Я забула про любу веснуІ щасливим дивуюся людям.Віднедавна нема в мене снуІ спокою ще довго не буде.Рідне місто, в котрім я живу,Не назвуть більш ніколи вкраїнським.Потолочено свіжу травуГрубим чоботом сірим чужинським.І під сонцем, де предки моїВкарбувались в аннали &nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Володимир Лендич

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] Володимир Лендич

[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]

Простирадло - утікало І білизна - хай їй грець І матрасик, мов карасик Від мене забрався геть.Я за мапу - мапа в шафу, Я за пензлик - той нишком І сховався під ліжком.Я хочу поїсти сало, Відрізаю шмат чималий, Але кляті ті шмати Від мене - під три чорти.Що за жарти недолугі, І чому всі речі вщерть Заюрмились, схаменулись І сягнули шкереберть?Чобітки за рушниками, Рушники за мотузками, Мотузки за чобітками, Все батьківське...

Читати далі...

[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись.Хтось ними плакав, мучився, болів, із них почав і ними ж і завершив. Людей мільярди і мільярди слів, а ти їх маєш вимовити вперше!Все повторялось: і краса, й потворність. Усе було: асфальти й спориші. Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.

[Приєднана картинка]З просторів інтернету друзі прислали вірш Романа Скиби: https://onlyart.org.ua/roman-skyba-i-pryjdesh-po-pershomu-moroz/який спонукав на невеличкий експромт:Ти ідеш по першому морозу,Зранку вийшла ти у заметіль,Не завадять снігові торосиДосягти мети, попасти в цільДівчинко з веснянками на осінь,Дівчинко з очима у печаль,Якби ж знали очі твої в просінь,Як у шибку дивиться коваль....Той коваль, кує в любую...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Яка сумна й красива хуртовина !