Я шукаю свою половинку, моя друга половинка… люди часто вживають такі вислови, але мало хто з них звертає увагу на те, що ці вислови мають якийсь
негативний відтінок. Начебто з самого початку людина - неповноцінна. У математичному числовому еквіваленті, це буде виглядати як половинка (0,5) людини шукає собі доповнення
(+) другою (0,5) людиною і якщо
знаходить, то здобуває цілісність (=1). Теорія двох половинок нікчемна, або народною мовою – повна фігня!
Якщо людина не самодостатня, а для відчуття своєї повноцінності доповнює
себе іншою людиною, то це буде не кохання, а протезування. Справжнє кохання
можливе лише між чоловіком і жінкою які
не є половинками-милицями, а є цілісними самодостатніми особистостями. Їх відносини будуються не в доповненні один
одного, а на створенні нового, відбувається синергія – сумарний ефект при
взаємодії двох перевищує можливу математичну суму. Це може виглядати хоча б так: 1+1=2,1. Для
кращого розуміння наведу приклад, він не зовсім вдалий с точки зору
паралельності явищ кохання та копання
городу, але має гарну наочність. В математиці
буде так: один копач за годину скопує 1 сотку городу, тобто два копача
за годину скопають 2 сотки. В житті математика інша: в одному випадку два копача
будуть частіше і довше курити на межі та теревенити, за цього за годину
скопають менше двох соток. В іншому випадку копачі будуть підбивати один одного, негласно
змагатись і вони скопають за годину
більше двох соток.