Повстанські пісні
- 31.07.11, 20:17
Найбільша честь і похвала
Життям Вітчизні присягнути.
Повстанська слава тут зійшла,
Щоб Україні вільній бути!
[ Дивитися далі ]
24
Про співтовариство
Тут об’єднуються ті, хто хоче жити в іншій Україні! Україні, де вартують справжні людські цінності:чесність, порядність, любов. Де шанується культурна та історична спадщина, де люди з шаною ставляться до природи та рідного краю.На жаль, політика в житті нашої країни є визначальною і риба гниє з голови. Протиріччя між особистими інтересами кубла олігархів і стратегічними інтересами українського народу стали несумісними. Вони є фундаментальними, ціннісними.
Україні потрібна правова держава з опорою на громадянське суспільство. Натомість олігархам потрібна поліцейська держава з опорою на сексотів-пристосуванців.
Україна має будуватися на двох базових цінностях: Україна є самостійною суверенною державою та Україна шанує європейські цінності і впроваджує європейські стандарти.
Натомість олігархи своїми діями позбавляють Україну самостійної політики, перетворюють на васала іншої держави, впроваджують в Україні авторитарно-репресивний політичний режим.
Україна повинна будувати свою економіку на конкурентних ринкових засадах. Олігархи знищують засади конкуренції в економіці України, монополізують стратегічно важливі сектори економіки країни.
Тим не менше, наше життя є різнобарвним, а людині притаманне відчуття прекрасного, то ж не хотілося б, аби дописувачі обмежувались суто політичною проблематикою :)
Дописувачем може стати той, хто поділяє наші цінності і пише на українську тематику.
Хочеться наголосити, що засади модерування цього співтовариства є абсолютно прозорі і демократичні, модератори можуть змінюватись за волевиявленням дописувачів.
Шукати в архіві
Чи стане во «свобода» українською націоналістично
- 31.07.11, 20:03
«Скажи мені хто твої друзі і я скажу хто ти.» Філософ Платон. «Боронь мене Боже від таких друзів, а з ворогами я сам справлюся», народне прислівя.
Так склалися життєві і політичні обставини, що у автора цих рядків були дружні стосунки з місцевим, Житомирським, керівником Соціал-народної партії України (СНПУ) Русланом Коцюбинським. Що правда, хоча ми мали дружні стосунки, я не сприймав методи їхньої галасливої тріскотні, смолоскипні марші спільно з проросійським «лицарством» під перестук барабанів, за серйозну політичну діяльність. Тим паче, що в тих акціях переважали підлітки 15-17 років, стимулом для котрих було пиво після маршу. У 2001-2002 роках я, як кандидат в депутати до ВР, провів спільно з місцевою СНПУ виборчу кампанію, що виявилося великою помилкою, бо скандально-галаслива юрба підлітків лише відлякувала людей. Коли напередодні виборчої кампанії 2001-2002 рр. Лідер «Нашої України» підписав отой злопам’ятний «Меморандум про поборювання будь-яких проявів націоналізму і антисемітизму» з Нємцовим, Хакамадою із Росії, та ще якимось єврейчиком із Білорусії, після того, як Юрій Костенко заявив редактору «Клича нації»: «Нам націоналісти на виборах лише зашкодять...», редакція «КН» співпрацювала в виборчій кампанії блоку Батькiвщина, УРП, УНП «Собор, СДПУ Онопенка. Та ще до закінчення кампанії редактор «Клича нації» виступив з гострою критикою і Ющенка («В білих рукавичках авгієві конюшні не вичистиш») і Тимошенчихи за її безідеологічність. Та повернемося до СНПУ. Скандал, що стався в «Нашій Україні», коли депутат ВР від цього блоку, Олег Тягнибок заявив у Карпатах, що Україною керують жиди і москалі, привернув увагу громадськості. Багатьом з оточення Ющенка це не сподобалося хоча це була гірка правда. Цим виступом, виключенням його з фракції «Наша Україна», а згодом перетворення СНПУ в партію ВО «Свобода» привернуло увагу і ВГО «Товариства відродження української нації». В грудні 2006 року координатор тоді ще не зареєстрованого ВГО «ТВУН», Іван Любас, запросив на черговий з’їзд Товариства голову ВО «Свобода», щоби він побачив і почув виступи елітної громадської організації для української інтелігенції з вищою освітою. Голова ВО «Свобода» прибув з чисельною свитою, як почесний гість він був посаджений до президії, мав півгодинний виступ перед делегатами з’їзду, вислухав компліменти від виступаючих. Були сподівання, і велися з цього приводу розмови з його оточенням, що було би доцільно нам об’єднатися в одну націоналістичну партію, підсиливши нашою елітою (котра має великий досвід роботи в партіях) слабкі ланки в областях, де пан Олег має проблеми з кадрами. Та на другий день після з’їзду, мов сніг на голову серед літа, координатору ВГО «ТВУН» по телефону зі штабу ВО «Свобода» у Львові, було запропоновано: «У вас дуже гарні керівники по областях, – розпускайтеся і вливайтеся в «Свободу». Причому пропозиція звучала не від Тягнибока, а якогось його клерка. На моє зауваження, що ця розмова має відбутися між Тягнибоком і Любасом, а потім вирішуватися нашими з’їдами, та й для чого розпускатися коли ми можемо зберегти і партію і громадську організацію, як це дозволяє Закон про партії та положення про громадські організації. Але це зауваження, чомусь, зачепило гонор дозвонювача і він не знайшов нічого кращого, як принизити честь і гідність координатора ВГО «ТВУН». Моя спроба тут же поспілкуватися з головою ВО «Свобода» була неуспішною, бо в його штабі лунав «вєлікій матєрщінний». [ Читати далі ] |
5
Крах «руского міра»: криза, гниття, розпад
- 31.07.11, 19:09
Високою є ймовірність того, що величезна країна впаде протягом найближчого часу... Маловірогідно, що система протягне більше п`яти років... Бжезинський передбачав, що Росія розпадеться в 2012-му... Росія в цифрах і фактах За даними Інституту соціально-економічних досліджень Російської академії наук, на 2011 рік у Росії вже налічувалися 4 мільйони бомжів, 3 мільйони жебраків, близько 5 мільйонів безпритульних дітей. Ну і що з того? – скаже читач. Якого щодня за допомогою телебачення з головою занурюють у вселенський мурашник на блакитній нашій планеті. Річ у тому, що російська статистика – передвісник реальної катастрофи.
У Росії 3 мільйони вуличних і привокзальних повій, зареєстрованих приводами до райвідділів міліції. Ще приблизно 1,5 мільйона росіянок цією тяжкою працею молотять бакси, євро, шекелі і іншу не-дерев`яну валюту в країнах Європи і Азії. Коли порівняти кількість зелені, яку щороку надсилають повії до країн мешкання їх нужденних сімей, з кількістю валюти, яку заробляє держава від продажу зброї, вражає близькість цифр. До цілком здорових тілом мільйонів російських секс-трудівниць додамо шість мільйонів психічнохворих росіян. Велика частина госпіталізовані, а при хронічній відсутності ліжок у психлікарнях – на вулицях міст і селищ юродяться, кривляться, біснуються, вважають себе «леніними», «сталіними», «гагаріними», останнім часом з`явилися навіть «гітлери» - весь букет на волі розквартированих російських психів без необхідного лікарського нагляду. П`ять мільйонів – наркомани. Шість мільйонів носіїв ВІЛ-інфекції вже хворіють на СНІД. А скільки блукає країною не виявлених носіїв ВІЛ-інфекції? За словами директора Дитячого фонду Аліханова, кількість дітей-сиріт Росії перевищила показник післявоєнного травня 1945 року. 750 тисяч у мирний час зараз – проти 678 тисяч сиріт батьків, які загинули на війні, та матерів, які померли в тилу від голоду і хвороб. [ Читати далі ] | |||
7
Юрій Луценко: «Я довго був надто наївним»
- 31.07.11, 18:24
Екс-міністр внутрішніх справ 46-річний Юрій Луценко раніше письмово відповідав на запитання з тюрми впродовж кількох днів. Тепер на це йде більше тижня. Усе через погане самопочуття, кажуть соратники. В Юрія Віталійовича запалення стравоходу, понад 20 ерозій, виразка дванадцятипалої кишки, полікістоз жовчного міхура, порушення функцій судин головного мозку. За ґратами він восьмий місяць.
Ви заявляли, що заступник генпрокурора Ренат Кузьмін казав вам про існування «замовлення на Луценка». Мовляв, арешт був невідворотний. Від кого виходило це замовлення?
— У той день якраз призначили нового генпрокурора (4 листопада 2010 року. — «ГПУ») і Кузьмін, як претендент на цю папаху, від образи був відвертим. Мені було сказано, що моя справа не варта виїденого яйця, але замовлення — з самої гори. Генпрокурор, посилаючись на «государственное решение», вимагає від слідства швидких результатів. Конкретне прізвище не називалося, хоча ясно, що давити на генпрокурора може лише президент. Тому вважаю за необхідне допитати в суді як свідків і генпрокурора, і його першого заступника.
За що вам мстять і що хочуть цим процесом показати?
— Суд над Тимошенко і Луценком — це суд над лідерами двох парламентських фракцій, які на останніх дострокових виборах привели до Верховної Ради більшість і усунули від влади Партію регіонів і прем'єра Януковича.
Секрет цієї влади видав дідусь Азаров: «Страх — сильное чувство». Тримання Луценка в тюрмі було потрібне Януковичу як публічна помста Майдану і як засіб встановлення атмосфери страху в суспільстві. Я не страждаю самозакоханістю, але смію стверджувати, що якби я мав можливість пересуватися країною, опозиція вже сьогодні мала би вдвічі більшу підтримку, ніж нинішній правлячий радянський секонд-хенд.
[ Читати далі ]
27
Про Сашка
- 31.07.11, 14:07
Збільшити
Автора двох плакатів, що зліва, знаю особисто - це Сашко. Він вже пенсіонер. Людина з красивим лицем та сивою головою. Ніколи ні до якої партії не належав. Просто добра небайдужа людина. Що ж до малюнку - це те ж його ідея, хоча не впевнений, що малював саме він :)
Ще про Сашка: якось він носив плакат "Зеку - третій строк". Його забрали менти і між ними сталася жвава дискусія. Після перевірки документів вони зрозуміли, що він - реальна особа зі своїм ставленням до того, що відбувається. Намагалися пришити йому образу керівника держави, на що Сашко спокійно відповів, що той зек, якого він мав на увазі - його особистий знайомий. А якщо міліція вважає, що у нас президент - зек, і вони його боронять, то таку міліцію треба саджати до в"язниці. Саме цікаве, що Сашка відпустили з автозаку після цієї дискусії, мабуть у тих ментів теж щось людське лишилося у душі.
15
Перевертні в попівських рясах.
- 31.07.11, 12:48
Андрій Ткач.
 |
З приводу релігійних шахрайств забили на сполох у столиці. За словами Олександра Бригинця, голови Комісії
з питань культури Київради, на міських цвинтарях з’явився новий злодійський бізнес: небіжчиків відспівують
не священики, а перевдягнені актори. Бригинець прозоро натякнув, що вбитим горем родичам померлих таких
«панотців» настирливо рекомендують у ритуальній службі міста, певно, за процент від заробітків шахраїв. Щоб
запобігти ошуканству людей, столичні депутати навіть запропонували дещо утопічну ідею створити на кожному
кладовищі стаціонарні місця для служителів усіх конфесій.
РИТУАЛЬНА «СХЕМА»
Коли вибухнув скандал з приводу псевдопанотців на цвинтарях, в ГУ ритуальних послуг Києва від
кримінального підробітку відхрестилися і заявили, що взагалі не втручаються в релігійну складову
поховальної церемонії. Можливо, в центральній службі такими блюзнірськими речами і справді не займаються,
а ось щодо дирекцій кладовищ постає багато питань. Більшість керівників великих цвинтарів столиці на цю
[ Читати далі ]
10
Розвідник Кіріл.
- 31.07.11, 12:25
Останній візит Патріарха Московського варто вважати не більше ніж «глибокою розвідкою» перед великим наступом на прибічників автокефалії. Далі можлива «розвідка боєм».
Глава Російської православної церкви патріарх кіріл відвідав Україну вп"яте за два роки свого патріаршого служіння. Візит, формально присвячений 1023-річчю хрещення Русі, переслідував щонайменше дві прагматичні цілі. Але, наскільки можна судити, досягнення кожної з них поки що лишається «в руці Божій».
В перший день візиту патріарха деякі ЗМІ з посиланням на джерела в УПЦ МП повідомили, що Кіріл не прилетів прямо до Києва: спочатку його літак нібито здійснив посадку під Севастополем, де Кіріл зустрівся з Віктором Януковичем. Офіційного підтвердження чи спростування цієї інформації так і не надійшло. Тим більше, лишилось невідомим, про що могли говорити офіційний глава Української держави та православний ієрарх, що претендує на звання її духовного глави.
Треба, одначе, зазначити, що з боку Кіріла, котрий свого часу благословляв Януковича на президентство (ненав’язливо позбавивши цієї честі главу власне УПЦ МП Володимира), це міг бути звичайний візит ввічливості. Тим більше, що український президент ще тиждень тому сподівався побачитися в Севастополі, де 31 липня святкують річницю російського Чорноморського флоту, зі своїм російським колегою Дмітрієм Мєдвєдєвим. Але в Кремлі заявили, що візит Мєдвєдєва відбудеться тільки восени (як прокоментували деякі спостерігачі, «поближче до опалювального сезону»).
[ Читати далі ]
5
День, якого не було? Переяславська рада в міфах та реаліях - ч3
- 31.07.11, 04:18
МОСКВА XVII СТОЛІТТЯ З КАРТИНИ АНДРІЯ ВАС НЕЦОВА ТА ПЕРШИЙ КРОК МОСКОВСЬКОГО УРЯДУ — ПОСТАНОВА ЗЕМСЬКОГО СОБОРУ ВІД 1 ЖОВТНЯ 1653 Р. ПРО ОБ’ЄДНАННЯ УКРАЇНИ З РОСІЄЮ IV. МОСКОВСЬКИЙ ДОГОВІР 1654 року — ФАНТОМ ЧИ НЕВИГІДНА ВЖЕ СУЧАСНИКАМ РЕАЛЬНІСТЬ?
Московсько-чигиринський «бермудський трикутник» 1654 року, або Коли і куди зник оригінал українсько-російського договору?
Навіть гуманітарна освіта автора не може виправдати його невігластво у визначенні геометричної фігури з двома вершинами в якості трикутника. Але в даному випадку мова йде не про математику, а про велику політику. Стосовно ж того, що українсько-російський договір 1654 р. належить саме до сфери не те, що великої, а дуже великої політики, сподіваюсь, сумнівів немає ні в кого. Принаймні, в історії України важко знайти ще одну таку історичну дату, яка б упродовж кількох століть привертала до себе не стільки пильну увагу істориків, скільки політиків, громадських діячів та й звичайних людей, яким не байдужі історія та сьогодення.
Зрозуміло, що цей інтерес найбільше підживлюється різного роду політичними мотиваціями та навколополітичними спекуляціями. Немало цьому сприяє і те, що оригінал договору, який так багато важив не лише для України, а й усієї Центрально-Східної Європи... безслідно зник. Відомо, що найбільше можливостей для появи різного роду інтерпретацій дають саме ті документи, яких ніхто не бачив, або бачило дуже вузьке коло осіб, до того ж, у вкрай обмежений проміжок часу.
В Україні вперше оригінал договору намагалися знайти вже по смерті Богдана Хмельницького у серпні 1657 р. Два роки по тому російська сторона надала «допомогу» в його пошуках Юрію Хмельницькому. Але, як з’ясувалось згодом, підсунули безталанному сину Великого гетьмана свідомо сфальсифікований варіант, аби, прикриваючись іменем батька, нав’язати йому невигідні умови обмеження суверенітету козацької України. Восени 1708 р. після переходу гетьмана Івана Мазепи на бік шведського короля Карла ХII оригінал українсько-російського договору 1654 р. за наказом царя Петра I розшукували вже канцеляристи зовнішньополітичного відомства Росії — Посольського приказу. Але також марно.
[ Читати далі ]
12
День, якого не було? Переяславська рада в міфах та реаліях - ч2
- 31.07.11, 04:09
Віктор ГОРОБЕЦЬ, доктор історичних наук, завідувач центру соціальної історії Інституту історії України НАНУ
 СУЧАСНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПОДІЙ 8/18 СІЧНЯ 1654 р. У ПЕРЕЯСЛАВІ |
II. НЕПОРОЗУМІННЯ ТА КУРЙОЗИ 8/18 СІЧНЯ 1654 РОКУ
Скликаний за наказом царя Олексія Михайловича 1 жовтня 1653 р. Земський собор ухвалив рішення про прийняття гетьмана Богдана Хмельницького та всього Війська Запорозького під «високу царську руку» й оголошення війни Польщі. Офіційна нота з цього приводу королю Яну Казимиру була відправлена лише 31 грудня. Повноважне посольство в Україну вирядили вже 9 жовтня, навіть не підготувавши необхідних інструкцій та не вручивши вірчих грамот боярину Василю Бутурліну. Усе це було відправлено вже навздогін посольству. Продемонстрований поспіх, варто зауважити, загалом доволі незвичний для Московії XVII ст., вочевидь, можна пояснити великим бажанням залагодити справу з українським гетьманом раніше, аніж дійде до офіційного оголошення війни Польщі. Проте далеко не завжди бажання збiгаються з дійсним станом речей...
Доволі дивні й абсолютно непередбачувані затримки почалися ще на землях, підвладних цареві. Справа тут полягала не лише в традиційних і позачасових московських бідах — бездоріжжі та розхлябаності. Так, уже на кордоні з Україною Бутурліна наздогнала звістка про те, що царський прапор і текст промови, яку він мав виголосити перед гетьманом і старшиною, йому вже відправили. Однак... у дорозі вони зазнали непоправних пошкоджень і цар був вимушений віддати наказ про виготовлення нових. Досить неприємна прикрість сталася і з булавою, відправленою Олексієм Михайловичем Хмельницькому. З неї зникло декілька коштовних камінців! Відновлювати царський клейнод послу довелось негайно і, причому, з власної кишені (щоправда, пiсля повернення до Москви Бутурліну було відшкодовано ці збитки). Під вечір 31 грудня повноважне посольство царя прибуло до Переяслава, де його зустрів місцевий полковник Павло Тетеря.
Чому Хмельницький не поспішав до Переяслава?
По прибутті до Переяслава боярину Бутурліну довелося чекати початку переговорів з гетьманом Хмельницьким ще цілий тиждень.
[ Читати далі ]
11
