хочу сюди!
 

Маша

50 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 37-65 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Непередбачувані ходи та жахи війни.

Все змінюється, не завжди встигаємо слідкувати за часом.
Війна та політика важко прогнозуються. Ну тобто у політиці не знаєш коли та хто тобі допоможе, а коли та хто нападе чи дасть підніжку. Як бачите "брати"-вони такі, що твій дім зруйнують. А "небрати" можуть іноді допомогти

. "Брати" планували знищити Україну ще при Кучмі. Почавши з розподілу флоту та Тузли. Потім проксі-захоплення Криму, потім концентрація військ всрф на всьому кордоні. Досить безглузда міркувати, що тупін воює лише за Донбас чи Крим. Російський імперіалізм воює за все, до чого дотягнеться. Просто одночасно таке робити незручно. Україна та Грузія йому більше актуальні. Поки не опинились у ЄС та НАТО. Потім їх знищити буде неможливо.  

Сама війна прогнозується, але тяжко прогнозується сам хід війни. Діапазон від перемоги до всьо пропало. Воюючі сторони завжди щось не передбачають, не прораховують. Тому, жодна війна взагалі не йде за планом. То успішний наступ, то не зовсім успішний контрнаступ. Виявилось, що дарма танки просили та давали, бо проти дронів (сама свіжа зброя часу) бронетехніка мало чого варта. А найгрізна, кажуть, зброя зараз у орків не ракети, а КАБи.

Орки теж багато.не врахували. Насамперед, що українці не побігли всім гуртом здаватись та робити нову таку собі Переяславську Раду (чи зраду?). Що Київа за три дні не буде. Нова "Барбаросса" так і не відбулась. Що їх втрати будуть чималі. А ті 210 тісяч, що кинули на фронт на початку війни буде замало для плаінв. Тобто їх могло вистачити хіба для для оккупаціі  без військових дій.

Виявилось, що західний світ не готовий до  активних дій та постачань через дефіцит снарядів та ракет. Висока інтенсивніть затрат на українських фронтах. Ну хіба що запрацює ВПК у режимі військового часу. Проте є перспектива світових замовлень пороха чи взагалі снарядів. Будуть рости ціни на них.Отже є перспективи збагатіти на цьому й країнам 3го світу.

Якщо щиро, то у другу світову навіть у 1943му році не було світової впевненості, що вермахт програє війну. І лише з висдкою союзників на Сіциліі у липні 43го все стало зрозуміло. Гітлер згорнув спецоперацію під Курськом, щоб рятувати союзника Муссоліні. Та перекинув кращі ударні сили з Курська на Італію. Воно й зрозуміло.
На той час Курськ був далеко, а Італія вже безпосередньо близько до Німеччини.

Про 1у світову я взагалі мовчу. Німеччина оккупувала пів-Франціі, Бельгію. Всю Україну, Прибалтику, Білорусь.
 Зустріла поразку на чужих территоріях. Навіть у 1918му була у режимі наступу. Ну хто ж міг подумати! Революція у тилу. 

Отже треба бути обережним оптимістом, чи реалістом. І не святкувати авансом перемогу. Взагалі святкувати авансом пагана прикмета. Заклики дуже мало кого переконують. от тількі з боку рашки лунає щось немов від Хрущьова з туфлею у руках "Ми вас похоронім!"

Що до ютуб-оглядачів, то там суцільні протиріччя. З однієї подіі роблять геть різні висновки.
......
А тут жах фронту якийсь. Нє. Ну читав Ремарка "На Західному фрнту без змін", неприємні речі. Але тут я навіть якусь недовіру відчув. Наприклад, поранений дезертир мало без ніг через Донецьк тікав. Таке можливо?

Весенний дождь

Автор картины не найден

Из страха ты взят - в страх и возвратишься!

  • 05.05.24, 14:25

Цитаты из русских классиков которые я встречал у американских авторов - вот что меня заинтересовало. Когда вы представляете себе бал из книги Льва Толстого “Война и мир”, этого прекрасного образца французской (между прочим) словесности, который дошел до русскоязычных читателей в переводе самого автора, что вы видите? Неужели нечто сказочно прекрасное, как в мультфильмах Уолта Диснея? А что если я скажу вам, что этот бал не был похож на сказку? 

В русском языке слово означающее “аристократ” и слово означающее “прислуга” происходят от одного слова, которое означает “человек со двора”. Крестьяне в московской империи были рабами помещиков и тех, кто считался аристократией, а сами русские “аристократы” были рабами царя. Именно рабами! Часть крестьян работала непосредственно в хозяйстве их господина, во дворе. И от одного корня, который означает “двор” происходит и раб - дворовой, и раб-дворянин. русский язык позволяет такие вещи, когда одно и то же слово может менять значение с положительного на отрицательное при помощи небольшого изменения. 

Совершенно не интересуясь мнением своих подданных, московские правители вводили для них те обычаи. которые считали нужными. К этим, насильственно введенным обычаям относятся и балы на европейский манер. Существовали предписания, в каких платьях должны являться участники бала, как они должны были танцевать. Например, танцующие должны были как можно громче топать ногами, так что танец дворян на балу и строевая муштра солдат на плацу отличались только тем, под какую музыку они совершались. По сути своей и одно и другое было муштрой. 

Бесправных солдат в российской армии часто забивали насмерть за малейшие нарушения. На балах смертельные случаи также были не редкостью. 

Поскольку помещения в те времена освещались свечами и отапливались каминами с открытым огнем, то можно было умереть от удушья, или сгореть заживо, угодив платьем в огонь, и таких случаев было множество.  Однажды так погибли две сестры, одна из которых задела свечу, а вторая пыталась спасти первую и тоже сгорела.

Мир человека, проживавшего в 19м веке в российской империи, был миром рабов, бесправных рабов и деспотов. Великий композитор Глинка, покидая Россию, снял с себя всю одежду и выбросил ее, после чего пересек границу империи голым, чтобы не взять с собой ничего из того ужаса, которым была жизнь в России. Из такого мира происходят романы Достоевского, пьесы Чехова и титанические по своему объему произведения Льва Толстого. Их мир, их контекст, та атмосфера в которой они жили и создавали свои произведения создают ощущение особенности их мыслей у тех, кто читает их произведения находясь в совершенно другом мире. 

Федор Достоевский был приговорен к смерти за то, что участвовал в политическом клубе. Его вывели на место казни, завязали глаза, и какое-то время держали так перед строем солдат с нацеленными на него ружьями, и только потом объявили ему о замене смертной казни каторгой. Именно этот человек создавал образы преступников, и наказания для них. “Тварь ли я дрожащая, или право имею!” - Это слова человека, который отправился совершать убийство ради мелкой наживы, а не защищать что-то наподобие билля о правах, или великой хартии вольностей. Вот на что нужно дать самому себе право в московской культуре - на такое же насилие над ближним, какое творят над самим тобой. Раскаяние такого человека - возврат к рабскому страху. К стати, сам Федор Достоевский любил эпатировать собеседников рассказами о своих связях с несовершеннолетними девочками. Это при том, что возрастом согласия тогда был равен 12 годам.

Андрей Курбский, князь, а по сути - дворовой холоп Ивана Ужасного, в разгар опричнины в 1564 году, опасаясь гнева царя, бежал в Великое княжество Литовское, а позже - в Польшу.

При этом сам Курбский был жестоким и деспотичным по отношению к своим слугам, оправдывая свои зверства тем, что он, как хозяин имеет полное право наказывать своих холопов. 

Солженицын не возражал против рабства. Он всего лишь желал, чтобы железный ошейник раба был подбит мягкой тряпочкой. 

Из страха ты взят и в страх возвратишься. 

Разочарование в обществе характерно для всех, кто кто когда-либо видел общество. Общество, о котором писали Толстой и Достоевский не просто имело в себе нечто плохое, как и любое другое общество. Главная беда в том, что это общество не желало иметь в себе ничего хорошего.

Когда читаешь русский роман, никогда не можешь понять, идет ли повествование от лица жертвы, или от лица палача. Хотя для русского романа это совершенно безразлично.

Українська музика 2536







100%, 1 голос

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Христос Воскрес!

С Праздником !
Со светлым Христовым воскресением.
Мира, здоровья, семейного благополучия и счастья!

З Великоднем!

Воскресне Україна!

Ще під серпанком ночі будуть спати,
охайні села , ниви і міста.
А всі підуть до храму , привітати
воскреслого Спасителя Христа.
А в храмі наче в дивній казці буде,
нестиме дзвін молитву до небес.
І помолившись , заспівають люди:
– Христос Воскрес!
– Воістину Воскрес !

Вітаю з Великоднем !!!

      


Вітаю зі святом світлого Великодня!

Бажаю вам душевного спокою, перемоги, щастя, любові, благополуччя, міцного здоров*я, мирного неба, Божих благословінь...

Христос Воскрес!

[ Читати далі ]