[Приєднана картинка] З Новим Роком, моЯ Україно! Я молитву за Тебе до Бога приношу. У намисті країн Ти духовна перлина, Терпеливості й віри для Тебе я прошу. Хто не любить Тебе й зневажає – І за тих хочу я помолитись. Бо вони ж в примітивності свОїй не знають, Що у власній ненАвисті зможуть втопитись. Я тобі, Україно, сьогодні бажаю І надалі в серцях наших сонцем світити. І нехай ворогів Твоїх лють роздирає, А ми будем Тебе іще більше любити! І...

Читати далі...

Стоїть на колінах знедолена мати. Від болю нестерпного рветься душа. Цей розпач вона вже не зможе здолати. Остання з родини цей світ залиша. Стискають Розп’яття знесилені руки. Зосталось так мало… Наблизився час. Не буде терпіння, закінчаться муки. І чути їй “Мамо, ходи вже до нас…” Ті руки, що пестили їх і ростили, Від лиха й біди захищали не раз. Учора останнього з них схоронили… І промінь надії у серці погас. Немає нічого навколо живого. На вулиці – трупи ...

Читати далі...

Вставай, Україно! Годі вже спати! До краю наповнилась чаша терпінь. В нас правда єдина, яку не здолати! В руках наших – доля новИх поколінь. Бо ми не раби й не беззахисне бидло! Ми – вільний, прославлений, знаний народ! Ми – нація світла, духовна і сильна! Ми – вільна держава і з нами Господь! Нас знають й цінують у цілому світі, Лиш в рідній країні поваги нема. Прокинься, народе! Вже досить терпіти! На розум від дурнів чекати дарма. В минуле повернення ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] Є в світі край червоної калини – Земля веселки і співучих солов’їв З ім”ям прекрасним і величним Україна. Я їй сьогодні віддаю низький уклін. Лиш тут таке безкрає синє небо, Лани квітучі і березові гаї. МилУють очі і серця красуні-верби, І саме тут найкращі пишуться пісні. Моя країна – це вишневії сади, Це мальовничі...

Читати далі...

Сірі хмари небо все покрили, Біль у серце уп’Явся терниною. ПолинОві сльози землю окропили. Плачуть Янголи над нашою Вкраїною. Над ланами нашими квітучими, Над Дніпром широким і над кручами, Над народом непоборним –Українцями, Що в країні власній стали вже чужинцями. Над продажними зажерливими душами, І над тими, хто їх плакати примушує. Плачуть Янголи, народ свій потішаючи, В душах вірних дух свободи укріпляючи. Вже та чаша переповнена терпінням, Що готують ...

Читати далі...

Все, що могли, уже віддАли Старшому брату на поталу. Та не вгамовується Раша, Не до вподоби їй свобода наша. Куди ж ти лізеш, старший брате? Невже й повітря наше хочеш відібрати? А потім виявиться, що й цьогО замало, Запрагне наших душ твоє осине жало. Та посміхається лиш хитро старший брат, Що у країні в нас не єдність, а розбрАт. Що наша влада, прикриваючись законом, Знущається лиш з власного народу. Що дружба найміцніша з ним, єдиним, Та дружить влада...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Я не знайду потрібних слів, Щоб відчуття всі передати. Назавжди в серці ти моїм, Єдина, рідна наша мати. Нема твоєї в тім вини, Що чиїсь душі зачерствіли. Й отруту випити до дна Тебе примусити хотіли. Де віра?Де любов?Де єдність? Забули й слухати не хочуть… У душах псевдоукраїнців Лиш тільки ненависть клекоче. Ведуть у прірву навпростець В овечих шкурах злі тирани. Що в їх серцях?Нема сердець. Вони вже й їх давно продали. &nbsp...

Читати далі...