www.zarvanycia.іп.укр
Преподобний Максим Сповідник

Наступним у нашому календарі (21 січня за новим стилем) є день пам'яті преподобного Максима Сповідника — одного з найвидатніших богословів та захисників християнської віри VII століття.

Святий Максим народився у Константинополі та мав блискучу освіту. Він служив першим секретарем імператора Іраклія, але згодом залишив світське життя та прийняв чернечий постриг. Увесь свій шлях він присвятив боротьбі проти єресі монофелітів, які заперечували наявність у Христа людської волі, стверджуючи лише Божественну.

За свою непохитність Максим Сповідник зазнав жорстоких переслідувань: йому відрізали язик та праву руку, щоб він не міг проповідувати та писати. Проте, за свідченнями, Господь явив чудо, і святий продовжував свідчити про істину до останнього подиху у засланні.

Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.іп.укр/

Часткова версія:
https://www.facebook.com/krokdospasinnya ,
https://twitter.com/krokdospasinnya ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/PRK-JqyoPSA

www.zarvanycia.іп.укр
Святий Еміліан, єпископ Кизицький

Святий Еміліан був єпископом міста Кизика у першій половині IX століття. У цей час у Константинополі царював імператор Лев Вірменин (813–820 рр.), який був запеклим іконоборцем.

Імператор намагався знищити християнську традицію вшанування ікон і прагнув заборонити їх на державному рівні. Він викликав до себе єпископів, щоб змусити їх відмовитися від шанування святих образів.

Проти іконоборчої єресі рішуче виступив Еміліан. Він сміливо заперечив імператору, наголошуючи, що питання віри та церковні догмати не можуть вирішуватися державними інстанціями чи світською владою. Духовні, Божі справи повинні вирішуватися виключно у Церкві.

Це неабияк обурило Лева Вірменина. За свою непохитність святий Еміліан був позбавлений кафедри та відправлений у заслання. Попри всі катування та страждання, він не відмовився від істинної віри й до кінця життя залишався вірним Христу. Святий Еміліан помер у вигнанні, удостоївшись від Бога вінця сповідника.

Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.іп.укр/

Часткова версія:
https://www.facebook.com/krokdospasinnya ,
https://twitter.com/krokdospasinnya ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/PRK-JqyoPSA

www.zarvanyciaіп.укр Святкування Успіння Пресвятої Діви Марії

Свято Успіння є важливим і одним із найбільших у християнстві. Варто згадати дні від Преображення Господа нашого Ісуса Христа до Успіння Пресвятої Діви Марії. Протягом цього часу церква вшановує таких святих: Дометія та Пульхерію, єпископа Еміліана, святого апостола Матія, святого архідиякона Лаврентія, святого Максима Сповідника, святого пророка Міхея. Недарма я згадую ці величні постаті, пам'ять яких припадає на тиждень між Преображенням та Успінням. Таким чином я хочу підкреслити велич Божої доброти. Часто ми запитуємо себе, чому з нами відбувається те чи інше, і не помічаємо, скільки чудес траплялося за століття існування християнської віри. Чудес насправді дуже багато. Подвижників, які діяли протягом тисячоліть, не описати в одній книзі. Як Іван Хреститель пророкував прихід Месії, так святі протягом тисячоліть пророкують Його другий прихід. Про Страшний суд та шлях до спасіння написано безліч творів, які свідчать про життя святих.

Чим же велике свято Успіння Пресвятої Діви Марії? Передусім хочу згадати про велику кількість об'явлень Діви Марії по всій земній кулі. У цей день варто про це почитати, що допоможе зрозуміти: земне життя не закінчується, а продовжується у вічності.

Об'явлення Пресвятої Богородиці у Фатімі — це кілька з'явлень, що відбулися у маленькому селі Алжустрел (Aljustrel) парафії Фатіма. Богородиця вкотре з’явилася дітям і розповіла про трагедії та шлях спасіння для людства.

Об'явлення Пречистої Діви Марії в Гарабандалі — відбулися в Кантабрійських горах північної Іспанії, у маленькому селі Сан-Себастьян-де-Гарабандал. Знову ж таки, Пречиста Діва Марія з’явилася чотирьом дітям.

Об'явлення Пречистої Діви Марії — Містичної Троянди в Монтік’ярі — це містечко у північній Італії. Об'явлення були дані П’єріні Джиллі.

Кількість об'явлень Пресвятої Богородиці є дуже великою. Багато з них ще не затверджені церквою. Багато місць роками збирають сотні тисяч прочан. Та найбільшим даром Богоматері є паломництва. Хоча чуда відбуваються і зараз, саме давні об'явлення започаткували традицію великих прощ, які щороку кілька разів збирають паломників з усього світу. Варто відзначити прощу у Зарваниці. Цього року на Успіння проща зібрала безліч людей для спільної молитви за мир.

Побувати там і не почути пісню "Витай, Маріє", що проникає у серця вірян, просто неможливо.

Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.іп.укр/

Часткова версія:
https://www.facebook.com/krokdospasinnya ,
https://twitter.com/krokdospasinnya ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/wVRw0Nb8r8k

www.zarvanycia.іп.укр Розповідь про святого мученика Диомеда збігається в часі з перенесенням Нерукотворного образа Ісуса Христа.

Це дуже важлива подія для людей, що вірять у воскреслого Христа. Що ж таке образ Нерукотворний?
Це образ, який чудесним чином з’явився на полотні після контакту з обличчям Ісуса Христа, коли той ішов на муки.
Варто згадати, що таких образів у світі є три. Минулого року такий образ привозили і в Україну. Він перебував у місті Львові, в соборі Святого Юра.
Щоб побачити Нерукотворний образ Ісуса Христа, або, як його ще називають, «Хустину Абгара», вишикувалися тисячі прочан з усієї України. Кожен приходив помолитися та попросити про своє.
Блаженніший Святослав уперше в історії Ватикану представив цей образ українському народу 30 січня. Чому це пам’ятна подія, ми зможемо зрозуміти з архівів Ватикану, де вказано, що образ уперше за 100 років покинув звичне місце зберігання.

Невипадково сьогодні ми також згадуємо мученика Диомеда. Адже цей святий усім своїм єством служив Ісусу Христу. Народився майбутній святий у місті Тарсі, що в Малій Азії. Ріс богослухняним та вірним християнству.
Вивчившись на лікаря, святий почав допомагати людям. Він майстерно лікував тіла, та не менше дбав про душевну міць своїх хворих. Не раз він молився та підтримував їх духовно, у такий спосіб навертаючи людей до Бога.
Переїжджаючи з міста до міста, святий радо допомагав усім нужденним. Коли він потрапив у Нікею, його схопили за наказом Діоклетіана (284–305 роки).
Намагаючись догодити імператору, воїни вели святого до місця суду. Та Бог приготував святому іншу долю. Вийшовши з повозки, святий упав мертвим. Господь забрав його душу після молитов.
Воїни, намагаючись усіляко догодити імператору, вирішили відтяти голову святому. Коли голову відтяли, воїни осліпли.
Голову привезли начальнику. Василевс наказав повернути її назад до тіла святого мученика. Здивуванню не було меж: коли голову приклали до тіла, всі воїни прозріли та почали славити Бога.

Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.іп.укр

Часткова версія:
https://www.facebook.com/krokdospasinnya ,
https://twitter.com/krokdospasinnya ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/n0BkcTLSCVY

www.zarvanycia.іп.укр
Великомученик Георгій Побідоносець (Юрій Переможець)

Він жив у IV ст. в Каппадокії, яка входила до складу Римської імперії, і був сином хлібороба. Ріс у глибоко віруючій християнській родині. Ім'я Георгій означає «землероб». Батько прийняв мученицьку смерть, коли святий Георгій був ще юнаком. Мати любила сина і виховала його в благочесті. Згодом вони переселилися до Палестини. Досягнувши повноліття, святий Георгій став відважним воїном. Імператор Діоклетіан (284–305) призначив його старшим воєначальником.

Імператор ненавидів християнство і у 296 р. наказав переслідувати та виганяти християн. Дізнавшись про це, святий Георгій роздав усе своє майно бідним і, з'явившись до Сенату, відкрито заявив про свою віру: «Я раб Христа, Бога мого, і свідчу про цю істину». Один із сановників повторив слова Пілата: «Що є істина?». На це святий відповів: «Істина є Сам Христос, Якого ви гоните».

Здивований імператор почав переконувати Георгія відректися від переконань і принести жертву ідолам, обіцяючи земну славу. Святий відповів: «Ніщо не послабить моєї віри». Розгніваний імператор наказав виштовхнути Георгія списами з приміщення, але тверда сталь згиналася, торкаючись тіла мученика, не завдаючи йому шкоди. Його кинули до в'язниці, де забили ноги в колоди, а на груди поклали важкий камінь.

Наступного дня Діоклетіан наказав колесувати мученика. Його прив’язали до великого колеса з гострими шипами, що рвали тіло. Терплячи страшні муки, святий звернувся до Господа за підтримкою, а потім затих. Імператор вирішив, що він помер, і пішов до капища принести жертву ідолам. Тієї ж миті стемніло, прогримів грім і почувся голос: «Не бійся, Георгію, Я з тобою». З’явився Ангел Господній у вигляді світлоносного юнака, поклав руку на святого і сказав: «Радуйся!». Святий Георгій миттєво зцілився. Присутні, побачивши це чудо, увірували в Бога. Два знатних сановники, Анатолій і Протолеон, відкрито оголосили себе християнами, за що імператор наказав відсікти їм голови.

Цариця Олександра також увірувала в Христа. Гнівливий Діоклетіан хотів знищити її, але служителі відвели її до палацу.

Імператор наказав кинути Георгія в яму з негашеним вапном і засипати на три дні. Коли його відкопали, він був неушкодженим. Потім його били воловими жилами так, що кров змішувалася з землею, але мужній страждалець залишався життєрадісним. Намагаючись принизити віру, Діоклетіан зажадав, щоб святий воскресив померлого. Георгій помолився біля гробниці: «Господи! Покажи цьому народу, що Ти — Бог Єдиний». Небіжчик ожив і вийшов із гробниці. Багато людей увірували, але імператор залишився непохитним, підтверджуючи слова Писання: «Якщо Мойсея і пророків не слухають, то хоч би хто і з мертвих воскрес, не повірять» (Лк. 16:31).

Діоклетіан наказав стратити воскреслого та знову кинути Георгія до в'язниці. В останню ніч мученику явився Сам Господь, обійняв його, поклав на голову вінець і сказав: «Не бійся, а дерзай і царюватимеш зі Мною».

На суді імператор запропонував Георгію стати співправителем в обмін на жертву ідолам. Святий увійшов до капища, звернувся до головного ідола і промовив: «Ісус Христос — Бог мій». Ідоли впали і розсипалися. Жерці почали вимагати смерті «чарівника». Цариця Олександра відкрито визнала свою віру і була вбита.

Святому Георгію відсікли голову 23 квітня (за ст. ст.) 303 року. Церква називає його Побідоносцем не за військові звитяги, а за духовну перемогу над мучителями та незламну віру. Тіло святого поховали в місті Лідда. За часів Костянтина Великого там збудували храм, куди помістили його нетлінні мощі.

Найвідомішим дивом святого є перемога над змієм. Легенда розповідає, що біля одного міста оселився змій, який пожирав людей. Коли черга дійшла до царської дочки, з'явився Георгій на білому коні й уразив чудовисько списом. Після цього 25 тисяч людей прийняли хрещення, а на місці перемоги збудували храм на честь Богородиці та святого Георгія.

Святого Георгія Побідоносця глибоко шанують в Україні ще з часів Русі.

Радуйся, Георгію, великий Побідоносцю!

Посилання:
http://www.zarvanycia.іп.укр
https://www.facebook.com/krokdospasinnya
http://blog.i.ua/user/6200557/2389984/
https://twitter.com/krokdospasinnya
https://www.youtube.com/embed/mmjxsWtPQqc

www.zarvanycia.іп.укр Житіє святого мученика Мирона

Святі мученики за Христа часто виділялися чудами та мужністю в терпіннях. Не є винятком і святий мученик Мирон. Як свічка ставиться на видноті, щоб освітлювати все приміщення, так святий Мирон освітлював шлях для вірних Божих душ.

Жив майбутній святий мученик у III столітті в Ахаї, що є грецькою областю. На той час правив тією частиною світу імператор Декій (249–251 роки). Наш же святий був пресвітером — дуже чуйним та водночас мужнім, коли йшлося про віру. Неодноразово святий звершував Богослужіння, що в той час переслідувалося.

Отож, коли на Різдво Христове його застав за служінням Літургії тутешній правитель Антипатр зі своїм військом, святий мученик палко захищав свою паству і взяв на себе всю провину. Святий почав викривати все зле, що чинив правитель, що дуже розлютило Антипатра. Тому святого почали жорстоко мучити.

Людська злоба придумала багато мук для святого. Однією з них було стругання тіла святого залізними гребенями. Потім пресвітера кинули в розпалену піч, але Господь учинив велике чудо. Тіло святого не згоріло в печі, натомість мучителі отримали смертельні рани: вогонь із печі вийшов і обпалив півтори сотні людей, що підтримували покарання невинного.

Це чудесне дійство дуже роздратувало Антипатра, тому він почав придумувати інші катування. Пробував переконати святого поклонитися ідолам, а коли той відмовився, Антипатр наказав мучити його ще жорстокіше. Святому почали різати шкіру, роблячи ремені. Мужньо терпів святий муки. Взявши один із ременів, він кинув його правителеві в обличчя. Розізлившись, правитель наказав стругати мученика Мирона залізом по зідраному тілу.

Після жахливих знущань його кинули звірам. Та з Божої волі звірі не зачепили святого. Ці події дуже вразили душу Антипатра: відчуваючи велику силу Божу та будучи переможеним власною злістю, правитель покінчив життя самогубством.

Та навіть після смерті мучителя святого не залишили живим у цьому світі: після подальших катувань йому відсікли голову в місті Кизик (близько 250 року). Душа мученика перенеслася у вічне життя після мук, які сучасна людина навряд чи змогла б витерпіти.

Таких мучеників за часів правління Декія було дуже багато. Та катування не зупинили дух християнства, що палко поширювався світом, несучи слово Боже в Євангелії.


Посилання:
http://www.zarvanyciaіп.укр https://www.facebook.com/krokdospasinnya
http://blog.i.ua/user/6200557/2389984/
https://twitter.com/krokdospasinnya
https://www.youtube.com/embed/rLIxGDA5VCE

www.zarvanycia.іп.укр Розповідь про святих мучеників Флора та Лавра

Історію цих двох святих мучеників варто розпочати зі згадки про II століття, а також про час, коли їхні нетлінні мощі були віднайдені та перенесені до Константинополя. В історії Церкви таке диво, як нетління тіл, зустрічається доволі часто — Господь дарує це своїм послідовникам, які палко втілювали в життя Євангельське вчення.

Доброчесність та шлях до віри
Чим же прославилися Флор та Лавр? Насамперед варто згадати про їхні чесноти, що ведуть до святості, — зокрема про безмежну любов до ближнього. Працюючи важко, вони часто віддавали зароблені кошти бідним, що є рідкістю навіть у наш час.

За професією святі були майстерними каменотесами. Навчалися цього ремесла, а також посту та молитви, у християнських вчителів — святих Прокла та Максима. Окрім професійних навичок, вчителі прищепили їм головне — життя у Христі.

Будівництво храму та диво зцілення
Коли правитель Іллірика наказав їм працювати над зведенням язичницького храму, святі не відмовилися, а старанно виконували роботу. Під час будівництва сталася трагедія: син місцевого жерця Мамертіна отримав важку травму — осколок каменю потрапив йому в око.

Побачивши, що батько у розпачі, святі мученики запропонували допомогу. Вони взяли хлопця до себе, доглядали за ним і щиро навчали основ християнської віри. Невдовзі сталося диво: хлопець не лише повністю одужав, а й навернув до Бога своїх батьків, чиї душі раніше були скуті гріхом ідолопоклонства.

Сповідництво та мучеництво
Уся родина жерця приєдналася до Церкви Христової. Разом із громадою, що налічувала близько 300 християн, замість ідольського капища вони облаштували храм на честь Ісуса Христа. Язичницьких ідолів було скинуто, а на їхньому місці встановлено Чесний Хрест.

Проте у II столітті панувало жорстоке язичництво, і реакція начальника області була невблаганною:
Усі 300 християн були страчені.
Флора і Лавра кинули у порожній колодязь і засипали землею.

Минули роки, і за Божим промислом мощі святих братів були віднайдені нетлінними, ставши джерелом численних зцілень і свідченням їхньої незламної віри.

Посилання:
http://www.zarvanycia.іп.укр https://www.facebook.com/krokdospasinnya
http://blog.i.ua/user/6200557/2389984/
https://twitter.com/krokdospasinnya
https://www.youtube.com/embed/D53JAGnNDFM

www.zarvanycia.іп.укр Святий мученик Андрій Стратилат і 2593 мученики

Сьогодні вшановується пам'ять святого мученика Андрія Стратилата та 2593 мучеників, що постраждали разом із ним.

Мучеників, які стали жертвами заради Христа в історії Церкви, налічується багато тисяч. Одні боролися за чистоту віри, інші стали жертвами фанатичних переслідувачів християн. Не є винятком і подвиг 2593 мучеників, натхненних святим Андрієм Стратилатом. Події, про які йдеться, відбувалися на початку IV століття, під час правління імператора Максиміана.

Військова служба та шлях до віри
Святий мученик був трибуном у війську Максиміана Галерія. Він зразково виконував свою військову місію. Ще не будучи охрещеним, Андрій вирізнявся серед воїнів особливою добротою та побожністю.

Римська імперія була відома жорстокими переслідуваннями християн, тому належати до їхнього числа було смертельно небезпечно. Під час однієї з битв, яку розпочали перси, святого відправили на оборону міста. Головнокомандувач війська Антіох, знаючи про високий професіоналізм Андрія Стратилата, довірив йому захист рубежів.

З Божої волі святий почав навертати воїнів до віри. Військові дослухалися до кожного його слова і запалали ревністю у служінні Богу. Коли військо персів було дивовижним чином розбите без значних втрат, солдати ще більше утвердилися у вірі в Істинного Бога.

Катування та стійкість
Про ці події дізнався воєначальник Антіох. Він наказав схопити святого разом із його військом і піддати катуванням. Жорстокість катів виходила за межі людяності:
Святого прив'язали до розпеченого мідного ліжка, проте Господь дав йому сили мужньо витерпіти біль.
Іншим воїнам цвяхами прибивали руки до дерев'яних перекладин.

Святий Дух підтримував полонених під час тортур і перебування у в'язниці. Тим часом імператор Максиміан отримав листа від Антіоха про можливий бунт у війську, адже багато людей бачили стійкість мучеників та чудеса, що відбувалися навколо них. Боячись повстання, імператор наказав діяти хитрістю.

Хрещення та мученицька смерть
Антіох відпустив Андрія та його воїнів, вдаючи, ніби вони вільні йти куди забажають. Проте святий був попереджений Богом про пастку. Він повів своє військо до міста Тарс, де попросив єпископа Петра охрестити їх.

Водночас Антіох написав таємного листа правителю Кілікії Селевку з наказом вбити святого та його воїнів. Християнське військо після хрещення вирушило до міста Мелітина, що в горах Вірменії. Побачивши переслідувачів, Андрій Стратилат закликав своїх воїнів не братися за зброю, а зустріти смерть із молитвою на вустах.

Усі вони були вбиті на тому місці. На знак того, що їхні молитви були почуті, там забило джерело з цілющою водою. Пізніше єпископ Тарський Петро та єпископ Берійський Нон відшукали та поховали тіла святих мучеників.

Посилання:
http://www.zarvanycia.іп.укр https://www.facebook.com/krokdospasinnya
http://blog.i.ua/user/6200557/2389984/
https://twitter.com/krokdospasinnya
https://www.youtube.com/embed/GAfptYHZ4NI

www.zarvanycia.іп.укр Святий мученик Андрій Стратилат і 2593 мученики

Сьогодні вшановується пам'ять святого мученика Андрія Стратилата та 2593 мучеників, що постраждали разом із ним.

Мучеників, які стали жертвами заради Христа в історії Церкви, налічується багато тисяч. Одні боролися за чистоту віри, інші стали жертвами фанатичних переслідувачів християн. Не є винятком і подвиг 2593 мучеників, натхненних святим Андрієм Стратилатом. Події, про які йдеться, відбувалися на початку IV століття, під час правління імператора Максиміана.

Військова служба та шлях до віри
Святий мученик був трибуном у війську Максиміана Галерія. Він зразково виконував свою військову місію. Ще не будучи охрещеним, Андрій вирізнявся серед воїнів особливою добротою та побожністю.

Римська імперія була відома жорстокими переслідуваннями християн, тому належати до їхнього числа було смертельно небезпечно. Під час однієї з битв, яку розпочали перси, святого відправили на оборону міста. Головнокомандувач війська Антіох, знаючи про високий професіоналізм Андрія Стратилата, довірив йому захист рубежів.

З Божої волі святий почав навертати воїнів до віри. Військові дослухалися до кожного його слова і запалали ревністю у служінні Богу. Коли військо персів було дивовижним чином розбите без значних втрат, солдати ще більше утвердилися у вірі в Істинного Бога.

Катування та стійкість
Про ці події дізнався воєначальник Антіох. Він наказав схопити святого разом із його військом і піддати катуванням. Жорстокість катів виходила за межі людяності:
Святого прив'язали до розпеченого мідного ліжка, проте Господь дав йому сили мужньо витерпіти біль.
Іншим воїнам цвяхами прибивали руки до дерев'яних перекладин.

Святий Дух підтримував полонених під час тортур і перебування у в'язниці. Тим часом імператор Максиміан отримав листа від Антіоха про можливий бунт у війську, адже багато людей бачили стійкість мучеників та чудеса, що відбувалися навколо них. Боячись повстання, імператор наказав діяти хитрістю.

Хрещення та мученицька смерть
Антіох відпустив Андрія та його воїнів, вдаючи, ніби вони вільні йти куди забажають. Проте святий був попереджений Богом про пастку. Він повів своє військо до міста Тарс, де попросив єпископа Петра охрестити їх.

Водночас Антіох написав таємного листа правителю Кілікії Селевку з наказом вбити святого та його воїнів. Християнське військо після хрещення вирушило до міста Мелітина, що в горах Вірменії. Побачивши переслідувачів, Андрій Стратилат закликав своїх воїнів не братися за зброю, а зустріти смерть із молитвою на вустах.

Усі вони були вбиті на тому місці. На знак того, що їхні молитви були почуті, там забило джерело з цілющою водою. Пізніше єпископ Тарський Петро та єпископ Берійський Нон відшукали та поховали тіла святих мучеників.

Посилання:
http://www.zarvanycia.іп.укр https://www.facebook.com/krokdospasinnya
http://blog.i.ua/user/6200557/2389984/
https://twitter.com/krokdospasinnya
https://www.youtube.com/embed/h4snTWEcpwY

www.zarvanyciaіп.укр
Христос Воскрес! Дорогі брати і сестри, у ці світлі дні моє серце переповнює трепетна радість, якою я прагну поділитися з кожним із вас. Великдень — це не просто спомин про події, що сколихнули світ понад дві тисячі років тому. Це мить, коли вічність торкається наших душ.

Моє найбільше сподівання в цей день — зустріти Живого Бога. Не лише в храмі чи обрядах, а в глибині власного серця. Я щиро прагну послужити Господу своїм християнським життям, стаючи Його руками на землі через добрі вчинки та милосердя.

Пригадаймо ту величну хвилину: камінь відвалено, могила порожня, а смерть переможена! Своїм Воскресінням Спаситель дарував нам успадкування миру, який вищий за будь-яке земне розуміння.

Від щирого серця бажаю кожному з вас:
Принести духовний плід: нехай ваше життя буде сповнене віри та любові.
Жити для Слави Божої: нехай ваші слова та діла завжди будуть присвячені Творцю.
Успадкувати Життя Вічне: нехай ваш шлях невідступно веде до осель Небесного Отця.

Нехай світло Воскреслого Христа завжди осяває ваші домівки, даруючи спокій і надію. Благословення Господнє нехай перебуває з вами!

Посилання:
http://www.zarvanyciaіп.укр
https://www.facebook.com/krokdospasinnya
http://blog.i.ua/user/6200557/2389984/
https://twitter.com/krokdospasinnya
https://www.youtube.com/embed/uPjmPl_Q1Yw