Великомученик Георгій Побідоносець
- 23.04.26, 20:21
www.zarvanycia.іп.укр
Великомученик Георгій Побідоносець (Юрій Переможець)
Він жив у IV ст. в Каппадокії, яка входила до складу Римської імперії, і був сином хлібороба. Ріс у глибоко віруючій християнській родині. Ім'я Георгій означає «землероб». Батько прийняв мученицьку смерть, коли святий Георгій був ще юнаком. Мати любила сина і виховала його в благочесті. Згодом вони переселилися до Палестини. Досягнувши повноліття, святий Георгій став відважним воїном. Імператор Діоклетіан (284–305) призначив його старшим воєначальником.
Імператор ненавидів християнство і у 296 р. наказав переслідувати та виганяти християн. Дізнавшись про це, святий Георгій роздав усе своє майно бідним і, з'явившись до Сенату, відкрито заявив про свою віру: «Я раб Христа, Бога мого, і свідчу про цю істину». Один із сановників повторив слова Пілата: «Що є істина?». На це святий відповів: «Істина є Сам Христос, Якого ви гоните».
Здивований імператор почав переконувати Георгія відректися від переконань і принести жертву ідолам, обіцяючи земну славу. Святий відповів: «Ніщо не послабить моєї віри». Розгніваний імператор наказав виштовхнути Георгія списами з приміщення, але тверда сталь згиналася, торкаючись тіла мученика, не завдаючи йому шкоди. Його кинули до в'язниці, де забили ноги в колоди, а на груди поклали важкий камінь.
Наступного дня Діоклетіан наказав колесувати мученика. Його прив’язали до великого колеса з гострими шипами, що рвали тіло. Терплячи страшні муки, святий звернувся до Господа за підтримкою, а потім затих. Імператор вирішив, що він помер, і пішов до капища принести жертву ідолам. Тієї ж миті стемніло, прогримів грім і почувся голос: «Не бійся, Георгію, Я з тобою». З’явився Ангел Господній у вигляді світлоносного юнака, поклав руку на святого і сказав: «Радуйся!». Святий Георгій миттєво зцілився. Присутні, побачивши це чудо, увірували в Бога. Два знатних сановники, Анатолій і Протолеон, відкрито оголосили себе християнами, за що імператор наказав відсікти їм голови.
Цариця Олександра також увірувала в Христа. Гнівливий Діоклетіан хотів знищити її, але служителі відвели її до палацу.
Імператор наказав кинути Георгія в яму з негашеним вапном і засипати на три дні. Коли його відкопали, він був неушкодженим. Потім його били воловими жилами так, що кров змішувалася з землею, але мужній страждалець залишався життєрадісним. Намагаючись принизити віру, Діоклетіан зажадав, щоб святий воскресив померлого. Георгій помолився біля гробниці: «Господи! Покажи цьому народу, що Ти — Бог Єдиний». Небіжчик ожив і вийшов із гробниці. Багато людей увірували, але імператор залишився непохитним, підтверджуючи слова Писання: «Якщо Мойсея і пророків не слухають, то хоч би хто і з мертвих воскрес, не повірять» (Лк. 16:31).
Діоклетіан наказав стратити воскреслого та знову кинути Георгія до в'язниці. В останню ніч мученику явився Сам Господь, обійняв його, поклав на голову вінець і сказав: «Не бійся, а дерзай і царюватимеш зі Мною».
На суді імператор запропонував Георгію стати співправителем в обмін на жертву ідолам. Святий увійшов до капища, звернувся до головного ідола і промовив: «Ісус Христос — Бог мій». Ідоли впали і розсипалися. Жерці почали вимагати смерті «чарівника». Цариця Олександра відкрито визнала свою віру і була вбита.
Святому Георгію відсікли голову 23 квітня (за ст. ст.) 303 року. Церква називає його Побідоносцем не за військові звитяги, а за духовну перемогу над мучителями та незламну віру. Тіло святого поховали в місті Лідда. За часів Костянтина Великого там збудували храм, куди помістили його нетлінні мощі.
Найвідомішим дивом святого є перемога над змієм. Легенда розповідає, що біля одного міста оселився змій, який пожирав людей. Коли черга дійшла до царської дочки, з'явився Георгій на білому коні й уразив чудовисько списом. Після цього 25 тисяч людей прийняли хрещення, а на місці перемоги збудували храм на честь Богородиці та святого Георгія.
Святого Георгія Побідоносця глибоко шанують в Україні ще з часів Русі.
Радуйся, Георгію, великий Побідоносцю!
Посилання:
http://www.zarvanycia.іп.укр
https://www.facebook.com/krokdospasinnya
http://blog.i.ua/user/6200557/2389984/
https://twitter.com/krokdospasinnya
https://www.youtube.com/embed/mmjxsWtPQqc
Великомученик Георгій Побідоносець (Юрій Переможець)
Він жив у IV ст. в Каппадокії, яка входила до складу Римської імперії, і був сином хлібороба. Ріс у глибоко віруючій християнській родині. Ім'я Георгій означає «землероб». Батько прийняв мученицьку смерть, коли святий Георгій був ще юнаком. Мати любила сина і виховала його в благочесті. Згодом вони переселилися до Палестини. Досягнувши повноліття, святий Георгій став відважним воїном. Імператор Діоклетіан (284–305) призначив його старшим воєначальником.
Імператор ненавидів християнство і у 296 р. наказав переслідувати та виганяти християн. Дізнавшись про це, святий Георгій роздав усе своє майно бідним і, з'явившись до Сенату, відкрито заявив про свою віру: «Я раб Христа, Бога мого, і свідчу про цю істину». Один із сановників повторив слова Пілата: «Що є істина?». На це святий відповів: «Істина є Сам Христос, Якого ви гоните».
Здивований імператор почав переконувати Георгія відректися від переконань і принести жертву ідолам, обіцяючи земну славу. Святий відповів: «Ніщо не послабить моєї віри». Розгніваний імператор наказав виштовхнути Георгія списами з приміщення, але тверда сталь згиналася, торкаючись тіла мученика, не завдаючи йому шкоди. Його кинули до в'язниці, де забили ноги в колоди, а на груди поклали важкий камінь.
Наступного дня Діоклетіан наказав колесувати мученика. Його прив’язали до великого колеса з гострими шипами, що рвали тіло. Терплячи страшні муки, святий звернувся до Господа за підтримкою, а потім затих. Імператор вирішив, що він помер, і пішов до капища принести жертву ідолам. Тієї ж миті стемніло, прогримів грім і почувся голос: «Не бійся, Георгію, Я з тобою». З’явився Ангел Господній у вигляді світлоносного юнака, поклав руку на святого і сказав: «Радуйся!». Святий Георгій миттєво зцілився. Присутні, побачивши це чудо, увірували в Бога. Два знатних сановники, Анатолій і Протолеон, відкрито оголосили себе християнами, за що імператор наказав відсікти їм голови.
Цариця Олександра також увірувала в Христа. Гнівливий Діоклетіан хотів знищити її, але служителі відвели її до палацу.
Імператор наказав кинути Георгія в яму з негашеним вапном і засипати на три дні. Коли його відкопали, він був неушкодженим. Потім його били воловими жилами так, що кров змішувалася з землею, але мужній страждалець залишався життєрадісним. Намагаючись принизити віру, Діоклетіан зажадав, щоб святий воскресив померлого. Георгій помолився біля гробниці: «Господи! Покажи цьому народу, що Ти — Бог Єдиний». Небіжчик ожив і вийшов із гробниці. Багато людей увірували, але імператор залишився непохитним, підтверджуючи слова Писання: «Якщо Мойсея і пророків не слухають, то хоч би хто і з мертвих воскрес, не повірять» (Лк. 16:31).
Діоклетіан наказав стратити воскреслого та знову кинути Георгія до в'язниці. В останню ніч мученику явився Сам Господь, обійняв його, поклав на голову вінець і сказав: «Не бійся, а дерзай і царюватимеш зі Мною».
На суді імператор запропонував Георгію стати співправителем в обмін на жертву ідолам. Святий увійшов до капища, звернувся до головного ідола і промовив: «Ісус Христос — Бог мій». Ідоли впали і розсипалися. Жерці почали вимагати смерті «чарівника». Цариця Олександра відкрито визнала свою віру і була вбита.
Святому Георгію відсікли голову 23 квітня (за ст. ст.) 303 року. Церква називає його Побідоносцем не за військові звитяги, а за духовну перемогу над мучителями та незламну віру. Тіло святого поховали в місті Лідда. За часів Костянтина Великого там збудували храм, куди помістили його нетлінні мощі.
Найвідомішим дивом святого є перемога над змієм. Легенда розповідає, що біля одного міста оселився змій, який пожирав людей. Коли черга дійшла до царської дочки, з'явився Георгій на білому коні й уразив чудовисько списом. Після цього 25 тисяч людей прийняли хрещення, а на місці перемоги збудували храм на честь Богородиці та святого Георгія.
Святого Георгія Побідоносця глибоко шанують в Україні ще з часів Русі.
Радуйся, Георгію, великий Побідоносцю!
Посилання:
http://www.zarvanycia.іп.укр
https://www.facebook.com/krokdospasinnya
http://blog.i.ua/user/6200557/2389984/
https://twitter.com/krokdospasinnya
https://www.youtube.com/embed/mmjxsWtPQqc
0
Коментарі