Мета тренувань - підтягувати ослаблене,

укріплювати тіло та шліфувати дух.

Уесіба Моріхей

Трішки  роздумів

       Рейлі відчувала втому. Протягом останнього тижня їй довелося проїхати доволі велику відстань. Кілька перельотів через океан теж давалися взнаки. Вона не почувалася розчарованою, але емоції начебто полишили її. "Параліч емоцій"… Цікава назва, якою користуються психіатри, але в декого може викликати хіба що… Рейлі посміхнулася.

Вечір того ж дня

       Беручи до уваги звіт, наданий керівництву  Управління після всебічного обстеження стану здоров’я Рейлі, а також  її не останню роль при налагодженні дружніх взаємин з однією "бойовитою організацією", вони прийняли рішення тимчасово дати їй завдання "розібратися в системі тренувань" майстра бойових мистецтв. Він протягом багатьох років виховував нові покоління учнів у власній школі в Японії (хоча досі не викликав інтересу в "керівних осіб").

       На Рейлі  очікував черговий авіапереліт…

       Натомість,у цей час Мерфі в головному офісі намагався  розібратися у  тонкощах транспортування до Ірландії усього обумовленого угодою начиння, що вимагало якнайретельнішого підходу (хоча він також сподівався на нові зустрічі за склянкою у гарній компанії).

Тиждень потому

       Майстер виявився набагато тактовнішим, аніж очікувала  Рейлі. Якось, коли вона заснула під  час занять, він чемно переступив через неї та попросив вибачення (хоча натомість довелося вислухати оповідку про майстра Сайєн Шоку, який не менш чемно поводився з власними учнями). А загалом, її відпочинок, що чергувався з тренуваннями та заняттями (при доволі непоганій попередній підготовці), був цілком задовільним.

       Кілька  разів їй доводилося навідуватися до місцевого офісу Управління, задля отримання подальших інструкцій та аби надіслати свої звіти керівництву. Офіс розташовувався в індустріальній зоні міста й був оточений старими занедбаними будівлями, аби не привертати зайвої уваги сторонніх. Історична забудова (що мала технічне призначення, слугуючи колись фабриками та невеличкими заводами) викликала певне почуття якогось відсторонення від реалій сьогодення. Здавалося, що ти їдеш на сучасному автомобілі у іншому часовому вимірі…

       У пам’ять  Рейлі врізався кумедний випадок, коли в майстра не викликали захоплення її результати, що вона їх продемонструвала на невеличких змаганнях, проведених серед  таких, як і вона початківців. Її результати були найкращими, але це не спричиняло захвату в майстра. На питання він лише зауважив, що вона не бачить мети… Хоча… Що ж і справді є метою?

Місяць потому… Ранок

       Самопочуття було більш-менш нормальним, але ще так хотілося залишитися й нікуди не їхати. Перефразовуючи відомий вислів, в Рейлі кермо було якраз десь поруч. Ранковий виїзд із міста до Даллеса. Надалі слід було знову летіти до Ірландії, супроводжуючи "спеціальний" вантаж. Очікувалися нові переговори. Мерфі, як йому і належить, навряд буде розчарованим, адже стосунки з "партнерами" були настільки чудовими, що після "нічних посиденьок" сильний сон навалювався трохи чи не на кожного, хто був там присутнім…

       Хоча… Наслідки для кожного могли бути доволі специфічними. Рейлі подібна  перспектива не захоплювала, й вона воліла вже під ранок допомагати Мерфі "приводити до ладу власні думки"…

       … І  це їй вдавалося.

                       

P.S. Усе наведене вище є витвором фантазії. Будь-які збіги з реальними іменами, подіями, фактами є випадковістю. Автор не прагнув будь-кого образити або ж якось зашкодити будь-чиїй репутації.

P.P.S. Також я не маю на меті вигравати конкурс (або ж боротися за приз), тож прошу не виявляти надмірної прискіпливості щодо моєї оповідки. Але разом з тим дуже вдячний Вам за те, що навідалися до мого блогу.

P.P.Р.S.  Хочу також висловити подяку вельмишановній пані "Rizhenko Tany" за допомогу в редагуванні матеріалів цієї "Шпигунської серії".

Також Ви маєте можливість ознайомитися з іншими епізодами:

 << 1 >> та << 3 >> .

Девчонки, ну не кисните!!!  Личная жизнь не складываться?...Ой как понимаю!!!
Господь сказал :"Плодитесь и размножайтесь!"...а как здесь можно размножаться? Из пробирки неохота ,хочется привлечь к такому делу мужика.!!!  Желательно такого ,чтоб сразу не смотался !!!...Ну кого здесь выбрать? Оглянитесь вокруг!!! 
Женатиков отбросим сразу  : на чужом горе своё счастье не построишь. Юнцов нежно отстраним...у них прёт еще юношеский максимализм!!!  Старичков отправим в храм Божий, пусть там остепенятся,подумают о душЕ и приготовятся ко встрече с неизбежным.  "Закоренелый холостяк" всего боится!!! Будильника боится,себя боится и баб тоже испугается !! 
С импотентом много не на трахаешься....алкашей забракуем ...наркоман не интересен нам,потому что сами не колемся...У него то жизнь будет яркая,а у нас что???...  Гомикам мы не нужны...бисексуала лучше не трогать,пусть определится в конце концов!!...С крутыми-от Мельденсона до Шопена год или полтора...а там вдова!!!  Учёные? Им важен не результат ,а сам процесс поиска!!.... 
Придётся самим создать иллюзию перспективного мужика...привести себя в товарный вид и вперёд в места скопления мужского пола !!...Разговаривать с ними надо твёрдо и решительно!!!  Воспитывали же их мамы,бабушки,училки в школе!!! Они привыкли подчиняться решительному женскому голосу!! 
Это только здесь они ГЕРОИ!!  

Парень я не городской и подключился к Интернету недавно. Ко мне сразу
стали приходить предложения увеличить член. Я, конечно, понимаю, что
такие письма, с абсолютно одинаковым текстом, рассылаются миллионам
интернетчиков, но все равно решил им написать следующее.
Я, Федулкин – простой деревенский парень и у меня член длиной 30
сантиметров. Не верите? Спросите любого в селе Верхние Фундуки, что в
Новгородской области. Поэтому не присылайте мне своих писем.
Но спам приходить не перестал, а стал чуточку длиннее, потому что
предложение увеличить член стало заканчиваться таким текстом: А вот
простой деревенский парень Федулкин нам поверил, и теперь у него член
30 сантиметров длиной. Не верите? Спросите любого в селе Верхние
Фундуки, что в Новгородской области.

УРА!!! Давно мене ніщо з зовнішнього світу так не тішило!

Планируя отдых в Крыму и бронируя жилье по телефону, разговаривайте с хозяевами квартир по–украински. Будут отвечать по–русски, говорите им, что «ничого не розумиитэ». Спрашивайте у них телефон украиноговорящих хозяев. Разумеется, они не дадут, но задумаются. Даже если вы не собираетесь ехать в Крым, но имеете свободное время и «натхнэння», займитесь этим делом просто ради удовольствия: обзванивайте людей, сдающих жилье и требуйте украиноязычного общения. Через пару сезонов крымчане добровольно выучат столь нелюбезный им украинский.

Как вариант: требуйте гарантий, что на территории «мини–отеля» (он же – хозяйская халупа) не будет гостей из России («ну, вы же не хотите, чтоб постоянно возникали конфликты, переходящие в драки? Так обеспечьте отсутствие, иначе не приедем»). Ставьте перед ними дилеммы типа «или–или», погружайте в тяжкие раздумья! Пусть выбирают. Тут не мертворожденный референдум, а живые деньги, поэтому их мозг станет работать куда активней, а ощущение недополученной прибыли будет еще долго омрачать светлые мысли о грядущей смерти в пределах России.

И еще вариант: «Тут такое дело… мы хотим к вам приехать с братом жены, а он из «Правого сектора». Вы его примете? Он очень щедрый! А стрелять в русских он не будет, я прослежу!». Внимательно слушайте, как на той стороне провода ведут смертный бой жадность, ура–патриотизм и дремучий страх.

                                                                                            Муж и жена - одна "САТАНА"

                        

                                     От  ревности  разбила я посуду,
                                     Но как  нам быть,народ повсюду,
                                     Я  не  уверена в любви твоей,
                                     Наверно так же,как в  своей ...

                                     Я  ведь мужчина,тоже  сомневаюсь
                                     В  любви  твоей,еще признаюсь,
                                     Что видел я тебя с другим на днях,
                                     Сидели вы в кафе,потом ушла ты впопыхах ...

                                     Начальник мой ... проблемы у него
                                     Другого рода(просто бизнес)...ничего,
                                     Он справится, ему нужна поддержка,
                                     Простой совет,сочувствие,ну уж не слежка ...
                                     А ты по городу вчера кого  катал,
                                     Модельной  внешности???НЕ криминал???

                                     Да попросту попутчицу я подвозил,
                                     На магистрали взял,затормозил,
                                     Погода то была по правде жуть,
                                     Дождь "из ведра" и холод,в этом суть.
                                     Но ты  меня,поверь, не убедила ...

                                     Я  от вранья устала ...как же я любила
                                     Тебя... ... ...

                                     Так продолжалось несколько часов,
                                     Посуду  били, вместо слов,
                                     Но ночь пришла,легли,и, помирились,
                                     Ведь муж с женой...проблемы все забылись