Моя подорож. Кам"янець-Поділ
- 03.08.15, 20:04
За археологічними джерелами, виникнення Кам'янця-Подільського датується кінцем XII століття — початком XIII століття. Саме цій версії віддають перевагу сучасні дослідники з поміж чотирьох гіпотез про заснування міста. Назва міста походить від слова "камінь" або "кам'яний", вона містить і другу частину, яка показує історичну місцевість розташування - Поділля.
Отже продовжуючи свою подорож http://blog.i.ua/user/729788/1708495/#advA_advC_1708495_23376488 ідемо далі цим дивним старовинним містом, ідемо по костьолам і церквам.
З нового міста нас проводжає головний православний храм Кам"янця-Подільського - Собор Олександра Невського.
А вже, перейшовши через Новопланівський міст, у старому місті нас зустрічає греко-католицький собор Святої Трійці, заснований на початку 18 століття. Під час турецького господарювання церква була перетворена на мечеть, але після уходу турків знову повернулась до греко-католиків. За радянських часів Собор Олександра Невського і Собор Святої Трійці були повністю зруйновані, а в останні роки вони відбудовані і в них ведуться богослужіння.
Пройшовши уверх від Собору Святої Трійці я побачила верхівки дзвінниці і пішла в цьому напрямку.
Завернувши, я побачила цікаву споруду. Пишна триумфальна арка веде у двір Петропавлівського костьолу. Арка була збудована у 1781 році на честь приїзду останнього польського короля Станіслава Августа. Нам розповіли, що пройшовши через цю арку і доторкнувшись до вирізбленного в ній хреста треба загадати бажання, яке обов"язково збудеться. І ще розповіли, що наші президенти перед виборами теж туди приїздять. Не знаю, що вони там бажають, що у нас так живеться....
Пройшовши повз арку попадаємо у Кафедральний костел Петра і Павла - головну культову споруду Старого міста.
Костел збудований монашеським орденом домініканців, які з"явились в Кам"янці-Подільському у XIV столітті. Під час турецького господарювання (1672-99 роках) храм використовувався в якості головної мечеті, до нього було добудовано 36-метровий мінарет. Після повернення поляків, згідно мирного договору, мінарет було збережено, але зверху була встановлена золочена статуя Мадонни. Тепер Петропавлівський кафедральний костел в Кам'янці-Подільському - єдиний в світі християнський храм з мінаретом.
В середині костьолу дуже заспокоююча атмосфера, як і у всих католицьких храмах стоять лавочки, на які можна сісти, зібратись з думками і помолитись.
Там прохолодно, і зайшовши з вуличної спеки ми перепочили і набрались сил на подальшу подорож. Всі дерев"яні деталі вирізбленні з дуба і збереглись до наших днів з 16 століття.
В храмі знаходиться скульптурний надгробок 21-річній Лаурі Пшездецькій, робота скульптора Бродського, 1874 року. Під час кінної прогулянки дівчина впала з коня, зламала хребет і померла. За проханням невтішних батьків скульптор створив з мармуру шедевр: красуня з тінню посмішки на обличчі виглядає сплячою, але скорбртливий янгол вже опустив затухший факел, а недочитана книга відкрита на 21-шій сторінці. Поряд стоять погруддя її батьків.
Далі, пройшовши площу з Ратушею, ми попрямували до Домініканського костьолу Святого Миколая.
Костьол знаходиться на самій вищій точці Старого міста, вважається одним з старовинніших храмів Кам"янця-Подільського. Вперше монастір згадується у 1372 році. Спочатку він був дерев"яним, але у 1420 році згорів дотла. Нове життя монастирю у XVI ст. дав рід Потоцьких.
Під час турецького господарювання костел перебудували під мечеть на честь улюбленої дружини султана Хасеки - Рабії Гюль-Нуш. В ньому встановили білокам"яний мусульманський амвон, який зберігся до наших днів. Екскурсовод розповіла нам цікаві деталі з життя цього амвону: зроблений він з надгробних плит католицьких поховань. Турки таким чином хотіли показати зневагу и перевагу над захваченим народом. За радянських часів в цьому храмі, як і в багатьох інших було створено якісь підсобні приміщення, а цей амвон було витягнуто, і він валявся просто неба. Працівники Петропавлівського костьолу (про який написано вище), забрали його до себе, щоб зберегти історичну пам"ятку. А вже потім, коли загроза знищення минула, його знову перетягли на своє місце.
В середині збереглись фрески 15 століття, я акуратно їх погладила, то такі приємні враження - стіна така ніжно бархатиста і гладенька. Ті малюнки, що вціліли тримаються добре, фарба зовсім не обсипається.
Далі прямуємо в місто, де був старовинний вірменський квартал.
Нас зустрічає дзвінниця, єдина споруда, яка вціліла з усього комплексу.
А далі йдуть руїни великого Вірменського собору Святого Миколи. Храм знаходиться в центрі кварталу, де в 14 столітті жили кам"янець-подільські вірмени. Перша дерев"яна вірменська церква була збудована наприкінці 12 століття, а у камні її відбудували наприкінці 13 століття. Дзвінниця збудована у 1555 році, схожа на оборонну вежу з бійницями і чотирма оглядовими вежами наверху. Після турецької окупації Кам"янця-Подільського храм відновили лише у 16 столітті - вже як католицький костел. Це був величний храм візантійської архітектури з восьмигранним куполом і критими галереямипо периметру. У 1930 році храм було взірвано. Тепер планується відновлення собору.
А тут видніється православна церква.
Далі ми пішли у православний храм, там знімати не дозволяли. Але при виході нас чекав церковний страж, який був змучений спекою, і його ми звичайно зняли ))))
Оглянувши основні храми Кам"янця-Подільського ми попрямували в сторону Кам"янець-Подільского замку, який вимальовувався з висоти протилежного боку каньйону.
Далі буде 
А может так? 
. У нас навіть в одному з класів ще збереглись декілька старих парт і стара дошка.
Тепер в тій будівлі знаходиься АТС Укртелеком. Будівля в досить гарному стані.
Кирпичики один в один, таке враження, що будувалось воно не 110 років назад, а лише 10-20 років. Куди там теперішнім червоним сипучим цеглинам 
