хочу сюди!
 

Тетяна

43 роки, рак, познайомиться з хлопцем у віці 38-45 років

Замітки з міткою «порошенко»

Офшор



          А ета, ще ж нічого не закінчилося. Все тільки починається.
          З офшорами, з офшорами.
          Це ми тут перебуваємо в благосному настрої. Почитали інфу про те, що Порошенко крадій, посміялися над тими, хто цю інфу злив, мовляв, які дурні, ми і так знаємо, що Порошенко крадій, тому і обрали його Президентом. Хто-то ж повинен нас обкрадати! Янукович чомусь втік. З Тимошенко крадійка нікудишня, максимум що спромоглася вкрасти, так це варенішну, яку в неї вже успішно вкрав Янукович. То вона однозначно не підходить для посади Президент України. Ні вкрасти, ні обдурити не здатна. Залишається тільки материй ворюга Порошенко.
          Тому ми спокійні за нього. Хай обкрадає нас.
          Але це ми зі своєї колокольні так міркуємо. Абсолютно не розуміючи, які зараз йдуть процеси.
          Натомість Порошенко все дуже добре розуміє. І йому не до сміху.
          Думаєте він дарма зараз носиться по країні, як в жопу ранений, зі своїми затяганими гаслами. А тут ще й привід такий. Який-то дегенеративний день пабеди. 
          Ні, я пам'ятаю про другу світову війну. Пам'ятаю свого дядька, який на ній загинув. Пам'ятаю свого батька, якій пройшов всю війну і розписався на Брандербургскій брамі. 
          Але я пам'ятаю і той мінімум, що розповідав мені батько про війну. Як вони сиділи під Москвою в багнюці з однією на двох гвінтівкою та десятком набоїв. Як жрали траву, тому що пабедоносние комунякі не вважали бійців за людей і не заморачувалися такою дрібницею, як годування солдат. 
          Ха, як власно і зараз Порошенко відноситься до армії. Один до одного.
          Тому, мені не потрібен цей камуфляжний день пабеди, щоб все це пам'ятати. Для мене кожен день життя, це день пам'яті за загиблими. Які, на жаль, здобули перемогу не для себе, і не для нас, а для тих же німців, для Європи.
          І для Порошенка здобули перемогу. Для його папи, також ворюги конкретного.
          І тепер Пеця Порошенко носиться по Україні, давить на жалість, намагається вичавити сльозу до своєї персони з оболванених фальшивою пабедою українців.
          А все це тому, що він відчуває, що скоро може стати невиїздним з України, через саме ці офшори. Хоча, це скоріше істерика та агонія. Те, що українці дозволяють йому безкарно красти, це він і так знає. А ось на ФБР, всі його сльозливі арії та рулади навряд чи справлять якесь враження, коли там будуть виписувати ордер на його арешт.
          Воно, звісно, не дуже гідно виглядає, коли українці заоохочують подібне ворье грабувати себе і навіть не збираються притягати їх до відповідальності, то тоді залишається сподіватися на гасло Остапа Бендера - "Заграніца нам поможет!".
          Ну хоч так.
          Порошенка - підарешт!

Надія Савченко не є співробітником Рошен.



          Адвокат Надії Савченко, Марк Фейгин, сказав, що фінансуванням захисту Надії займалася тільки партія ВО Батьківщина. З державного Бюджету України не надійшло а ні копійки. Рівно як і від українських олігархів-мільярдерів, що красуються в списку Форбс. 
          Багато хто дивується, як так, це ж громадянка України, і держава зобов'язана її захищати! Більше того, Надія Савченко військовослужбовець Збройних Сил України. і перший, хто повинен стати на ії захист, це Головнокомандувач України!
          Ехе-хе...Добре, ексклюзивно для тих, хто так обурюється, надам інсайдерську інформацію.
          Вся справа в тому, хто у нас Головнокомандувач України. А ним поки є Порошенко. Саме тут і закопана собака. Собака в Порошенку, або Порошенко в собаці, або просто Порошенко собака. Варіації тут не грають ролі. Результат один і той же.
          Всі, хто обурюється, не знають, що Порошенко насправді не є Головнокомандувач України, він Головнокомандувач Рошен. І Президент не України. а Рошен. Не для того він вмостився на Банковій. щоб бути Президентом та Головнокомандувачем якій-то України. Ні. Рошен, і тільки Рошен.
          Тому, в поле його головнокомандувачевого зору потрапляють тільки інтереси та проблеми Рошен. Ну і ще з десяток фірм та фірмочек, які є його власністю. І якими він керує, перебуваючи на посаді Президента України. Роботи там настільки багато, що на виконання тих обов'язків, для яких народ обрав його Президентом, в нього просто не залишається часу.
          Окрім цього, йому треба захиститися в цивільному та кримінальному плані. Для цього він денно і нощно будує кругову оборону навколо себе, як Головнокомандувача Рошен. Суди, прокуратура, міліція-поліція, всі вони повинні бути співробітниками Рошен. Хто не хоче бути ними, тих Головнокомандувач Рошен Порошенко вимушений або вбивати, або кидати у в'язниці. Це також займає в нього багато часу.
          Також, треба враховувати, що Бюджет України, це є особистий, кишеньковій склад, де зберігаються його гроші. Наголошую, не гроші Громадян України, які власне і наповнюють Бюджет України, а вже його, Порошенка, гроші. Які він, по мірі їх надходження, переводить на свої офшори, де акуратно ховає від зайвих очей. Також, бюджет України використовується Президентом та Головнокомандувачем Рошен Порошенком задля різних дрібних потреб. Як то безкінечні подорожі та мандрівки по світу самого Порошенка та його родини, різноманітних його та співробітників Рошен кутежів, гулянок, презентацій та інших милих дрібниць.
          Ось так, стисло, виглядає фінансовий стан речей в державі Україна, яку очолює Президент та Головнокомандувач Рошен Порошенко.
          І де ви тут бачите якусь Надію Савченко? Звідки він може взяти гроші на її захист? Тим більше, що вона не є співробітником Рошен.
          Воно йому нада?

Антиконституційний прибуток.



          Чомусь наші журналісти, да і всі нормальні експерти не висвітлюють головне, що є протиправним, незаконним та антиконституційним в усій цій каламутній калюжі, в якій сидить Порошенко.
          Ось що, дослівно написано в Конституції - "...а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку."
          Одержання прибутку! Підприємницька діяльність, це тільки засіб, метою якої є одержання прибутку. Як і будь яка участь в керівному органі, хоч і те ж оформлення офшору на своє підприємство. Мета залишається одна, одержання прибутку.
          І створення сліпих чи німих трастів, не означають, що Порошенко припинив отримувати прибуток від діяльності Рошена.
          Яка різниця хто управляє Рошеном, зіц-голова Фунт, чи Ротшильд. Так, вони отримують свою частку, чи то у вигляді заробітної плати. чи то бонусів, чи ще якось, але ж головний прибуток то отримує власник підприємства. Тобто, Порошенко. Той самий прибуток, який заборонено отримувати Президенту.
          І якщо діяти за Конституцією, то Порошенко повинен був злетіти з посади Президента ще вчора. Без зайвих розмов, без сліз та соплей. 
          Тут ніякі аргументи та виправдання не мають ніякої юридичної ваги. Прибуток є? Є. Все, вилітаєш з посади, як пробка.
          Я вже мовчу про інші Порошенкові активи , про які чомусь ніхто не згадує. Всі говорять тільки про Рошен. Але ж в нього більше десятка інших підприємств. І вони ж не простоюють. Там також прибуток пливе до Порошенка в кишеню.
          А ще більше я мовчу про ухиляння від податків.
          В 1933 році, коли Гітлер вже був рейхсканцлером, який-то клерк з податкової інспекції відкрив проти нього судочинство по справі о податкових злочинах.
          Можете собі уявити? Проти Гітлера була заведена справа про злочин! Так, це був ще не той Гітлер, але ж Гітлер!
          І він не був чистим підприємцем, він отримував гонорари за авторські права на свою книгу. І не платив податки, мотивуючи це тим, що він відмовився від зарплати рейхсканцлера. 
          Але справу все рівно відкрили. Відкрив звичайний клерк. А у нас наплодили шалену купу різної антикорупційної лобуди. а вони навіть бояться прокоментувати злочини Порошенка. Вже не говорячи про те, щоб відкрити проти нього кримінальну справу. Мабуть Порошенко не безпідставно запитує, а чим він гірше за Гітлера.
          Він перевершує Гітлера! 
          Тоді не було офшорів, мабуть і не було в законодавстві Німеччини обмежень щодо підприємницької діяльності. Тільки податки треба було платити.
          А Порошенко просто зразковий злодій в усіх сферах, до яких має відношення, і нічого. Тиша.
          Дідусь Аді зараз в пеклі від заздрості кусає лікті, що не може стати Президентом України.

Подорож в майбутнє.







           Привіт!
           Оце щойно повернувся. З майбутнього.
           На машинке часу туди смотался. Недалеко. На три роки вперед.
           Цікаво там.
           Одразу кажу, Україна на місці. І дуже на місці. Економіка розвивається шаленими темпами.
           Посади Президента вже нема.
           Порошенко на кічі сидить. Десять років дали. Фотку тільки одну знайшов, коли його судили.Ось він, на лавке валяється.
           Все як по писаному. І свідомість втрачав, і лікарі приїжджали. Тільки кіпішу вже ніякого не було. Ніхто за Пецю не рвав задницю.
Впаяли десять років, і вперед.
           Це завдяки судовій реформі. Всю цю мразь розігнали, багатьох попересаджали.
          Були перевибори в Раду.
          Більшість набрали дві партії, Батькіщина і Свобода. Батьківщина 43%, Свобода 15%. В Раді це було 286 депутатів. Самонеміч набрала 7%, Шляшко пролетів, Сопідарність набрала 5,2%.Ну і ще там якісь партії зайшли в Раду.
          Рада змінила Конституцію, прибравши посаду Президента. Главою держави став Прем'єр-міністр, яким була призначена Юлія Тимошенко.
          Саакашвілі щось там начудив в Одесі, і проти нього відкрили кримінальну справу. Міха не став чекати розв'язки цієї історії, і дриснув з України.
          Тепер він в Китаї бореться з корупцією. Його призначили губернатором одного з хребтів Тянь-шаня. Але він носиться по всьому Китаю, лає корупціонерів, влаштовує на ефірах такі самі концерти, як і у нас.
          Прийняв громадянство Китаю, і тепер кричить, що це "его страна".
          Ярош вступив в Комуністичну партію і став ії вождем.
          Тетерук та Барна в Раду не пролізли. Тепер вони на ток-шоу б'ються між собою. Тетерук дубасить Барну пляшкою по голові і кричить - "Це тобі за Яценюка!". Барна хапає ти стискає яйця Тетерука і також кричить - "Це тобі за Порошенка!".
          Всіх ригів, кого змогли впіймати також пересаджали. Беркут відловлюють по одному і також в кутузку.
          Крим та Донбас знов в складі України. З Криму половина ватних крисчан свалілі в Рашку. З Донбаса також.
          Корбана таки судили і дали вісім років, але за заслуги перед Україною скостили до п'яти років.
          Ахметова посадили.
          Я там був всього три години, і всього не зміг узнати.
          Да, себе бачив. Я став мільйонером та кинув курити.
          Ось така було моя подорож в майбутнє. Вибачте, що хаотично написав, бо ще під враженнями знаходжуся.


Явище "Юлія Тимошенко"



          З відчуттям шаленої зловтіхи та задоволення спостерігаю, як Порошенко ковтає все глибше і глибше гачок під назвою Тимошенко.
          Те саме робили Кучма, Ющенко, Янукович, і ось тепер робить Порошенко.
          Їм ніяк не доходить, що треба просто тихо красти та вчасно піти. Ні, вони самі лізуть в петлю.
          Кучма та Ющенко ще відбулися малою кров'ю(хоча ще будем посмотреть ). Янукович загруз глибше. По пояс буде...А Порошенко вже по шию. І це ще не кінець, може і голова зникнути.
          Оскільки у нас не існує іншого механізму усунення від влади президентів-крадіїв, окрім Майдану, то цей Майдан і є Юлія Тимошенко. Вона є Майданом з 2004 року. І де б вона не була, вона залишається Майданом.
          І хоча народ у нас не дружить з корою головного мозку, то підкірка в нього ще працює. Так, більшість за ці 24 роки мутувала в хохлів, в таких собі ерзац-москалів. Це означає смерть нації. Але підкірка їм підказує, що це погано, і що є можливість знов стати людьми. І цю можливість звуть Юлія Тимошенко.
          Тимошенко не людина у звичному нам розумінні. Тимошенко, це явище, це цунамі, це катарсис. І це явище неможливо зупинити. Йому неможливо заздрити, не можна ненавидити,  собі дорожче буде. Його неможливо зупинити чи протистояти, бо ця Джомолунгма просто розчавить всіх, хто стане на її шляху.
          До неї можна тільки приєднатися.
          А Порошенко ліпить їй якісь мерси з конюшні Овоща. Його шавки, журнашлюшкі, бігають з дохлими кішками "компроматів" на Тимошенко, як зі світовою сенсацією. Яценюк ісходить гноєм, як тільки чує її прізвище. Волохі, кобелеви, шрайкі та решта порошенківських холуїв планують її вбити.
          Так дивишся на все це, і стає смішно....)) Де глобальне явище "Юлія Тимошенко", а де вся ця срань, цей слизький, сморідний конгломерат з щурів, клопів та гнойових хробаків.
          Тому, Порошенко, давай, сміливо крокуй до пекла! Тебе вже ніщо не врятує. Навіть якщо впадеш на коліна перед Тимошенко та молитимеш про пощаду. Це вже не людина Юлія Тимошенко, якій можна давити на жалість, це Явище, яке не має гальм або заднього ходу.

Невбиті.



          Мабуть не всі в країні досі охоплені тими радощами, про які віщають нам вітчизняні та світові змі. Таких радощів на все життя раз-два і край.
          Тому і я вирішив своїм рупором долучитися до глашатайства цієї віковічної події.
          Радий вас повідомити, що багаторазово невбитий Порошенко та незчисленно разів невбитий Аваков продовжують крокувати переможною ходою по трупах цинічних бандерівців до своєї мети. Яку нам таємниче не розповідають. Мабуть це буде сюрпрайз.
          І щоб уникнути в майбутньому ще раз бути невбитими, Порошенко та Аваков почали відловлювати по всій країні тих, хто їх не вбив, і цілком раціонально ховати всіх у СІЗО.
          Я пропоную всім 42 млн. українців, які не вбили Порошенка та Авакова, пройти на Банкову з повинною, здатися та почати розбудовувати Україну на фабриках невбитого Порошенка під неусипаючим оком невбитого Авакова.
          Кожен українець повинен пам'ятати, якщо він не вбив Порошенка та Авакова, то він одразу потрапить на олівець невбитих Порошенка та Авакова, які скоропостижно запропонують їм теплі, комфортні місця в елітних СІЗО, де вони проведуть залишок свого життя насолоджуючись всіма принадами сибарита.
          Сідаймо, від гріха подалі, в СІЗО всі, хто не вбив Порошенка та Авакова!
          Слава невбитим Порошенку та Авакову!

Метафізичний труп

         Я досі не можу повірити.

        Порошенко - Президент України.

        Це ж дикість. Це нонсенс. Це абсурд. Це оксюморон. Це моветон в порядному суспільстві. Це вир девіації в Україні. 



        Він же труп, товариство. Політичний труп. Ще перед виборами. Два відсотки. Навіть Янукович зараз живіший за всіх живих в порівнянні з цим кондитерським непорозумінням.

        А він став Президентом. І його називають Президентом. Але для мене, як було в нього два відсотки, так і залишилося. Трупний рейтинг.

        Він не просто політичний труп, він метафізичний труп. Аристотель зараз на тому світі пише свою п'ятнадцяту книгу з цього приводу.

        Ні, ну є еволюція. Це коли впевнено та невідворотно вперед.

        Є революція. Це коли трішки назад, а потом швидко, випереджаючи час знов таки вперед.

        А Порошенко суцільне уособлення деградації та декадансу.

        Це Генеральний секретар ЦК Рошен.

        Всі Генеральні секретарі, що валяються під кремлівською стіною, це і є Порошенко. Їхній концентрований мікст.

        Тим більше, що наша Конституція, дозволяє цим мертвякам вилізти з могил. Президент за нашою Конституцією, це Генеральний секретар СиРиСиРи. Ні за шо не відповідає, але всім керує. Ось вже цей раритетний Генсек збирається підлапічити Конституцію, щоб можна було призначати і обласних секретарів.

        І йому нема чого втрачати. Тому що труп. Політичний. І метафізичний.

        А подібне притягує подібне.

        Так і з політичним трупом Порошенко. Хто наважується з ним співпрацювати, це також політичні трупи. Мертвяки.

        І це ще не все. Як і годиться, де труп, там і скелети. А у політичного трупа Порошенка, ці скелети, вже лавиною вивалюються з шафи.

        І цих трупів та скелетів стає все більше і більше. І хоч цим трупам та скелетам вже по барабану, вони всі мертвякі, але ж ми ще живі. Ми всіх їх бачимо, дивимося на них.  Це, як жінка Лота, коли озирнулася на палаючий Содом, то одразу перетворилася на соляний стовп. Або, хто подивиться в очі Медузи Горгони, перетворюється в камінь.

        Так і ми, можемо перетворитися на вже справжніх небіжчиків, дивлячись на цей комуняцко-рошенівський паноптикум І вже багато народу перетворилося. А що далі буде? Голодомора не чекаєте? В 32-33 роках також не чекали.

        Ось знов, по телеку, - Президент Порошенко туди поїхав, там сказав, тут пукнув, пообіцяв всіх нагодувати.

        Тьфу білять. Свідомість рве на шматки. Розбудіть мене.

Мегабактерія Пецяпорошенко



          Гнійна короста на всій Україні. 
          Карамельно-корупційна.
          Рівним шаром.
          Щось там потихеньку булькотить, продукує сморід.
          Легіони бактерій постійно снують по всьому шару, знищуючи та нейтралізуючи вогнища оздоровлення країни.
          Мегабактерія Пецяпорошенко рве підметки в інформаційному полі, гасає з легіоном супербактерій по країні, генеруючи підживлюючий грунт та тепличні умови для закріплення корости на віки вічні. 
          Начебто гнійні процеси відбуваються стабільно і ніщо їм не загрожує.
          Але...
          В самому центрі, шар корости пробила одна людина, невеличка жінка, Юлія Тимошенко. Гній на неї не діє. Невеличка квітуча ділянка, з зеленими деревами та чистим повітрям, на якій вона стоїть, з лякаючою Мегабактерію швидкістю, збільшується на очах.
          Навколо неї найбільше скупчення бактерій, які штурмують цю ділянку та саму Тимошенко.
          Але все марно. Наближаючись до цього острівця оздоровлення вони мільйонами згоряють у світлі, яке острівець випромінює.
          Не допомагають і старі, перевірені Супербактерії Яценюк, Лещенко, Найем, Кушнірук, Сюмар, Богословська, Геращенко-метелка та інші. Але і тут, зараза та отрута, яку вони завжди продукували, тепер не діє та абсолютно втратили свою силу.
          А нові бактерії, на кшталт Тетерука, Геращенка-свині, які інколи випинають з сонму гнилі, недостатньо кваліфіковані та не володіють достатнім інструментарієм боротьби проти світла, добра та справедливості. 
          Час від часу Мегабактерія Пецяпорошенко намагається накриту ділянку з Тимошенко відволікаючим інформаційним газом у вигляді корупційних скандалів, в яких замішані його ж бактерії, призначенням на посади якихось відомих, завербованих ним людей, "сенсаційних" заяв про власний, гнилий патріотизм. Але, рух кислороду, озону зі здорової ділянки не дозволяє цьому газу туди пробитися і він швидко розсмоктується.
          Мегабактерія Пецяпорошенко, відчуваючи свою смерть, починає втрачати орієнтацію, робить одну помилку за іншою.
          То ж, гуртуймося навколо світлої, здорової ділянки українці, дихаємо її повітрям, підтримуємо Юлію Тимошенко!
          Перемога буде за нами!

Ошибки президента равносильны предательству



Президент Украины продолжает разочаровывать украинский народ. Прежде всего, как Главнокомандующий ВСУ. 
     Иловайская трагедия ничему не научила Порошенко. Да, ему пришлось под давлением общественного мнения уволить Министра обороны Гелетея. Но это произошло только через полтора месяца после «иловайского котла» и за две недели до выборов Раду. Причем Порошенко не отправил Гелетея в никуда, а вернул на прежнее сытное место главы Госохраны. Да еще с мотивировкой, что Гелетей, мол, все задачи на посту Министра обороны выполнил, а так как теперь перед армией стоят иные задачи, то нужен другой специалист.
В итоге, уже прошло полгода, но виновные в гибели и пленении сотен украинских солдат под Иловайском не названы.
   
 Гелетей и начальник Генштаба Муженко осенью «включали дурака», и рассказывали депутатской комиссии, что почти все данные представляют государственную тайну.
А генерал Назаров, подозреваемый в служебной халатности, приведшей к гибели 49 военных в авиакатастрофе над Луганским аэропортом, до сих пор служит Украине на должности первого заместителя Муженко. Зато военная прокуратура недавно отрапортовала, что завела около тысячи дел по статье «Дезертирство». И некоторые уже передала в суд. 

    
Полгода длилось, так называемое перемирие, за время которого украинская армия потеряла убитыми около 200 солдат и сдано 500 кв. км. территории.
     Украинской армии все это время можно было только отвечать на обстрелы со стороны «борцов за русский язык». Это нервировало украинских солдат, но они исполняли приказы начальства. А Порошенко в это время говорил, что мы укрепляем свои позиции и ждем от сепаратистов выполнения Минских договоренностей. 
     Всем здравомыслящим людям было понятно, что никакого мира нет, и не будет. Пока у России есть возможность и желание воевать. 
     Но украинцы надеялись на то, что за эти полгода будет наведен порядок в управлении и снабжении войск. И будет выстроена надежная оборона, которая оградит страну от расползания «русского мира». И вот в середине января боевые действия вспыхнули с новой силой. Украинские военные героически защищали аэропорт Донецка до тех пор, пока он уже полностью не превратился в груду бетонных обломков. Но за последние дни в плен попали около трех десятков солдат и офицеров ВСУ. 
    
Известно, что с 16 января всеми действиями военных подразделений в этом секторе управлял непосредственно генерал-полковник Муженко. И его подопечный, командующий Сухопутными войсками Украины генерал-лейтенант Пушняков, который по свидетельству очевидцев, вычёркивая из наградного листа фамилии «Киборгов», орал матом, что его «за#бал этот конченый аэропорт и его #баные киборги!» 
     О профессиональном уровне и соответствии занимаемым должностям Муженко и Пушнякова различными военными экспертами и непосредственными участниками боев говорилось и писалось много и не один месяц. Но Порошенко на все это не реагировал. И дождался очередного поражения  украинской армии.
     Пусть военные эксперты оценивают важность и смысл восьмимесячной обороны зданий аэропорта. А что это нам дало кроме жертв?
     От Главнокомандующего ВСУ хочется услышать ответ на злободневные вопросы.
 
1. Кто и когда понесет ответственность за унижения, которые вновь из-за бездарного руководства войсками вынуждены терпеть пленные украинские солдаты и слушать этого кремлевского тупого зомбированного ублюдка 
2. Понимает ли Президент, что продолжая доверять Муженко и Пушнякову, он лично добивает авторитет высшего командования у офицеров среднего звена и чем это грозит? 
3. Осознает ли Президент, что натворили в последние дни его ставленники в ВСУ? 
4. Чувствует ли Президент, что его «мирный план» не является таковым и требует адекватных ответов боевикам на опережение?
5. Догадывается ли Президент, что его ошибочные кадровые назначения и отсутствие немедленной реакции на происходящее на Донбассе, приближают его к народной обструкции?
    
Украинская армия и украинский народ готовы защищать свою страну. Но не готовы гибнуть из-за бездарного руководства.