Розчарувався в дружбі. Півтора роки тому друзів поменшало, а ось, походу, знов. Давня подружка морочить голову. З новим знайомим сталкером лише один раз за рік(!) злазив на заброшку. Інші знайомі, які не сталкери, теж важкі на підйом. Ну, вони ще молоді, можуть не поспішати. А я після 35 став більше цінувати свій час. Хочеться обїздити хоча б те, що можна. В компанії або з напарником це веселіше, ніж самому. Ось такі справи...

Можливо, в них просто з'явилися інші справи, або з іншими друзями цікавіше. Бо я бухати не вмію. До походів теж не готовий. А просто туристичні поїздки — це банально. От і думай: чи шукати когось, чи ні? А якщо шукати, то де? Сайт iznanka — дохлий. А нічого іншого не знаю. Ось був би Slando — можливо, були б шанси. А можливо, причина в недовговічності дружби те, що знайомих знаходив в інтернеті, а не реалі?

Та якщо вже тут, то дам клич — може когось цікавить сталкерство. Бо одному лазити по заброшках стрьомнувато.

Така істерія про вибори, що треба й собі щось написати. А то все обговорюю у інших. Чесно кажучи, дивує упертість порохоботів. Мовляв, майже всі кандидати — проросійські. Кацапи теж наче в паралельному світі — хоча у них протилежна(!) крайність: теревенять, що на цих президентських виборах не було жодного проросійського кандидата. Думаю, що не праві і ті, і інші. Проте переконувати марно. Тим паче, холівари ні до чого хорошого не приведуть. Давайте краще проаналізуємо, чому так вийшло? А все просто! 1) Виборці голосували не ЗА, а ПРОТИ. Проти невиконаних передвиборчих обіцянок. Проти кумовства і просування своїх людей у владні структури. Проти імітації боротьби з корупцією. Проти олігархату. 2) Поведінка і манера передвиборчої агітації — поливання помиями всіх(!) конкурентів — це, як мінімум, неетично. Причому, безпідставна. А чим сильніша дія — тим сильніша протидія. Так і довибиралися.

Серед оточення було багато за Гриценка. Його політичну програму хвалили на Суспільному радіо/ТБ. Однак у нього не було шансів. І це теж вагомий фактор, який вплинув на саме такий розклад. Вибирали з тих, хто мав велику підтримку. Хоча, порохоботи набігли б і у разі проходження до другого туру Гриценка, Смішка — та кого завгодно.

Хоча, попереду ще другий тур. І є час подумати, що краще, або що гірше — брехлива стабільність, або невизначеність. Як писав раніше — і те, і друге — страшно. Але все одно вибирати когось треба.

Ну і від президента не все залежить (якщо не буде узурпувати владу). Без своєї політсили в парламенті президент буде недієздатним. Тут вже інші ризики. Хоча, парламентські кризи й так періодично відбуваються. Одним словом, я б не драматизував. Й так, хто хотів, або міг, вже давно здристонув закордон.

"Йди навпростець.Буде повний пі***дець!"
(Пародія на Поплавського від дуету "Світязь").

Дороги тротуари у нас будують не там, де ходять люди, а там, де є місце. Ось показовий приклад.

Посеред пішохідного тротуару опинився вентиляційний кіоск метро (це витяжка з метро). Раніше його не треба було обходити, та під час ремонту Шулявського мосту вирішили зробити обхід. Цікаво, перехожим той зайвий гак потрібен?

Як ви в подібних ситуаціях дієте? Йдете по газону, або обходите по облаштованій доріжці?

Коротка замітка.

По тєліку або зовсім нічого дивитись. Або стільки всього цікавого, що не встигаєш все подивитись. А ще ж є купа інших справ.

Перефразую слова з відомої пісні:

"Какая боль

Какая боль.

Аргентина-Ямайка Челси-Динамо 5:0".

А по радіо вихваляються, що на стадіон прийшло 64 тисячі вболівальників. Знайли чим вихвалятись! Зганьбитися перед такою кількістю вболівальників.

Надибав прикольний анекдот.

"— Синку, навіщо ти відкрив в інтернеті карту і роздивляєшся вулиці?

— Я гуляю."

Блін, три вихідні. І начебто є куди з'їздити. Але знов ситуація та сама — те, що мені цікаво, не цікаво знайомим. А їхати самому не варіант.

Щось "простіше" — занадто простіше. Проте нецікаво. Зараз святкові гуляння на Масляну. Сумніваюся, що цікаво. У нашому місці — точно фігня. Може на ВДНГ було б цікавіше — концерт, розваги. Ось тільки невідомо хто і коли буде співати.

Як назло, подарункова екскурсія теж переноситься.

Коротше, домосідство продовжується.

P.S.: Хоча, здається, вигадав! Шулявський міст. Поки ще не почали демонтувати було б цікаво поглянути.

Навздогін до попередньої теми. От ви знаєте, що самотність зараз в моді? 30% європейців обирають самотність. І скоро кількість сімених і самотніх людей зрівняється.

Хто хоче більше, почитати можна тут: https://tsn.ua/svit/moda-na-samotnist-u-sviti-dedali-bilshe-lyudey-zvolikayut-iz-stvorennyam-sim-yi-1279266.html .

Можна було б і обійтися без спорядження, якби йшов у дводенний похід. Однак пропонують декількаденний.

А ще, окрім фінансового питання, турбує вага спорядження і харчів. Це все треба буде нести всю дорогу. ХЗ скільки це кг - але однозначно більше допустимого навантаження.

Коротше, сумніваюсь. Не знаю, що краще — відмовитись від мрії, чи підвести людей, які все організують. По-моєму, і те, і інше, погано.

Напевно, доведеться відмовитись.

Після відмови від участі у "Євробаченні-2019" Maruv, Freedom Jazz, Kazka теж відмовились. Походу, оскандалились і ніхто не поїде. Сподіваюсь, що Європейська мовна спілка оштрафує НСТУ і Перший національний, і в 2020 Україна також не прийматиме участь.

Чесно, були ж непогані претенденти (в тому числі й серед тих, які не пройшли до фіналу). Сподівався, що учасник від країни якщо не здобуде перемогу, то хоча б потрапить у 10-ку. Хотів подивитись на конкурс. Я й "Євробачення-2016" слухав тільки тому, що Джамалі пророчили успіх. А без учасника від країни взагалі не буде сенсу слідкувати за цією подією.

Зі сторони виглядає дурістю: вибрали, а потім, коли усвідомили, кого вибрали, передумали. Цікаво, а якщо Лазарєв (представник від Росії) переможе, то на конкурс в 2020му відправлять учасника з України?