Морок упав навколо,

Тиша лунає гучно,

Тане мов крига молодь,

Жах вже стріляє влучно.

Болю та жаху боятись?!.

Ні. Та тремтить стежина –

В болоті не можна сміятись,

Чи випрати одежину…

Одна розумна є думка,

Готова живих захистити –

Не марна лиш дія така,

Яка дасть гарантію жити.

Не варто, в ім*я життя

Танок смерті братам танцювати,

З фарб ненависті, небуття,

Любов нам всім малювати…

Народить земля лише те,

Яке засіваймо насіння,

Без люду і дім зацвіте,

Поселиться в нім павутиння.

Тому за найкраще – життя  

В житті треба нам цінувати,

Щоб в лоба рідне дитя,

Нам з болем, не цілувати.

20.02.14 р