поет....!
- 05.10.11, 20:15
"Листар носив листи зелені, листи шуміли. Ех, весна!
Плету пісні на веретені про молодість, що промина."
(Богдан-Ігор Антонич)
"Листар носив листи зелені, листи шуміли. Ех, весна!
Плету пісні на веретені про молодість, що промина."
(Богдан-Ігор Антонич)
памяті Віктора Цоя...
душа -вічна! тільки не кожен це визнає в житті...
"Всякому городу нрав и права; Всяка имеет свой ум голова; Всякому сердцу своя есть любовь; Всякому горлу свой есть вкус каков, А мне одна только в свете дума, А мне одно только не йдет с ума..."
"Строит на свой тон юриста права, С диспут студенту болит голова, Тех беспокоит Венерин амур, Всякому голову мучит свой дур,- А мне одна только в свете дума, Как бы умерти мне не без ума." "Смерте страшна, замашная косо! Ты не щадиш и царских волосов, Ты не глядиш, где мужик, а где царь,- Все жереш так, как солому пожар, Кто ж на ея плюет острую сталь? Тот, чия совесть, как чистый хрусталь..."
Григорій Сковорода "сад божественных песней"(10)
"Всякому городу нрав и права; Всяка имеет свой ум голова; Всякому сердцу своя есть любовь; Всякому горлу свой есть вкус каков, А мне одна только в свете дума, А мне одно только не йдет с ума..."
"Це ж бо Задзеркальна книжка! Досить піднести її до Дзеркала - і всі слова стануть на місця!"
Льюїс Керрол
....книга у видавництві "АБАБАГАЛАМАГА" - просто супер!
"Любовь любить любимой мне судила
И так нас друг ко другу привлекла,
что, видишь,я и здесь не разлюбила.".......
(из Данте....)
"При жизни солнцу мы не рады были
И полны дымом докучливой лени -
И вот скорбим мы в загрязненном иле".
"Божественная комедия" Данте Алигьери
"Якби ми не мали ворогів, то, бігме, вони б їх видумали, аби лиш нас захищати! Красненько дякуємо! Боже, врятуй нас від наших збавителів, а з ворогами дамо собі раду й самі. Бідні овечки! Коли б нам берегтися тільки вовка, то доля наша була б не така вже й лиха! Але хто нас убереже від пастуха? "
Кола Брюньйон
"Випити перед роботою, випити після роботи - яке це чудове життя!...Гей! Бачу навколо себе людей, галасливих,буркотливих. Дорікають мені, знайшов, мов, коли співати пісні,в такі часи смутні. Але ж нема смутних часів, є смутні люди. Я не такий, хвалити бога.
Один одного грабує? Один одного мордує? Так завжди буде. Даю голову до пня,що й за чотириста літ наші пра-пра-правнуки будуть так само люто різатися і відтинати один одному носи. Я не кажу вже про те, що вони, може винайдуть до цього сорок нових, досконаліших
способів, ніж тепер. ...Можливо... вони зможуть одвідати місяцеві краї, майстерню перунів, дощові водосховища, може, поселяться на небі і пиячитимуть з богами...Але тут, де я сиджу,-найбезпечніше. Бо хто ж мені поручиться, що за чотириста літ вино буде таке саме добре? "
(Ромен Роллан "Кола Брюньйон" 1914р.)