Не говори о том, о чём молчат глаза, Сердца чужие не обманывай напрасно. Твой взгляд холодный, словно камень-бирюза, Хоть облик твой такой пленительно-прекрасный. Легко и просто объясняешься в любви И клятвы верности ты раздаёшь умело. Но не нужны ей были заверения твои, Она любила только твоё тело! Чужие чувства для тебя были игрой, Но нить судьбы вдруг натянулась до предела. Не ожидал, увы, развязки ты такой – Самовлюблённость с пъедестала вмиг слетела. Ты,...

Читати далі...

[Приєднана картинка] А дождь все танцевал в безумно диком танце, Смывая пыль забот с очередного дня, Казалось, что легко смогу я с ним расстаться - Внезапный странный дождь так радовал меня. Он был приятно смел, настойчиво касаясь Поднятых к небу глаз и локонов волос, Смотрела в облака и просто улыбалась - Мелодию грозы расслышать удалось. Еще один из дней вдруг исчезал с закатом, Сливались в странном па фигуры из воды, И гром ему вторил вдаль бархатным раскатом, И в небе...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Стрелки сердечных часов Отсчитывали минуты. Глаза всё сказали без слов, - Как дорого им это утро. Любимый единственный взгляд Сердечных глубин касался. Пройдя через сотни преград, Он там навсегда остался. На чаши незримых весов Мечты и желанья ложились. И стрелки сердечных часов Вне времени остановились. Секунды, минуты, года Рекой жизни плывут быстротечной. Лишь только любовь, как живая вода, Остаётся в сердцах навечно.

Відцвітає вже літо серпневими квітами, Росяною водою до блиску умитими, Щойно скошених трав ароматами пізніми І дощами ще теплими, тільки вже грізними…. Відцвітає… А в серці лишається спомином, Солов’їної пісні відлунням чи гомоном, Журавлиної казки кому тільки тугою, А кому дорогою порадою мудрою. Пломеніє ще літо… А роси світанками Холодніше все дихають з кожними ранками, І стають тихі зорі такими далекими… Відлітає вже літо у далеч лелеками…

Напиши мне письмо.Бумажное, настоящее,Своею рукой.Пусть немного корявым почерком -Так я точно узнаю, что твой.Напиши без обратного адреса - Я не стану тебе отвечать.Ведь должно все закончится точкою.Точку проще писать, чем сказать...

Мой навеки нежно любимый, Ты за то лишь меня прости,Что однажды я черной кошкойПрошлась у тебя на пути.Да, я знаю, что ты был счастливымВременами, где были вдвоем,Но однажды устал бороться,И я стала тебе чужой.Ты конечно сейчас проклинаешь,И жалеешь потраченных лет...А я, глупая, просто знаю,Не смогла бы сказать тебе "нет".Я тебя понимаю, наверноЯ с собой не смогла бы жить.Но одно только знаю точно - Мне себя как тебя не любить...

Скільки різних чудес нам дарує Вселена мрійне і нездійсненне, мить, де зайві слова… Знову ти позовеш у польоти шалені, світ відкриєш для мене й я повірю в дива. Лиш поруч ти – і все засліплює сонце, і цілий світ на долоньці… Скоріш лети, закривши очі від щастя, сьогодні мрії здійсняться, бо поруч ти… Я тобі розповім все, про що ніч мовчала, як тебе я чекала лиш тебе одногО… Серед хмар-кораблів швидше вітру помчали наші душі – замало стало неба для двох. Лиш поруч ти...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Ще палке гаряче літо по землі ступає, Щедро сонце з неба ллється світлими потоками. Скоро вже красуня Осінь до нас завітає, Тихо увійде до серця золотими кроками. Цілий рік воно чекає її, наймилішую, Щоб до себе пригорнути, пОдругу найближчую. Надзвичайною красою знов зачаруватися, І в її очах зелених зорею зостатися. У яскраві кольори світ розмалювати, І у вальсі золотому із нею кружляти. Стала музою для нього, найкращою піснею. Серце з Осінню...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Отдаюсь тебе для сладких мучений любовью, Ты меня обнимай, ты меня соблазняй! Бьется сердце мое и по венам горячею кровью, Растекается страсть, мне себя отдавай. Разожгу, завлеку как всегда и отныне, Обольщу я тебя, и не знать ты не мог, Что коснувшись меня, ты увяз в паутине, Моих ласковых рук и сердечных тревог! Мне давно все равно, скольких в жизни имел ты… Это дело твое, ведь ты жил так как мог. Мне намного важней, нашей жизни моменты, Лишь меня...

Читати далі...

В тебе є інша - я про це знаю.Вона - твоя дівчина, я - є ніхто.Я тільки та, що в  ОNі чекаєРозмовляєш з якою про все й про ніщо... До тебе - звикаю, я надто(!) звикаю...Ти не напишеш - й вечір якось дарма...Я про тебе, здається, майже все уже знаю,Й ти наче знаєш - я насправді яка Ні, я не плачусь, повір, я не плачу.Сама я не знаю хто є ти мені.Просто так завмира, коли тебе бачуСерце моє... нача промінь в пітьмі... Ні, не кохаю, тебе - не кохаюЩо є кохання? - Я навіть не зна...Іноді просто...

Читати далі...