Осіння елегія
- 12.10.11, 11:18
З неба дощик прохолодний
Знову посіває...
Осінь... В сон природу клонить,
Та життя триває.
Бо ведмідь ляга в барлогу
Й швидко засинає,
А людині денно й нощно
Спокою немає.
Восени і влітку смачно
Хочеться поїсти.
І оселю хоче мати
Щоб було де сісти.
Щоб зручнісінько влягтися
В ліжко, на дивані,
У біфштекс, шашлик чи булку
Вп’ястися зубами.
І не босими ногами
Бігати із жбаном —
В "Мерседесі" чи "Тойоті"
Мчати автобаном.
Літаки і пароплави
Що зробили з нами.
Задоволення людського
Стали ми рабами.
Предок наш, що жив в печері,
Ще не знав неволі.
І ходив куди завгодно
У широкім полі.
З ранку мамонта забивши
Для смачной вечері
Спав всю зиму дикий предок
У своїй печері.
Сон поганий не приходив
В голову патлату,
Бо не знав він про податки
І малу зарплату
Гарно як тоді жилося...
За мільйони ж років
Втратив він свою печеру...
Й разом з нею спокій.
12 жовтня 2011 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.
Знову посіває...
Осінь... В сон природу клонить,
Та життя триває.
Бо ведмідь ляга в барлогу
Й швидко засинає,
А людині денно й нощно
Спокою немає.
Восени і влітку смачно
Хочеться поїсти.
І оселю хоче мати
Щоб було де сісти.
Щоб зручнісінько влягтися
В ліжко, на дивані,
У біфштекс, шашлик чи булку
Вп’ястися зубами.
І не босими ногами
Бігати із жбаном —
В "Мерседесі" чи "Тойоті"
Мчати автобаном.
Літаки і пароплави
Що зробили з нами.
Задоволення людського
Стали ми рабами.
Предок наш, що жив в печері,
Ще не знав неволі.
І ходив куди завгодно
У широкім полі.
З ранку мамонта забивши
Для смачной вечері
Спав всю зиму дикий предок
У своїй печері.
Сон поганий не приходив
В голову патлату,
Бо не знав він про податки
І малу зарплату
Гарно як тоді жилося...
За мільйони ж років
Втратив він свою печеру...
Й разом з нею спокій.
12 жовтня 2011 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.