Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

Вітаю всіх із Великоднем!

  • 24.04.11, 19:40

Солодкої паски і веселих свят!

Чи потрібно людині вчитися?

  • 19.04.11, 09:46
Чи потрібно людині вчитися?
Таке питання, поряд з To Be or Not To Be, турбує мене з деяких пір.
І з Всесвіту щораз приходять відповіді, як "за", так і "проти"
Наприклад, сьогодні я дізналась, що безпритульний бразилець Орисмар де Суза
із підручних матеріалів, які знайшов на смітнику, сконструював собі авто.
При цьому чоловік ніколи не мав даху над головою,
жив на вулиці усі 35 років з дня народження
і мав грандіозну мрію -
володіти транспортним засобом.
Можна припустити, що п. Орисмар ніколи не навчався жодним наукам,
але він зумів удосконалити мотоциклетний двигун,
з-поміж інших викинутих на звалище запчастин віднайти необхідні для його роботи
і за допомогою молотка і зубила створити кузов.




Так, за чотири роки наполегливої й творчої праці здійснилася мрія людини!




Тепер п. де Суза має авто, знайшов роботу і мріє про гараж
на превелику заздрість інших безпритульних Бразилії.




Звичайно, ця історія - доказ того, що людина сама відповідає за власне життя
і
здатна здійснити все, що забажає

http://autorambler.ru/journal/events/19.04.2011/560967164/

Та мене цікавить  інше:

Звідки Орисмар де Суза почерпнув знання для конструювання своєї мрії

і чи потрібно вчитися людині в школі, щоб бути щасливою?

54%, 7 голосів

8%, 1 голос

8%, 1 голос

31%, 4 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Вітаю НАРОД i.ua з Днем Космонавтики!

  • 12.04.11, 09:39
Люди!
Сьогодні виповнюється 50 років від дня першого польоту людини в космос.
Політ здійснив Юрій Гагарін, облетівши навколо Землі за 108 хвилин

                
                                           
Наш співвітчизник Сергій Корольов був головним конструктором ракети,
що першою вийшла у відкритий міжпланетний простір!

                            

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%BD_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Слава Україні!
Героям слава!

Зустріч з Романом Гамадою у "Львівській політехніці"

12 квітня в Національному університеті «Львівська політехніка»

о  12.00 відбудеться зустріч із сходознавцем, перекладачем,

засновником   серії книг «Скарби сходу»,

що вийходить друком у видавництві "Навчальна книга - Богдан",

Романом Гамадою

Слухайте його лекцію на тему

«Мулла Насреддін в контексті перської народної літератури»

Увага!!!

Нещодавно "Анекдоти про Муллу Насреддіна"

вийшли друком у кишеньковому варіанті

Розширену анотацію на книгу читайте на сайті ХайВей

http://h.ua/story/186120/ Крім "Анекдотів про Муллу Насреддіна", у серії "Скарби сходу" вийшла у світ "Антологія перського гумору" В антології зібрано найкращі зразки перського класичного та народного гумору: анекдоти і жарти, притчі, повчальні історії, а також історичні та напівісторичні анекдоти. Українському читачеві вперше пропонуються фрагменти таких славнозвісних творів, як «Ґулістан» («Трояндовий сад») Сааді Шіразі, «Багаристан» («Весняний сад») Абдаррахмана Джамі, а також твори маловідомих письменників, зокрема «Зібрання історій та світочі переказів» персомовного письменника Індії ХІІІ ст. Мохаммеда Ауфі. Практично в повному обсязі подано пародійні трактати знаменитого перського сатирика й гумориста XIV ст. Убейда Закані «Трактат на розвагу серця» та «Сто порад». Перед читачем постає ціла галерея образів середньовічних мусульман — арабів, персів, таджиків, індійців, які знають і вміють цінувати дотепне слово, сповнене мудрощів та лагідної повчальності. Видання розраховане на широке коло читачів. Окремим виданням вийшла  "Весела книга" Сафі Алі «Весела книга» Алі Сафі належить до найпопулярніших творів перської літератури. Остаточна її редакція була завершена письменником у 1533 році. Назва книги «Латаїф ат-таваїф» («Жартівливі оповіді про різних людей») якнайповніше відображає її зміст – у ній письменник зібрав усе найкраще і найцікавіше із арабської та перської класичної літератури. «Веселу книгу» можна справедливо назвати антологією перського гумору – дотепного, лагідного і повчального. Видання адресоване читачам середнього та старшого шкільного віку. З перської переклав Роман Гамада.

Найкраще диво - писанка

  • 06.04.11, 12:25
В історії багатьох культур існує традиція створювати писанки, прикрашати та розмальовувати пташині яйця. Адже майже в усіх давніх міфах яйце символізувало життя та світобудову. Давні народи вважали яйце осередком буття, з якого постає Всесвіт. Яйце символізувало Сонце, що несло радість, тепло, відновлення природи. Тому цілком зрозумілим був потяг наших предків до декорування, фарбування, прикрашення та розмальовування яєць. У слов’ян традиція розфарбовувати яйця виникла в язичницьких віруваннях ще задовго до прийняття християнства. Поряд із деревом життя наші пращури бачили в яйці дивнутаїну, коли з прозорої рідини та жовтка з’являється на світ жива істота. 

Яйце жертвували як невеличкий дарунок язичницьким богам з надією на високе покровительство та заступництво, яйця дарували один одному як символ сили й достатку, як дружній гостинець у день урочин чи торжества.

(Дряпанка від Ростислава Крамара)

Тому навіть у християнство на Великдень перейшла доісторична традиція класти на горбок померлим родичам яйця. Адже за допомогою яйця можна вступати в контакт із предками. Існує декілька видів декорованих святкових яєць: крашанки, крапанки, писанки, мальованки, дряпанки тощо. Вони були поширені на Русі з давніх-давен, але християнство привнесло в систему їхнього розпису свою символіку.

Повністю статтю читайте на сайті ХайВей

http://h.ua/story/324984/

     © Риженко Тетяна,2011

УВАГА!!!!!!!!!!!!!!!

У Тернопільському квітковому салоні «Ігор»

(бульвар Т. Шевченка, 37)

з 27 березня 2011 року відбувається

Великодня виставка «Дряпанка від Ростислава Крамара»

                       

 Всі бажаючі можуть познайомитися з роботами Майстра, придбати й замовити їх. Художник Ростислав Крамар працює в техніці дряпанки. У колекції його робіт є різноманітні види дряпанок – від перепелиних до страусових яєць. Для їхнього оздоблення митець використовує християнські мотиви, трипільську символіку, літературні образи, народне орнаментування тощо. Для найточнішого відтворення творчого задуму сміливо застосовує поєднання контрасту барвів із фактурою яєчної шкаралупи, ажурне різьблення та суцільний фон, тонове колористичне вирішення та сюжетне наповнення. Серед його робіт можна побачити іконописні, орнаментальні, тематичні дряпанки. Роботи Майстра знаходяться в багатьох приватних колекціях збирачів писанок.

Побачити дряпанки Ростислава Крамара та

дізнатись про його творчість можна на сайті

"Дряпанка від Ростислава Крамара"

http://dryapanka.com/

Українська мова

Я вже не можу просто так читати
ні повідомлення в Інтернеті, ні новини...
Чомусь весь час натрапляю на кальки з російської на україномовних сайтах.
Ось зараз, прочитавши новини про події в Японії, я знову пишу уявного листа до редакції:

"Шановна редакціє!

Дякую за повідомлення про події в Японії.

Проте коли ваш ресурс повідомляє
про "вогнище" землетрусу,
то мене починає теж трясти від цього слова.
Гадаю, у даному випадку слід
вжити слово "осередок" землетрусу чи ще краще "епіцентр".
Адже це явна калька з російської.
Даруйте за невихованість,
але вважаю своїм обов"язком повідомити вас про такі нюанси рідної мови.
Так само, як на україномовних  Інтернет-ресурсах
часто-густо вказується, наприклад, таке:

"Число" поштофхів чи "число" жертв.
Думаю, краще написати: "кількість".

З повагою і найкращими побажаннями,
вдячна за інформацію Т.Р." ...

Валентин Корнієнко

Отак минає час, течуть хвилини, години, місяці, роки...
Отак, у неділю (6.03.2011) вранці я взяла до рук книгу перекладів індіанських легенд, що їх переклали Михайліна Коцюбинська та Валентин Корнієнко.
Отак, вкотре подивувалась барвистості мови перекладених Валентином Олексієвичем Корнієнком оповідань, вкотре зауваживжи при цьому, що, мабуть, мова черрокі така сама яскрава, як і українська... І згадавши, що пан Валентин любить у своїх перекладах , чи то з англійської, чи то з чешської, чи то з польської, демонструвати все ж витончену красу власної, української, мови, я насолодилась читанням легенд племені черрокі...
А сьогодні вранці  я дізналася, що Валентина Корнієнка більше двох тижнів немає серед нас, він згорів від раку легень за лічені місяці...
Подумати тільки! Ще нещодавно заходив до нас в редакцію і ми гомоніли про те про се... (Хоча було відомо, що він хворіє і приймає хімічне опромінення!).. Але він , як завжди, був у розмові жвавий з ясною думкою з позитивно налаштованим настроєм...
Для тих, кому, можливо, не відомо, скажу, що Валентин Корнієнко - перекладач. В основному, він перекладає з англійської. Він перекладав твори Д.Лондона, М. Твена, Г.Мелвілла, В. Фолкнера, Б. Фенольйо, Гр. Гріна та багатьох інших.
Проте чи не найважливіший для українського читача став його переклад творів  Люїса Керрола "Аліса в Дивокраї" та "Аліса в Задзеркаллі". Пам"ятаю, як він казав, що переклад "Аліси" для нього є дуже важливим, він вивчав ряд російських та польських перекладів, навіть адаптований для російського читатча перклад В.Набокова. Про свій же , що вийшов у нашому видавництві "Богдан", він казав, що це автентичний переклад!
У нашому видавництві завдяки його праці вийшла у світ серія "Легенди Світокраю" Пола Стюарта і Кріса Рідела (деякі книги серії він перекладав власноруч, інші правив як редактор).
Пам"ятаю, як я  працювала з ним над книгою цієї серії "Темнолесник", і сказала, що мені дуже подобається його стиль , і він тоді мовив фразу, що назавжди залишиться для мене знаковою: "Я працюю над прозорістю синтаксису". Це він говорив без тіні будь-якої зверхності, просто ділився своїм досвідом.
Взагалі, пан Валентин був людиною щирої душі, завжди усміхнений, життєрадісний, доброзичливий. У ньому якось дивно вживались майже дитячий ентузіазм і відкритість серця і сивий, вивірений роками, досвід.
Він працював редактором у  видавництві "Молодь", у редакціях часописів "Україна", "Всесвіт" (як він казав, я редагував майже всіх класиків). Товаришував з багатьма українськими письменниками і перекладачами. Про деякі свої доленосні зустрічі він згадує у власній книзі "Осіння ластівка", що вийшла у видавництві "Богдан" 2010 року.
Зараз я читаю цю книгу і дуже жалкую, що так і не взяла в нього інтерв"ю, про яке ми домовлялися два роки постпіль, усе не вистачало часу, та й, здається, він трохи соромився давати інтерв"ю, тому уникав як міг моєї наполегливості. Хоча одного разу я все-таки вблагала його про маленьку фотосесію.
І Аня Осадко таки зазнимкувала його в нашій редакції.


Валентин Корнієнко, 2008 рік. Фото Ганни Осадко
 

© Риженко Тетяна                                                         

Тарас Григорович Шевченко

9 березня - День народження Тараса Григоровича Шевченка


Пам"ятник Т.Г. Шевченку у Полтаві (скульптор Іван Кавалерідзе)


http://en.wikipedia.org/wiki/Taras_Shevchenko

З 8 Березня!

  • 08.03.11, 16:53

Дорогі дівчата!

Вітаю зі святом весни!

Най збуваються усі ваші мрії й щастить у всьому!