Цьому прадавньому браслету з бивня мамонта приблизно 20 тисяч років і особливо він цікавий своїм орнаментом. Мізинська палеолітична стоянка дала назву цілій археологічній культурі. Знайдена вона була біля села Мізин на Чернігівщині в Україні. У ті далекі часи тут жили мисливці на мамонтів і північних оленів. Меандровий орнамент складається з прямих кутів, що складаються в безперервну лінію. Отримав свою назву від звивистої річки Меандр (зараз Великий Мендерес) в Малій Азії. Не менш, а то й більш цікавий другий браслет, який деякі вчені зараховують до музичних інструментів - це шумовий браслет з 5 незамкнутих кілець з бивня мамонта, можливий прообраз кастаньєт.
Призначення Мізинського браслету, він давав змогу:
ВЕСТИ ОБЛІК ЧАСУ, БРАСЛЕТ ЯВЛЯВ СОБОЮ ПРОМИСЛОВИЙ, СІЛЬСЬКО-ГОСПОДАРСЬКИЙ КАЛЕНДАР - вираховували фази місяця (молодик, старик, повня і т.д) та сонячні цикли також, а на їх основі визначати коли: нерест риби, прилітають гуси, олениха телиться, прокидається ведмідь (Комоєдиця), розрахувати періоди полювання на мамонта, лося, лисицю і так далі. Крім того, цей календар був і своєрідним регулятором. Наприклад: календар нагадував мисливцям на кого не можна полювати в конкретний момент часу. Так, якщо мисливець вийшов на промисел на початку квітня, то йому суворо заборонялося вбивати «господаря місяця» - горностая, адже саме в цей час самки горностая народжують і починають вигодовувати своїх дитинчат. Ось так календар не тільки вказував на конкретний день року, а й підтримував популяцію тварин і баланс між людиною і природою. Це був справжній промисловий календар і носили його на руці, щоби не забути, вести облік часу. Цей браслет як годинник на палеолітичній руці! Люди могли структурувати свій час - коли їм відпочивати, а коли полювати, працювати, займатись збиральництвом, рибальством, мисливством. Власне про це писав ще відомий французький археолог і геолог Едуард Ларте (1801-1871): усі ці геометричні "малюнки" утворені рівчачками, крапками та іншими правильними символами могли використовуватися первісними людьми для обліку часу, особливо між періодичними природними процесами.
ВИЗНАЧАТИ СТАТЕВІ ЦИКЛИ - власне, вираховуючи місячні фази, давні люди також визначали і дні, коли можна зачинати дітей, коли у жінок місячні, коли буде народжувати. Важливо зауважити, що основа цих можливих палеоастрономічних календарів (14 зигзагів на широкому браслеті) збігається зі середнім періодом вагітності жінки. Місяць, до слова, був такою собі лічилкою, за якою можна було поспостерігати і вибудувати для себе певну схему. За Сонцем так не поспостерігаєш. Тому усі ці вигадки, на кшталт: "у нас місячного календаря не було, тільки сонячний, бо місячний - темний культ, культ семітів" - абсолютна дурня.
ВИЗНАЧАТИ ПОРИ РОКУ І ПОГОДУ - тоді ще не було ні радіо, ні прогнозів погоди по ТВ, тому такий календар дозволяв спрогнозувати дощі, бурі та засухи, які, зазвичай, періодично повторювалися в той чи інший сезон року. Можливо також, що браслет був якоюсь маленькою копією справжнього календаря (складеного із костей), але не факт. Маючи на своїй руці такий оберіг - палеолітична людина не забувала про важливі дати, бо фактично усе її життя - господарський цикл.
ВИКОНУВАВ РОЛЬ ОБЕРЕГА - відганяв злих духів і демонів, в яких так вірили наші пращури, а також прикликав удачу і перемогу. На браслеті помітно декілька груп 7-елементних зигзагів, які мають, попри все і сакральне значення. Це палеолітичне число 7 фігурує й на Шигірському ідолі (7 личин), якого сотворила рука мізинця через кілька тисячоліть по тому, коли пішла міграційна хвиля на Урал, Кавказ, Іран (культура калашів), Індію, Китай (культура Ян-Шао). Продовження:
http://spadok.org.ua/starozhytnosti/mizynski-braslety