Розповідь про сімох мучеників в Ефесі
- 25.05.26, 23:24
Розповідь про сімох мучеників в Ефесі
Історія, про яку йдеться в цій розповіді, зачіпає часи V століття, період правління Феодосія Молодшого. У цей час з'явилися люди, які вважали неправдивими слова про майбутнє воскресіння мертвих під час Другого пришестя Ісуса Христа. Вони заявляли, що це неможливо, і саме для спростування цього Бог учинив диво.
Власник землі біля гори Охлон, якого звали Адоліос, хотів зробити загороду для худоби в одній зі своїх печер. Він найняв робітників, які розібрали вхід до печери. У цей момент і відбулося диво, початок якого сягав ще III століття.
У печері з III століття лежало семеро мучеників. Відповідно, їх вважали мертвими, але цього дня вони пробудилися. Один із мучеників пішов у місто за хлібом. Він мав старовинну монету III століття часів Деція Траяна, яку й простягнув купцю. Через це його схопили, запідозривши у приховуванні давніх скарбів.
Мученик дуже дивувався сучасності, адже побачив при вході в місто хрест Ісуса Христа. Сам він жив у III столітті, коли поклонятися Богу було суворо заборонено. Його привели до управителя міста, у якого в той момент перебував єпископ. З розповіді мученика всім стало зрозуміло, що це диво Боже.
Усі люди пішли до печери, де інші мученики чекали на хліб, щоб підкріпитися після сну. Люди, які прийшли разом із єпископом, знайшли запечатаний ковчежець та прочитали на олов'яних дощечках давню історію про пробуджених. Так усім стало зрозуміло, що Бог відкриває людям таємницю воскресіння мертвих.
Про цю новину дізнався сам імператор і прибув до святих мучеників. У цей час вони схилили голови й заснули знову. Імператор хотів покласти їх у золоту раку, але уві сні йому було велено залишити їхні тіла на землі в тій самій печері.
Пізніше було досліджено архіви та дощечки.
Усе почалося в III столітті, коли тривали гоніння на християн. Першого святого звали Максиміліан, він був сином управителя міста Ефеса. Шість інших мучеників походили з аристократії. Імператор Децій наказав їм принести жертви язичницьким богам, на що святі відповіли, що є християнами. Через це імператор наказав позбавити святих військових нагород і відпустив їх подумати.
Усі сподівалися, що святі відмовляться від своєї віри, та мученики не погодилися на це, а пішли до гори Охлон. Там вони знайшли закинутий грот і залишилися чекати суду. Коли імператор повернувся, то знову викликав їх. Святі відстояли християнську віру і були засуджені до смерті — їх замурували в печері камінням. Серед воїнів, які закривали святих живцем, були таємні християни. Саме вони поклали поміж каміння запечатаний ковчежець та записали на олов'яних дощечках імена святих і події, що відбулися.
Повна версія за адресою:
http://www.zarvanycia.іп.укр/
Часткова версія:
https://www.facebook.com/krokdospasinnya ,
https://twitter.com/krokdospasinnya ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/SB4xaqOLlL4