Відомо, що у давніх українців новий рік починається саме 14 січня! З цим днем пов’язано безліч обрядів і традиційних дій! Так, наприклад, зранку 14 січня в хату мав зайти хлопчик із жменею пшениці і засіяти господарів та їхній дім. Хлопчика називають посівальником, а бажає він у новому році добробуту та щедрого урожаю. Зазвичай, посівальник співає пісеньку, на зразок цієї:

Сійся, родися,
Жито, пшениця,
Всяка пашниця,
Зверху колосиста,
Зі споду корениста.
Будьте з святом здорові,
З Новим роком!

Господарі, послухавши посівальну пісеньку, дякують дитині за побажання щастя, обдаровують грішми, солодощами й словами:

 Ось тобі грош – будь завжди хорош!

Засівальників сприймали в усіх районах України як найбажаніших гостей, запрошували до столу, щоб добре все сідало, або щоб свати сідали (так казали в тих оселях, де були незаміжні дівчата).
За традицією, перший посівальник приносить до оселі щастя.
Відповідно до народних уявлень, дівчата щастя не приносять, тому їхнє  посівання небажане.
              
Крім того, в українців побутує звичай на новий рік загадувати бажання, робити певні ритуальні дії, щоб в домі не переводилося добро, а нива плодоносила.
Так, Ліля Мусіхіна у книзі "Магія гір" розповідає про такий звичай серед гуцулів:

"Аби був щасливий та прибутковий рік, солі на Свят-вечірній стіл на Косівщині не ставили зовсім, а перед трапезою ніжки стола обвивали мотузкою (робив це, як правило, найстаріший чоловік в домі), зав’язуючи велику кількість вузлів зі словами: «в’яжу ґудз на худобу», «в’яжу–ґудз на гроші» тощо. Все «заґудзоване» мало в цьому році приносити прибуток"

Також авторка зазначає, що :

"Аби все бути при грошах, гуцули святять гаманець або навіть і самі гроші. Роблять це так. На Водосвяття освячують дві купюри, потім одну з них дають жебракові, а другу тримають у себе в гаманці та нікому не дають. Саме вона, нібито, і має здатність притягувати гроші".

          Тому давайте прислухаємось до давніх вірувань і

                           собі нараємо щасливу долю!

                            Най щастить усім і у всьому в цьому році!

                      

«Тисяча й одна ніч» – це зібрання казок із скарбниці східної народної мудрості, що волею долі прийшли зі Сходу до уважних читачів-слухачів усього світу і певною мірою стали взірцем самого Сходу у свідомості тих, хто хоч одного разу перегорнув цю книг.
Погляд українського читача до чарівливості «Тисячі й однієї ночі» звернув наприкінці ХІХ століття один із найвидатніших сходознавців світу Агатангел Юхимович Кримський (1871–1942). Адже він не тільки на глибокому науковому рівні займався арабістикою і неодноразово бував на Сході, а й популяризував набутки арабського фольклору на теренах нашої батьківщини. Так, 1891 року чернівецька газета «Буковина» опубліковала його переклад пісеньки з «Першої ночі». Також у львівському журналі для дітей «Дзвінок» 1891–1892 рр. побачили світ деякі казки, перероблені Кримським. Крім того, 1896 року він написав загальний літературно-історичний нарис «Тисяча й одна ніч».

Вперше ж українською мовою  книга «Тисяча й одну ніч» вийшла у Лейпцигу 1895–1900 рр. Переклали цей видрук М. Лозинський і С. Дольницький за німецьким текстом М. Генінга. Переспів був достатньо адаптованим відповідно смаків тогочасної читацької аудиторії, спрощеним та мав усі вади німецького перекладу. Крім того, у книзі було перекладено лише події 200 ночей і не було пісень, якими наповнене першоджерело.У самій Україні «Тисяча й одна ніч» побачила світ 1905 року в Львові. Друге видання цієї книги вийшло 1912–1913 рр. У другому виданні, до речі, 195 поезій переклав Іван Франко, щоправда, це був переспів із німецької.Впродовж часу окремі казки з оригіналу перекладали Агантел Кримський, Ярема Полотнюк, Валерій Рибалкін, Тимур Литовченко. У 1984 році видавництво «Веселка» опублікувало збірку деяких казок «Тисячі й однієї ночі» у перекладі з арабської Євгена Микитенка.

У 1991 році видавництво «Дніпро» випустило у світ «Тисячу і одну ніч», перекладену та упорядкувану

відомомим українським арабістом Валерієм Рибалкіним. Ця книга мала достатню цікавість серед читачів, тому 2011 року Валерій Рибалкін уточнив та доповнив свою роботу і оприлюднив вибрані оповіданння і казки «Тисячі й однієї ночі» у Тернопільському видавництві «Богдан». Прикметним є те, що це автентичний переклад із арабських оригінальних текстів, не має купюр та різного роду переспівів.

Варто зауважити, що тернопільське видання «Тисячі й однієї ночі» належить до Серії «Скарби Сходу», яка виходить у видавництві «Богдан» із 2008 року і налічує уже понад десятка видань. Серед них «Анекдоти про Муллу Насреддіна» (про книгу я якось писала http://h.ua/story/186120/), «Іранські народні казки», «Антологія перського гумору», «Захоплюючі розповіді», «Бахтіяр-наме», «Книга папуги», «Весела книга», «Весняний сад», «Витончені жарти» тощо.

Книги Серії «Скарби Сходу» – це багатолітня копітка робота українських сходознавців Львівського Національного університету ім. Івана Франка та Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України. Зокрема, Романа Гамади, Яреми Полотнюка, Валерія Рибалкіна та інших. Відповідає за упорядкування цієї унікальної Серії Роман Гамада.

Зовнішнім виглядом книги Серії «Скарби Сходу» нагадують давні арабські фоліанти. Дизайнер видань Ростислав Крамар.

Повністю статтю читайте на сайті ХайВей

http://h.ua/story/368601/

                                       Увага!
  Наближається критичний час 12 годин 12 хвилин 12.12.12
Бажаю усім нам щасливо пережити цю мить!

Сьогодні і видавці, і письменники, і художники шукають все нові й нові форми подачі, започатковують нові традиції, шукають нестандартні підходи до приваблення дитячої уваги. І що найцікавіше – не ілюстрації, зроблені на комп’ютері, захоплюють нині маленьких читачів та їхніх батьків, а оригінальні картини, створені дизайнерами власноруч. Митці шукають сучасні техніки, започатковують нешаблонні творчі прийоми, урізноманітнюють ілюстрування дитячих видань, створюючи, наприклад, ілюстрації на склі, клаптикові аплікації, пластилінові картинки.  

У такому творчому ключі працює нині й відомий ілюстратор Ганна Осадко. Нещодавно в її творчому доробку як художника вийшла друком книга Оксани Хлоп’ячої «Вірші хлоп’ячі та дівчачі». Це вже третя книга мисткині, виконана у пластиліновій техніці, і вона визначається особливою майстерністю та барвистістю. 

Та все ж, яким би вишуканим не було оформлення книги, основна її привабливість полягає таки у змісті, у тому слові, що його письменник несе у дитячі серця.

Приблизно таким і постає для маленьких читачів образний світ героїв Оксани Хлоп’ячої у книзі «Вірші хлоп’ячі та дівчачі» з її хлоп’ятами та дівчатами, сонячними зайчиками та свинками-чепурушками, клишоногими ведмедиками і сміливими мишенятами.

 

Ілюстрація до вірша Про сонячних зайчиків"

У статті Надії Кир’ян "Мрії збуваються"  у часописі «Слово Просвіти» зазначено, що в книзі Оксани Хлоп’ячої «Вірші хлоп’ячі та дівчачі» міститься «стільки тепла, уваги до деталей...» і що «Це важливо, бо мистецтво відкриває Боже обличчя, обличчя тепла, ніжності й краси. Важливо продовжувати лінію гуманістичної естетики...”. Гадаю, важко не погодитися з такою точкою зору.

19 Форум видавців у Львові відбудеться 12-16 вересня 2012



http://bookforum.ua/

Традиційно видавництво «Навчальна книга – Богдан» запрошує усіх завітати на львівський Форум видавців з 14 по 18 вересня.

Відвідайте  презентації видавництва, ознайомтеся з  навчальними, художніми та дитячими книжковими новинками!

[ Читати далі ]

Слава Україні!



Героям слава!!!

«Що?!! Невже Брати Стругацькі українською?!! – вигукнете ви!..– Це що ще за літературні вибади!.. Адже Стругацьких завжди можна прочитати мовою оригіналу, російською!..»


А. і Б. Стругацькі

Так, справді, Стругацьких завжди можна почитати російською, як і Бредбері англійською. Проте твори братів Стругацких все ж вийшли у Серії «Горизонти фантастики» у Тернопільському видавництві «Богдан» українською і, як це не звучить дивно для опонентів, користуються значним попитом у читачів. Як гадаєте, чому? Можливо, все-таки не у перекладі справа, а у глибині творчості самих братів Стругацьких, Аркадія і Бориса, «А» і «Б», як їх встигли наректи за роки літературної діяльності чисельні прихильники. Та й сама мова легендарних «А» і «Б» свого часу стала предметом певних суперечок у колах любителів фантастики. Адже не всім критикам подобалося те, що за висловами самих Стругацьких, вони застосовували у творах «мову вулиці», відтворювали на папері те, що думають звичайні люди. І саме мова і стилістика письменників були «найадекватнішим засобом для вираження цих думок», ...трансформацією, так би мовити, літературної мови в мову повсякденну, певним містком для передачі важливих, інколи зашифрованих ідей до широкого загалу, шляхом до вітворення справжнього стану речей у тогочасному соціальному устрої. Справді, інколи мова письменників була іронічною, навіть саркастичною, якщо пригадати реалії Дослідного інституту «НИИЧАВО» (в українському перекладі – «НДІЧАВО») у повісті «Понеділок починається в суботу», чи надто обіхідною, як у «Пікніку на узбіччі», але завжди особливою мовою для відтворення атмосфери та дієвого середовища того чи іншого твору, передачі характерів героїв, мотивації їхніх вчинків.

Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині –
Однаковісінько мені.
В неволі виріс меж чужими,
І, не оплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру,
І все з собою заберу,
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій – не своїй землі.
І не пом'яне батько з сином,
Не скаже синові: “Молись,
Молися, сину: за Вкраїну
Його замучили колись”.
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні…
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені.

[Між 17 квітня і 19 травня 1847,
С.-Петербург]

Треба сказати, дуже актуальний вірш!

Шевченко, взагалі, актуальний поет!!!

Люди! Враховуючи божевільній кількості нових фотоматеріалів, присвячених бабусиному Коту, у мене спонтанно з.явилася ідея створити на ФБ групу РЕАЛЬНИЙ КІТ.
Тут кожен охочий зможе ставити нові плакати, публікації і, можливо, виступати за права Кота :)

Запрошую усіх бажаючих приєднатися!

http://www.facebook.com/groups/136137249861443/?bookmark_t=group