Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

Вітаю усіх із святом Миколая!

  • 19.12.12, 14:18
                      

Кому в Європарламенті не подобається Свобода.

Прийнята Європарламентом резолюція щодо ситуації в Україні з поправкою ініційованою групою. Прогресивного Альянсу соціалістів і демократів в особі Крістіана Вігеніна багатьох здивувала в Україні і не тільки. Невже уявна небезпека уявної ксенофобії Свободи важливіша за реальне тотальне беззаконня, що його на сьогодні влаштувала в країні партія влади?
Трохи відкриває таємницю походження цієї поправки болгарський експерт Ангел Гринчаров.
Крістіан Вігенін – це болгарський комуніст, інакше кажучи, псевдосоціаліст, а також і псевдоболгарський, тому що у так званих болгарських соціалістів нічого болгарського немає, вони не роблять нічого іншого, крім як обслуговують російські імперські інтереси. Для них «Болгарський патріотизм можна міряти любов'ю до Росії» (!).Тож є всі підстави вважати, що Вігенін не болгарський, а по суті російський комуніст, знаряддя російського імперіалізму.
Російські таємні служби наказали Вігеніну занепокоїтись Свободою в парламенті - він так і зробив. Не міг зробити інакше. Він лобіював цей пункт так явно тому, що у «болгарських» комуно-соціалістів немає сорому, а отже, й моралі. Вони так само свого часу продавали свою країну, Болгарію, Москві. Саме тоді, коли подавали прохання про прийняття Болгарії як 16-ї чи 17-ї (не пам'ятаю точно!) республіки до складу СРСР.
Як це і було протягом останніх століть, російський імперіалізм – найлютіший ворог як болгарських, так і українських національних інтересів.
Не лише Вігенін, а й усі болгарські соціалісти-комуністи прямо пов'язані з імперською Росією. І плату вони отримують звідти.
Повний текст интерв"ю в УТ - http://tyzhden.ua/World/67817

Мінюст України дозволив вживати слово "жид" офіційно

  • 18.12.12, 10:00

Скандал, начавшийся на родине Тараса Шевченко после известного заявления депутата от партии «Свобода» («пусть жидовка Кунис не примазывается к Украине»), вышел на уровень министерства юстиции этой страны.

После того, как глава медиа-проекта «Киев еврейский» Элеонора Гройсман обратилась за разъяснениями в высокую правительственную инстанцию, был получен ответ, в котором, в частности, говорится:

«Проведенный Министерством юстиции анализ не выявил применение в актах законодательства Украины терминов «жиды», «жид» и «жидовка», а также норм, которыми бы запрещалось употребление указанных слов».

Таким образом, украинский Минюст легализовал применение слова «жид» и производных от него слов, хотя и отметил, что в актах законодательства Украины их использование «не выявлено». Впрочем, эти слова давно уже «выявлены» в классических произведениях украинской литературы, причем исключительно в «доброжелательном» контексте.

Достаточно, хотя бы, ознакомиться с произведениями Тараса Шевченко, Ивана Франко и других известных поэтов и писателей, чьи произведения являются обязательными для изучения всеми украинскими школьниками...

Сообщение подготовил Александр Риман (http://www.zman.com/news/2012/12/16/141087.html)

ZMAN.com

«Тисяча й одна ніч» серед «Скарбів Сходу»

«Тисяча й одна ніч» – це зібрання казок із скарбниці східної народної мудрості, що волею долі прийшли зі Сходу до уважних читачів-слухачів усього світу і певною мірою стали взірцем самого Сходу у свідомості тих, хто хоч одного разу перегорнув цю книг.
Погляд українського читача до чарівливості «Тисячі й однієї ночі» звернув наприкінці ХІХ століття один із найвидатніших сходознавців світу Агатангел Юхимович Кримський (1871–1942). Адже він не тільки на глибокому науковому рівні займався арабістикою і неодноразово бував на Сході, а й популяризував набутки арабського фольклору на теренах нашої батьківщини. Так, 1891 року чернівецька газета «Буковина» опубліковала його переклад пісеньки з «Першої ночі». Також у львівському журналі для дітей «Дзвінок» 1891–1892 рр. побачили світ деякі казки, перероблені Кримським. Крім того, 1896 року він написав загальний літературно-історичний нарис «Тисяча й одна ніч».

Вперше ж українською мовою  книга «Тисяча й одну ніч» вийшла у Лейпцигу 1895–1900 рр. Переклали цей видрук М. Лозинський і С. Дольницький за німецьким текстом М. Генінга. Переспів був достатньо адаптованим відповідно смаків тогочасної читацької аудиторії, спрощеним та мав усі вади німецького перекладу. Крім того, у книзі було перекладено лише події 200 ночей і не було пісень, якими наповнене першоджерело.У самій Україні «Тисяча й одна ніч» побачила світ 1905 року в Львові. Друге видання цієї книги вийшло 1912–1913 рр. У другому виданні, до речі, 195 поезій переклав Іван Франко, щоправда, це був переспів із німецької.Впродовж часу окремі казки з оригіналу перекладали Агантел Кримський, Ярема Полотнюк, Валерій Рибалкін, Тимур Литовченко. У 1984 році видавництво «Веселка» опублікувало збірку деяких казок «Тисячі й однієї ночі» у перекладі з арабської Євгена Микитенка.

У 1991 році видавництво «Дніпро» випустило у світ «Тисячу і одну ніч», перекладену та упорядкувану

«Тисяча й одна ніч» серед «Скарбів Сходу»


відомомим українським арабістом Валерієм Рибалкіним. Ця книга мала достатню цікавість серед читачів, тому 2011 року Валерій Рибалкін уточнив та доповнив свою роботу і оприлюднив вибрані оповіданння і казки «Тисячі й однієї ночі» у Тернопільському видавництві «Богдан». Прикметним є те, що це автентичний переклад із арабських оригінальних текстів, не має купюр та різного роду переспівів.

Варто зауважити, що тернопільське видання «Тисячі й однієї ночі» належить до Серії «Скарби Сходу», яка виходить у видавництві «Богдан» із 2008 року і налічує уже понад десятка видань. Серед них «Анекдоти про Муллу Насреддіна» (про книгу я якось писала http://h.ua/story/186120/), «Іранські народні казки», «Антологія перського гумору», «Захоплюючі розповіді», «Бахтіяр-наме», «Книга папуги», «Весела книга», «Весняний сад», «Витончені жарти» тощо.

Книги Серії «Скарби Сходу» – це багатолітня копітка робота українських сходознавців Львівського Національного університету ім. Івана Франка та Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України. Зокрема, Романа Гамади, Яреми Полотнюка, Валерія Рибалкіна та інших. Відповідає за упорядкування цієї унікальної Серії Роман Гамада.

Зовнішнім виглядом книги Серії «Скарби Сходу» нагадують давні арабські фоліанти. Дизайнер видань Ростислав Крамар.

Повністю статтю читайте на сайті ХайВей

http://h.ua/story/368601/

Теплоход «Иван Франко»

  • 14.12.12, 12:18
Больно смотреть на смерть судов, я Ивана Франко еще с детства помню, мог бы еще жить....
Короткая история судна:
15/06/1963 Заложен на верфи.
07/10/1964 Испытательные рейсы.
Доставлено 14 ноября 1964 на Черное море и передано в ЧМП, Одесса, СССР.
Добавлено в состав круизных судов ЧМП.
1997 Продано Polluks Shipping, Кингстаун, Сент-Винсент. Переименован в "FRANK".
21/07/1997 Прибыл в Аланг, Индия для разделки на металлолом.









 Страна постройки: ГДР
Место постройки: Mathias Thesen, Висмар
Год постройки: 1964
Длина наибольшая, м.: 176,14
Ширина наибольшая, м.: 23,6
Осадка м. : 8,11
Brt/ Dwt. 19861/ 6007
Машина: Два 7-цил, Sulzer Werkspoor дизеля.
Мощность: 15666 kW.
Скорость узлов: 20,4
Пассажировместимость:
- каютная: - 750
- палубная: - 500
Численность экипажа, чел.: 347
Автомобиле-вместимость: 26 (до переобору-дования)
IMO 5415901

В 1964 - 1972 гг. на верфи им. Матиаса Тезена в ГДР были построены для ЧМП и БМП пять судов неограниченного района плавания типа „Иван Франко". Из них 3 судна: «Иван Франко», «Тарас Шевченко», «Шота Руставели» - поступили в ЧМП, а остальные два: «Александр Пушкин», «Михаил Лермонтов» - в БМП.
Суда типа „Иван Франко", несмотря на грузопассажирскую концепцию в 70-е гг. составили основное ядро круизного флота. Надежные в эксплуатации они обеспечивали рентабельную работу во всех формах эксплуатации при полной загрузке. В 1972 г. началось переоборудование судов этого типа, которое было продолжено в последующие годы. На первом этапе переобору­дования были расширены общественные помещения в результате сокращения грузовой функции, установлены успокоители качки. На втором этапе была дооборудована часть пассажирских кают, не имевшая ранее индивидуальных санблоков и проведена общая модернизация интерьеров кают и общественных помещений.
Будучи однотипными по конструкции, лайнеры различались художественным оформлением внутренних помещений. Суда «Александр Пушкин» и «Михаил Лермонтов» были оформлены в традиционно русском стиле, «Иван Франко», «Тарас Шевченко», «Шота Руставели» в национальном украинском и грузинском стилях.
Суда типа «Иван Франко» совершали круизные рейсы во всех районах мирового океана. Лайнеры работавшие в ЧМП преимущественно обслуживали Крымско-кавказскую линию и совершали океанские круизные рейсы.
Так уж случилось, что слова «первый», «впервые» сопутствовали «Ивану Франко» мно­гие годы его биографии. Это было первое, головное судно серии из пяти первоклассных, по тем временам, океанских лайнеров, спущенных на воду в Висмаре (ГДР).
Человеком, стоявшим у истоков рождения нового судна, его первым капитаном был Михаил Иванович Григор. Он не только формировал и возглавлял первый кол­лектив «Ивана Франко», но и участвовал в разработке про­екта судна.
В экипаж «Ивана Франко» — первого крупного пасса жирского лайнера страны — были направлены классные специалисты, лучшие моряки пароходства: главный механик Г.Я. Ермошкин, старший электромеханик Д. А. Белов, старпом А.И. Макоед, пассажирский помощник капитана Л.Н. Кялова, помощник по ПТЧ Е.Н. Подгорный, боцман В.Л. Ясинский, столяры В.П. Веселовский, Н.А- Лупашко и другие.
Перед экипажем «Ивана Франко» была поставлена трудная и почетная задача — новому лайнеру предстояло завоевать признание зарубежных туристов, стать полноправным участником между­народного туристического бизнеса где признанными монополистами были тогда судовладельцы Греции, Италии, Норвегии, других запад­ных стран. И он справился с этой задачей.
Появление на круизном рынке нового лайнера высокого класса положило начало развитию отечественного пассажирского флота, рождению новых туристических линий в районе Средиземного моря, а затем и в других рай­онах Мирового океана.
Коллектив быстро освоил новую технику, опыт «Ивана Франко» в дальнейшем пере­давался на новые суда серии, а затем и на другие пассажирские лайнеры. Особый, «франковский» сервис, доброжелательная атмосфера на борту, отличная морская выучка экипажа, прекрасная кухня принесли популярность «Ивану Франко» на международном фрахтовом рынке, а с ним и другим нашим судам.
В заграничном списке фирмфрахтователей «Франко» — известные компании: «СТС», «Транстур», «Гранди Виаджи», «Райзебюро», «Средиземноморский клуб», «Италнорд», «Трэвел Плэн», «Зееадлер Кройцфартен». Прочные деловые многолетние связи установились с та­кими авторитетными фирма­ми, как «Неккррман», «Италтурист», «Ян Райзен».
Первым из советских пассажирских судов «Иван Франко» совершил в 1966 году пла­вание через Атлантику к Малым Антильским островам. Моряки судна были первыми людьми нашей страны, побывавшими на островах Антигуа, Кюрасао, Тринидад, Гренада...
Первым из наших судов пришел «Иван Франко» в порты Аяччо и Бастия на острове Корейка, Ольбия на острове Сардиния, первым прошел норвежскими фиордами. Впервые после гражданской войны в Испании и падения в 1938 году Испанской ре­спублики порты этой страны посетил теплоход под нашим флагом — Барселону, Кадис, Пальму, Маон...
Первопроходцы международных пассажирских морских линий продолжали осваивать новые для наших судов районы плавания. Южная Америка, Австралия, Новая Зеландия, Новая Каледония, экзотические острова Фиджи, Самоа, Новые Гебриды, Таити, Тонга, Раратонга... Теплоход совершил несколько «кругосветок», побывал в зоне айсбергов и районах китового промысла Антарктики, про­шел известный жестокими штормами пролив Дрейка, до льдов в районе Шпицбергена...
Быть первыми — всегда нелегко. Успешной работе экипажа способствовал хороший микроклимат, установившийся здесь с первых дней. До­брая, «франковская» атмосфера, доброжелательность и мягкость во взаимоотноше­ниях, ставшие на судне традиционными, — во многом это заслуга первых руководите­лей судна, капитанов М.И. Григора и Ю.А. Орлова, первых помощников Ф.В. Виног­радова и Т.К. Тупицына, а также капитана В.П. Давыдо­ва, возглавляющего экипаж с ноября 1979 года пятнад­цать лет.

http://ships.at.ua/news/kto_ugrobil_chmp_byt_li_ukraine_morskoj_derzhavoj/2010-06-30-3
http://ships.at.ua/forum/5-130-1
http://moryakukrainy.livejournal.com/615633.html


А Фельдман винуватить Свободу у антисемітизмі...

  • 14.12.12, 10:48

Целенаправленное убийство произошло в городе Хевроне возле мечети Ибрагима, которую евреи называют какой-то «пещерой праотцов».

 Вооруженные до зубов сионисты, среди которых была и 20-летняя еврейка-боевик, затеяли ссору с подростком. Еврейка выстрелила в палестинского ребенка и убила его.

 Затем сионисты объявили, что подросток якобы «приставил пистолет к виску пограничника». И чтобы «защитить сослуживца» еврейка выстрелила в ребенка.

 Мол, только потом выяснилось, что пистолет был игрушечный.

 По еврейской версии получается, что ребенок сознательно зашел в толпу до зубов вооруженных сионистов и сознательно провоцировал их, чтобы они убили его, наставив к виску игрушечный пистолет.

 Однако в эту сомнительную версию евреев никто не верит. Палестинцы уверены, что сионисты хладнокровно убили подростка, как и до этого убивали мусульманских детей.

 

Отдел мониторинга Кавказ-Центр (http://kavkaz.org.uk/russ/content/2012/12/14/94908.shtml)

12.12.12

  • 12.12.12, 12:05
                                       Увага!
  Наближається критичний час 12 годин 12 хвилин 12.12.12
cvetokБажаю усім нам щасливо пережити цю мить!
rose

Кінець світу в США відбудеться.

  • 12.12.12, 00:19

Все! Повний капець Америці! У відповідь на американські міри по списку Магніцкого Росія, якз авжди, не залишила жодного шансу супротивнику. Список Бута       налічує декілька тисяч американських громадян і імовірно ще буде розширюватись. Заборони і арешти рахунків вже почались. США охопила паніка, американці знову повірили, що кінець світу все жтаки відбудеться.
<iframe width="640" height="360" src="http://www.youtube.com/embed/8dJ-044QiHI?feature=player_detailpage" frameborder="0" allowfullscreen></iframe>
Та це ще не всі трагічні наслідки прорахунків Білого Дому. Р.Кузьмін  попередив Обаму, що анулювання його візи до США завдасть непоправних втрат авторитету США у світі.  Та вибачень, на диво, не послідувало.  Тому відкриття кримінальних справ проти Обами, Клінтон, Теффта та інш. – справа ближчого часу. А суддя Кірєєв вже розучує англійською мовою головну фразу: «Підсудна, встаньте!»