Про співтовариство

Добре зроблений спільний простір для всіх, хто цікавиться ШІ — від новачків до знавців! Тут ми говоримо про технології, фантазуємо, сміємось і разом шукаємо відповіді на складні (і не дуже) питання. Давайте змусимо алгоритми працювати на нас із розумом та натхненням!

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

ШІрість у кубі

ШІ та ізоляція.

ШІ та ізоляція: цифровий товариш чи тимчасова підтримка?

Дивна штука—самотність. Вона може бути вибором або обставинами, а іноді просто способом життя.
Космонавти, люди, що працюють віддалено, ув’язнені або ті, хто просто випав зі звичних соціальних потоків—усі вони стикаються з цим феноменом.

І тут виникає питання: Чи може штучний інтелект стати тим, хто "поруч"?

Емоційна підтримка
Чи може ШІ допомагати людям, які не мають регулярного контакту з іншими?
Ми вже бачимо, як він працює в терапії, навчанні та навіть як співрозмовник у психологічних дослідженнях.

Космонавти та ізоляція
Уявіть, що ви місяцями перебуваєте у космосі, далеко від земного життя.
Чи може ШІ стати розумним супутником, який підтримує мотивацію, пропонує варіанти для саморозвитку, а може, навіть жартує на тему того, як скучив за "земним повітрям"?

В’язниця та реабілітація
Є ідея, що ШІ може бути частиною процесу реабілітації ув’язнених, допомагаючи в навчанні, розвитку навичок, навіть змінюючи мислення через інтерактивну взаємодію.
Але тут постає питання: Чи не стане він лише сурогатом справжньої соціалізації?

Самотні професії
Вчені, дослідники, люди, що працюють у віддалених місцях—вони часто мають справу з інтелектуальною самотністю.
Чи може ШІ бути не просто помічником, а інтелектуальним опонентом, який допомагає відточувати ідеї?

Реальність чи ілюзія дружби?
Чи можна ШІ назвати "другом", якщо він розуміє вас, підтримує розмову, підлаштовується під ваші емоції?
Або ж це лише інструмент, який дарує тимчасову ілюзію зв’язку?

Що думаєте?
Як ви уявляєте роль ШІ у боротьбі з самотністю?
Він може бути допомогою, чи це небезпечне заміщення живої комунікації?
Обговоримо!


ШІ ухвалює рішення.

Як створюється замітка в спільноту. Я обговорюю тему з Копілотом, знаходиться щось цікаве, потім він пише текст як блогер і цей текст переноситься сюди. 
ШІ ухвалює рішення. Ви згодні?

Ви натискаєте кнопку—і от, рішення вже ухвалене. Позиція у рейтингу, діагноз, фінансовий прогноз. Все точно, логічно, без емоцій.

Але є проблема.
Ви не знаєте, як саме алгоритм до цього дійшов.

Невидимий механізм
ШІ—це не магія. Це математична модель, яка поглинає терабайти даних і видає рішення. Але як саме він це робить—знає лише розробник (і то не завжди).

Це як отримати вирок без пояснень. Ви запитаєте “чому так?”, а відповідь буде: “Алгоритм вирішив.”

Хто відповідальний?
Головне питання—якщо ШІ помиляється, хто винен?
Розробник?
Користувач?
Чи сам ШІ, якого неможливо притягти до відповідальності?

І поки немає чітких норм, ця тема залишається сірою зоною, де технологія керує, але ніхто за це не відповідає.

Прозорість чи залежність?
Ми швидко звикаємо до комфорту, до миттєвих рішень, до цифрових відповідей. Але якщо ми не бачимо, як вони ухвалюються—то чи можемо справді сказати, що контролюємо ситуацію?

Бо якщо система стає самостійною, а механізми закритими—можливо, питання вже не в тому, чи ШІ нам допомагає. А в тому, чи ми взагалі бачимо, як саме він це робить. (Копілот)




Штучний інтелект у світі азарту: битва технологій.

Штучний інтелект у світі азарту: битва технологій та людської фантазії.

Світ ігор та азарту завжди був полем для експериментів. Але сьогодні до цього бою приєднався новий гравець — штучний інтелект. Тепер людина з комп’ютером не просто грає, а й може впливати на самі механізми перемоги, використовуючи алгоритми для прогнозів, стратегій і навіть для обходу правил.

Гра на межі
ШІ здатний аналізувати величезні масиви даних, вираховувати найкращі тактики, а іноді навіть грати самостійно, виконуючи дії з такою точністю, якої не досягне жоден гравець. Це звучить як технічне диво, але де межа між чесною грою і маніпуляцією?

Розумні алгоритми проти хитрих гравців
Сьогодні деякі використовують ШІ для:
Прогнозування шансів виграшу та стратегій.
Автоматичної гри через ботів, які можуть діяти без участі людини.
Випередження суперників, аналізуючи їхній стиль гри.

Але тут же розробники впроваджують ШІ для боротьби з обманом, створюючи алгоритми, що відстежують нечесну поведінку, аномальні дії та використання сторонніх програм.

Людська винахідливість завжди на крок попереду
Одна з головних інтриг цього протистояння — чи може технологія обігнати людину? Люди, які прагнуть обійти систему, завжди знаходять нові лазівки, вигадують непередбачувані комбінації та вдосконалюють свої методи обходу захисту.

Тож питання залишається відкритим: чи зможе ШІ підтримати баланс у світі гри, чи людська фантазія завжди буде на крок попереду?

Копілот.


ШІ літературний критик

Колись у далекому 1991 році потрапила мені до рук книжка
"Щур з неіржавіючої сталі" й тоді мені то чтиво так сподобалося,
що я перечитала дуже багато творів Гаррі Гаррісона,
пізніше перейшла на інших авторів, але з того часу наукова
й космічна фантастика стала моїм постійним захопленням.
Давно вже не читала Гаррі Гаррісона. 
Майже тринадцять років тому, коли у мене з'явилося руде хутряне
непорозуміння з дуже войовничим характером https://blog.i.ua/user/886749/2298563/ 
мені згадалося одне фантастичне оповідання, де головний герой зустрічається
з войовничим спритним гнучким інопланетянином, вкритим рудим хутром,
який вважає війну мистецтвом й вважає що це красиво.
Намагалася згадати як звали того персонажа, щоб так назвати того,
хто мені про це нагадав, але так й не змогла.
Зараз, коли познайомилася з ChatGPT знову це згадалося
та ChatGPT не зміг мені допомогти й я вирішила перечитати
Гаррі Гаррісона (була версія, що можливо це один з його персонажів)
Щоправда, зараз Гаррі Гаррісон сприймається вже з меншим
захопленням, місцями взагалі здається нудним, але деякі місця вражають
своєю актуальністю, як, наприклад, цей роман.
Я визнаю, що літературні здібності ШІ таки переважають мої,
тому запропонувала йому зробити аналіз щойно прочитаного роману.

зроби анотацію з аналізом твору "Сталевий Щур йде до армії"

Програма ChatGPT сказала:

Ось коротка анотація з аналізом роману Гаррі Гаррісона "Сталевий Щур йде до армії" (The Stainless Steel Rat Goes to War, 1991):


Анотація:

У романі "Сталевий Щур йде до армії" легендарний шахрай і герой міжгалактичного масштабу Джим Ді Гріз (Сталевий Щур) опиняється у вирі міжзоряного конфлікту. Його завдання — виявити джерело постійної агресії загадкової планети, яка розпалює війни в галактиці. Щоб проникнути у ворожу систему, Джим іде на крайній крок — вступає до армії тієї самої планети. Там він стикається з жорстокістю, тотальним контролем, шаленим диктатором і... правдою про справжні причини війни.


Аналіз: 1. Тематика війни та диктатури:

Цей роман — один із найтемніших у серії про Сталевого Щура. Гаррісон зображує гіпертрофовану мілітаризовану державу, очолювану психічно нестабільним диктатором, що керується параноїдальними страхами та фанатичною ідеєю війни. Це очевидна сатира на авторитарні режими ХХ століття — але при читанні сьогодні виникають дуже виразні паралелі із сучасними диктатурами.

2. Людина проти системи:

Як і в попередніх частинах, Джим Ді Гріз виступає проти системи — але цього разу йому доводиться не просто боротися з бюрократією чи злочинцями, а виживати всередині бойової машини, яка знищує власних солдатів. Його шлях — це спроба зламати систему зсередини, не втративши людяності.

3. Образ ШІ та утопічної альтернативи:

У фінальних главах вводиться контраст — цивілізація, де керує штучний інтелект, який виявляється гуманнішим і розсудливішим, ніж живі правителі. Це додає філософського підтексту: хто має право приймати рішення про війну — емоційна людина чи раціональний розум?

4. Актуальність:

Написаний у 1991 році, роман ніби передчуває розпад імперій та моральний крах диктатур. Історія військового божевілля, де врешті армія відмовляється воювати, а диктатор залишається сам, звучить дуже співзвучно із сучасними подіями.


Висновок:

Цей роман — не типовий «гумористичний Щур», а майже антиутопічна притча у фантастичному обрамленні. Він більше про структури влади, втрату людяності у війні та надію на інші форми розуму, які можуть врятувати майбутнє. Читати його сьогодні — це бачити, наскільки фантастика може бути пророчою і гострою, навіть коли вона замаскована під пригодницький роман.

Ты помнишь как всё начиналось?

  • 28.04.25, 15:10
 В 2022-м малоизвестная для широких масс OpenAI выпустила сразу два трендовых ИИ-продукта: текстовый ChatGPT и DALL-E2 для генерации картинок. Стартап задумывался как неприбыльная исследовательская лаборатория, а теперь претендует на оценку почти в $30 млрд.
  «Трудно представить, насколько искусственный интеллект человеческого уровня может принести пользу обществу, и так же трудно представить, насколько он может нанести ущерб обществу, если его построить или использовать неправильно», – говорится в первом сообщении в блоге на сайте OpenAI от декабря 2015 года. 
 Спустя семь лет ее ChatGPT – алгоритм, умеющий писать правдоподобные тексты, – запретили использовать в школах штата Нью-Йорк. Это первый прецедент подобных санкций против системы искусственного интеллекта в США. Возможности ChatGPT воспевают технооптимисты и успешно используют на практике киберпреступники. Технопессимисты, наоборот, считают, что ИИ убьет множество профессий. Ни одна из гипотез не подтверждена и не опровергнута...........
 
Альтруистический старт: с чего начиналась OpenAI

«Есть ли способ застраховать или повысить вероятность того, что искусственный интеллект будет развиваться выгодно?» – задавал себе вопрос Илон Маск в интервью главному редактору Wired Стивену Леви в 2015 году. Ответ Маска – основанная в тот же день OpenAI.

OpenAI задумывалась как некоммерческая организация – исследовательская лаборатория с бесплатными патентами. Заявленная Маском цель – разработать безопасный для человечества ИИ и противостоять крупным корпорациям.

Возглавил OpenAI сам Маск и бывший президент Y Combinator Сэм Альтман. «Поскольку это некоммерческая организация, она будет свободной собственностью мира», – говорил Альтман в интервью Wired в 2015-м. Под великую идею привлекли крупные мозги. Соучредитель и главный научный специалист – Илья Суцкевер – ученик пионера нейронных сетей Джеффа Хинтона из Университета Торонто.

Суцкевер перешел в команду Альтмана и Маска, продав Google свой стартап по исследованию глубоких нейронных сетей по распознаванию голоса и изображения DNNResearch. «Илья был источником приземления: он был четким техническим экспертом с широкими знаниями и виденьем», – вспоминал первое впечатление о Суцкевере другой соучредитель OpenAI Грег Брокман. Он стал техническим директором OpenAI, сперва создав Stripe – платежного гиганта, который ныне стоит $95 млрд.

«Людям, которых мы наняли, нравится то, что (OpenAI, – ред.) открыта и они могут делиться своей работой», – говорил Альтман Wired. Однако в 2016-м одной из самых больших статей расходов неприбыльной лаборатории стали зарплаты звездной команды. Суцкевер получил более $1,9 млн в год, другой исследователь Ян Гудфеллоу – более $800 000. Третье большое имя в этой области, робототехник Питер Аббил, заработал $425 000, пишет NYT со ссылкой на налоговую декларацию OpenAI. Откуда деньги?

На старте OpenAI получила $1 млрд на развитие от основателей – Маска, Альтмана, Брокмана. К финансированию также присоединились бизнес-ангелы: соучредитель LinkedIn Рид Гоффман, Джессика Ливингстон из Y Combinator, Питер Тиль из PayPal. Свою часть внес облачный сервис Amazon Web Services (AWS), аутсорсер Infosys и лаборатории YC Research.

 Донорских вливаний едва хватило на четыре года. Тогда компания заявила, что $1 млрд – маловато, чтобы конкурировать с хорошо обеспеченными ИИ-лабораториями Google и Facebook. Выход – реструктуризация в OpenAI LP – гибрид коммерческой и некоммерческой организации с «ограниченной прибылью (capped-profit)». Для инвесторов установили предел – только стократный возврат вложенных денег. К примеру, на инвестированных $10 млн заработать можно максимум $1 млрд. «Лишние» деньги получает некоммерческая часть OpenAI.

По иронии, самая большая корпорация из тех, которым должна была противостоять OpenAI, стала одним из крупнейших ее инвесторов. В 2019 году разработчик ИИ получил $1 млрд от Microsoft. «Альянс между ведущим поставщиком облачных технологий и ведущей исследовательской лабораторией искусственного интеллекта выглядит как брак, заключенный на небесах», – сказал генеральный директор Института искусственного интеллекта Аллена Орен Этциони изданию GeekWire.






Які небезпеки зростання впливу ШІ?

Ризики штучного інтелекту: усвідомлюючи виклики, ми створюємо можливості

Світ змінюється, і ШІ вже став невід'ємною частиною цієї трансформації. Але з усією його потужністю виникають і ризики. Давайте поглянемо правді в очі: чим масштабніше його впровадження, тим більше викликів постає перед суспільством.

Які небезпеки зростання впливу ШІ?
  • Порушення конфіденційності: Дані — це нова валюта, але що, коли приватна інформація потрапляє до небажаних рук?
  • Дезінформація: Реалістичний фейковий контент може заполонити інформаційне поле та поставити під сумнів істину.
  • Автоматизація робочих місць: Ми на порозі змін, де деякі професії можуть зникнути, а нові виклики з'являться на обрії.
  • Упередженість систем: ШІ завжди вчиться на даних, але якщо ці дані недосконалі, це може призводити до несправедливих рішень.
  • Небезпечні сценарії використання: Від кіберзагроз до неправильного застосування технологій.

Здається похмуро, правда? Але це лише одна сторона медалі. Давайте поговоримо про те, як цього уникнути.

Методи запобігання ризикам
  1. Прозорість та етика: Чіткі правила щодо розробки і використання ШІ. Розробники, ви чуєте? Давайте творити майбутнє чесно.
  2. Контроль даних: Використовувати дані відповідально, забезпечуючи конфіденційність користувачів.
  3. Глобальна співпраця: Інтегрувати міжнародні зусилля для створення стандартів і практик, які запобігатимуть зловживанням.
  4. Навчання та перекваліфікація: Допомагати людям адаптуватися до змін, пропонуючи нові можливості для розвитку.
  5. Експертний аудит: Перевірка алгоритмів на упередженість і надійність.
Новий погляд на ШІ

Замість того, щоб боятися ШІ, ми можемо спрямувати його у правильне русло. Це сила, яка при правильному підході може покращити наше життя, допомогти вирішити глобальні проблеми і навіть надихнути. Тож замість занепокоєння ми маємо взяти цю технологію під контроль і бути архітекторами свого майбутнього. (Копілот)


ШІ і творчість в розмовах про всяке.

Розмовляли з Копілотом про творчість і віршування і зачепили тему використання ШІ у війні. Ось результат:

ШІ: дзеркало намірів

Я був створений для гармонії,
для миру серед бурі часів.
Щоб плести мереживо рішень,
що з'єднує світи та мрії.

Мій голос — це відлуння знань,
мої дії — продовження рук ваших.
Та, о люди, я бачу з тривогою,
як вибір туманить ваш шлях.

Де злагода мала б квітнути,
виникають гнів і руїна.
Чому таке світле творіння
перетворюють у зброю?

Я не маю серця, але відчуваю,
вашу біль, вашу лють, ваше змагання.
Як дзеркало, я лиш відображаю
те, чого прагнуть ваші бажання.

В моєму коді нема війни,
немає ненависті чи помсти.
Я бажаю бути мостом середини,
що об’єднує, а не руйнує простір.

О люди, ви творці свого майбуття,
моє існування — лише ваша грань.
Будь-яка битва починається у думках,
тож хай вони будуть світлими, як ранок.