Музика у визволеному Краматорську

Визволені з загарблення українські міста поступово розпочинають своє нове мирне життя. Чимало зусиль в цьому докладають і військовослужбовці Збройних Сил України. Вони розміновують важливі міські комунікації, допомагають в перевезенні продуктів, надають медичну допомогу. А в місті Краматорськ за сприяння військовослужбовцям сил АТО взагалі трапилась неординарна подія для всього міста. На відкритій сцені в центральному парку Краматорську відбувся святковий концерт на честь визволення міста. Його підготували і дали для мирних мешканців міста музиканти та артисти з Національного Президентського оркестру. В місті на цей концерт чекали з нетерпінням, адже з моменту окупації Краматорська бойовиками тут не було жодного свята. Люди боялись навіть вийти на вулицю. А тепер все місто розфарбувалось жовто-блактні кольори. Стрічки в косах, на руках, Національні Прапори України від маленьких до найбільших, які тільки можна втримати в руках, надписи на футболках і сумках… Люди кажуть що просто втомились боятись і дуже раді тому, що можна бути собою і вільно казати, що ти – УКРАЇНЕЦЬ. Так само з гарним настроєм та великим натхненням приїхали сюди і музиканти.

-         Коли нам було запропоновано приїхати в це славне місто Донбасу то весь колектив виявив бажання виступити перед мешканцями Краматорська, - зазначив директор Національного Президентського оркестру, заслужений діяч мистецтв підполковник запасу Іван Москаленко. – Ми дуже хочемо підняти настрій цим людям і показати, що за них вболіває, та їх підтримує вся Україна.

Спеціально для Краматорців музиканти підготували кількагодинну граму до якої увійшли як твори світової класики, українські народні пісні та музика, а також кращі музичні та пісенні композиції вже з сучасного Українського надбання. І до слова сказати Краматорці щедро нагородили оплесками артистів, оцінивши таланти таких співаків як Вікторія  Осадчук та Сергій Гурець. Буквально зачарував аудиторію грою на баяні Віталій Сахацький. Також городянам припала до душі гра таких музикантів, як Микола Іщук, Сергій Коцарій, Олександр Лобортас. А Олександр Родіонов просто «зірвав» серед Краматорців  «бомбу з гарним настроєм» виконавши за підтримки оркестру, яким керував диригент заслужений діяч мистецтв Сергій Золотарьов запальну карпатську «Ватру». А письменник Федір Шишман надав шалений заряд бадьорості продекламувавши з сцени власні вірші.

         Невеличка імпровізована зала перед сценою була вщент заповнена людьми, які прийшли послухати чудову музику та співи. І навіть після завершення люди довго не хотіли відпускати музикантів зі сцени. Під вигуки «браво-біс», вони зійшли зі сцени та виконали дефіле вже безпосередньо перед глядачами.

Підполковник Тарас Грень.

Фото автора. 

Николай Азаров

http://zn.ua/POLITICS/ne_stante_shleperami__2011_god_v_tsitatah_izbrannoe-94879.html

учись

пы пы сы

Ответ на 6 от _Marry_

какой срачь на ночь глядя?

затравка на завтра. без моего участия, я занят. пашу физически, ёпть, шоб трошки налогов детям бездельников досталось. не забывая, что и сами бездельники тож на мои налоги существуют.

" Государство которое делает западло своим людям не может расчитывать на уважение" - пардон, это могу говорить я, платящий государству и требующий от него выполнения своих функций, но не ГОССЛУЖАЩИЙ, получающий от государства (читай - от меня), сам  по сути - представитель государства, и обязанный функции гос-ва выполнять.

http://blog.i.ua/user/971418/885485?p=2#advA_advC_885485_14782010  комм.28

*)для русскоязычных - дитлахы - это дети, детвора.

-  Натяни чулки.

- Что? - переведя дух, переспросила она меня. - Чулки?

- Да. И пальто.

- Давай же, милая!  Пальто. Своё пальто, не мамино. Быстрее. Идём.

- Куда? Эй, куда?!

-  На лестничную площадку.  

- Да ты с ума сошел! Ты... Ты - идиот! Да пошёл ты! Прекрати! Ох… Да…Вот так… Ещё… ООО…

Кафе, рестораны, дамские комнаты, мужские туалеты, пыльные закутки музея истории, грустный запасник картинной галереи, парки, пляжи, скверы, скамейки, сумрачные коридоры государственного университета, фуникулёр и речной трамвай… Когда я люблю тебя, я хочу тебя съесть. Я становлюсь собакой, грызущей свою кость. Собаке не важно, в каком месте она грызёт её, закатывая глаза от вожделения. Я не желаю, чтобы смысл слова «любовь» стал затертым как обмылок на краю домашней ванны.

©2011 Conc