Я шукаю свою половинку, моя друга половинка…  люди часто вживають такі вислови, але мало хто з них звертає увагу на те, що ці вислови  мають  якийсь негативний відтінок.  Начебто  з самого початку людина  - неповноцінна.  У математичному числовому еквіваленті,  це буде виглядати як половинка (0,5) людини шукає собі доповнення (+) другою (0,5) людиною і  якщо знаходить, то здобуває цілісність (=1). Теорія двох половинок нікчемна, або народною мовою – повна  фігня!  Якщо людина не самодостатня, а для відчуття своєї повноцінності доповнює себе іншою людиною, то це буде не кохання, а протезування. Справжнє кохання можливе лише між чоловіком і жінкою  які не є половинками-милицями, а є цілісними самодостатніми особистостями. Їх  відносини будуються не в доповненні один одного, а на створенні нового, відбувається синергія – сумарний ефект при взаємодії двох перевищує можливу математичну суму.  Це може виглядати хоча б так: 1+1=2,1. Для кращого розуміння наведу приклад, він не зовсім вдалий с точки зору паралельності явищ  кохання та копання городу, але  має гарну наочність.  В математиці   буде так: один копач за годину скопує 1 сотку городу, тобто два копача за годину скопають 2 сотки. В житті  математика інша: в одному випадку два копача будуть частіше і довше курити на межі та теревенити, за цього за годину скопають менше двох соток. В іншому випадку копачі  будуть підбивати один одного, негласно змагатись і вони скопають  за годину більше двох соток.