Підтримаймо молитовно важкохвору дівчинку Соломійку

  • 18.11.17, 15:23


Підтримаймо молитовно важкохвору дівчинку Соломійку - хто має змогу допоможімо фінансово на обстеження дівчинки!

Хемій Оксана Степанівна 
4731 2171 0251 5010
МФО 305299 
Р/р 29244825509100

http://kalushfm.com.ua/news/kalush-ta-kaluskiy-rayon/pyatilitniy-solomiytsi-khemiy-z--kalusha-u-yako-dityacha-mihren--potribni-koshti-na-obstezhennya-u-izrali-dlya-podalshoho-likuvannya

www.zarvanycia.іп.укр Зиновія Егейського та його сестру Зиновію

  • 12.11.17, 18:08

www.zarvanycia.іп.укр 12 листопада православні християни вшановують святого священномученика Зиновія, єпископа Егейського, та його сестру Зиновію. Священномученик Зиновій та його сестра Зиновія прийняли мученицьку смерть у 285 році в Кілікії. Вони роздали все своє майно бідним, натомість здобувши скарби небесні. За благодійність і святе життя Бог наділив Зиновія даром зцілення різних недуг. Згодом його обрали єпископом християнської громади в Кілікії. У святительському сані святий Зиновій ревно поширював християнську віру серед язичників. Коли імператор Діоклетіан розпочав гоніння на християн, єпископа Зиновія заарештували й привели на суд до правителя Лісія. Щоб зберегти життя, єпископу запропонували вклонитися ідолам. Святий відповів: «Це короткочасне життя без Христа не є життям, а лише загибеллю...» За наказом Лісія святителя прибили до хреста і піддали катуванням. Сестра єпископа, бачачи муки брата, безстрашно визнала перед мучителями свою віру в Христа, за що також була віддана на тортури. Святі залишилися живими після катувань на розпеченому залізі та в киплячому котлі, після чого їх стратили через обезголовлення. Пресвітер на ім'я Гермоген таємно поховав тіла святих мучеників. http://www.zarvanycia.іп.укр/, https://www.facebook.com/krokdospasinnya , https://twitter.com/krokdospasinnya , http://blog.i.ua/user/6200557/ , https://www.youtube.com/embed/L839IIoVk4A

www.zarvanycia.іп.укрЖиття і праці апостолів - Святий Лонгін Сот

  • 29.10.17, 18:38

www.zarvanycia.іп.укр Життя і праці апостолів - Святий Лонгін Сотник.

Життя і праці апостолів -Святий Лонгін Сотник. Сімейством з міста Ардалес в Каппадокії Він стояв на охороні біля хреста Господня і Його труни і був очевидцем Його мук, смерті і воскресіння, і дивовижних речей, що їх супроводжували. Повірив у Христа і, повернувшись на батьківщину, став проповідувати слідом за тим Євангеліє. Через певний час бійці, послані Пілатом згідно підступам іудеїв, обезголовили св. страждальця Лонгіна. Голову страждальця вони принесли для посвідчення в Єрусалим, а пізніше кинули її без поховання через стіни міста. Потім правдива голова святого була дивовижним чином знайдена однією осліплою жінкою, яка при цьому прозріла. Спільно зі св. Лонгіном отримали муки і двоє бійців. Святий страждалець Лонгин сотник, римський воїн, ніс службу в Юдеї підчас правління прокуратора Понтія Пілата. Під час мук спасителя підрозділ, яким командував Лонгин, стояв на охороні Голгофи, у самого підніжжя святого Хреста. Лонгин і його бійці були очевидцями останніх миттєвостей у житті Бога. Великих і жахливих знамень, які явлені згідно погибелі Його. Дані дії вразили душу бійця. Лонгин повірив у Христа і всенародно сповідав, що «воістину - є Сином Всемилостивого» (Мф. 27:54). (Згідно з церковним переказом, Лонгин був той воїн, який пронизав списом ребра розіп'ятого Спасителя і від крові і води отримав одужання нездорових ока.) Після мук і поховання Спасителя Лонгин зі власним підрозділом стояв на охороні біля Гробу Господнього. Тут бійці сподобилися бачити Пресвітле Христове Воскресіння. Іудеї хабаром схиляли їх лжесвідчити, ніби тіло Христа викрали Його учні. Лонгин і два його товариша не спокусились іудейським золотом. Повіривши в Спасителя, бійці здобули Випробування від апостолів і прийняли рішення покинути службу. Лонгин покинув Юдею і відправився з проповіддю про Христа Ісуса, Сина Божого, на власну вітчизну, до Каппадокії. За ним послідували і два його товариша. Вогняне слово справжніх співучасників великих подій в Юдеї сколихнули серця і уми каппадокійців; християнство стало скоро поширюватися в місті та навколишніх містах. Запитавши про це, іудейські старійшини запевнили Пилата послати в Каппадокию підрозділ бійців, щоб знищити Лонгіна і його сподвижників. Посланий підрозділ прибув в місто Лонгіна; колишній сотник сам вийшов назустріч бійцям і привів їх у власний дім. Бійці повідали про мету свого прибуття, не розуміючи, що є господарем будівлі - та людина, яку вони відшукують. Тоді Лонгин і його сподвижники охрестили себе і просили бійців, не бентежитись, зробити власний обовязок військового підпорядкування. Бійці бажали випустити святих і в тому числі рекомендували їм втікати, проте сподвижники категорично відмовилися, проявивши тверду волю взяти муки через Христа. Святі мученики були обезголовлені, і їхні тіла поховані в місці, а відтяті голови вислані до Пилата. Пилат наказав кинути голови страждальців на сміттєзвалище за межами стін міста. Через деякий час одна сліпа жінка прийшла в Єрусалим, щоб поклонитися святиням. У сні їй з'явився святий Лонгин і сказав, щоб вона відшукала його голову і поховала її. Сліпу проводили до звалища. Торкнувшись голови мученика, жінка прозріла. Вона молитовно віднесла правдиву голову в Каппадокію і похоронила.

https://twitter.com/krokdospasinnya ,

www.zarvanycia.іп.укр Пророк Самуїл.

  • 02.10.17, 20:41

www.zarvanycia.іп.укр www.zarvanycia.іп.укр Самуїл — пророк Божий Самуїл (івр. , Шмуель, «почутий Богом»). Його мати, Анна, тривалий час була безплідною і палко благала Господа про дитину. Її чоловік Елкан мав двох дружин, і щороку родина вирушала до Сільома (Шило), де тоді перебувала Скинія, щоб принести жертви Господу. Варто зауважити, що входити у «Святая Святих» дозволялося лише первосвященникові раз на рік, тому Елкан та Анна молилися перед входом до святилища. Під час однієї з таких подорожей Анна, терплячи насмішки від іншої дружини Елкана, щиро молилася біля порога храму. Її молитва була такою палкою, а губи рухалися настільки тихо, що первосвященник Ілій спочатку прийняв її за п’яну. Анна дала обітницю: якщо в неї народиться син, вона віддасть його на служіння Богові на всі дні життя його, і бритва не торкнеться його голови (обітниця назорейства). Господь почув її, і вона народила Самуїла. Коли дитина підросла, мати привела його до храму, як і обіцяла. Згодом Бог благословив Анну ще п’ятьма дітьми. Самуїл став великим пророком та останнім суддею Ізраїльським, чиє слово мало величезну вагу для народу. Господи, молимося до Тебе і просимо заступництва Твоїх праведників, таких як святий Самуїл, даруй нам спасіння та мир. http://www.zarvanycia.іп.укр https://www.facebook.com/krokdospasinnya http://blog.i.ua/user/6200557/2389984/ https://twitter.com/krokdospasinnya https://www.youtube.com/embed/PfHZ8USZOjo

www.zarvanycia.іп.укр 21 вересня Різдво Пресвятої Богородиці.

  • 20.09.17, 21:56

www.zarvanycia.іп.укр Різдво Пресвятої Богородиці 21 вересня (за старим стилем) або 8 вересня (за новим стилем) християнський світ відзначає Різдво Пресвятої Богородиці. Марія, Матір Божа, народилася в родині святих Анни та Йоакима. Літня пара дуже довго намагалася зачаття дитину, та їм це ніяк не вдавалося. Вони щиро страждали від осуду оточуючих, адже в ті часи неплідність вважалася карою за страшні гріхи. Подружжя вже й не сподівалося стати батьками. Одного разу в храмі через неплідність Йоакима у нього навіть відмовилися приймати жертву Богові. Та ось явився їм архангел Гавриїл і сповістив радісну новину: скоро в них народиться дитина, яку вони мають назвати Марією, і саме через Неї буде спасенний увесь світ. Різдво Богородиці є одним із найбільших християнських свят. Святкувати його потрібно з великою радістю, адже Богородиця є найпершою заступницею роду людського та Матір’ю Господа нашого Ісуса Христа. http://www.zarvanycia.іп.укр/ , https://www.facebook.com/krokdospasinnya , https://twitter.com/krokdospasinnya , http://blog.i.ua/user/6200557/ , https://www.youtube.com/embed/IczT98PyRDo

www.zarvanycia.іп.укр Молитва щоденного пожертвування для членів

  • 12.09.17, 20:28

Молитва щоденного пожертвування для членів Апостольства молитви

О, Божественне Серце Ісуса! У злуці з тим наміром, з яким Ти на землі віддавав славу Богові і тепер щоденно віддаєш у Пресвятій Тайні Євхаристії, жертвую Тобі через Непорочне Серце Пречистої Діви Марії усі свої молитви, справи, слова, думки й витривалість у терпіннях нинішнього дня як винагороду за всі зневаги, образи і кривди, завдані Тобі.
Жертвую їх особливо за Cвятішого Отця Папу Римського, за святу Церкву, за навернення грішників та в усіх намірах Апостольства молитви, призначених на цей місяць (вказати місячні намірення: загальне, місійне, місцеве) і намірення на сьогоднішній день (вказати намірення дня).
Пресвяті Серця Ісуса і Марії, спомагайте святу Церкву та Україну!
Святий Йосифе, Покровителю і Заступнику приятелів Ісусового Серця, моли Бога за нас!
Святий Архангеле Михаїле, св. Миколаю, св. Володимире, св. Йосафате, заступники України, моліть Бога за нас!

https://twitter.com/krokdospasinnya ,

www.zarvanycia.іп.укр 14 ерпня згадуються семеро мучеників браті

  • 14.08.17, 20:20

www.zarvanycia.іп.укр 14 серпня згадуються семеро мучеників братів Макавейських та їх матір Соломія.

Мученики ці постраждали в час правління царя Антиоха. Він був приверженцем еллінського язичництва і широко поширював його по всіх землях над якими правив. Багато з людей тоді відмовилось від справжнього Бога та почало поклонятись рукотворним божкам а хто не був згідний з його наказом були закатовані до смерті. Одним із незгідних був старець Єлеазар який твердо вірив в Бога і чинив згідно закону Мойсея. За тверду віру старця довго катували та він все ж переносив всі муки стійко аж поки кати не вбили його за наказом царя. Таку ж віру і стійкість показали і семеро учнів старця.Вони були братами і звались Макавеями, з ними ж була їх матір Соломія. Хлопців одним за одного обманом чи погрозами примушували відректися від віри та приклонитися до божків та хлопці не вагаючись відхиляли будь які намагання царя переконати їх. Цар бачучи свою безпомічність намагався вплинути на матір їхню,щоб та переконала синів своїх та вона навпаки зміцнювала їх дух та віру.Коли Антиох побачив що все намарно то по черзі повбивав усіх братів. Матір же, на очах якої вбили її дітей, звела руки до неба в молитві до Бога і відразу ж померла. Подвиг семи братів та матері їх сподвигнув Юду Макавея на бунт і вбивши безбожного царя він звільнив храми від ідолів.

https://twitter.com/krokdospasinnya ,

www.zarvanycia.іп.укр 7серпня - успіння Святої Праведної Анни, м

  • 07.08.17, 21:38

www.zarvanycia.іп.укр 7 серпня - успіння Святої Праведної Анни, матері Богородиці

7 серпня - успіння Святої Праведної Анни, матері БогородиціПраведна Анна, мати Богородиці, була дочкою священика Матфана і дружини його Марії, з коліна Левіна, роду Ааронового. Святий праведний Іоаким, син Варпафіра, був нащадком царя Давида, якому Бог обіцяв, що від насіння його нащадків народиться Спаситель світу. Подружжя, Іоаким і Анна, жили в Назареті Галілейському. Вони не мали дітей до глибокої старості і все життя тужили про це . Їм доводилося переносити презирство і насмішки, тому що в той час безпліддя вважалося ганьбою. Але вони ніколи не нарікали, і тільки гаряче молилися Богу, смиренно сподіваючись на Його Волю. Одного разу, під час великого свята, дари, які праведний Іоаким взяв до Єрусалиму для принесення їх Богу, не були прийняті священиком Рувімом, котрий вважав, що бездітний чоловік не може приносити жертву Богові. Це дуже засмутило старого, і він, вважаючи себе найбыльш грішним серед людей, вирішив не повертатися додому, а оселитися на самоті в безлюдному місці. Його праведна дружина Анна, дізнавшись, якого приниження зазнав її чоловік, стала в пості та молитві скорботно просити Бога про дарування їй дитини. У пустелі, постуючи на самоті , про те ж просив Бога і праведний Іоаким. І молитва святого подружжя була почута - їм обом Ангел сповістив про те, що народиться у них Донька, яку благословить весь рід людський. За велінням Небесного Вісника, праведні Іоаким і Анна зустрілися в Єрусалимі, де, за обітницею Божу, у них і народилася Донька, наречена Марією. Святий Іоаким помер через кілька років після введення в храм Благословенної своєї Доньки, у 80-річному віці. Свята Анна померла у віці 70-ти років, через два роки після нього, провівши свої останні роки при храмі, поруч з Донькою. Імператор Іустініан II (685-695; 705-711) збудував храм на честь Анни, бо праведна Анна явилась його вагітній дружини. Тіло і покривало (мафорій)Праведної Анни були перенесені до Константинополя. Католицька церква святкує День святої Анни 26 липня. 

www.zarvanycia.іп.укр 1 серпня – Преподобних Макрини і Дія

  • 01.08.17, 20:53


www.zarvanycia.іп.укр 1 серпня – Преподобних Макрини і Дія

1 серпня – Преподобних Макрини і ДіяСвята Макрина народилася в Кападокії в час царювання Костянтина Великого. Батьками її були Василь та Емілія. Макрина ж була першою дитиною в сім’ї і була сестрою Василія Великого, Григорія Ніського та інших братів і сестер, всього в сім'ї було четверо синів ті шість дочок. Коли мати Макрини була нею вагітна, їй було видіння у сні: вона побачила, що носить на руках ненароджене немовля, і до неї підійшов благочестивий чоловік і 3 рази назвав дитя Феклою, давши знати, що своїм життям дитя буде наслідувати цнотливе життя святої мучениці Фекли. Прокинувшись після цього сну,
Емілія народила дитя і назвала його Феклою, але родичі вирішили, що Макрина буде кращим іменем для немовляти. Отже в святої було подвійне ім’я. Але всі настільки звикли називати її Макриною, що і не всі знали її перше ім’я.

Дівчинка підростала і мати почала вчити її грамоти з допомогою книг Соломона і псалмів Давида. Дівчинка була дуже здібною і дуже швидко вчилася і постійно молилася або співала пісні на славу Божу. Мати не дозволяла їй бавитися ігри, тому вона займалась рукоділлям або читала.

Коли їй виповнилося 12 років, то на всю округу не було красивішої дівчини. Навіть живописці не могли зобразити її красу. Часто батька Макрини турбували багачі, просячи видати свою доньку за їх синів. Батько ж обрав благочестивого юнака, але весілля вирішили відкласти, доки дівчина досягне шлюбного віку. Юнак чекав, поки його наречена підросте, але Бог забрав його душу до себе. Тому Макрина вирішила зберегти цнотливість до смерті. Багато юнаків хотіли з нею одружитися і родичі вмовляли її вийти заміж, але мудра дівчина відповідала: «Не гоже зарученій дівчині порушувати закон і вийти заміж за іншого. Того, з ким я заручена, називають мертвим, але він не помер, а живе і пішов в далеке місце, де чекає всезагального воскресіння, і я б його осоромила, якби порушила закон своєю зрадою.»

Так блаженна відповідала кожному,хто говорив їй про заміжжя. Вона завжди була при своїй матері, будучи їй служницею, особливо після смерті батька. Для братів вона була наставницею, другою матір’ю. Коли її брат Василій після багатьох років навчання повернувся додому, почав гордитися своїми знаннями, свята Макрина своїми словами його настільки усмирила, що він став монахом.

З часом померла мати Макрини. Діти з честю поховали матір і поклали її в одному гробі з батьком. Трошки пізніше Василія Великого призначили архієпископом Кесарії кападокійської. Тоді він висвятив у пресвітери свого брата Григорія Ніського і запросив до себе наймолодшого брата Петра і причислив його до церковного причету. Коли про це дізналася свята Макрина, вона дуже зраділа. Через 9 років після цього помер Василій Великий. Свята Макрина гірко ридала не так тому, що помер її брат, як тому, що згасло світло одного зі світильників Божих.

Через 9 місяців після кончини Василія скликали собор єпископів в Антіохії, на якому був і Григорій Ніський. Після собору він вирішив навідати сестру Макрину, бо вони давно вже не бачились. Він вже був не далеко до рідного дому. І ось вночі йому приснилось, що він несе на руках мощі мученика, які яскраво світяться так, що очі не витримують цього блиску. Цей сон Григорій бачив три рази за одну ніч. Зранку він знову вирушив в дорогу, очікуючи здійснення побаченого. Люди йшли йому на зустріч, вітаючи. Вони ж і сказали, що Макрина важко хвора. Прибувши в місто, Григорій спершу вирушив у церкву, де його чекали монахи. Після молитви він помітив, що серед присутніх немає ігумені – Макрини. Вона лежала у своїй келії, на землі, і, побачивши брата хотіла підвестися і поклонитися йому, але не змогла – впала на руки. Брат допоміг їй повернутися у своє ложе. Вони довго розмовляли і серце Григорія сповнювалося радістю і спокоєм. Згодом Макрина наказала брату підкріпитися їжею. Їм приготували місце в саду. Тоді Григорій згадав свій сон і зрозумів, що мощі в ньому – святої його сестри Макрини, яка за стільки років виснажувалася постом заради любові до Бога, умертвила своє тіло як мучениця і зовсім вмерла для гріха. Макрина заспокоювала брата, даючи йому надію на те, що вона одужає.

Наступного дня всі зрозуміли, що наближається година смерті святої – всі тілесні сили покинули її. Вона помолилася і віддала дух Господеві. Здавалося, що вона заснула. А всі навколо гірко ридали. Монахинь ледве змусили припинити ридання і молитися. На її похорон прийшло дуже багато народу. Всі хотіли доторкнутися до труни з тілом, тому похоронна процесія йшла дуже повільно. Поховали Макрину в гробі її батьків, так, як вона і бажала.

За своє життя свята вчинила чимало чудес. Одна дівчинка була сліпою на одне око. Від поцілунку Макрини дитина почала нормально бачити. Також свята зцілювала недуги, виганяла бісів, пророкувала майбутнє.

Преподобний Дій

Преподобний Дій походив з Антіохії Сирійської. Батьки-християни виховали його у благочесті. Вже в юних літах він почав посилено постити, аби сподобитися монашого життя. І боровся з ворогами своїми – плоттю і дияволом. Диявола він поборов постійною молитвою, а плоть – постом і підкоренням її духові. Він їв дуже рідко і мало, часто тижнями не їв і не спав. Так він став оселею Духа Святого і був сильним тілом і духом. Дій творив чудеса, багатьох навертав до віри Христової. Досить довго він прожив в Антіохії, тоді Бог звелів йому йти в Константинополь, аби бути значно кориснішим для людей. Він блукав на лише у місті, а й на його околицях. Там він знайшов пустинне містечко, де було язичницьке поховання і жило багато бісів. Він вирішив там поселитися і боротися проти них молитвою. Вони постійно нападали на нього різними видіннями, бажаючи вигнати преподобного. Але святий мужньо боровся з ними і потихенько перемагав слуг диявольських.

Дій хотів дізнатися, чи Господь благословляє його намір жити на тому місці. Тому він тричі помолився, ввіткнув посох в землю і промовив: «В ім’я Отця і Сина і Святого Духа! Якщо цей посох проросте тут і пустить коріння, то і я буду тут жити.» Господь почув молитву праведника і оживив посох. Тоді святий почав ще ревніше молитися, аби прогнати бісів. Довго вони боролися, але сильніша Рука Божа і переміг Дій бісів. Тепер святий жив на тому місці, славлячи Господа. Згодом люди почали його впізнавати і дивувалися, що старець оселився в такому страшному місці. Але приходили до нього, приносячи необхідні для життя речі, якими він ділився з жебраками і гостями. Особливо він прославився, коли з волі Божої почав зцілювати недужих не тільки тілесно, а й духовно.

В той час царював благочестивий цар-християнин Феодосій Молодший, внук Феодосія Великого. Почувши про чудеса Дія, він і сам вирішив його навідати. Його дуже здивували спосіб життя святого, проповіді і посох, з якого виросло дерево. Він наказав за державні кошти на тому місці побудувати церкву і монастир, аби преподобний направляв народ на шлях спасіння. Патріарх Аттик вмовив його прийняти священичий сан. Так угодник Божий Дій став ігуменом братії, вчителем тих, хто потребував науки, лікарем душ і тіл. Його обитель була пристановищем для тих, кому було ніде жити.

Воду для обителі носили здалеку. Тому братія просила ігумена дозволити викопати колодязь в монастирі. Святий погодився. Довго вони копали, а води все не було. Працівники впали у відчай і хотіли покинути роботу. Тоді преподобний наказав опустити його в колодязь. Досягши половини глибини, він тричі вдарив по стіні, закликаючи Ім’я Пресвятої Тройці і, раптом, вода почала прибувати, та так швидко, що робітники ледве встигли вибратися звідти. Всі дивувалися такому чуду і славили Господа. А один працівник був на горі і не повірив, що вода може текти зі стін, а не з дна, і звинуватив монаха у чаклунстві. Тієї ж миті Господь покарав невірного: він посковзнувся, впав у колодязь і потонув. Коли про це дізналася дружина, то прийшла і проклинала святого, називаючи чаклуном, губителем і погрожувала його вбити. Монах же відповів, що потрібно надіятися – і вона отримає чоловіка назад. Жінка ж не повірила, накинулась на святого, бажаючи розірвати його одяг. Братія ж вигнала нечестиву за межі монастиря.

Тоді святий наказав витягнути з води тіло чоловіка. Дій помолився, взяв його за руку і мертвий ожив. Тоді покликали дружину і вона забрала мужа додому. Коли ж вони йшли, в чоловіка підкосилися ноги – він впав і помер. Боячись смерті за гріхи, вона побігла до Дія, просячи прощення образ. Тоді народ, що бачив ці дива, опанував страх. Святий вмовив жінку решту життя провести у покаянні, а братії наказав належним чином поховати чоловіка.

Чудотворець провів довге життя. Вже в глибокій старості він важко захворів і був присмерті. Тоді зібралась братія, святого причастили Святих Таїн і він зробився, ніби мертвий. Всі почали його оплакувати і готуватися до похорону. Прибули Патріарх Константинопольський Аттик, Патріарх Антіохійський Олександр, шановане духовенство та світські особи. Тобі святий, ніби прокинувся зі сну, і повідомив, що Господь дарував йому ще 15 років життя. Він став здоровим і всі раділи його поверненню з мертвих.

15 дарованих йому років, святий старанно постив. Одного азу він зайшов у церкву і у вівтарі йому явився світлий чоловік у священичих ризах і сказав, що прийшов час тілу і душі розлучитися.

Преподобний поклонився чоловікові, подякував Господеві за те, що Він його повідомив про час смерті. Тоді святий скликав братію і став навчати. Потім повідомив, як його треба поховати, заповів нікому не дозволити перенести його тіло до міста, а поховати в монастирі. Потім помолився, зі всіма попрощався і віддав дух Господеві.

http://www.zarvanycia.іп.укр/articles/get/157/
 ,
https://www.facebook.com/krokdospasinnya ,<br&nbsp;,
https://twitter.com/krokdospasinnya ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/fXaEkkidM1k

www.zarvanycia.іп.укр Мученики Прокла та Іларія

  • 25.07.17, 20:31


www.zarvanycia.іп.укр Мученики Прокла та Іларія

Прокла та Іларія Святі мученики Прокл і Іларій народилися в селищі Каліпта поблизу Анкірі. Вони постраждали під час гоніння християн царем Траяном «98-117». Першим був узятий під сторожу святий Прокл. Поставши перед правителем Максимом, він безбоязно визнавав свою віру в Христа. Правитель вирішив силою змусити святого підкоритися імператору і принести жертву язичницьким богам. Під час тортур мученик передбачив Максимові, що швидко той сам буде примушений визнавати Христа Справжнім Всевишнім. Страждальця примусили бігати за колісницею правителя, що прямував в селище Каліпт. Слабнучи дорогою, святий Прокл молився, щоб Господь призупинив колісницю. Силою Божою колісниця зупинилася, і ніякі зусилля не могли рушити її з місця. Осоромлений язичник жорстоко помстився святому Проклу: після майже всіх тортур він віддав наказ вивести його за місто і, прив'язавши до стовпа, розстріляти з луків. Бійці, які водили святого Прокла на страту, переконували його підкоритися і тим зберегти своє життя, але святий сказав, щоб вони виконали те, що їм наказано. Шляхом до місця вбивства їх зустрів племінник святого Прокла Іларій, який зі сльозами обняв дядька-мученика і теж визнав себе християнином. Бійці затримали його, і він був кинутий у в'язницю. Після тортур він був засуджений до смерті. Страждальцю зв'язали руки і за ноги тягли по містечку, а потім, через 3 дня після смерті його дядька, святого Прокла, йому відрубали голову. Християни поховали їх разом в одній могилі.

http://www.zarvanycia.іп.укр/ ,

https://www.facebook.com/krokdospasinnya ,

https://twitter.com/krokdospasinnya , 

http://blog.i.ua/user/6200557/

https://www.youtube.com/embed/_4dsEglcPwQ