На роботі не захотіли підвищувати оплату, хоча електроенергія здорожчала майже вдвічі. Мабуть, справи в офісі йдуть не дуже гарно. Бо і платять пізніше, ніж зазвичай. Напевно, попит знижується. Це погано, оскільки трапляються завдання, які вимагають багато часу. Та й не додає натхнення. Й так останнім часом нічого не хотілось, а тепер і поготів.
----
Мама давно не виходила на вулицю. Правда, пів року тому був вихід на двір. І ось нещодавно несподівано прогулялась. В принципі, нічого незвичного, але з минулого року це як незвична подія. Й то, дається з великим трудом, тому що з віком здоров'я не додається, а навпаки.
----
Читав про зміни в місті.Біля залізничної станції замість МАФу поставили капітальний кіоск. Причому так, що ширина тротуару набагато зменшилась. В Фейсбуці піднімали галас, але було схоже на договорняк, коли начебто противники, а фактично нічого не змінюють. Зрозуміло, що попри обурення громадськості новий кіоск, побудований з порушенням правил, не будуть.
Ще одна новина теж пов'язана з хаотичною забудовою. Дитячий майданчик з бюветом перебудують під кіоски. Майданчик для дітей залишать, але потіснять, а ось бювету не буде. Роблять з нашого міста базар-вокзал:(
Як "планові" ремонти, так аварійні відключення. Щотижня перебої з електропостачанням. Сьогодні ввечері знову пропав струм. Причому під час роботи за комп'ютером (що чудово). Потім дали світло. Але через півгодини воно знову зникло. У мене просто нема слів. А ще ж обіцяють повернення стабізізуючих відключень! Браво, ДТЕК! Браво! Відправив скаргу, але відповіді не читаю, бо вони спроможні лише на формальну відписку. Вияснив, що проблема не в багатостраждальній місцевій підстанції, а на магістральних мережах. Автовідповідач ДТЕК відповів, що аварійні вимкнення у багатьох районах Київщини. А чому тоді ніде про це не написали? В новинах теж тиша.І ще ж анонсували підвищення вартості електронергії.
Для компа і холодильника постійні аварійні вимкнення навряд чи корисні. Думаю, що мабуть-таки доведеться ризикнути і купити ДБЖ (джерело безперебійного живлення). Правда, мама відмовляє. Але куди діватись? Мені й працювати треба. Та й розваги теж залежать від електрики.
Почуваюсь, як витиснутий лимон. Вдома сварок стало менше, але докори все одно трапляються. Нічні повітряні тривоги не дають виспатись. По роботі нічого не хочеться робити. Не знаю чому. Просто настрій неробочий. Мабуть, далося взнаки, що січень-лютий-березень-квітень були авральними і потрібен перепочинок.
З цікавого — кицька облюбували стіл на кухні. Виганяли — не допомагає. Проте почала їсти борщ і яєшню. Щось дивне коїться.
З останніх новин, які зацікавили — партизани у Бєлгородській народній республіці. Не знаю, як прокоментувати, але новина приємна.
Дегустація, яку давно очікував: порівняння двох найбільших торгових
марок українських вермішелей швидкого приготування, що конкурують між
собою — оновленої "Мівіни" (яку роблять на іншому заводі) та нової
"Reeva" (що виступає замість "Rollton"). Під таку дегустацію навіть
змінив назву звіту на більш коректну — з "нових смаків вермішелей і
локшин" на "нові вермішелі та локшини", що є більш точним визначенням
моїх оглядів.
Чому саме таке порівняння? Тому що "Мівіна" є
найстаршою і найбільшою торговою маркою вітчизняного виробника продуктів
швидкого приготування. До повномасштабної війни їх виготовляли у
Харкові на заводі "Техноком", який увійшов до міжнародного концерну
"Nestle", а віднедавна виробництво відновили, але вже у іншому місці —
на заводі у Волинській області. Щодо "Reeva", то з осені 2022 року її
виробляє завод "Маревен-Фуд Європа" у Білій Церкві, на Київщині. Раніше
вони співпрацювали з в'єтнамсько-японським холдингом "Mare ven Food" і
виготовляли продукцію під міжнародною торговою маркою "Rollton", однак
через порушення логістики (за офіційними повідомленнями), а ймовірніше —
через випуск "Роллтона" на росії, виробництво зупинили. Новим
інвестором стала компанія Jelmond Ltd, що володіє міжнародним брендом
"Reeva". А самі вермішелі, локшини, супи та пюре тепер роблять за
в'єтнамськими технологіями. Ось така захоплююча передісторія.
1. У цій дегустації: вермішель "Мівіна" зі смаком курки (негостра)
[оновлена], вермішель "Мівіна" зі смаком курки (гостра) [оновлена],
вермішель "Reeva" зі смаком курки, вермішель "Reeva" зі смаком гострої
курки, вермішель "Reeva" зі смаком грибів. Смаки класичні (переважно,
курячі, які я не люблю), проте це нові або оновлені найменування. А
ідентичні смаки дозволять краще порівняти різні марки. Тому все одно має
бути цікаво.
Невиспаність. Не знаю, як можна спати, коли знаєш, що буде масована ракетна або дронова атака? Багато людей радять не звертати уваги. Але ж все одно нервуєш. До того ж, прокидаєшся від звуків вибуху — і в результаті так само не спиш.
Відчуття від недоспаності неприємні. Голова напружена і болить. А ще сонливість. Ну і працездатність знижується. Ось, наприклад, сьогодні довелося влаштувати вихідний.
Відсипатись вдень важче, оскільки при сонячному світлі організм налаштований на бадьорість. Можна спробувати заснути лише у похмурий або дощовий день. Є ще один варіант — ліки з побічним снодійним ефектом. Але перед їхнім прийомом бажано налаштуватись на сон. Вдень це проблематично. Єдине сподівання, що русня попуститься і зробить паузу в ракетних обстрілах.
Коли колекціонував масштабні модельки автомобілів мріяв, щоб вийшов партворк (журнальна серія) про українські автомобілі. Хотілося поставити на поличку різноманітні "Таврії", Ланоси, іноземні машини вітчизняного складання. А заодно дізнатись про цікаві факти про рідне автомобілебудування, яке з 2010-х почало загинатись. Тим паче, порівнюючи з автомобільною промисловістю сусідніх країн і враховуючи економічні та політичні кризи, ринок збуту з автомобілями у нас було непогано.
І ось, цьогоріч, вирішив зробити самвидав, пофантазувавши як би міг виглядати журнал з партворку про українські автомобілі.
Ну і ще це — дослідження автомобільної історії, яке збирав по крихтам.
P.S.: Оновив.
P.P.S.: Уточнив інформацію, тому довелося ще раз оновити.
P.P.P.S.: Ще раз оновив.
P.P.P.P.S.: Зробив ще одне оновлення. Сподіваюсь, остаточне.
Розчарований "Євробаченням". Журі не зрозуміти. Складається враження, що без договорняку не обійшось. Ще й пісня сплагіачена у Мікі Ньютон.
Якби ж не повітряні тривоги, то не дивився б трансляцію.
Стосовно наших, то TVORCHI у фіналі виступи слабенько. Проте зайняли непогане місце — 6. Я так і розраховував, що учасник від України навряд чи стане першим чи другим, але напевно потрапить у першу десятку.
Продовження розповіді про "Євробачення-2023" — українське, але з проведенням у Великобританії. Другий півфінал був цікавіший, ніж перший, оскільки почув більше гарних або просто нормальних пісень. Сподобались виступи Польші, Литви, Австралії. Останні взагалі викатили на сцену автомобіль! З прикольного: виступ албанців був схожий на циганське весілля. А у ролі офф-топу (поки підраховувались голоси) виступили драг-королеви. У чаті від шоу травесті "підгорало" так само, як і завеликої кількості чоловіків у рожевих костюмах. На десерт були анонси виступів фіналістів. Особливо сподобався номер співвітчизників — TVORCHI. Вони виступатимуть у фіналі. І хоч я не є їхнім фанатом, пісню доопрацювали і вона стала набагато кращою. А постановка взагалі шикарна.
Оскільки сподобались декілька пісень, покажу виступ TVORCHI, які не співали у другому півфіналі , але будуть у фіналі.
Ніколи писати, бо на роботі завантаження не спадає. Але за традицією треба написати хоча б декілька слів про цьогорічне "Євробачення". Зокрема, про перший пів-фінал.
Оформлення з серцями виглядає як самоцитування. Тобто, замість того, щоб створити нову тєму, вирішили обіграти частину логотипу. Ще й у кислотних кольорах. Ну, таке...
"Візитивки" у порівнянні з минулорічними понурі. Не сподобалось тому що замість українських краєвидів у "листівках" аж три країни — України, Великобританії та країни-учасника конкурсу. Тому за секунди важко розгледіти пам'ятки. Також не сподобався вибір об'єктів. Звичайно, круто, що показали автобус (як досліднику громадського транспорту це приємно). Добре, що показали український, а не білоруський автобус. Але якщо лондонські дабл-декери — візитівка Лондона, то львіські — навряд чи. А чим примітна гірська дорога в Івано-Франківській області? Або ЖК "Комфорт-Таун", або лабіринт з кущів — це хіба пам'ятки?! Ну, я розумію, зараз йде війна і аерозйомка заборонена, однак можна щ було щось відоме і справді цікаве підібрати навіть на Заході країни.
Ефект сферичності теж не дуже.
Про костюми і шоу краще промовчу. Срамота!
Пісні слабенькі. З 15-ти сподобалась лише від Молдови. На фоні всіх учасників мейнстрімна пісня від TVORCHI виглядає шедевром. Складається враження, що основну увагу приділили костюмам і виступам, а не пісням і співу.
Запам'ятались хіба що учасники з Хорватії і учасник з Фінляндії, який нагадує одного з ютуб-блогерів.