Місто Ангелів
- 13.04.10, 10:33
Місто ангелів і дощів На казкові малюнки схоже, Тільки ангелів – ні душі, А лиш просто так перехожі. Місто, що не чуже мені, Золоте павутиння вулиць, Все, здається, давно заснуло, Окрім світла в однім вікні.



Місто ангелів і дощів На казкові малюнки схоже, Тільки ангелів – ні душі, А лиш просто так перехожі. Місто, що не чуже мені, Золоте павутиння вулиць, Все, здається, давно заснуло, Окрім світла в однім вікні.




Gdzie modra rzeka niesie wody swe, Tam slonca blask ujrzalem pierwszy raz, Nad brzegiem jej spedzilem tyle chwil, Ze dzis bez rzeki smutno mi, Tam kazdy dzie to skarb Dzis mo`j jedyny skarb.
Choc czas jak rzeka jak rzeka plynie, Unoszac w przeszlosc tamte dni. Choc czas jak rzeka jak rzeka plynie, Unoszac w przeszlosc tamte dni.
Do dni dziecinstwa wraca moja mysl, W marzeniach moich zyje rzeka ta, Tak bardzo chcialbym byc nad brzegiem jej, Wiec niech wspomnienie dalej trwa. Tam kazdy dzien to skarb Dzis mo`j jedyny skarb.

Хай не буде...
Диким птахом в сивих хмарах твоя пісня плиє небом, наче спалах, наче мрія, наче квітка з полонини,
[ Далі ]
| My Time | Мой (звёздный) час |
| I've been down, down so long Припев:
Припев. Припев. Эта песня из Евровидения 2009. От Великобритании. | Долгое время я была подавлена, Припев:
Припев. |
| Hot N Cold | То горячий, то холодный |
| Verse 1
Verse 2 Chorus
Bridge
| 1-ый куплет:
2-ой куплет: Припев:
Припев:
|
Я на світі прожив, наче спалах зорі на світанні,
Наче крапля роси, наче крик журавля - тільки мить.
Я не вірив ніяк, що й до мене прийде день останній,
І в жертовнім вогні моє серце на попіл згорить.
Я ж так щедро кохав, я так вірив у зорі і очі,
І душею своєю я вас, як умів, причащав.
Але видно Господь мені краще життя напророчив,
І до себе забрав, щоб у райськім саду я співав.
На могилі моїй посадіть молоду яворину,
І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.
Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя.
На могилі моїй посадіть молоду яворину,
І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.
Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя.
Хай душа переселиться в дивний той рай потойбічний,
Де таких, як і я, назліталася ціла сім'я.
Тільки нащо мені ті блаженства розкішні і вічні,
Як мені не всміхнеться донька - сиротинка моя.
У далеких світах якось раптом усе я покину,
Бо ввійде мені в душу сльозиною і чебрецем,
І додому хоч вітром, хоч променем сонця полину,
І легенько війну над твоїм, Україно, лицем.
На могилі моїй посадіть молоду яворину,
І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.
Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя.
На могилі моїй посадіть молоду яворину,
І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.
Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя.
На могилі моїй посадіть молоду яворину,
І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.
Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя.