хочу сюди!
 

ГАЛИНА

59 років, терези, познайомиться з хлопцем у віці 60-70 років

Замітки з міткою «мои стихи и мысли»

Наказание

Не убий... Этот пункт нарушал я не раз.
Всё искал приключений на задницу.
То ли «ветер в башке», а возможно, приказ...
Но теперь уж, какая разница.

Я наказан собой... Уже очень давно...
С той поры, когда принял «крещение».
Я наказан собой. Мне теперь всё равно...
Приговор подлежит  исполнению.

Нелюбовь

Я не люблю тебя, но ты мне нужен

Твои глаза, твои черты...

Хоть не люблю, но нету хуже

Чем рядом не сомною ты.

Родней всего - твоя улыбка, твой смех, твой образ для меня

И в этом нету никакой ошибки

Что я страдаю без тебя

Тебя увижу - понимаю

Что без тебя я не могу

Хоть не люблю, но все ж скучаю

И быть с тобою я хочу...

Какое счастье дарит бабье лето

КАКОЕ  СЧАСТЬЕ  ДАРИТ  БАБЬЕ  ЛЕТО !!!

==================================

ИДЁМ ТРОПИНКОЙ. ГОРЫ, МОРЕ,НЕБО....

Я   ЗАМИРАЮ  И  ВОЛНУЮСЬ   ОЧЕНЬ !

ТЫ  ГОВОРИШЬ,ЧТО СЧАСТЛИВ ДАВНО НЕБЫЛ.

КАК ЭТОЙ ДИВНОЙ,ЛУННОЙ, ТЁПЛОЙ  НОЧЬЮ.

 

И  ТИХИЙ  ШЁПОТ  ВОЛН, И  РУК  КАСАНЬЕ....

Я  НАПОЛНЯЮСЬ  РАДОСТЬЮ И  СЧАСТЬЕМ

ОТ  ТВОЕГО, В  КОТОРЫЙ  РАЗ, ПРИЗНАНЬЯ

В ЛЮБВИ КО МНЕ. О, БОЖЕ! В ТВОЕЙ ВЛАСТИ

 

СЕРДЦА  СОЕДИНИТЬ, НАПОЛНИТЬ  СВЕТОМ,

ЧТОБЫ  МЕЛОДИЯ  ЛЮБВИ  В ДУШЕ  ЗВУЧАЛА

И  ЗВЁЗДЫ  КЛАНЯЛИСЬ  БЫ НАМ  ПРИ  ЭТОМ,

И СМЫСЛОМ  НАША  ЖИЗНЬ  С ТОБОЮ НАПОЛНЯЛАСЬ.

 

Я  ТИХО  РАДУЮСЬ, НО НЕ ПРОМОЛВЛЮ  СЛОВО,

ЧТОБ  ПТИЦУ  СЧАСТЬЯ НЕ СПУГНУТЬ СЛУЧАЙНО.

И ПУСТЬ  ЛЮБОВЬ,КАК МИР, СОВСЕМ  НЕ НОВА,

НО  КАЖДЫЙ  В  ПОИСКЕ  ЕЁ ОТЧАЯННОМ.

 

А  ВОЗДУХ  ТАК  ПЬЯНИТ --- НЕ НАДЫШАТЬСЯ !

И  ЭТОТ  ЗАПАХ  МОРЯ , ГОР  И  ХВОИ......

ТЫ  ГОВОРИШЬ:" НЕ БУДЕМ  РАССТАВАТЬСЯ,

МОЯ  ЖЕЛАННАЯ, ЛЮБИМАЯ, С ТОБОЮ !!!"....

 

КАКОЕ  СЧАСТЬЕ  ДАРИТ  ЭТО  БАБЬЕ  ЛЕТО !!!.......

*******           / осень  2009 г. /

Всё не напрасно...Всё путём...

Девятого числа, на День Победы,
Укоров совести, не выдержав, пинки,
Я был на братской...На могиле деда...
Поговорили...Чисто по-мужски...

- Что нового, внучек? Одессу взяли?
Полёг под нею мой стрелковый взвод...
Как батя твой? А как товарищ Сталин?
И вообще, советский наш народ?

Старик «убил» меня своим вопросом!...
Бог мне судья...Я так и не сказал,
Что сын его, от пыток и допросов,
Повесился...Но чушь не подписал.

Как объяснить погибшему комвзвода,
Что Коба – сущий дьявол во плоти?!
И, что советского, в помине нет, народа.
Рассыпался народ...Как конфетти...

Поймут ли остальные в той могиле -
Грузин, татарин, белорус, еврей,
Что мы уже не братья...Мы остыли
К совместной биографии своей.

- Да всё путём...Ты не волнуйся, деда...
Беляевку отбили, а потом,
Была Одесса. Был Берлин. Была победа.
Всё не напрасно было, деда...Всё путём...

Жизнь прекрасна именно такой

ЖИЗНЬ ПРЕКРАСНА  ИМЕННО ТАКОЙ !!!

================================

ПЛЕТЁТ УЗОРЫ ОСЕНЬ В КРУЖЕВАХ....

ИЗ НИТЕЙ РАЗНОЦВЕТНЫХ КРАСОК СОЧНЫХ.

УТРАЧЕННАЯ ЗНАЧИМОСТЬ В ТВОИХ СЛОВАХ

ТЕБЯ  ВОЛНУЕТ, А  МЕНЯ ---  НЕ  ОЧЕНЬ.....

 

И   ПОЗОЛОТОЙ   ЛЁГКОЮ, ПОКА,

ДУШИ КОСНУЛСЯ МАСТЕРСКИ ХУДОЖНИК.

ИЗ  СИНЕВЫ  НЕБЕС  ЧУТЬ--ЧУТЬ, СЛЕГКА

МЕЛОДИЕЙ ЗВУЧИТ ПРОЩАЛЬНЫЙ ДОЖДИК...

 

ПРОЗРЕНИЕ ! И ЯСНОСТЬ,СЛОВНО, СНИЗОШЛА.

ТЕПЕРЬ ДУША --- В ТОРЖЕСТВЕННОМ ПОКОЕ.

ДАВНО  РЕШИЛА, А  ТЕПЕРЬ --- УШЛА.......

И НЕ ЖАЛЕЮ, ЧТО РАССТАЛИСЬ МЫ С ТОБОЮ.

 

И СОВЕРШЕННО НИ К ЧЕМУ ТЕПЕРЬ СЛОВА !---

ПРИЗНАНИЕ  ТВОЁ  ДУШИ  НЕ  ТРОНЕТ!!!

ВОЗМОЖНО,ЧТО ЛЮБОВЬ В ТЕБЕ ЖИВА.....

ВОЗМОЖНО, И ДУША ОТ БОЛИ СТОНЕТ.....

 

НУ,А В МОЕЙ ДУШЕ --ТОРЖЕСТВЕННЫЙ ПОКОЙ.

И  ТИХОЙ  РАДОСТЬЮ  НАПОЛНЕНА  ОНА......

ВЕДЬ ЖИЗНЬ ПРЕКРАСНА ИМЕННО ТАКОЙ,

КОГДА ЗА ОСЕНЬЮ, ЗИМОЙ ИДЁТ ВЕСНА !

*******                / осень 2009 г. /

Мы все своей судьбы творцы

МЫ  ВСЕ  СВОЕЙ  СУДЬБЫ  ТВОРЦЫ.

ПУСТЬ БУДЕТ ТАК, КАК ХОЧЕШЬ ТЫ !

А Я УЙДУ ДОРОГОЮ СВОБОДЫ !!!

СЖИГАЯ ЗА СОБОЮ ВСЕ МОСТЫ

И ОСТАВЛЯЯ ПОЗАДИ СЕБЯ НЕВЗГОДЫ.

 

ПУСТЬ БУДЕТ ТАК, КАК ГОВОРИШЬ .

А Я МЕЧТЫ ВСЕ УНОШУ С СОБОЮ !

ВЕЛИЧИЕ   НИКАК  НЕ  УМАЛИШЬ

ТЕХ ЧУВСТВ,ЧТО НАЗЫВАЮТСЯ ЛЮБОВЬЮ!

 

ПУСТЬ БУДЕТ ТАК,КАК ДОЛЖНО БЫТЬ!

И АРИАДНЫ НИТЬ ПЛЕТЁТ СВОИ УЗОРЫ.

ВОЛЬНА ПРИНЯТЬ ЛЮБОВЬ, ИЛЬ НЕ ЛЮБИТЬ,

ИЛЬ О ЛЮБВИ ВЕСТИ ПУСТЫЕ РАЗГОВОРЫ.

*******               /осень 2009 г. /

ПУСТЬ БУДЕТ ТАК! МЫ ВСЕ--СУДЬБЫ ТВОРЦЫ.

СОЗНАТЕЛЬНО И НЕТ БРОСАЕМ ЗЁРНА....

МЫ  ---  СЕЯТЕЛИ  СУДЕБ  И  ЖНЕЦЫ !!!.....

КТО СЛАДКУ ЯГОДУ СОБРАЛ,А КТО И С ТЁРНА.

 

ДА  БУДЕТ  ТАК!!!  И  ВОЗДАЯНИЯ  ЗАКОН,

КАК ВСЕ ЗАКОНЫ КОСМОСА ВЕРШИТЬСЯ.

И, СЛАВА  НЕБЕСАМ, НЕЗЫБЛЕМ  ОН !!!

ЧТО ЗАСЛУЖИЛИ МЫ,ТО С НАМИ И СЛУЧИТСЯ !

наболевшее...о дружбе пожалуйста коментируем!

Были мы с тобой нерозлей-вода
Всё прошли с тобой
Вместе ты и я...
Говорила ты:"Всё прощу тебе!
Ближе для меня нету на земле!"
Но прошли года...
повзрослели мы...
Развела с тобой нас полоса судьбы!
Я просила же "Ты прости меня!"
Но сказала ты:"Больше НИКОГДА!!!"
Режиш ты ножом по моей душе!;(
Как теперь прожить...без тебя...мне...
Пролетают дни...я забуду всё!
Но слова твои...больше НИКОГДА не забуду я!
Прожеву...я и без тебя!
Ну а ты живи,радуйся теперь!
Может и поймёшь,как ты неправа ...
но буду помнить я,те твои слова...

 

мой первый стих,написан на паре от безделия,и от пережитых емоций!

Интересно мнение по этому поваду! Прошу отпишитись как он вам,иой стишок...

Зри в корень

Зри в корень - мне мудрец сказал...

А где и как ... не уточнил...

Уже пол-леса прокопал

Лишь «фигу с маком» получил...

Ну зрил... и зрю... как школьник в книгу

И что я вижу? Снова фигу....

 

Ответ на на детский опус "Паролиша"графоману M_Plotnikov

                                                            Приношу извинения сообществу за возможные некорректные высказывания...

Марать о падаль…руки я отвык…

Но я немного, братцы, помараю.

Пусть ... падаль свой гнилой язык…

Засунет… думаю куда… он знает.

На женщин … начал пасквили писать…

Как будто и заняться больше нечем.

И многие б хотели ему в "морду дать"…

Быть может, ему станет тогда легче.

И он закончит желчь здесь изливать…

А не замолкнет… мы ему поможем.

Каким же надо… Отморозком…стать…

И если ты мужик… Ты извиниться ..должен.

...з молитвою

В потоці облич знайду лиш одне

Між тисяч зір мене твоя зігріє

Забуде серце, що було сумне

Знов усміхнеться і тобі зрадіє.

Між голосів почую тільки твій

Між гарних слів мені твої лиш милі

Від глибини утрачених надій

Без тебе я звільнитися не в силі.

Я поділю всі радощі на двох

Щоб в твое серце не ввійшли тривоги.

Благословить хай милосердний Бог

Твої стежки, стежинки і дороги!