Вчора подзвонили журналісти і спитали, що я думаю з приводу виділення Кабміном 100 млн гривень на реставрацію Маріїнського палацу.

Є очевидні плюси. Факт виділення грошей може стати найважливішим аргументом у дискусії щодо історичного спадку, котрий завжди, ще до війни, упирався у глухий кут "грошей нема".

Тобто може врешті буде підтверджено, що гроші все-таки є. І завжди були. Просто не хотіли, не вважали побудову ідентичності країни пріоритетом. Або свідомо тримали пам'ятки у руїнах.

Але є і питання. Я не впевнений, що за 100 млн можливо завершити реставрацію Маріїнського. Він вже роками стоїть довгобудом. Зате я точно знаю, що за 100 млн можна було б вирішити усі проблеми з Гостиним двором.

Чому це було б краще?

По перше, Маріїнський після (невідомо коли) завершеного відновлення буде слугувати – чим? Музеєм? Церемоніальним приміщенням, як будинок з химерами? Просто монархічним силуетом поруч з соціалістичним профілем будівлі Верховної Ради?

Натомість Гостиний двір після вкладеної суми може мати навіть не одну, а на вибір декілька чітких концепцій використання. Перший варіант – це корпус Києво-Могилянської академії. Будівля може щоденно приносити користь державі, працювати в тому числі і на її обороноздатність – адже зараз Могилянка допомагає організовувати навчання для фронту (чого тільки вартий унікальний Центр підтримки авіарозвідкиhttps://www.facebook.com/intelligenceaero). Будівля буде жити і працювати так, як жив центр Подолу, центр Магдебурзького права в Києві.

Другий можливий варіант – це Музей історії Києва. Символічне, ідеологічне значення такого закладу неможливо переоцінити у нинішніх умовах, як неможливо не визнати ганьбою те, що зараз Музей змушений використовувати непридатну для себе споруду на Театральній.

Словом, прагматична і негайна користь від відновленого Гостиного набагато перевищує усі можливі зиски від відновленого палацу біля Верховної ради. Які,повторюся, ще невідомо коли ми отримаємо.

По-друге. Маріїнський палац – це, хоч і красивий, але символ окупації. Символ царської влади над Україною, над Києвом. Палац, все-таки.

Це не применшує ні потреби його реставрації, ні його чеснот як пам'ятки, але ставить нижче в черзі порівняно з елементами європейської культури самоврядування, котрі необхідно відновлювати в першу чергу, в умовах болюче обмежених ресурсів.

Відновлення центру київського самоврядування носить незрівнянно вищу функцію, ніж відновлення символів царської влади і мусить мати набагато сильніший пріоритет.

Словом, є над чим подумати.

(Особливо варто згадати, що Гостиний двір – до сих пір у руках найближчого кола Януковича – Льовочкіна та Кравця. Власне, зараз і весь Київ під цими персонажами, які і при оппередній владі. І відверте небажання забрати його у цих злочинців неофіційно мотивують тим, що "нема грошей", мовляв – добре, повернемо ми Гостиний двір, а що ми з ним робитимемо? Але це вже інша історія.)

СБУ розпочала програму повернення на підконтрольну територію України бойовиків так званих "ДНР/ЛНР".

Про це повідомляє прес-служба СБУ

За інформацією СБУ програма поширюється на осіб, які готові добровільно відмовитися від участі у терористичній діяльності та співпрацювати з правоохоронними органами України.

Вони також не повинні були брати участі у вбивствах, катуваннях, зґвалтуваннях та інших тяжких злочинах.

Також це стосується осіб, які мають щире бажання виправити власні помилки чесною працею на благо України.

"Підстави для звільнення від кримінальної відповідальності для учасників терористичних формувань т.зв. "ДНР/ЛНР" передбачені в межах чинного законодавства України", - зазначили в СБУ.

Лише за 2015 рік через добровільну відмову від участі у незаконних збройних формуваннях, щире каяття та співпрацю з правоохоронними органами, українськими судами звільнено від кримінальної відповідальності понад 60 осіб.

Усі вони нині знаходяться у своїх родинах. Рішення судів оприлюднені на сайті (www.reyestr.court.gov.ua,).

СБУ доводить цю інформацію до родичів бойовиків, які мешкають на території України.

Під час індивідуальних зустрічей-бесід акцентується увага на необхідності добровільної відмови від участі у терористичних угрупуваннях, поверненні на українську територію та співпраці з українськими правоохоронними органами, як умовами звільнення від кримінальної відповідальності. Протягом двох тижнів такі зустрічі вже проведено з членами 52 родин.

До цієї роботи широко залучені волонтерські та громадські організації, керівники місцевих органів самоврядування Донбасу та Української православної церкви.

Так, лише 15 серпня на підконтрольну Україні територію повернувся один з бойовиків, який, ознайомившись з програмою, відмовився від перебування на тимчасово окупованій території і добровільно здався правоохоронцям.

Українська правд
а

Рабочую неделю Владимир Путин начал с визита в Крым. Это уже третья поездка на аннексированный полуостров. В пресс-службе Кремля говорят, что визит носит целиком рабочий характер – Путин намерен обсудить развитие туризма. По словам президента Украины Петра Порошенко, такие поездки означают дальнейшую милитаризацию полуострова. В разговоре с FaceNews украинские политологи озвучили другие версии поездки. 

Тарас Березовец: Путин спешит пойти на сделку с Западом в вопросах Крыма

Сегодня в Крыму будет посылаться месседж Западу по поводу условий вывода оккупационных войск с Донбасса, считает директор компании персонального и стратегического консалтинга «Berta Communications» Тарас Березовец.

Тарас Березовец

Дела Путина на Донбассе идут достаточно плохо. Мы видим, что, по сути, проект «Новороссия» закрыт, он исчерпал себя. Сейчас Путин спешит пойти на сделку с Западом по поводу аннексированного Крыма. Я думаю, в Крыму сегодня будет посылаться месседж Западу по поводу условий, на которых он готов вывести оккупационные войска с Донбасса. Понятное дело, Крым по его желанию должен остаться в составе Российской Федерации.

Кроме того, острый экономический кризис, падение курса рубля, договоренность Соединенных Штатов с Ираном, скандал в Саудовской Аравии, который произошел недавно, демонстрируют обвал внутреннеполитических и внешнеполитических ошибок Российской Федерации, от которых нужно как-то отвлекать. Отсюда все вроде бы комические и непонятные истории об уничтожении санкционных продуктов, над которыми сегодня смеется весь мир.

Путину нужно искать новые приборы. Поэтому он поедет сегодня в Крым и будет говорить об успешности инкорпорации Крыма. Будет говорить, что переходной период в Крыму завершился успешно, что Крым в экономическом и правовом плане перешел на рельсы российского законодательства. Что он успешно интегрирован и Россия выполнила свои обязательства перед крымчанами – увеличили пенсии, социальные выплаты и так далее.

Очевидно, будет говорить о новой роли Крыма. Перед этим были посылы, что это новый русский Иерусалим, Древняя Корсунь, наши священные вещи. Он будет говорить о Крыме в контексте построения «русского мира», который сегодня стал новой идеологией для Кремля. Будет говорить, что, по сути, Крым выполнил свою миссию – объединил российскую нацию.

Причина сегодняшней поездки Путина в Крым очень банальная – отдохнуть. Официальная программа – это только традиционный антураж, считает председатель правления Центра прикладных политических исследований «Пента» Владимир Фесенко.

Владимир Фесенко

На мой взгляд, причина очень банальная. Хочется немного отдохнуть в Крыму – это главное. А если брать деловую часть, я скажу, что в Крыму сейчас чувствуется напряжение. Во-первых, связанное с фактически проваленным туристическим сезоном. Потому что очевидно, что Крым в нынешнем виде для российских туристов просто с треском проигрывает конкуренцию Турции или другим курортным зонам. И с этим нужно что-то делать. Это первая причина.

Еще одна причина – откровенный конфликт между господином Чалым, который организовывал переворот в Севастополе в конце февраля в начале марта прошлого года, и местным губернатором, фактически представителем Москвы. Между ними есть конфликт, имеются даже акции протеста против губернатора – и это тоже проблема, которую как-то нужно уладить.

То есть, как минимум, две формально официальные причины. Но я абсолютно убежден, что есть и неофициальная. Не просто так же Путин брал Крым, чтобы удовлетворить россиян и себя? Безусловно, это было фактически главной причиной. Но почему бы не воспользоваться пляжами и пейзажами Крыма, посетив одну из государственных резиденций?

Появление в Крыму – это демонстрация Путиным перед мировым сообществом своей позиции и силы, считает профессор кафедры политологии «Киево-Могилянской академии».

Алексей Гарань

Есть различные версии. Опять-таки появление в Крыму – картинка для российской публики из серии «КрымНаш». Второе – это какая-то демонстрация перед мировым сообществом своей позиции. На самом деле, Путин сейчас находится в довольно непростом положении, потому что имеются санкции, которые достаточно больно действуют. Ему сейчас нужно идти на переговоры, и использует он для этого различные средства.

Путин демонстрирует силу. Эскалация конфликта на линии фронта, так называемого «перемирия», это тоже демонстрация силы. Попытка запугать не только украинцев, но и западных партнеров – такие посылы Западу. На самом деле, в Крыму есть мало чем похвастаться. Экономическая ситуация становится все хуже и хуже.

Поездка в Крым – это попытка продемонстрировать жителям полуострова, что Крым в центре российской политики и внимания президента России. Директор Института глобальных стратегий Вадим Карасев отмечает, что это делается хотя бы для того, чтобы сбить волну скептицизма.

Вадим Карасев

Если говорить об общей цели, то она состоит в попытке дальнейшей властной или властно-символической интеграции Крыма в государственное тело Российской Федерации. Учитывая многочисленные проблемы Крыма и крымчан, эйфористическая составляющая присоединения или аннексии Крыма со стороны жителей Крыма отошла, вместо нее накапливается усталость, скептицизм, отсутствие оптимизма по поводу обыденной жизни. Поэтому Путину нужно и дальше на различных уровнях властной конструкции Российской Федерации и политики делать все для интегрирования Крыма в Российскую Федерацию. Там и Медведев бывает, депутаты Государственной Думы, и в третий раз он приезжает.

Это попытка продемонстрировать крымчанам, что Крым в фокусе, в центре российской политики и внимания президента. Хотя бы для того, чтобы сбить эту волну скептицизма, которая сегодня начинает овладевать общественным и индивидуальным сознанием жителей Крыма.

А конкретика и прагматика в том, чтобы на месте разобраться с крымской коррупцией, которая зашкаливает, с инфраструктурной, туристической, экономической, социальной неэффективностью в целом. И понятно, что и дальше Российская Федерация будет делать все, чтобы усилить свои позиции в конкуренции за Крым. Потому что чем дальше мы от даты аннексии, тем больше будет становиться проблема конкуренции за крымчан, которые уже сравнивают жизнь до аннексии и при Российской Федерации не в пользу сегодняшнему состоянию вещей.

Нам тоже нужно построить полноценную крымскую политику и выиграть битву за умы и сердца крымчан. Все только начинается. Возможно, территорию на некоторое время мы потеряли, а вот крымчан мы не имеем права потерять.