Житіє святого мученика Мирона
- 21.04.26, 21:23
www.zarvanycia.іп.укр
Житіє святого мученика Мирона
Святі мученики за Христа часто виділялися чудами та мужністю в терпіннях. Не є винятком і святий мученик Мирон. Як свічка ставиться на видноті, щоб освітлювати все приміщення, так святий Мирон освітлював шлях для вірних Божих душ.
Жив майбутній святий мученик у III столітті в Ахаї, що є грецькою областю. На той час правив тією частиною світу імператор Декій (249–251 роки). Наш же святий був пресвітером — дуже чуйним та водночас мужнім, коли йшлося про віру. Неодноразово святий звершував Богослужіння, що в той час переслідувалося.
Отож, коли на Різдво Христове його застав за служінням Літургії тутешній правитель Антипатр зі своїм військом, святий мученик палко захищав свою паству і взяв на себе всю провину. Святий почав викривати все зле, що чинив правитель, що дуже розлютило Антипатра. Тому святого почали жорстоко мучити.
Людська злоба придумала багато мук для святого. Однією з них було стругання тіла святого залізними гребенями. Потім пресвітера кинули в розпалену піч, але Господь учинив велике чудо. Тіло святого не згоріло в печі, натомість мучителі отримали смертельні рани: вогонь із печі вийшов і обпалив півтори сотні людей, що підтримували покарання невинного.
Це чудесне дійство дуже роздратувало Антипатра, тому він почав придумувати інші катування. Пробував переконати святого поклонитися ідолам, а коли той відмовився, Антипатр наказав мучити його ще жорстокіше. Святому почали різати шкіру, роблячи ремені. Мужньо терпів святий муки. Взявши один із ременів, він кинув його правителеві в обличчя. Розізлившись, правитель наказав стругати мученика Мирона залізом по зідраному тілу.
Після жахливих знущань його кинули звірам. Та з Божої волі звірі не зачепили святого. Ці події дуже вразили душу Антипатра: відчуваючи велику силу Божу та будучи переможеним власною злістю, правитель покінчив життя самогубством.
Та навіть після смерті мучителя святого не залишили живим у цьому світі: після подальших катувань йому відсікли голову в місті Кизик (близько 250 року). Душа мученика перенеслася у вічне життя після мук, які сучасна людина навряд чи змогла б витерпіти.
Таких мучеників за часів правління Декія було дуже багато. Та катування не зупинили дух християнства, що палко поширювався світом, несучи слово Боже в Євангелії.
Посилання:
http://www.zarvanyciaіп.укр https://www.facebook.com/krokdospasinnya
http://blog.i.ua/user/6200557/2389984/
https://twitter.com/krokdospasinnya
https://www.youtube.com/embed/rLIxGDA5VCE
Святі мученики за Христа часто виділялися чудами та мужністю в терпіннях. Не є винятком і святий мученик Мирон. Як свічка ставиться на видноті, щоб освітлювати все приміщення, так святий Мирон освітлював шлях для вірних Божих душ.
Жив майбутній святий мученик у III столітті в Ахаї, що є грецькою областю. На той час правив тією частиною світу імператор Декій (249–251 роки). Наш же святий був пресвітером — дуже чуйним та водночас мужнім, коли йшлося про віру. Неодноразово святий звершував Богослужіння, що в той час переслідувалося.
Отож, коли на Різдво Христове його застав за служінням Літургії тутешній правитель Антипатр зі своїм військом, святий мученик палко захищав свою паству і взяв на себе всю провину. Святий почав викривати все зле, що чинив правитель, що дуже розлютило Антипатра. Тому святого почали жорстоко мучити.
Людська злоба придумала багато мук для святого. Однією з них було стругання тіла святого залізними гребенями. Потім пресвітера кинули в розпалену піч, але Господь учинив велике чудо. Тіло святого не згоріло в печі, натомість мучителі отримали смертельні рани: вогонь із печі вийшов і обпалив півтори сотні людей, що підтримували покарання невинного.
Це чудесне дійство дуже роздратувало Антипатра, тому він почав придумувати інші катування. Пробував переконати святого поклонитися ідолам, а коли той відмовився, Антипатр наказав мучити його ще жорстокіше. Святому почали різати шкіру, роблячи ремені. Мужньо терпів святий муки. Взявши один із ременів, він кинув його правителеві в обличчя. Розізлившись, правитель наказав стругати мученика Мирона залізом по зідраному тілу.
Після жахливих знущань його кинули звірам. Та з Божої волі звірі не зачепили святого. Ці події дуже вразили душу Антипатра: відчуваючи велику силу Божу та будучи переможеним власною злістю, правитель покінчив життя самогубством.
Та навіть після смерті мучителя святого не залишили живим у цьому світі: після подальших катувань йому відсікли голову в місті Кизик (близько 250 року). Душа мученика перенеслася у вічне життя після мук, які сучасна людина навряд чи змогла б витерпіти.
Таких мучеників за часів правління Декія було дуже багато. Та катування не зупинили дух християнства, що палко поширювався світом, несучи слово Боже в Євангелії.
Посилання:
http://www.zarvanyciaіп.укр https://www.facebook.com/krokdospasinnya
http://blog.i.ua/user/6200557/2389984/
https://twitter.com/krokdospasinnya
https://www.youtube.com/embed/rLIxGDA5VCE
0
Коментарі