засіваймо насіння,

Без люду і дім зацвіте,

Поселиться в нім павутиння.

 

Тому за найкраще – життя  

В житті треба нам цінувати,

Щоб в лоба рідне дитя,

Нам з болем, не цілувати.

20.02.14 р 

Не обІйме більш мати сина,

Татка донечка більш не зустріне.

Він сьогодні від кулі загинув,

Захищаючи рідну Вкраїну.

 

Біль нестерпний серце покрає,

І не змиєш його сльозами.

Душі-голуби в небо злітають,

Щоб навіки залишитись з нами.

 

В нашій пам’яті, в кожному серці…

Вам доземний уклін ми складаєм.

Біль скорботи усіх нас торкнеться,

Бо за нас ви життя віддали.

 

Помолися, моЯ Україно,

За убитих твоїх Героїв!

Нехай пам'ять про них не загине,

Хоч ніщо Твоїх ран не загоїть.

 

Хай задзвонять церковнії дзвони,

Хай зігріються душі свічками.

Хай з небес рідну землю боронять,

Світлом зоряним сяють над нами.

Янукович, недороблений дибіл!

Невже  розуму останки  розгубив?!

Путінський мудак бритоголовий,

Ти ніколи не відмиєшся від крові.

 

Схаменися, доки ще не пізно!

Забери своїх недоумків залізних!

Не уникнеш ти народної розплати,

Час настав за все відповідати!

 

Ти народ вже не зупиниш, не зламаєш,

Дух свободи ти не подолаєш!

І москва тобі не допоможе,

Бо народна воля – воля Божа!

 

Варваре, ти не в народ стріляєш!

Свою ж владу ти в могилу заганяєш.

Дні останні вже режим твій доживає,

У агонії звивається й конає.

 

Біля тебе зомбі біло-сині,

А навпроти – Люди України.

Вже обридли безкінечні твої чвари,

Закечалися вже рідні твої нари!

Я кохаю твої ясно-сині очі,

Я у них закохуюсь щомиті.

У глибИни їх занурююсь щоночі,

Бо нема таких ні в кого більше в світі.

 

Твоє серце - ніжності скарбниця,

Більше неба й сонця гарячіше.

Біля нього так приємно мені грітись,

Бо воно у цілім світі наймиліше.

 

Богом душі наші з’єднані навічно,

Їх ніхто не зможе роз’єднати.

Я кохаю тебе пристрасно і ніжно

І завжди лише тебе буду кохати.

                                                                                  Наруга над людьми і вбивства - це ганьба,
                                                                    Це не протест,військова боротьба...


            ГАНЬБА ВЛАДІ,ЯКА ВБИВАЄ СВІЙ НАРОД!!!

                                     

                                                    Вам не зламати нашу волю і порив,
                                                    Бо революція - це боротьба,прорив.
                                                    Не станем на коліна перед вами,
                                                    Не хочем бути вічними рабами...
                                                    За що вбиваєте простих людей?
                                                    За думку,волю,прагнення ідей?
                                                    Невже вам мало влади і бабла?
                                                    Для вас розвага це,чи просто гра?
                                                    Зневага і наруга над людьми,
                                                    Нема страховки всім нам від тюрми.
                                                            За що знущання,в чому винні ми?
                                                    За те,що ми Країни доньки і сини?
                                                    ЗВЕРТАЮСЯ ДО ВЛАДИ: ПРИПИНІТЬ!!!!
                                                    Згадайте що ми люди,хоть на мить!!!
                                                    Ми обирали вас не грабувати,
                                                    А вам на всіх нас просто наплювати!!!
                                                    КРАЇНО!!!ЛЮДИ!!!Треба нам триматись!
                                                    Думками,серцем,діями єднатись!!
                                                    Вклоняюсь я ГЕРОЯМ до землі,
                                                    Дух козака Голоти з вами на чолі.
 
                                    З     ПОВАГОЮ               Христина,кАмарик222*(23.01.2014 рік)